Кочове населення на південному заході України (кінець ІХ - перша половина ХVІІ ст.) - Автореферат

Це не дозволяє скласти уяву про закономірності та особливості історичного розвитку кочовиків у регіоні, визначити їх місце та роль в історії нашої держави. Вдалось узагальнити сукупність літературних та археологічних відомостей про кочовиків і, на історіографічно-дослідницькому фоні, встановити регіональні особливості розвитку кочових культур. Ці особливості визначалися характером проникнення кочовиків на захід степового Причорноморя та їх взаємодією з осіло-землеробським населенням. Тема перебуває у руслі загальної програми по збиранню, узагальненню та збереженню культурної спадщини нашої країни, яка спрямована на підготовку зводу історико-археологічних памяток регіону як джерельної основи їх подальшого конкретного дослідження. Вони передбачали: 1) встановлення загальних етапів історичного існування кочовиків на заході причорноморських степів з кінця ІХ ст. до утворення Буджацької орди в середині XVII ст.; 2) розгляд динаміки та характеру функціонування кочового світу в контактній історико-географічній області, його вплив на історичні процеси у суміжних державах та територіях; 3) характеристика взаємовідношень кочовиків з осіло-землеробським населенням.Характеризуються джерелознавчі перешкоди, шляхи і способи їх вирішення, можливості побудови моделі історії кочовиків у регіоні за допомогою археологічних методик, їх переваги і недосконалість. У другому підрозділі «Проблема вивчення середньовічного номадизму у східноєвропейських степах та Причорноморї» встановлюється, що форми контактів кочовиків і землеробів в маргінальних географічних районах залежать від природних можливостей території до сполучення скотарства і хліборобства, а також від рівня і стадії соціально-економічного розвитку спільностей, які вступають у контакт. «Демографічний котел» у Північно-західному Причорноморї, який періодично заповнювався кочовиками, обрамлений осіло-землеробським барєром, створював можливості для широкого спектру комбінацій і модифікацій соціально-економічних устроїв і політичних обєднань - від повного симбіозу і інтеграції до крайньої несумісності взаємодіючих суспільно-історичних організмів. Лісові області на схід і північ від нього населяли словяни, а широкий клин степів, який звужувався поступово від Волги до Дунаю, служив просторим проходом, по якому хвиля за хвилею у серце континенту вторгалися кочові орди - авари, болгари, угорці, печеніги. У другому підрозділі надається історико-археологічний коментар 1-го періоду (кінець ІХ - перша половина ХІ ст.).Перевага впускних одиничних поховань кочовиків Х ст. дозволяє припускати, що печеніги знаходились переважно на табірній стадії кочування.У висновках встановлюється, що особливості і етапи історичного існування кочовиків на заході степового Причорноморя визначались, у переважній більшості, демографічними процесами; кочовий засіб виробництва достатньо очевидно регулювався механізмом «вимушеної еміграції» (Маркс К.). Загальний рівень розвитку землеробських громад у ІІ тис., з якими вступали у контакт кочовики від печенігів до ногайців, неухильно зростав порівняно з давниною. У степах Північно-Західного Причорноморя господарсько-культурний тип кочовиків за всіма ознаками, які визначаються, проіснував до самої своєї загибелі. Навпаки, у епоху турецько-кримського володарювання така адаптація стимулювалася штучно - політично та адміністративно: кочовий спосіб життя ногайських орд зберігся і використовувався в якості війсково-політичного фактора. Ретроспективне вивчення історії кочовиків у ІІ тис. на південному заході України підтвердило застиглий та тупиковий в цілому характер їх розвитку, обумовлений особливостями екстенсивного господарства, відсутністю достатніх можливостей для внутрішнього розвитку, а також можливість оберненості соціальних процесів.

2. Основний зміст дисертації

У висновках встановлюється, що особливості і етапи історичного існування кочовиків на заході степового Причорноморя визначались, у переважній більшості, демографічними процесами; кочовий засіб виробництва достатньо очевидно регулювався механізмом «вимушеної еміграції» (Маркс К.).

