Князь Володимир Святославич (Святий рівноапостольний князь Володимир) - Статья

Більш обгрунтованою виглядає версія Ігоря Мицько, за якою Малуша і Добриня були дітьми Мала Любчанина з чеського Лібіце, який потрапив на Русь у складі місії єпископа Адальберта (961 р.)6. Любче Рожищенського р-ну Волинської обл. та групу сіл Низкиничі (польський хроніст Ян Длугош назвав Мала Низкинею, тобто низеньким), Будятичі й Калусів, які, напевно, були володіннями Мала Любчанина, куди і вислала княгиня Ольга у с. Нарешті і Хълмъ у Новгороді згадується вперше під 1134 р.18 А у Хольмгарді, який згадується у скандинавських джерелах більше 100 разів, уже в Х-ХІ ст. були церкви, княжий палац, міжнародний торг і укріплення. Як свідчить „Хеймскрінгла” Сноррі Стурлусона, вікінг Сігурд Ейріксон, який був на служ6і у князя Володимира, збирав для нього данину в землі естів21 . Але повідомлення про загибель Олега і ліквідацію Древлянського князівства застало Добриню зненацька. Певно, мав рацію Володимир Королюк, який вважав, що похід Володимира Святославича був спрямований не проти Польщі, а “проти незалежних східнословянських племінних князівств, які знаходилися на великому торговельному шляху, що зєднував Київ, Краків і Прагу”, тобто хорватів і дулібів25 (дуліби в розумінні частини волинського масиву - Л.В.).

1Див.: Гильфердинг А.Ф. Неизданное свидетельство современника о Владимире Святом и Болеславе Храбром // Русская беседа. 1856. Кн. 1; Майков Л.Н. О былинах Владимирова цикла. Санкт-Петербург, 1863; КОСТОМАРОВН.И. Князь Владимир Святой // Костомаров Н.И. Русская история в жизнеописаниях ея главнейших деятелей. Вып. 1. Санкт-Петербург, 1873. - С. 1-7; Розен В.Р. Император Василий Болгаробойца. Извлечения из летописи Яхья Антиохийского. Санкт-Петербург, 1883; Завитневич В. Владимир Святой как политический деятель. Киев, 1883; Його ж. О месте и времени крещения св. Владимира и о годе крещения киевлян // Труды Киевской Духовной Академии. 1888. Январь; Соболевский А.И. В каком году крестился Владимир? // Журнал Министерства Народного Просвещения. 1888. Июнь; Его же. Год крещения Руси // Чтения в Историческом Об-ве Нестора Летописца. 1888. Кн. 2; Фортинский Ф. Я. Крещение князя Владимира на Руси по западным известиям // Там же. 1888. Кн. 2; Бубнов Н. Сборник писем Герберта как исторический источник 983-997. Т. 2. Отд. 1. Санкт- Петербург, 1889; Abracham W. Organizacja kosciola w Polsce do polowy XIII wieku. Lwow, 1893. - S. 40-50; ПАВЛОВА.С. Догадка о происхождении древнерусского предания, которое называет первого русского митрополита Михаилом Сириным // Чтения в Историческом Об-ве Нестора Летописца. 1896. Кн. 11. Отд. 2. - С. 22-26; Лебединцев П. Г. Примечания к „Догадке”

