Когнітивно-прагматичні характеристики імпліцитних смислів у німецькомовному дискурсі - Автореферат

Мовленнєвоактовий ІС визначаємо як вербалізований продукт конструювання світу комунікантами в процесі реалізації імпліцитного мовленнєвого акту (далі - МА). Започаткований у реферованій праці підхід до вивчення мовленнєвоактових ІС передбачає нерозривну єдність їх когнітивних (дискурсивна імплікація), прагматичних (імпліцитні МА) та лінгвальних (індикатори ІС) проявів. Мовознавчі дослідження ІС насамперед повязані з прагмалінгвістикою, яка знаменувала поворот від структурних особливостей мови до особливостей реалізації мови в мовленні, наскрізь пронизаному небуквальністю. Саме когнітивна прагмалінгвістика надає в розпорядження дослідникові ІС новітню інтегративну методологію й широкий спектр методів, застосування яких уможливлює всебічне висвітлення взаємозвязків мови й мовлення, мисленнєвої та комунікативної діяльності мовців, експліцитного й імпліцитного у вербальній комунікації. Застосування когнітивної прагмалінгвістики у якості теоретичної бази для дослідження ІС уможливлює визначення когнітивних засад цих смислів, з одного боку, та їхніх комунікативно-прагматичних і лінгвальних проявів, з іншого.Підкреслені висловлення служать для реалізації МА, смисли яких є конвенціоналізованими: у дискурсивному фрагменті (1) спостерігаємо переосмислення квеситиву в директив (розпорядження) без переосмислення пропозиції; у фрагменті (2) реалізовано квеситив з переосмисленням пропозиції. У фрагменті (4) після свята пива (Oktoberfest) адресант, запитуючи санітара про p (де знаходиться пяний суддя), у такий спосіб наказує йому q (віднести того до бараку): за допомогою експліцитного квеситиву з пропозицією p конструюється імпліцитний директив із пропозицією q. Дискурсивна імплікація становить ментально-комунікативний процес конструювання адресантом і адресатом мовленнєвоактового ІС за типом ‘інтендування - виведення’, у результаті якого реалізується непрямий дискурс. Пропозиціональна імплікація становить ментально-комунікативний процес конструювання адресантом і адресатом пропозиціональних ІС у діалогічному дискурсі за типом ‘інтендування - виведення’, тобто процес інтендування адресантом і виведення адресатом імпліцитного пропозиціонального компоненту смислу. Іллокутивна імплікація становить ментально-комунікативний процес конструювання адресантом і адресатом іллокутивних ІС у діалогічному дискурсі за типом ‘інтендування - виведення’, тобто когнітивний процес інтендування адресантом і виведення адресатом імпліцитного іллокутивного компоненту смислу.Ці смисли характеризуються інтендованістю, тобто наявністю в комунікативній інтенції адресанта перлокутивної цілі донести ІС до адресата. Виділено три типи конструювання смислів у ментальних репрезентаціях комунікантів у діалогічному дискурсі: ‘кодування - декодування’ експліцитних смислів згідно з кодовою моделлю комунікації, ‘інтендування - виведення’ інтендованих ІС згідно з інференційною моделлю комунікації, ‘демонстрація - інтерпретація’ неінтендованих ІС згідно з інтеракційною моделлю комунікації. Ментально-комунікативний процес конструювання адресантом і адресатом мовленнєвоактових ІС за типом ‘інтендування - виведення’ становить дискурсивну імплікацію. Перлокутивна імплікація відіграє провідну роль відносно пропозиціональної та іллокутивної імплікації, оскільки вона ґрунтується на перлокутивній цілі адресанта донести до адресата пропозиціональну та / або іллокутивну імплікацію; у випадку сполучення пропозиціональної та іллокутивної імплікації перлокутивна імплікація є складеною. Отже, застосований когнітивно-прагмалінгвістичний підхід по аналізу ІС дозволив пояснити, яким чином реалізовані в німецькомовному діалогічному дискурсі МА набувають ІС, як ці смисли конструюються комунікантами в процесі інтеракції та як вони вербалізуються у висловленнях німецької мови.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Когнітивно-прагматичний підхід дозволив надати обєкту дослідження - мовленнєвоактовим ІС, що функціонують у сучасному німецькомовному діалогічному дискурсі, - інтегральний опис, який враховує його когнітивні, прагматичні й лінгвальні особливості.