Загальний рівень розвитку землеробських громад у ІІ тис., з якими вступали у контакт кочовики від печенігів до ногайців, неухильно зростав порівняно з давниною. Структура ж кочових громад залишалась однотипною аж до нового часу у Європі. У степах Північно-Західного Причорноморя господарсько-культурний тип кочовиків за всіма ознаками, які визначаються, проіснував до самої своєї загибелі. Модифікації не змінили його суті і інноваціям піддалися лише другорядні деталі.

У «доногайський» час будь-які різновиди кочових культур достатньо звичайно адаптувались до однієї місцевості схожим чином. Навпаки, у епоху турецько-кримського володарювання така адаптація стимулювалася штучно - політично та адміністративно: кочовий спосіб життя ногайських орд зберігся і використовувався в якості війсково-політичного фактора. Втрата цієї «захисної оболонки» у нових історичних умовах зрекла кочові орди на загибель. Ретроспективне вивчення історії кочовиків у ІІ тис. на південному заході України підтвердило застиглий та тупиковий в цілому характер їх розвитку, обумовлений особливостями екстенсивного господарства, відсутністю достатніх можливостей для внутрішнього розвитку, а також можливість оберненості соціальних процесів.

Основні положення дисертаційного дослідження викладені у таких публікаціях автора

1. VI Археологический съезд в Одессе //Памятники древней истории Северо-Западного Причерноморья. Сборник научных трудов. - К., 1985. - С.92-96 (0,3 др. арк.). - Мова - рос.

2. Ногайцы Приазовья и Причерноморья в XV-XVI веках //Организация археологических экспедиций с участием школьников. Тезисы докладов семинара. - Донецк, 1988. - С.34-38 (у співавторстві з А.О.Добролюбським - 0,2 др. арк.). - Мова - рос.

3. Материалы к истории изгнания ногайских кочевников из Причерноморья и Приазовья (конец XVIII - начало ХІХ вв.) //Тезисы докладов научно-практического семинара по проблемам охраны и использования памятников археологии в Донбассе. - Донецк, 1989. - С.173-175 (у співавторстві з А.О.Добролюбським - 0,15 др. арк.).- Мова - рос.

4. Ногайці Нижнього Побужжя в XV - XVII століттях //Тези доповідей і повідомлень IV Республіканської конференції з історичного краєзнавства. - К., 1989. - С.647-648 (у співавторстві з А.О.Добролюбським - 0,1 др.арк.).

5. Кочове населення Нижнього Побужжя в IV-XVII століттях //Охорона, використання та пропаганда памяток історії та культури в Українській РСР. Збірник методичних матеріалів в 6 частинах. Частина шоста. - К., 1989. - С.69-76 (0,4 др.арк.).

6. К вопросу изучения средневекового номадизма в Северном Причерноморье (кочевники и земледельцы: проблемы контакта) //Международные связи в средневековой Европе. Тезисы научных докладов и сообщений Всесоюзного научного семинара. - Запорожье, 1991. - С.3-4 (у співавторстві з А.О.Добролюбським - 0,1 др.арк.). - Мова - рос.

7. Південний захід України як особливий історико-культурний регіон //Теорія, методика і практика викладання історії та географії України (Етнос. Територія. Державність). Матеріали доповідей та виступів на обласній науково-практичній конференції Одеського інституту удосконалення вчителів. - Одеса, 1993. - С.26-32 (у співавторстві з А.О.Добролюбським - 0,4 др.арк.).

8. Виникнення та загибель улуса Ногая //Тези доповідей і повідомлень науково-практичної конференції, присвяченої 80-річчю Миколаївського педагогічного інституту (в шости частинах). Частина 6. Історичний факультет. - Миколаїв, 1994. - С.30-31 (у співавторстві з А.О.Добролюбським - 0,1 др.арк.).

9. Золотоординська доба в Південно-Західному Причорноморї //Тези доповідей і повідомлень І-ої Миколаївської краєзнавчої конференції, посвяченої 50-річчю Великої Перемоги. - Миколаїв, 1995. - С.73-74 (0,1 др.арк.).