А. С. Павлова //Там же. С. 27-33; Срезневский И. И. Память и похвала князю Владимиру и его житие по списку 1494 г. Санкт- Петербург, 1897; Величко Г. Політичні і торговельні взаємини Русі і Візантії в Х і ХІ ст. // Записки НТШ. Т. 6. 1898. С. 1-36; Лопарев Х. М. Русь и греки. Санкт-Петербург, 1898; Шахматов А. А. Корсунская легенда о крещении Владимира. Санкт- Петербург, 1906; Его же. Как назывался первый русский христианин-мученик // Изв.Отделения Русского Языка и Словестности. 1907. № 9; Его же. Один из источников летописного сказания о крещении Владимира // Сб. ст. по славяноведению, посвящ. М.С.Дринову. Харьков, 1908; Его же. Мстислав Лютый в русской поэзии // Сб. Харьк. ист.-филол. об-ва. Т. 18. 1909; Бертье-Делагард А. Л. Как Владимир осаждал Корунь // Изв.Отделения Русского Языка и Словестности. Т. 14. Кн. 1. 1909; Васильевский В. Г. К истории 976-986 годов // Васильевский В. Г. Труды. Т. 2. Санкт-Петербург, 1909; Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 1. Київ, 1913. С. 485-538; Пархоменко В. Начало христианства Руси. Полтава, 1913; Его же. Характер и значение эпохи Владимира // Уч. зап. Ленинградского ун-та. Сер. ист. наук. 1941. № 8; Айналов Д. К вопросу о строительной деятельности св. Владимира // Сборник в память князя Владимира. Петроград, 1917; Соколов Б. М. Эпические сказания о женитьбе князя Владимира (Германо-русские отношения в области эпоса) // Уч. зап. Саратовского гос. ун-та. 1923. Т. 1. Вып. 3. - С. 96-99; Braun F. Das hlstorische Russland іт nordeschen Schnfttum des X-XIV. Jahrhunderts // Festschrift Eugen Mogk zum 70. Geburtstag. Hall, 1924. - S. 157-167; ГРЕКОВБ.Д. „Повесть временных лет” о походе Владимира на Корсунь // Известия Таврического об-ва истории, археологии и этнографии. Ш (60). Симферополь, 1929; Baumgarten N. Olaf Trygwrion гоі de Norvege et ses relations aves Samt Vladm^ de Russk // Orientalrn Christiana. T. 24. F. 73. Roma, 1931; Idem. Saint Vladimir et la conversion de la Russie // Orientalia Christiana. Т. 27. F. 73. Roma, 1932; KORDUBAM. Stosunki polsko-ukгainskie w w^ekir X-XIII // Sprawy narodowosciowe. T. 7. Warszawa, 1933. - S. 749-760; Рыдзевская Е. А. Легенда о князе Владимире в саге об Олафе Трюгвасоне // Труды Отдела Древнерусской Литературы. Т.2. Ленинград, 1935; Бахрушин С.В. К вопросу о крещении Руси // Историк-марксист. 1937. № 2; Приселков М. Д. Русско-византийские отношения ІХ-ХІІ вв. // Вестник Древней Истории. 1939. № 6. С. 112-136; Мошин В. А. Русские на Афоне и русско-византийские отношения в ХІ-ХІІ вв. // Byzslavria. T. 9. 1947-48. S. 55-85; Его же. Послание русского митрополита Леона об опресноках в Орхидской рукописи // Byzantoslavsria. T. 24. Z.1. 1963. C. 90-98; LOWMIANSKIH. Stosunk polsko-pruskie za p^w^sy^ Prnstow // Przeglqd ffistoryczny. T. 41. 1950; Obolensky D. Le patriarcat byzantin et les Metropoles de ffiev // Atti del УШ Congresso mternationale di Studd Byzantirn. 1951. Vol. 1. 1953; ЛЕВЧЕНКОМ. В. Взаимоотношения Византии и Руси при Владимире // Византийский Временник. Т. 7. 1953; Labuda G. Saga o Stryzbjornie, jorlu Jomsborga // Slavia Antiqua. T. 4. 