Князь Володимир Великий та його державотворча і освітня діяльність - Реферат

Найяскравішим прикладом видатної особистості в історії нашої країни є Володимир Великий, державний діяч і полководець, один із основоположників давньоруської державності. Згідно з деякими історичними даними, народився Володимир (по-скандинавськи Вольдемар) Великий у 948 році. Адже Володимир був позашлюбним сином київського князя і рабині-ключниці. Батько Володимира, київський князь Святослав Ігорович, насамперед, був князем-воїном, який постійно перебував у походах і розширював свої володіння.Князь Володимир Святославович народився в 948 році і був молодшим із трьох синів київського князя Святослава Ігоревича (Хороброго), а отже, молодшим внуком київської княгині Ольги (Мудрої). Князювання Володимира Великого (980-1015) стало початком нового етапу в історії Київської Русі, етапу піднесення та розквіту. Дуже важливу і важку реформу провів Володимир у внутрішніх відносинах: він не тільки привів у залежність від себе землі, що входили колись до складу Російської держави, але і поставив їх у більш тісний звязок з Києвом, посадив у всіх найголовніших пунктах, на місце колишніх князів і намісників, своїх численних синів. Створені зовнішньою силою вони не мали внутрішнього звязку, крім економічних інтересів що творив і підтримував його військово-торгового класу, цей державний апарат одержує при Володимирі нові підвалини, культурного і морального характеру, у виді нової, запозиченої з Візантії, релігії і звязаних з нею освіти, книжності і культури[10, c. У своїх повчаннях сину імператор Костянтин Порфірородний дає йому наставляння щодо того, як варто оброблятися, коли князь хазар, угорців, чи Русі який-небудь інший варварський народ, як те часто буває, звернеться до нього з проханням надіслати йому чи корону, чи інші імператорські регалії і поріднитися з ним."Тому історія, така вередлива в оцінці заслуг і скупа в роздаванні титулів, надала йому назву "Великий", спільну з дуже нечисленними, а при тім дуже заслуженими одиницями". Широкий горизонт думки, що охоплював усі потреби великої імперії, і молодої Церкви, що належно зрозумів далекосяжне значення християнства не тільки для внутрішньої політики Русі та її культурного розвитку, але й для міжнародного її становища і рівноправності в колі європейських країн, - все це вказує на геніальність Володимира. Чубатий: "З його (Володимирового) життя і діл бачимо, що це був геніальний ум, який виразно бачив усе, що добре, й уводив це в життя". Не менше великою була також воля Володимира, загартована в численних боях і небезпеках. Митрополит іларіон так вихваляє Володимира: "Ты быль одеждею нагимь, ты быль питателемъ алчущихъ, быль прохладою для жаждущихъ, ты быль помощникомъ вдовицамъ, ты быль успокоителемъ странниковъ, ты быль иокровомъ не имеющимъ крова, ты быль застугпшкомъ обидимыхъ, обогатителемъ убогыхъ".Але, здобувши Київ, молодий князь проявив себе як видатний політик, розважливий адміністратор і розумний дипломат. Він першим серед київських князів розпочав будівництво системи укріплень на південних притоках Дніпра. Як пише історик Михайло Грушевський, «якщо провести аналогію із сучасністю, він (Володимир) опинився у положенні голови однієї з держав «третього світу», що прагне прискорити модернізацію своєї країни, і після цього змушений обрати якусь одну з двох провідних ідеологій найрозвиненіших суспільств світу - капіталізм чи соціалізм».

План

Вступ

1. Князювання володимира великого

2. Князь володимир великий та його державотворча і освітня діяльність

Висновки

Список використаної літератури

Звичайно, спочатку, щоб заволодіти київським престолом, Володимир діяв тими самими методами, що і його предки. Але, здобувши Київ, молодий князь проявив себе як видатний політик, розважливий адміністратор і розумний дипломат. Володимир знав, що мусить подбати про оборону своїх кордонів від нападів кочівників. Він першим серед київських князів розпочав будівництво системи укріплень на південних притоках Дніпра. Вважається також, що Володимир здійснив своєрідну реформу. Він обєднав богів, яким поклонялися різномовні племена, і створив загальний язичеський пантеон, що мало зміцнити єдність держави.

Але найбільшим досягненням Володимира, безперечно, було запровадження християнства на Русі. Як пише історик Михайло Грушевський, «якщо провести аналогію із сучасністю, він (Володимир) опинився у положенні голови однієї з держав «третього світу», що прагне прискорити модернізацію своєї країни, і після цього змушений обрати якусь одну з двох провідних ідеологій найрозвиненіших суспільств світу - капіталізм чи соціалізм». Володимир був рішучою людиною. Він зробив свій вибір, у результаті якого Давньоруська держава почала стрімко розвиватися і, звичайно ж, здобувати міжнародний авторитет.

Як же нинішній Україні іноді бракує отаких рішучих і, можливо, дещо нахабних Володимирів. Але вірмо, що незабаром ситуація в Україні зміниться.

1. Булгак О.В. Хреститель України-Русі: До дня рівноапостольного князя Володимира Великого //Календар знаменних і памятних дат. - К, 2000. - 3 КВАРТАЛ. - C. 54-58

2. Василик О. Державні фінанси України за часів Володимира Великого //Фінанси України. - 2002. - № 1. - C. 138-141

3. Володимир Великий //Нове покоління України. - 2004. - № 1. - C. 30-31

4. Десяк О. Володимир Великий //Історія України. - 2001. - № 36. - C. 9

5. Домбровська А. Володимир Великий: Історія рідного краю //Розкажіть онуку. - 2005. - № 9-10. - C. 8-11

6. Коляда І. Київська Русь за правління Володимира Великого //Історія в школі. - 2000. - № 2. - C. 23-28

7. Назарко І. Князь Володимир Великий та його державотворча і освітня діяльність //Народна творчість та етнографія. - 1998. - № 1. - C. 18-21

8. Сліпушко О. Князь Володимир Великий - володар миру на Русі/ //Урядовий курєр. - 2007. - 3 березня. - C. 10

9. Яроменок О. Київська держава за часів князя Володимира/ О. Яроменок //Історія України. - 2004. - № 43. - C. 14-15

10. Ястребов О. Володимир Великий - "Ясне Сонечко" України-Русі: До 990-річчя від дня смерті //День. - 2005. - 15 липня. - C. 8

Размещено на .ru