10. Северо-Западное Причерноморье в золотоордынское время (общая оценка проблематики) //Тези доповідей і повідомлень І-ої Миколаївської краєзнавчої конференції, посвяченої 50-річчю Великої Перемоги. - Миколаїв, 1995. - С.30-35 (0,4 др.арк.). Мова - рос.

11. Торки и половцы в Северо-Западном Причерноморье во второй половине ХІ века //Тези першої обласної наукової краєзнавчої конференції «Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження». - Миколаїв, 1995. - С.82-83 (у співавторстві з А.О.Добролюбським - 0,1 др. арк.). - Мова - рос.

12. Заселение ногайцами Северо-Западного Причерноморья //Тези першої обласної наукової краєзнавчої конференції «Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження». - Миколаїв, 1995. - С.83-86 (0,2 др. арк.). - Мова - рос.

13. Конец золотоордынского владычества в Северо-Западном Причерноморье //Древнее Причерноморье. ІІІ Чтения памяти профессора П.О.Карышковского. Тезисы докладов юбилейной конференции. - Одесса, 1996. - С.42-43 (у співавторстві з А.О.Добролюбським - 0.1 др. арк.). - Мова - рос.

14. Восточные славяне и печенеги в ІХ-ХІ вв. //Словянська культурна спадщина: проблеми теоретичного осмислення. Перші історико-культурологічні словянознавчи читання у м.Миколаїві. - Миколаїв, 1996. - С.12-15 (у співавторстві з А.О.Добролюбським - 0,2 др.арк.). - Мова - рос.

15. Российско-ногайские отношения в XVIII веке //Тези і матеріали доповідей і повідомлень ІІ-ої Миколаївської обласної історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 130-річчю з дня народження М.С.Грушевського. - Миколаїв, 1996. - С.40-43 (0,15 др. арк.). - Мова - рос.

16. Второе Болгарское царство и Золотая Орда во второй половине ХІІІ - первой половине XIV вв. //Словянська культурна спадщина в світовому, загальноукраїнському та регіональному політико-культурному просторі. Другі історико-культурологічні словянознавчі читання у м. Миколаїві. - Миколаїв, 1997. - С.123-130 (0,5 др. арк.). - Мова - рос.

17. Утворення Буджацької орди (друга половина XVI - перша половина XVII ст.) //Заселення Півдня України: проблеми національного та культурного розвитку. Наукові доповіді. Міжнародна науково-методична конференція. Частина перша. - Херсон, 1997. - С.89-90 (у співавторстві з А.О.Добролюбським - 0,1 др. арк.).

18. Северо-Западное Причерноморье в Х - первой половине ХІІІ в. //Матеріали ІІ-ої Миколаївської обласної краєзнавчої наукової конференції «Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження». - Т.ІІ. Історія і культура. - Миколаїв, 1997. - С.47-53 (0.5 др. арк.). - Мова - рос.

19. Периодизация и закономерности исторического развития кочевников Северо-Западного Причерноморья в Х-XVIII вв.// Південна Україна: проблеми історичних досліджень. Збірник наукових праць. - Миколаїв, 1999 (у друку, 0,5 др. арк.) - Мова - рос.

20. Северо-Западное Причерноморье в золотоордынское время: проблемы стадиальной периодизации //Історія Півдня України від найдавніших часів до сучасності: проблеми національного, політичного, соціального, економічного, технічного, правового, релігійного та культурного розвитку. Збірник наукових праць. Частина І. - Миколаїв-Одеса, 1999. - С.61-65 (0,3 др.арк.). - Мова - рос.

21. Проблема вивчення середньовічного номадизму в степах Євразії та Причорномор‘я //Записки історичного факультету ОДУ. Вип. 8. - Одеса, 1999. - С.76-85 (0,5 др. арк).

22. Виникнення та утворення Буджацької орди в XVI-XVII ст. //Записки історичного факультету ОДУ. Вып. 9. - Одесса, 1999 (у друку, 0,5 др. арк).

23. Половецький вплив на Північно-Західне Причорномор‘є у ХІІ ст. //Національний університет «Києво-Могилянська Академія», МФ. Наукові праці. Т.ІІ. Історичні науки. - Миколаїв, 1999. - С.6-10 (0,5 др. арк.).