Колективні ночівлі воронових птахів: розподіл, типи організації та стратегії поведінки (на прикладі м. Харкова) - Автореферат

Колективні ночівлі є одним з найбільш поширених типів соціальної організації птахів, що проявляється не тільки в період міграцій і перебування на зимівлях, але й підчас розмноження. Найменш дослідженими лишаються питання сезонної динаміки чисельності на ночівлях, стратегій ночівельної поведінки, формування колективних ночівель в репродуктивний період, особливостей ночівель виводків. Сорока (Pica pica (Linnaeus, 1758)), ворона сіра (Corvus cornix Linnaeus 1758), грак (C. frugilegus Linnaeus, 1758) та галка (C. monedula Linnaeus, 1758) - найбільш поширені представники родини воронових у Західній Палеарктиці, які повсюдно сформували синантропні популяції і утворюють чисельні ночівлі в містах. Дослідження проведено на базі Науково-дослідного інституту біології Харківського національного університету імені В.Н. На основі порівняльного аналізу виявити схожість і відмінності в організації колективних ночівель, у видовому стереотипі поведінки перед перельотом на ночівлю й на місцях колективних скупчень у воронових родів Corvus і Pica.А саме, розраховано оптимальний час для пошуку територій ночівель, зясовані особливості поведінки птахів, що прямують на ночівлю, визначена оптимальна відстань від обліковця до місця ночівлі в залежності від кількості птахів, що приймають участь у формуванні колективної ночівлі. Харкова і знайдені всі центральні ночівлі воронових птахів (15 ночівель сороки, 1 - ворони сірої, 1 - грака та галки) та частина периферійних ночівель (10 ночівель у сорок), де згодом проводили регулярні спостереження. Центральна колективна (групова) ночівля - територія, що може містити кілька ділянок для ночівлі і щорічно використовується птахами для спільної ночівлі в зимовий період. Тимчасова периферійна (сателітна) колективна (групова) ночівля - колективна ночівля, що формується птахами на випадкових територіях і існує нетривалий час. Крім того, спостерігається наступна закономірність - чим більша чисельність птахів на ночівлі в зимовий період, тим більша кількість особин формує ночівлю на цих же територіях у гніздовий період (R=0,803; p<0,01) (рис.1).Встановлено, що воронові птахи родів Corvus L. і Pica Brisson формують колективні ночівельні скупчення складної структури, що включають центральну й периферійні ночівлі. На даний час на території міста існує 15 колективних ночівельних скупчень сороки, а загальна зимова чисельність птахів разом може перевищувати 7000 особин. Центральні колективні ночівлі сороки формують на традиційних територіях і підтримують їх цілий рік. З весни до осені сороки утворюють невеликі периферійні ночівлі на традиційних і випадкових територіях, причому до листопада всі вони розпадаються і сороки переміщаються на центральні колективні ночівлі. Вибір стратегії ночівельної поведінки сороки (ночівля на гніздовій території або на місці колективної ночівлі) залежить від цикла (перший або повторний) та стадії розмноження, та відстані між гніздовою територією і місцем колективного ночлігу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Встановлено, що воронові птахи родів Corvus L. і Pica Brisson формують колективні ночівельні скупчення складної структури, що включають центральну й периферійні ночівлі.

Урбанізована популяція сороки (Pica pica (Linnaeus, 1758)) зявилась в м. Харкові в 1970-х роках. На даний час на території міста існує 15 колективних ночівельних скупчень сороки, а загальна зимова чисельність птахів разом може перевищувати 7000 особин. Центральні колективні ночівлі сороки формують на традиційних територіях і підтримують їх цілий рік. З весни до осені сороки утворюють невеликі периферійні ночівлі на традиційних і випадкових територіях, причому до листопада всі вони розпадаються і сороки переміщаються на центральні колективні ночівлі.

Більшість територій центральних колективних ночівель сорок розташовані у межах заплавної тераси: у прирусловій заплаві в куртинах верб (33,3%), у центральній частині заплавної тераси в зонах її зниження (11,1%) і в приматериковій частині заплавної тераси, в області виклинцьовування ґрунтових вод (37,04%). Інші території колективних ночівель сорок розташовані в межах ярово-балкових систем (18,52%).

Групові ночівельні скупчення сорок можуть служити «ядром» для утворення на тих же територіях колективних ночівель з іншими птахами. Сорока бере участь у формуванні великих багатовидових колективних ночівель. Найбільше характерне для цього виду утворення ночівель з чикотнями і шпаками.

Вибір стратегії ночівельної поведінки сороки (ночівля на гніздовій території або на місці колективної ночівлі) залежить від цикла (перший або повторний) та стадії розмноження, та відстані між гніздовою територією і місцем колективного ночлігу.

Протягом 20-40 днів після виходу із гнізда виводки сорок перших і повторних кладок ночують на гніздовій території. В 50-65-денному віці пташенята залишають території батьків і починають відвідувати колективні ночівлі.