Встановлено, що природа мовленнєвоактових ІС є комплексом їх когнітивних (дискурсивна імплікація), прагматичних (імпліцитні МА) та лінгвальних (вербальні індикатори) проявів. Ці смисли характеризуються інтендованістю, тобто наявністю в комунікативній інтенції адресанта перлокутивної цілі донести ІС до адресата.

У мовленнєвоактовому смислі розмежовуються, одного боку, експліцитний та імпліцитний (конвенціоналізований та імплікативний) смисл, з іншого боку, - пропозиціональний, іллокутивний і перлокутивний смисл, які можуть бути виражені експліцитно або імпліцитно.

Виділено три типи конструювання смислів у ментальних репрезентаціях комунікантів у діалогічному дискурсі: ‘кодування - декодування’ експліцитних смислів згідно з кодовою моделлю комунікації, ‘інтендування - виведення’ інтендованих ІС згідно з інференційною моделлю комунікації, ‘демонстрація - інтерпретація’ неінтендованих ІС згідно з інтеракційною моделлю комунікації.

Ментально-комунікативний процес конструювання адресантом і адресатом мовленнєвоактових ІС за типом ‘інтендування - виведення’ становить дискурсивну імплікацію. Вона забезпечує реалізацію непрямого дискурсу - мисленнєво-комунікативну мовленнєву діяльність комунікантів у широкому (ситуативно-комунікативному, соціокультурному, когнітивно-психологічному) контексті, зафіксовану текстом імпліцитно. Мінімальною одиницею непрямого дискурсу є імпліцитний МА, який становить дискурсивно-мовленнєву взаємодію комунікантів, у процесі якої ними конструюються ІС.

Дискурсивна імплікація має три різновиди за критерієм компонентів мовленнєвоактового смислу (пропозиціональна, іллокутивна й перлокутивна).

Пропозиціональна імплікація є конструюванням інтендованих імпліцитних повних пропозицій - дискурсивних імплікатур, та інтендованих імпліцитних елементів неповної пропозиції - дискурсивних імпліцитур.

Дискурсивні імплікатури за критерієм способу пропозиціонального переосмислення мають такі різновиди: переосмислення позитивної вербалізованої пропозиції в негативну та навпаки, домислення пропозиції (дедуктивне або індуктивне), заміщення вербалізованої пропозиції, конструювання пропозиції на місці невербалізованої.

Дискурсивні імпліцитури функціонують у МА, реалізованих інтендовано-еліптичними висловленнями - ситуативними й апосіопезними. Останні розрізняються імплікацією різних елементів пропозиції, - відповідно, несуттєвих і суттєвих для адресанта концептів.

Іллокутивна імплікація має місце у випадку вживання неконвенціонального для відповідної іллокуції структурного або перформативного типу висловлення.

Перлокутивна імплікація відіграє провідну роль відносно пропозиціональної та іллокутивної імплікації, оскільки вона ґрунтується на перлокутивній цілі адресанта донести до адресата пропозиціональну та / або іллокутивну імплікацію; у випадку сполучення пропозиціональної та іллокутивної імплікації перлокутивна імплікація є складеною. Щоб МА можна було назвати імпліцитним, перлокутивна ціль адресанта донести до адресата ІС має бути досягнутою.

Категорія дискурсивної імплікації є когнітивно-прагматичною поняттєвою категорією. Вона поєднує імпліцитні МА, які служать для її вираження, у когнітивно-прагматичне поле обємно-скалярної структури. Властиві цій категорії ознаки - реалізація іллокутивної, пропозиціональної, складеної перлокутивної імплікації та імплікативність смислів, знаходять прояв у компонентах поля - типах імпліцитних МА - різною мірою.

Домінанту поля дискурсивної імплікації становлять поліімплікативні МА, серед яких виділяються МА без іронічного переосмислення й МА з іронічним переосмисленням.

До ядра поля належать моноімплікативні МА, серед яких залежно від типу пропозиціональної імплікації виділяються МА з дискурсивними імпліцитурами, з індуктивними, дедуктивними, та метафоричними імплікатурами.