1954. S. 310-312; Dvornik F. Byzantin pohtical Fleas іп Kievan Russia // DOP. № N 9/10. 1956; Kamianski A. Z badan nad pograniczem polsko-rusko-jecwieskim w rejonie rzeki Sliny // Wiadomosci Archeologiczne. T. 23. Zesz. 2. 1956. S. 165-168; АСТАХОВАА.М. Илья Муромец в русском эпосе // Илья Муромец. Москва-Ленинград, 1958; Талис Д. Л. Из истории русско-корсунских политических отношений в ІХ-Х вв. // Византийский Временник. Т. 14. 1958; Якобсон А. Л. К истории русско-корсунских связей (ХІ-Х^ вв.) // Византийский Временник. Т. 14. 1958; Persowski F. Studrn nad pograrnczem polsko-ruskim w Х-ХІ WRKU. -Wroclaw-Krakow-Warszawa. - 1962; Память и похвала Иакова мниха Владимиру / Изд. А.А.Зимин // Краткие Сообщения Ин-та Славяноведения. Вып. 37. Москва, 1963. - С. 66-75; Poppe A. Uwagi o najstarszych dzkjach kosriola na Rusk Zs.1. // Przeglqd ffistoryczny. T. 55. Z. 3. 1964. - S. 370-379; КОРОЛЮКВ. Д. Западные славяне и Киевская Русь в Х-ХІ вв. Москва, 1964. С. 73-108; Исаевич Я. Д. Грады Червенские и Перемышльская земля в политических взаимоотношениях между восточными и западными славянами (конец ІХ - начало ХІ в.) // Исследования по истории славянских и балканских народов. Эпоха средневековья. Москва, 1964; Рыбаков Б.А. Владимировы крепости на Стугне // Краткие Сообщения Ин-та Археологии АН СССР. Вып. 100. Москва, 1965; Ратич А.А. Исследования городища в с.Перемиль на Волыни в 1963-1964 гг. // Мат. сессии, посвященной итогам археологических и этнографических исследований 1964 г. в СССР. Баку, 1965. - С. 140-141; Kuczynski S.M. O wyprawie Wlodzimierza I ku Lachom na podstawie wzmianki z r. 981 w Opowiesci lat doczesnych // Studia z dziejow Europy wschodniej X-XVIII w. Warszawa, 1965. - S. 33-118; Ericsson K. The earliest conversion of the Rus’ to Christianity // The Slavontk and East European Revkw. Vol.44. 1966. № 102. Р. 96-112; Хаевич Я. Д. До питання про західний кордон Києвської Русі // Історичні джерела та їх використання. Вип. 6. Київ, 1971; Его же. Висляне и лендзяне в ІХ-Х вв. // Формирование раннефеодальных славянских народностей. Москва, 1981. - С. 156-170; Поппэ А. В. Истоки церковной организации Древнерусского государства // Становление раннефеодальных славянских государств. Киев, 1972; СВЕРДЛОВМ. Б. Известия немецких источников о русско-польских отношениях конца Х - начала ХІІ вв. // Исследования по истории славянских и балканских народов. Эпоха средневековья. Москва, 1972. - С. 145-156; Гордиенко Н.С. Крещение Руси. Ленинград, 1984; Рапов О. М. О дате принятия христианства князем Владимиром и киевлянами // Вопросы Истории. 1984. № 6; Богданова Н. М. О времени взятия Херсона князем Владимиром // Византийский Временник. Т. 47. 1986; Брайчевський М. Ю. Утвердження християнства на Русі. Київ, 1988. С. 115-205; Руднев В. А. Слово о князе Владимире. Москва, 1989; Толочко П. П. Володимир Святославич // Толочко П. П. Історичні портрети. Київ, 1990. - С. 13-74; Котляр Н. Ф. Владимир „Красное Солнышко” // Котляр Н. Ф., Смолий В. А. История в жизнеописаниях. Київ, 1990. С. 69-83; Карпов А. Ю. Владимир Святой. Москва, 1997; Войтович Л. Княжа доба на Русі. Портрети еліти. Біла Церква, 2006. - С. 232-245.

