Дослідження впливу "людського фактору" на розвиток літературної містифікації П. Горотак. Аналіз пародії на Мистецький Український Рух і реакцію очільників руху на них. Плюралізм і демократичність у літературі письменника, дискусія про "неокласику".
Значно більшою мірою це стосується пародій, бо пародія один із найбільш прив"язаних до контексту жанрів, і без розуміння того, які стосунки склалися в авторів містифікації із організаторами й ідейними натхненниками тогочасного літературного еміграційного руху, неможливо зрозуміти, приміром, за що Юрій Шерех ображався на Юрія Клена. Натомість, Юрій Шерех прохолодно поставився до "Дияболічних парабол" і в розмові з Юрієм Лавріненком так характеризував Горотака: "Я доводив йому (Лавріненку Т.С.) пародійність і імітованість почуттів, показував зриви в балаганщину й слиняву еротику [...]. Для того, щоб зрозуміти, чому відгуки були такими різними, варто простежити ставлення батьків Порфирія Горотака Леоніда Мосендза і Юрія Клена до МУРУ, а точніше його очільників. На противагу до Шереха, Володимир Державин високо оцінював творчість Юрія Клена як продовжувача традицій "неокласики" в еміграційній літературі, тоді як Шерех мав Юрія Клена за поета, якому "бракувало власного голосу", вірші якого "були суцільно створені з прочитаних книжок і журналів і несли в собі мало власного" [7, с. Юрій Шерех же досить прохолодно ставився до творчості Юрія Клена, і не в останню чергу через симпатії Державина: у своїх спогадах "Я мене мені і довкруги" очільник МУРУ сам визнає це через багато років після смерті Освальда Бургґардта: "резиденцією Кленовою [...] завжди були кімнати Державина [...] і буде зрозуміло, що я записав Клена до ворожого табору" [7, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