На периферії поля дискурсивної імплікації перебувають конвенціоналізовані МА, серед яких виокремлюються імпліцитні МА з конвенціоналізованою іллокуцією (індиректні МА) та імпліцитні МА з конвенціоналізованою пропозицією, залежно від того, який компонент мовленнєвоактового смислу підлягає конвенціоналізації.

Доведено, що провідну роль у реалізації імпліцитних МА у німецькомовному діалогічному дискурсі відіграють індикатори ІС - вербальні й невербальні засоби, що вказують на наявність у висловленні ІС.

У якості перлокутивних індикаторів ІС функціонують висловлення, які реалізують супутні метакомунікативні контактиви - МА підтримання мовленнєвого контакту з адресатом, що вказують на наявність у висловленні ІС. Вони є в більшій мірі характерними для реалізації імплікативних МА.

Іллокутивні й пропозиціональні вербальні індикатори ІС є специфічними для кожного типу імпліцитних МА і включають найрізноманітніші засоби німецької мови: морфологічні, синтаксичні, лексико-фразеологічні.

Реалізація імпліцитних МА у німецькомовному діалогічному дискурсі є проявом різних дискурсивних стратегій і тактик комунікантів - риторичних, регулятивних, змістових, соціальних, психологічних, естетичних, етнокультурних.

Отже, застосований когнітивно-прагмалінгвістичний підхід по аналізу ІС дозволив пояснити, яким чином реалізовані в німецькомовному діалогічному дискурсі МА набувають ІС, як ці смисли конструюються комунікантами в процесі інтеракції та як вони вербалізуються у висловленнях німецької мови.

Результати дослідження відкривають широкі перспективи для подальших розвідок взаємодії та взаємовпливу інтендованих та неінтендованих ІС у непрямому дискурсі, особливостей функціонування різнорівневих засобів німецької мови в якості індикаторів ІС у непрямих дискурсах різних типів, закономірностей процесу конвенціоналізації смислів у діалогічному дискурсі як конструкті, підвладному історичній динаміці, на матеріалі різних мов.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІІ ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Безугла Л.Р. Вербалізація імпліцитних смислів у німецькомовному діалогічному дискурсі : монографія / Л.Р. Безугла. - Харків : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2007. - 332 с. - Бібліогр. : с. 282-326. - ISBN 978-966-623-468-4.

2. Безугла Л.Р. Перлокуція у дискурсі / Л.Р. Безугла // Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен : кол. монографія. - Харків : Константа, 2005. - С. 118-144.

3. Безугла Л.Р. Практикум з прагматики німецького мовлення : навч. посібник / Л.Р. Безугла. - Харків : ХНУ, 2000. - 110 с. - Бібліогр. : с. 108-110.

4. Безуглая Л.Р. К проблеме косвенных способов реализации речевого акта / Л.Р. Безуглая // Вісник ХДУ. - 1999. - Вип. 424. - С. 3-7.

5. Безуглая Л.Р. К прагматической ориентации современной компаративистики / Л.Р. Безуглая // Вісник ХДУ. - 1999. - Вип. 435. - С. 9-14.

6. Безуглая Л.Р. Полевой подход к описанию речевых актов / Л.Р. Безуглая // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. - 1999. - Вип. 461. - С. 25-28.

7. Безуглая Л.Р. К прагматической истории языков в сопоставительном аспекте / Л.Р.Безуглая // Вісник ХНУ ім. В.Н.Каразіна. - 2000. - Вип. 471. - С. 15-21.

8. Безуглая Л.Р. Перлокуция как компонент речевого акта говорящего / Л.Р. Безуглая // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. - 2002. - № 567. - С. 154-163.

9. Безуглая Л.Р. Языковые конвенции и конвенциональность значения / Л.Р. Безуглая // Нова філологія. - 2002. - № 4 (15). - С. 5-12.

10. Безугла Л.Р. Мовленнєвоактовий аналіз індиректності вираження значення / Л.Р. Безугла // Наук. Вісник каф. ЮНЕСКО КНЛУ. LINGUAPAX-VIII. - Вип. 7. - К., 2003. - С. 67-74.

