Дослідження історії світської професійної музики в Острозькій ординації. Розгляд придворних та військових музичних капел, їхнього складу, специфіки функціонування та походження окремих музикантів. Музичні інструменти, що належали острозьким ординатам.
При низкой оригинальности работы "Князівські музичні капели та музичні професійні об’єднання у містах Острозької ординації у ранньомодерний час", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Про спеціалізацію цих музикантів достеменно нічого невідомо, окрім факту, що один з музикантів був органістом. Враховуючи велику побожність князя Олександра, можна припустити, що три інші музиканти були співаками, а разом з органістом вони виконували католицьку літургійну музику, принаймні такий склад був типовим, наприклад для парафіяльного костелу у Острозі та кафедрального костелу у Луцьку. Принаймні, у 1630 році, одразу після смерті Олександра Заславського, у одному з найважливіших міст Острозької ординації, у Дубно було складено список слуг, серед яких були і музиканти [12; 13, с. Вона складалася з девяти музикантів: капельмейстер, двоє співаків - альт і бас, а також пять інструменталістів - органіст, лютнист, скрипаль, тромбоніст і трубач, спеціальність ще одного музиканта невідома: «Музиканти: Кшиштоф - магістр капели, органіст, лютнист, Валенте, бас, скрипаль Матіас, альтист Іванко, тромбоніст Славський, трубач». Від цього часу збереглися дуже ретельні відомості про музикантів його двору, про їхню професійну спеціалізацію та походження, про методи поповнення капели, про музичні твори та інструменти, про ставлення князя до музики, про його смаки, про музичний побут, про музикантів інших можновладців тощо.
Список литературы
1. Заяць А. Острог у XVI - першій половині XVII ст. (економічний розвиток)//Острозька академія XVI-XVII століття. Енциклопедія. Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2011. С. 287-292.
2. Клименко Ф. Изь исторіи финансоваго строя города Дубно. (Конець XVII - начало XVIII в.в.)//Студенческий историко-этнографический кружок при университете св. Владимира. К., 1914. С. 275-299.
3. Ковальский Н. П. Источники посоциально-экономической истории Украины XVI - первой половины XVII века: Уч. пособие. Днепропетровск: ДГУ, 1982. 92 c.
4. Кудринский Ф. Цеховые братства в местечке Степани//Киевская старина. К., 1890. Т. ХХХ. С. 88-104.
5. Фільц Б. Музичні цехи на Україні (XVI-XIX ст.)//Українське музикознавство. К.: Музична Україна, 1982. С. 33-45.
6. Хоткевич Г. М. Музичні інструменти українського народу. Друга редакція/упоряд., підг. тексту, покажч. О. О. Савчук; післямови І. В. Мацієвського, В. Ю. Мішалова, М. Й. Хая. Харків: Видавець Савчук О. О., 2013. 512 с.
7. Цалай-Якименко О., Ясиновський Ю. Музичне мистецтво давнього Острога//Острозька давнина. Львів, 1995. Вип. 1. С. 74-89.
8. ЦДІАЛ, ф. 52, оп. 2, спр. 23.
9. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV - до середини XVII століття Волинь і Центральна Україна. Видання друге, переглянуте і виправлене. Київ: Критика, 2008. 472 с.
10. Ясіновський Ю. Музика в давньому Острозі//Матеріали І-ІІІ науково-краєзнавчої конференції «Остріг на порозі 900-річчя» (1990-1992 рр.). Остріг, 1992. Ч. 2. С. 116-118.
11. Archiwum Panstwowe w Krakowie, Oddziat na Wawelu. Zbiory Sanguszkow 75-2.
12. Archiwum Panstwowe w Krakowie, Oddziat na Wawelu. Zbiory Sanguszkow 94.
13. Chaniecki Zbigniew. Nieznane kapele polskie z XVII i XVIII wieku//Muzyka: kwartalnik Instytutu Sztuki Polskiej Akademii Nauk. Warszawa 1972. № 4 (67). S. 84-96.
14. Chaniecki Zbigniew. Organizacje zawodowe muzykow na ziemiach polskich do konca XVIII wieku. Krakow: Polskie Wydawnictwo Muzyczne, 1980. 155 s.
15. Hoffman J. Akta kosciota farnego ostrogskiego od 1622 r. co wazniejsze wydat JAKOB Hoffman//Rocznik wotynski. Rowne, 1934. T. 3. S. 192-214.
16. Dtugosz JOZEF Rachunki kapeli nadwornej ksi^cia Wtadystawa Dominika Ostrogskiego w latach 1635-1642//Muzyka: kwartalnik Instytutu Sztuki Polskiej Akademii Nauk, 1970. № 1 (56). S. 58-80.
17. Estreicher Karol. Bibliografia Polska. 140000 drukow. Czgsc III. Tom X. Lit. L-Lz. Krakow: Druk. Uniwersytetu Jagiellonskiego, 1906. 550 s.
18. Kardaszewicz S. Dzieje dawniejsze miasta Ostroga. Warszawa, 1913. 291 s.
19. Lyjak Wiktor Z. Kapele w diecezji tuckiej//Muzyka: kwartalnik Instytutu Sztuki Polskiej Akademii Nauk. Warzsawa, 1986. № 3 (122). S. 101-113.
20. Memoriale rerum gestarum in Polonia 1632-1656. Albrycht Stanistaw Radziwitt/Oprac. A. Przybos i R Zelewski pod kier. W. Czaplinskiego. Wroctaw, 1968. T. 1. (1632-1633). 233 s.
21. Rzonca J. Wtadystaw Dominik Ostrogski-Zastawski jako regimentarz, wojewoda krakowski i pierwszy ordynat ostrogski//Wtadza i prestiz. Magnateria Rzeczypospolitej w XVI-XVIII wieku. Biatystok, 2003. S. 105-124.
22. Kitowicz Jgdrzej. Opis obyczajow i zwyczajow za panowania Augusta III przez ksigdza Jgdrzeja Kitowicza. Wydanie drugie. Petersburg, Mohylew, 1855. T. 3. 199 s.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