2 Татищев В. Н. История Российская с самых древних впемен. Кн. 1. Ч. 2. Москва, 1769. - С. 489-490; Бернштам Т. “Слово” об оппозиции Перун-Велес/Волос и скотьих богах Руси // Полярность в культуре. Альманах “Канун”. Санкт-Петербург, 1996. Вып. 2. - С. 108.

3 Прозоровский Д. И. О родстве св. Владимира по матери // Записки импер. АН. Т. 5. Санкт-Петербург, 1898. - С. 17-26; Членов А. М. Древлянське походження князя Володимира // Український історичний журнал. 1970. № 9. - С. 102-105; Его же. На родине Добрыни Никитича // Дружба народов. 1975. № 8. - С. 234-247; Его же. Последам Добрыни. Москва, 1986. 287 с.

4 Шахматов А. А. Мстислав Лютый в русской поэзии // Сборник Харьковского историко-филологического об-ва. Т. 18. Харьков, 1909. - С. 75-93.

5 Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. Москва, 1963. С. 196; Поппэ А. Родословная Мстиши Свенельдича // Летописи и хроники. 1973 г. Москва, 1974. С. 91; Карпов А.Ю. Владимир Святой. Москва, 1997. - С. 15.

6 Мицько І. Українсько-чеські звязки та історія Підгіря Х-ХІ століть // Пяті Ольжині читання. Львів-Броди, 2011. - С. 68-69.

7 Диба Ю. Літописне Будятино (про місце народження князя Володимира Святославича та розташування найдавнішої церкви Пресвятої Богородиці // Пяті Ольжині читання. Пліснеськ, 7 травня 2010 р. Львів-Броди, 2011. - С. 23-28; Його ж. “И сани єя стоять въ Плескові и до сєго дни”; перший приклад “музеєфікації” чи літературна містифікація? // Княжа доба: історія і культури. Вип. 5. Львів, 2011. - С. 9-28; Його ж. Урбаністично-адміністративні реформи княгині Ольги (1) // Студії мистецтвознавчі. 2011. Ч. 4 (36). Архітектура. Образотворче та декоративно-вжиткове мистецтво. Київ, 2011. С. 20-28; Його ж. Урбаністично-адміністративні реформи княгині Ольги (2): Шлях на Лугу // Там само. 2012. Ч. 2 (28). С. 20-42; Його ж. Історико-географічний аспект літописного повідомлення про народження князя Володимира Святославича: локалізація Будятиного села // Княжа доба: історія і культура. Вип. 6. Львів, 2012. - С. 37-70; Його ж. Інтерпретація корсунської легенди в будятинській традиції вшанування святого джерела // Старий Луцьк. Вип. 8. Луцьк, 2012. - С. 26-39; Його ж. Образ матері святого князя Володимира Малуші в українській обрядовій поезії // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Християнство в історії і культурі Володимира-Волинського та Волині. Вип. 47. Луцьк, 2013. - С. 212-227.

8 Арциховский А. В. Археологическое изучение Новгорода // Материалы и исследования по археологи СССР (далі МИА). № 55. Москва, 1956. - С. 15, 42-43.

9 Янин В. Л. Возможности археологи в изучении древнего Новгорода // Вестник АН СССР. 1973. № 8. - С. 67-70.

10 Див.: Монгайт А. Л. Оборонительные сооружения Новгорода Великого // МИА. № 31. Москва, 1952; Орлов С. Н., Воробьев А. В. Оборонительные укрепления древнего Новгорода. Новгород, 1959; Косточкин В.В., Орлов С.Н., Раппопорт П.А. Новые данные об укреплениях новгородського острога // Памятники культуры. Вып. 3. Москва, 1961; Колчин Б.А. Дендрохронология Новгорода // МИА. № 117. Москва, 1963; Его же. Хронология новгородських древностей // Новгородский сборник. 50 лет раскопок Новгорода. Москва, 1982. - С. 156-177; Орлов С.Н. К топографии истории оборонительных сооружений древнего Новгорода // Уч. зап. Новгородского гос. пед. ин-та. Т. 1. 1965; Его же. По поводу статьи М. Х. Алешковского и Л. Е. Красно- речьева // Советская археология. 1972. № 2; Алешковский М. Х., Красноречьев Л. Е. О датировке вала и рва Новгородского острога // Советская археология. 1970. № 4; Их же. К датировке вала и рва новгородського острога (ответ С. Н. Орлову) // Там же. 1972. № 3; Янин В.Л., Колчин Б. А. Итоги и перспективы новгородской археологи // Археологическое изучение Новгорода. Москва, 1978. - С. 5-56; Колчин Б. А., ЧЕРНЫХН. Б. Ильинский раскоп (стратиграфия и хронология) // Там же. - С. 57-116; Янин В. Л. Тихвинский раскоп // Там же. С. 117-134; Колчин Б. А., Хорошев А. С. Михайловский раскоп // Там же. - С. 135-173.