11. Безуглая Л.Р. Пропозиция и прагматические импликации / Л.Р. Безуглая // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. - 2003. - Вип. 586. - С. 44-47.

12. Безуглая Л.Р. Ложь как разновидность речевого акта ассертивного типа / Л.Р. Безуглая, Е.Н. Бабич // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. - 2003. - Вип. 609. - С. 97-100.

13. Безугла Л.Р. Непрямий дискурс: визначення та організація / Л.Р. Безугла // Вісник КНЛУ. Сер. Філологія - 2004. - № 7 (2). - С.66-72.

14. Безуглая Л.Р. Прагматические импликации на пропозициональном уровне (на материале немецкого языка) / Л.Р. Безуглая // Нова філологія. - 2004. - № 1 (20). - С. 64-70.

15. Безуглая Л.Р. К вопросу об исследовательском корпусе в прагмалингвистике / Л.Р. Безуглая // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. - 2004. - № 635. - С. 3-7.

16. Безуглая Л.Р. Значимое молчание в системе прагматической импликации / Л.Р. Безуглая // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. - 2004. - № 636. - С. 3-7.

17. Безуглая Л.Р. Когнитивно-семантические основы иллокутивной импликации / Л.Р. Безуглая // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. - 2005. - № 649. - С. 12-17.

18. Безуглая Л.Р. К проблеме классификации эллипсиса (на материале немецкого языка) / Л.Р. Безуглая // Нова філологія. - 2005. - № 2 (22). - С. 10-16.

19. Безуглая Л.Р. Понятие интенции в когнитивной прагматике языка / Л.Р. Безуглая // STUDIA GERMANIKA ET ROMANIKA. - 2005. - Том 2. - № 3 (6). - С. 48-57.

20. Безуглая Л.Р. Теория импликатур Г.П. Грайса в свете субъективистской методологии / Л.Р. Безуглая // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. - 2005. - № 667. - С. 14-18.

21. Безуглая Л.Р. Имплицитные смыслы и модели коммуникации / Л.Р. Безуглая // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. - 2006. - № 725. - С. 51-54.

22. Безуглая Л.Р. Конструирование имплицитных речеактовых значений в дискурсе / Л.Р. Безуглая // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. - 2006. - № 726. - С. 72-77.

23. Безуглая Л.Р. Иронические речевые акты в немецкоязычном диалогическом дискурсе / Л.Р. Безуглая // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. - 2006. - № 741. - С. 64-68.

24. Безуглая Л.Р. Когнитивно-семантические свойства тавтологических высказываний (на материале немецкого диалогического дискурса) / Л.Р. Безуглая, Н.В. Говоруха // Культура народов причерноморья. - 2007. - № 110. - Т. 1. - С. 31-33.

25. Безуглая Л.Р. К типологии иллокутивных актов / Л.Р. Безуглая // Записки з романо-германської філології. - Вип. 18. - Одеса : Фенікс, 2007. - С. 3-11.

26. Безугла Л.Р. Метафоричні смисли у дискурсі / Л.Р. Безугла // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. - 2007. - № 773. - С. 78-82.

27. Безугла Л.Р. Дискурсивна імплікація з позицій польового підходу / Л.Р. Безугла // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. - 2007. - № 782. - С. 6-10.

28. Безугла Л.Р. Мовленнєві акти перформативної форми у німецькомовному дискурсі / Л.Р. Безугла // Проблеми загального, германського та словянського мовознавства. До 70-річчя професора В.В. Левицького. - Чернівці : Книги - ХХІ, 2008. - С. 344-350.

29. Безугла Л.Р. Імпліцитні смисли з позицій когнітивної прагмалінгвістики / Л.Р. Безугла // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. - 2008. - № 805. - С. 25-30.

30. Bezugla L. Perlocution, or how to influence people doing things with words / L. Bezugla // The USSE MESSENGER. - Vol. 2. - 2003. - P. 30-38.

31. Bezugla L. Dramendiskurs als Corpus fur eine sprachpragmatische Analyse / L. Bezugla // Festschrift fur Prof. Dr. Dagmar Blei. - Dresden : TU Dresden, 2004. - S. 80-83.