Києво-Могилянська академія як одна із найавторитетніших центрів європейської вищої школи з 1615 до 1817 р. Основні гуманістичні засади внутрішнього життя академії. Роль академічної бібліотеки у системі навчання і виховання в Києво-Могилянській академії.
Протягом всієї історії український народ не мав іншої інституції, яка б справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури ніж Києво-Могилянська академія. Майже 200 років Києво-Могилянська академія виконувала роль освітнього і культурного центру не лише в Україні, а й у Східній Європі. Вона мала ще одну історичну цінність - академія заклала підвалини для інтелектуального і культурного життя другої половини XVIII-XIX ст., її здобутками живилися Харківський та Київський університети, Київська духовна академія, численні школи та колегіуми, і Словяно-греко-латинська академія у Москві, Академічний університет в Петербурзі, школи в Росії, Білорусії, Сербії. Існуючи в умовах наступу на Україну російського великодержавного шовінізму, академія продовжувала поповнювати українську поезію, літературу, музику, науку новими здобутками що заперечували будь-які спроби довести другосортність нації. Ще до виникнення Києво-Могилянськой колегії, згодом Академії, на землях, населених українцями, вже існували школи вищого типу, засновані переважно домініканами та ієзуїтами.колегія) була одним із найавторитетніших центрів європейської вищої школи. Випускники діставали фундаментальну підготовку в галузі гуманітарних, природничих, філософських та богословських наук, а також оволодівали кількома мовами. Вихованці Києво-Могилянської академії несли духовність, знання, моральність по всій Україні. Сьогодні, через 175 років після закриття, Києво-Могилянська академія відродилась як незалежний міжнародний університет. Маючи честь вважатися спадкоємцями і продовжувати традиції Києво-Могилянської академії наш вуз нині постає як навчально-науковий заклад, покликаний сприяти розвиткові науки і культури України.
Вывод
Як відомо, з 1615 до 1817 р. Києво-Могилянська академія (до кінця XVII ст. - колегія) була одним із найавторитетніших центрів європейської вищої школи. Випускники діставали фундаментальну підготовку в галузі гуманітарних, природничих, філософських та богословських наук, а також оволодівали кількома мовами.
Вихованці Києво-Могилянської академії несли духовність, знання, моральність по всій Україні. Вони заснували сотні шкіл, а також колегії у Кременці, Вінниці, Переяславі, Чернігові, Харкові. Величезний внесок випускників Києво-Могилянської академії також у розвитку культури та науки Росії, Білорусії, Валахії, Молдавії, Сербії та інших країн.
Сьогодні, через 175 років після закриття, Києво-Могилянська академія відродилась як незалежний міжнародний університет. Маючи честь вважатися спадкоємцями і продовжувати традиції Києво-Могилянської академії наш вуз нині постає як навчально-науковий заклад, покликаний сприяти розвиткові науки і культури України.
Це перший і поки що єдиний в Україні недержавний міжнародний університет. Але головне - тут втілюється в життя нова модель вищої освіти, яка поєднує в собі переваги різних систем освіти, наприклад американської і європейської.
Що це означає?
По-перше, те, що студент має можливість самостійно планувати свою освіту: вільно обирати для вивчення значну частину навчальних дисциплін.
Студент вступає до університету, де «кордони» між факультетами досить умовні. Він може обрати для вивчення предмети практично з усіх трьох факультетів. А це дає йому змогу протягом 1-2 років навчання ще раз обдумати, а при необхідності - змінити не тільки спеціалізацію в межах даного факультету, а й сам факультет.
По-третє, крім основної спеціалізації, студент може за власним бажанням паралельно вивчати іншу дисципліну, тобто може «комбінувати» й реалізовувати свої інтереси в різних галузях.
Навчання в університеті має світський характер й вільне від втручання політичних партій, громадських та релігійних організацій.
Відродження Університету «Києво-Могилянська академія» сприймається в Україні і за її межами як символ відродження українського народу.
Але сьогодні ми звичайно найбільше мріємо про те, щоб наш університет, як і в часи найвищого розквіту академії, став справжнім навчальним, науковим і культурно-просвітницьким центром молодої держави, влився як рівний у європейську світову сімю університетів, щоб учитися в ньому було великою честю не тільки для українців, а й для молоді інших країн.
Список литературы
1. Хижняк З. І. "Києво - Могилянська академія. Історичний нарис". - К., 1994.
2. О.Субтельний “Історія України”. - К., 1994.
3. Українська та зарубіжна культура. Підручник. - К., 1998.
4. Українознавство. В 4-х томах. - К., 1994-96.
5. http://xreferat.ru
6. http://www.interesniy.kiev.ua
7. http://ua.coolreferat.com
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
