Когнітивні засади конституювання соціальної реальності - Автореферат

Вивчення когнітивних основ конституювання соціальної реальності здійснюється у різних галузях сучасного гуманітарного знання: філософії пізнання, семіотиці і філософії мови, психології, соціології. Але в силу спеціалізованого характеру даних досліджень вивчення проблеми носить обмежений характер: філософія пізнання, як правило, або вивчає процес пізнання сам по собі, або розглядає його соціокультурну обумовленість; дослідження в соціальній психології передусім спрямовані на вивчення взаємодій субєктів на мікросоціальному рівні; когнітивна психологія і семіотика в основному зосереджуються на проблемі формування моделей та образів явищ навколишньої дійсності; соціальні ж дослідження обмежуються сферою суспільної думки, вивченням ціннісної свідомості та соціальних ідентифікацій. Психологія, як і соціологія, не в змозі обєднати в рамках однієї дослідницької перспективи пізнавальні здібності субєкта, комплекси знань і уявлень, їхнє функціонування на мікро-і макросоціальних рівнях і їх активну роль у взаємодії із соціальною реальністю. Когнітивні підстави дій субєкта (уявлення, ціннісні орієнтації, інтерпретативні схеми, ментальні передумови тощо) в умовах стабільної соціокультурної ситуації найчастіше залишаються непоміченими, сприймаються як “фон”, як щось дещо похідне від соціальної реальності як обєктивного начала. Це свідчить про актуальність дослідження, оскільки результативність аналітики соціальної реальності з урахуванням когнітивних структур субєкта значною мірою залежить від наявності концептуальних методологічних основ такого аналізу, недолік яких в певній мірі покликано зменшити дане дослідження.У вступі обґрунтовується актуальність теми, дається характеристика ступеня її розробленості, формулюється мета і задачі дослідження, його теоретичні і методологічні основи, визначаються обєкт і предмет дослідження, розкривається наукова новизна, теоретична і практична значимість дослідження, апробація результатів. У першому розділі “Аналіз когнітивних засад дій субєкта” розглядається розвиток гуманітарного знання про когнітивні засади діяльності субєкта, аналізується роль когнітивної сфери в детермінації дій субєкта, дається визначення основних понять, які використовуються у дисертації (уявлення, значення і смисл). Далі у підрозділі розглядаються основні поняття, що використовуються в дослідженні: уявлення, значення, смисл. Поняття “уявлення” у дисертації використовується у більш широкому значенні, ніж у класичній гносеології, де під таким розуміється чуттєво-наочний образ предмета чи явища, який вільно зберігається і відтворюється у свідомості без безпосереднього впливу на органи почуттів. Значення в психології - це узагальнена форма відображення субєктом суспільно-історичного досвіду, придбаного в процесі спільної діяльності і спілкування, й існує у вигляді понять, уявлень опредмечених у схемах дії, соціальних ролях, нормах і цінностях.Лукмана про рівні детермінації дій субєкта, у дисертації пропонується структура когнітивного світу субєкта, що складається з трьох рівнів. Перший рівень - це індивідуальне значеннєве відношення субєкта до навколишнього світу загалом, яке має неусвідомлюваний і оцінюючий характер і традиційно визначається у філософії як світовідчування чи світосприймання. Суттєвою рисою буття субєкта в соціокультурному світі є кризи ідентичності, у яких знаходить своє відображення взаємозвязок діяльності субєкта і його когнітивного розвитку. Кризу ідентичності можна визначити як особливий стан уявлень субєкта, коли велика частина соціальних категорій, за допомогою яких субєкт визначає себе і своє місце в суспільстві, здаються такими, що втратили чіткість, однозначність і цінність. Їх аналіз вимагає іншого, набагато більш докладного і системно організованого категоріального апарату, який би описував у різних концептах феномени, що належать до сфери мислення, емоцій і дій, визначають передумови мислення і його змісту, розрізняв би несхожі за своїми характеристиками уявлення субєктів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