11 Новгородская первая летопись старшого и младшего изводов. Москва-Ленинград, 1950. - С. 181.

12 Там же. - С. 20, 204.

13 Там же. - С. 33.

14 Янин В. Л., Алешковский М. Х. Происхождение Новгорода (к постановке проблемы) // История СССР. 1971. № 2. - С. 32-61.

15 Див.: Янин В. Л. Социально-политическая структура Новгорода в свете археологических исследований // Новгородский исторический сборник. Т.1 (11). Ленинград, 1982. - С. 83; Джаксон Т.Н. HOLMGAROR - Новгород: “Город на острове” или “Хълмъ- городъ”? // Джаксон Т. Н. Austr и GOROUM. Древнерусские топонимы в древнескандинавских источниках. Москва, 2001.

16 Ершевский Б. Д. Археологические наблюдения в Новгороде в 1969-1974 гг. // Археологическое изучение Новгорода. Москва, 1978. - С. 233.

17 Носов Е. Н. Новгород и Новгородская округа ІХ-Х вв. в свете новейших археологических даннях (к вопросу о возникновении Новгорода) // Новгородский исторический сборник. Т.2 (12). Ленинград, 1984. - С. 3-38.

18 Новгородская первая летопись старшого и младшего изводов. - С. 23, 208.

19 Диба Ю. Літописні свідчення про заснування міста Володимира наприкінці Х століття: Володимир на Лузі чи Володимир на Клязьмі? // Княжа доба: історія і культура. Вип. 7. 2013. - С. 15-30; Dyba J. Administrative and urban reforms by princess Olga: geography, historical and economic background // Latvijas Arhivi. 2013. № 1/2. P. 30-71; Його ж. Батьківщина святого Володимира. Волинська земля у подіях Х сторіччя. Львів, 2014. 484 с.

20 Войтович Л. Хольмгард-Новгород: загадки истории Руси Х - первой половины ХІ века // Вестник Удмуртского университета. Серия 5. История и философия. Ижевск, 2015. Вып. 1. - С. 7-18.

21 Рыдзевская Е. А. Древняя Русь и Скандинавия в IX-XIV вв. Москва, 1978.

22МАВРОДИНВ. В. Образование Древнерусского государства. Ленинград, 1945. - С. 317; ПВЛ. Т. 2. Лихачев Д. С. Комментарии. Москва-Ленинград, 1950. - С. 324; Толочко П. П., Боровський Я. Є. Язичеське капище в „городі” Володимира // Археологія Кєва. Дослідження і матеріали. Київ, 1979; Брайчевський М. Ю. Утвердження християнства на Русі. Київ, 1988. - С. 112-114; Боровський Я. Є. Світогляд давніх киян. Київ, 1992. - С. 19-29, 49-71.

23 Толочко П. П. Древний Киев. Киев, 1976. - С. 32-54.

24 ПВЛ. - 4.1. - С.84

25 КОРОЛЮКВ.Д. Западные славяне и Киевская Русь в Х-ХІ вв. Москва, 1964. - С. 87-88.

26 Дагоме (Дагоберт) - хресне імя Мєшка І (Lowmianski H. Imiq chrzestne Mieszka I // Slavia occidentalis. T. 19. Poznan, 1948. S. 203-308; ROSPONDS. Mileniowe badania onomasty. I. Dagome - tajemnicze imiq lub imiona pierwszego wladcy polskiego // Jqzyk Polski. T. 40. 1960. № 1. - S. 17-27; Щавелева Н. И. Дагоме юдекс // Польские латиноязычные средневековые источники. Тексты, перевод, комментарий. Москва, 1990. - С. 25-27).

