Когнітивний стиль особистості як чинник процесу розуміння тексту - Автореферат

Ключовим і достоту символічним стало поняття "текст". Фактично мисленнєві здатності людини (замовлення організації тексту, розуміння, й інтерпретації, утворення та розгортання символів) набувають визначального значення у сучасному соціокультурному процесі. У психологічному осягненні відношення "субєкт-текст" ключовим виступає поняття "розуміння". Проте наукової аналіз літератури свідчить не тільки про перспективність вивчення цієї проблематики, а й недостатність її емпіричного дослідження та теоретичного узагальнення. когнітивна стильова розуміння текст Визначити основні параметри провідних когнітивно-стильових особливостей, які впливають на процес розуміння тексту, експериментально дослідивши взаємозвязок між останніми та процесом розуміння текстових повідомлень.Окрім цього, розуміння виступає смисловою основою побудови тексту, процесом утворення сенсу, виокремленням його із тексту (Бахтін М.М., Знаков В.В., Щедровицький Г.П., Якобсон С.Г.). У значній кількості досліджень розуміння представлено як здатність осягнути значення певної речі (чи, радше, явища) або стан свідомості, процес і результат пізнання тексту (Анісімов О.С., Брудний А.А., Гурова Л.Л., Знаков В.В., Тихомиров О.К.). Текст розглядається як орієнтована на розуміння та відтворення, інтерпретацію, система елементів різної складності й значущості, що поєднується у загальну структуру, або концепт (Брудний А.А., Вітґенштайн Л., Дридзе Т.М., Зимня І.О., Жинкін Н.І., Леонтьєв О.О., Тихомиров О.К., Знаков В.В.). У дослідженні опосередковано такі фактори розуміння тексту: обєктивні - це форма предявлення, кількість інформації, рівень її складності; субєктивні - мотиваційна сфера особистості, її індивідуально-типологічні особливості, стани; специфіка мисленнєвої діяльності (зокрема, інформаційний компонент - наявність знань, досвід субєкта; операційний - здатність використовувати свої знання; стратегії опрацювання інформації). Підбиваючи підсумки, відзначимо: 1) розвиток мисленнєвих здатностей студентів, що забезпечували успішність розуміння тексту є низьким; 2) когнітивно-стильові функції виступають суттєвим чинником цього процесу; 3) сам процес, хід міркувань, зясування істинного змісту тексту, його обєктивних рис, виокремлення сутнісних аспектів істотно залежать від когнітивно-стильових особливостей; 4) жоден із когнітивно-стильових процесів відособлено не забезпечує розуміння; 5) складнісно-проста, аналітико-синтезова і конкретно-абстракційна функції виступають допоміжними у процесі розуміння; 6) крайнє представлення однієї із характеристик когнітивного стилю (наприклад, аналітичності або синтезовості цілком) унеможливлює процес розуміння, натомість, веде до оманливого уявлення про "зрозумілість" тексту.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми розуміння тексту, що полягає у вивченні особливостей розуміння тексту в залежності від когнітивного стилю особистості та створенні системи розвивальних заходів спрямованої на розвиток когнітивних. Когнітивно-стильові особливості як визначальні засоби осмислення середовища існування (світу - предметного виміру існування; культури - виміру аксіологічного) зумовлюють парадигму сприйняття світу. Текст як елемент культури в усій своїй феноменологічності (місце в культурі, зміст, структура, форма тощо) сприймався досліджуваними беззастережно у відповідності до домінуючих когнітивних особливостей. Складність-простота проявлялась як намагання узвичаїти текст, або ж розгорнути його як багатоманітний; проявлення цієї операції надзвичайно залежало від мотивації сприйняття тексту. У процесі розуміння тексту, проявлений складнісно-простий когнітивний стиль цілком унеможливлює процес розуміння; таке мисленнєве звернення до інформації радше слугує відстороненню від неї, аніж її сприйняттю.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми розуміння тексту, що полягає у вивченні особливостей розуміння тексту в залежності від когнітивного стилю особистості та створенні системи розвивальних заходів спрямованої на розвиток когнітивних. Результати дослідження дають підстави для таких висновків: 1. Когнітивно-стильові особливості як визначальні засоби осмислення середовища існування (світу - предметного виміру існування; культури - виміру аксіологічного) зумовлюють парадигму сприйняття світу. Як показали експериментальні дані, акцентування когнітивно-стильових особливостей зумовлює подібне асиметричне сприйняття й осмислення, розуміння світу. Текст як елемент культури в усій своїй феноменологічності (місце в культурі, зміст, структура, форма тощо) сприймався досліджуваними беззастережно у відповідності до домінуючих когнітивних особливостей. Тобто, як, наприклад, розпорошений за домінування аналітичності; або ж ієрархічний - синтезовості.

2. У психології та семіотиці розуміння традиційно розкривається як аналітико-синтетична діяльність, що спрямовується на виявлення суттєвого у предметах і явищах. Проте, таке тлумачення розуміння та сувязних процесів є недостатнім. У роботі представлено уточнене тлумачення понять "розуміння тексту" й "інтерпретація тексту". Розуміння тексту - особистісно-рефлексивний акт тлумачення обєктивного (привнесеного автором) сенсу тексту як: 1) визначального для структури (форми та змісту) тексту (необхідний компонент), 2) значущого для буття особистості (можливий компонент). Інтерпретація тексту - логіко-асоціативне зіставлення елементів тексту з довільними (іманентними або сторонніми щодо тексту) значеннями.