У м. Харкові ворона сіра (Corvus cornix Linnaeus, 1758) і зграї граків (C. frugilegus Linnaeus, 1758) та галок (C. monedula Linnaeus, 1758) формують центральні колективні ночівлі, які традиційно відвідуються птахами протягом зими, і мережу невеликих периферійних ночівель, що існують у весняний, літній і осінній час також на традиційних територіях.

Воронові (сорока, ворона сіра, грак і галка) утворюють передночівельні скупчення у зимовий період поблизу територій периферійних групових ночівель.

Отримані дані щодо розташування територій центральних і периферійних колективних ночівель сорок у містах дозволяють реконструювати шляхи проникнення виду на гніздування в міські квартали. Імовірні шляхи заселення міста сорокою можуть бути відновлені за даними про маршрути переміщень птахів від місць центральних колективних ночівель до гніздових територій.

1. Коноваленко О. А., Кривицкий И. А., Коноваленко С. В. О групповых зимних ночевках сорок Pica pica (Passeriformes, Corvidae) в г. Харькове // Вісник Дніпропетровського університету. - 2003. - Вип. 11, том 1. - С.174-177 (здобувачем виконана більша частина польових досліджень, опрацьовані дані і написаний текст, особистий внесок 80%).

2. Брезгунова О. А. Организация коммунальных ночевок серой вороны (Corvus cornix) в г. Харькове // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: біологія. - 2005. - С. 116-121.

3. Брезгунова О.А. Ночевки взрослых сорок и их выводков в период размножения // Бранта. - 2006. - № 9. - С. 184-189.

4. Коноваленко О. А. Коммунальные ночевки сорок в период размножения // Підвищення продуктивності сільскогосподарських тварин: Зб. наук. праць. ХДЗВА. - Т. 16. - Харків, 2006. - 435-438.

5. Коноваленко О. А., Коноваленко С. В. Распределение территорий коммунальных ночевок сороки обыкновенной (Pica pica (L.)) в г. Харькове // Птицы бассейна Северского Донца. Вып. 9: Материалы 11 и 12 конференций «Изучение и охрана птиц бассейна Северского Донца». - Донецк, 2005. - С.47-52 (здобувачем виконана більша частина польових досліджень, опрацьовані дані і написаний текст, особистий внесок 80%).

6. Брезгунова О. А. Многовидовые ночевочные скопления с участием сороки обыкновенной // Птицы бассейна Северского Донца. Вып. 10: Материалы 13-14 совещаний Рабочей Группы «Изучение и охрана птиц бассейна Северского Донца». - Харьков, 2007. - С. 111-125.

7. Коноваленко О. А., Чаплыгина А. Б. Сравнительная характеристика оологических параметров сороки (Pica pica) в естественном и антропогенном ландшафтах // Биоразнообразие и роль зооценоза в естественных и антропогенных экосистемах: Материалы II Международной научной конференции. - Днепропетровск: ДНУ, 2003. - С. 205-206 (здобувачем виконана більша частина польових досліджень, опрацьовані дані і написаний текст, особистий внесок 75%).

8. Коноваленко О. А., Чаплыгина А. Б. К характеристике оологических параметров сороки (Pica pica) в Харьковской области // Актуальные проблемы оологии. Материалы III Международной конференции стран СНГ (24-26 октября 2003 г., г. Липецк). - Липецк: ЛГПУ, 2003. - С. 48-50 (здобувачем виконана більша частина польових досліджень, опрацьовані дані і написаний текст, особистий внесок 75%).

9. Коноваленко О. А., Коноваленко С. В. К методике учета численности коммунально ночующих врановых птиц (на примере сороки обыкновенной) // Облік птахів: підходи, методики, результати (Збірник наукових статей другої міжнародної науково-практичної конференції). - Житомир, 2004. - С.49-51 (здобувачем виконана більша частина польових досліджень, опрацьовані дані і написаний текст, особистий внесок 70%).

10. Брезгунова О. А. Различия в организации коммунальных ночевок врановых родов Corvus и Pica // Животный мир: охрана и рациональное использование: Материалы научно-практической конференции (г. Харьков, с. Гайдары, 20-22 октября 2005 г.). - 2005. - С. 62-64.

11. Брезгунова О. А. Индивидуальные стратегии поведения размножающихся сорок: перемещение на коммунальную ночевку или охрана гнездовой территории // Орнитологические исследования в Северной Евразии: Тезисы XII Международной орнитологической конференции Северной Евразии (Ставрополь, 31 января - 5 февраля 2006 г.). - Ставрополь, 2006. - С.93-94.

12. Баник М. В., Брезгунова О. А. Дериваты образа жизни предковых популяций в современных особенностях экологии и поведения некоторых видов птиц // Современные проблемы биологической эволюции: материалы конференции. К 100-летию Государственного Дарвиновского музея. 17-20 сентября 2007, г. Москва. - М.: Изд-во ГДМ, 2007. - С.223-225. (здобувачем виконана частина польових досліджень, особистий внесок 30%).

13. Брезгунова О. А. Коммунальные ночевки сороки обыкновенной (Pica pica (L.)) в гнездовой и послегнездовой периоды // IV Всероссийская конференция по поведению животных. Сборник тезисов. - М.: Товарищество научных изданий КМК, 2007. - С. 347-348.

Размещено на .ru