27 Документ зберігся у копіях ХІ-ХІІ ст. Автентичність його не викликає сумнівів.

28 Детальніше про документ і кордони див.: Fabre P. La Pologne et le Saint Siege. Etudes dhistoire dedies a G. Monod. Paris, 1896; Ptasnik J. Dagome iudex. Krakow, 1911; ZAKRZEWSKIS. Najdawniejsza bulla dla Polski. Spostrzezenia nsd dokumentem Dagome iudex. Lwow, 1921; Koczy L. Dagome iudex, Schinesge i Ambaba // Roczniki Historyczne. T. 12. Poznan, 1936. S. 1-26; Kozlowska- Budkowa Z. Repertorium polskich dokumentow doby piastowskiej. Cz. 1. Krakow, 1937. № 2. S. 2-3; Labuda G. Znaczenie prawno- polityczne dokumentu Dagome iudex // Nasza Prszeszlosc. T. 4. Krakow, 1948. S. 33-35; Idem. Studia nad poczqtkami panstwa Polskiego. T. 2. Poznan, 1988. S. 240-263; Kftrzynski S. Dagome iudex // Przeglqa Historyczny. T. 41. Warszawa, 1950. S. 133-138; Sulowski Z. Geografia dokumentu Dagome iudex // Slavia Antiqua. T. 4. 1953. S. 232-248; Kowalenko W. Znowu o Dagome iudex // Roczniki Historyczne. T. 24. Poznan, 1958. - S. 233-304; BOGDANOWICZP. Geneza aktu dyplomatycznego zwanego Dagome iudex // Roczniki Historyczne. T. 25. Poznan, 1959. - S. 9-324; Kurbisowna B. Dagome iudex - studium krytyczne // Poczqtki panstwa Polskiego. Ksiqga Tysiqclecia. T. 1. Poznan, 1962. - S. 363-424; BUCZEKK. Zagadnienie wiarygodnosci regestu Dagome iudex // Studia Zrodloznawcze. T. 10. 1965. - S. 117-139; LOWMIANSKIH. Poczqtki Polski. T. 5. Warszawa, 1973. - S. 595-621

29 Ратич О. О. Західноукраїнські землі в епоху Київської Русі та в період феодальної роздробленості. Політичне становище // Торжество Історичної Справедливості. Львів, 1968. - С. 44-50; Исаевич Я.Д. „Грады червенские” и Перемышльская земля в политических взаимоотношениях между западными и восточными славянами // Исследования по истории славянских и балканских народов. Москва, 1972. - С. 107-124.

30 Див.: КОРДУБАМ. Західне пограниччя Галицької держави між Карпатами та долішнім Сяном // Записки НТШ. Т. 138-140. Львів, 1925. - С. 159-245.

31 Автор за верифікованою хронологією відносить події до 979 р., що залишається дискусійним.

32 Ляска В. Між Прагою, Києвом та Гнєзно. Zeriuane/Zuireani “Географа Баварського”: до проблеми етнопотестарних структур на Волині у ранньому середньовіччі // Княжа доба: історія і культура. Вип. 8. Львів, 2014. С. 9-71; Його ж. Територіальний та адміністративний розвиток Верхнього Побужжя у ІХ-XIV ст. / Автореферат дис. к.і.н. Львів, 2015. - С. 8.

33 Korduba M. Stosunki polsko-ukrainske w wieku X-XIII // Sprawy narodowosciowe. R. 7. Warszawa, 1933. Cz. 6; Kuczynski S.M. Wschodnia granica Panstwa Polskiego w X wieku // Poczqtki Panstwa Polskiego. T. 1. Poznan, 1962. S. 240-254; Idem. O wyprawie Wlodzimerza I ku Lachom na podstawie wzmianki z r. 981 w Opowiesci lat doczesnych // Studia z dziejow Europy wschodniej XXVIII w. Warszawa, 1965. - S. 33-118.