3. Когнітивно-стильові особливості мислення виступають провідним чинником розуміння. Полезалежність-поленезалежність проявилась як здатність виокремити змістово-смисловий ґештальт на текстовому тлі. Зокрема ця здатність простежувалась у якості уміння виділити у інформаційному полі сувязний, завершений, логічно-нерозривний ряд. Імпульсивність-рефлексивність - як здатність до заглиблення у діалогічну основу тексту, уміння особистісно прийняти його зміст і зробити певні висновки особистісного або предметного характеру. Глобальність-специфічність повязана із схильністю сприймати інформацію як виняткову або ж родову, здатність її типологізувати, зіставляти із сутнісно-аналогічними чи винести з інформаційного поля, або ж цілком проігнорувати середовище її існування, прийнявши в якості "унікальної". Складність-простота проявлялась як намагання узвичаїти текст, або ж розгорнути його як багатоманітний; проявлення цієї операції надзвичайно залежало від мотивації сприйняття тексту. Аналітичність-синтезовість виступала тенденцією до деталізації змісту, зосередження уваги на дискретних елементах інформацій, або ж прагнення представити текст у кількох структурних компонентах. Конкретність-абстрактність проявлялась як буквальне чи іномовне сприйняття змісту.

4. У процесі розуміння тексту, проявлений складнісно-простий когнітивний стиль цілком унеможливлює процес розуміння; таке мисленнєве звернення до інформації радше слугує відстороненню від неї, аніж її сприйняттю. Відтак, складнісно-простий спосіб осмислення застосовуються задля відсторонення від неістотної інформації, опосередковується з метою її поверхової інтерпретації. Аналітико-синтезовий і конкретнісно-абстракційний когнітивні процеси відіграють істотну роль у процесах розуміння. Однак ці когнітивні функції несамодостатні у процесі розуміння і відособлено не забезпечують його успішність. Роль цих функцій - сприяння розумінню у контексті інших когнітивно-стильових процесів. Полезалежний-поленезалежний когнітивний процес забезпечує виділення сутнісних елементів тексту, які і мають бути зрозумілими. Імпульсивність-рефлексивність - уможливлює діалогічність розуміння. Глобалізаційність-специфічність - розкриття тексту як явища, його онтологічного, повязаного з культурним буттям, виміру.

5. Доведено, що дисгармонійний розвиток когнітивно-стильових характеристик унеможливлює розуміння тексту. Процес розуміння заміщується інтерпретацією. Натомість здатність як до аналізу, так і до синтезу, або ж до глобалізації, чи специфікації і т. ін. сприяє досягненню розуміння. Розвиток протилежних когнітивно-стильових характеристик мислення сприяє оптимізації процесу розуміння текстової інформації.

6. Розроблено програму з розвитку мислення задля уможливлення успішності розуміння тексту. Зміст програми розвитку полягав в актуалізації полярних когнітивно-стильових властивостей, досягнення гармонійного поєднання, представлених у когнітивному стилі мисленнєвих функцій. Ця актуалізація уможливлювалася завдяки поєднанню когнітивних функцій із особистісними рисами. Розвивальний вплив на такі особистісні якості як креативність, рефлективність, почуттєвість, активність виступив засобом розвитку мисленнєвих здатностей.

Результати дослідження та його теоретичне узагальнення дають підстави для окреслення перспектив дальших наукових пошуків. Зокрема становить інтерес дослідження звязку когнітивно-стильових особливостей та розуміння тексту у досліджуваних різного віку, що дало б змогу поглибити уявлення про ступінь впливовості когнітивного чинника і прояви самої когнітивності в онтогенезі.

1. Розуміння тексту як проблема когнітивної психології // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т. VI. Випуск 2. - К., 2004. - С. 279-286.

2. Розуміння як сутнісна характеристика засобу пізнання соціального субєкта // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Психологія. Серія 12. Вип. 3 (26). - К., 2005. - С. 48-54.

3. Психологічні особливості прояву когнітивного стилю особистості в процесі розуміння художнього тексту // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т. VII. Випуск 1. - К., 2005. - С. 56-61.

4. Психологічна герменевтика: особистісні аспекти процесу розуміння // Актуальні проблеми психології. Том І: Соціальна психологія. Психологія управління, Організаційна психологія.: Зб. наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України. Ч. 15. / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. - К.: Міленіум, 2005. - С. 46-53.

5. Аналіз вивчення проблеми розуміння // Збірник наукових праць № 25, частина ІІ. Національна академія державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького. - Хмельницький, 2003. - С. 161-165.

6. Особливості розуміння наукового тексту // Психолого-педагогічні проблеми на рубежі тисячоліть: саморозвиток особистості. Збірник наукових праць за результатами міжнародної науково-практичної конференції (22-24 листопада 2001 р., м. Хмельницький). - Хмельницький, 2001. - С. 70-72.

7. Особливості розуміння текстів у залежності від розвитку лінгвістичного мислення студентів // Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (27-28 лютого 2003 р.). І частина. - Тернопіль, 2003. - С. 185-192.

8. Деякі аспекти проблеми вивчення когнітивних стилів // Збірник наукових праць. Технологічний університет Поділля, гуманітарно-педагогічний факультет. За результатами Всеукраїнської науково-практичної конференції "Підготовка соціального працівника: надбання, проблеми, перспективи". - Хмельницький, 2003. - С. 180-181.