34 Ратич А. А. Исследования городища в с.Перемиль на Волыни в 1963-1964 гг. // Материалы сессии, посвященной итогам археологических и этнографических исследований 1963 г. в СССР. Баку, 1965. - С. 140-141

35 Войтович Л. Княжа доба на Русі. С. 235.

36 Назаренко А. В. Древняя Русь на международных путях. Москва, 2001. - С. 365-367.

37 Карпов Ю. В. Владимир Святой. Москва, 1997. - С. 379.

38 Мицько І. Українсько-чеські звязки та історія Підгіря Х-ХІ століття // Пяті Ольжині читання. Пліснеськ, 7 травня 2010 р. Львів, 2011. С. 63-67; Диба Ю., Мицько І. Про видуманий похід 981 р. князя Володимира на ляхів. Львів, 2014 // інтер- нетрусурс: zbruc.eu/node/28650

39 Диба Ю., Мицько І. Про видуманий похід 981 р. - C. 15.

40 Ратич О. О. Західноукраїнські землі в епоху Київської Русі та в період феодальної роздробленості. Політичне становище // Торжество Історичної Справедливості. Львів, 1968. - С. 44-50; Исаевич Я. Д. „Грады червенские” и Перемышльская земля в политических взаимоотношениях между западными и восточными славянами // Исследования по истории славянских и балканских народов. Москва, 1972. - С. 107-124.

41 Войтович Л. „Білі хорвати” чи „карпатські хорвати” // Миколаївщина. Збірник наукових праць. Т. 1. Львів, 1998. - С. 49-79.

42 КОРДУБАМ. Західне пограниччя Галицької держави між Карпатами та долішнім Сяном // Записки НТШ. Т. 138-140. 1925. С. 159-245.

43 Никоновская летопись //Полное собрание русских летописей. Т. 9. Санкт-Петербург, 1862. - С. 63.

44 Лысенко П. Ф. Работы Брестского отряда // Археологические открытия за 1972 г. Москва, 1973. - С. 363-364; Его же. К вопросу об исторической топографии древнего Бреста // Материалы ІХ конференции молодых ученых АН БССР. Минск, 1965. - С.82-87; Его же. Берестье. Минск, 1985.

45 Смирнов А. П. Волжские булгары. Москва, 1951; Фахрутдинов Р.Г. Очерки по истории Волжской Булгарии. Москва, 1984. С. 8-45; Город Болгар. Очерки истории и культуры / Отв. ред. Г.А.Федоров-Давыдов. Москва, 1987; Моця А.П. Новые сведения о торговом пути из Булгара в Киев // Земли Южной Руси в IX-XIV вв. Киев, 1985.

46 Лаврентьевская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. 1. Москва, 2001. Стб. 84; Никоновская летопись // ПСРЛ. Т. 9. - С. 42.

47 ФАХРУТДИНОВР. Г. Очерки. - С. 44

48 Никоновская летопись. - С. 65-66.

49 Татищев В. Н. История Российская. Т. 2. Москва, 1965. - С. 88-89.

50 Соловьев С. М. История России с древнейших времен. Кн. 1. Т. 1-2. Москва, 1988. - С. 180-181, 309.

51 Див.: Артамонов М. И. Очерки древней истории хазар. Ленинград, 1936; Его же. История хазар. Ленинград, 1962; Якубовский А. Ю. К вопросу об исторической топографии Итиля и Болгар в ІХ-ХІІ вв. // Советская Археология. Т. 10. 1948; Рыбаков Б. А. Русь и Хазария (К исторической географии Хазарии) // Академику Б. Д. Грекову ко дню семидесятилетия. Москва, 1952; Его же. О роли Хазарского каганата в истории Руси // Советская Археология. Т. 18. 1953; Шахсаидов А. Р. О проникновении христианства и ислама в Дагестан // Уч. Записки Ин-та Истории Языков и Лит. Т. 3. Дербент, 1957; Котович В. Г. Археологические данные к вопросу о местоположении Семендера // Древности Дагестана. Махачкала, 1974; Магомедов М. Г. Древние политические центры Хазарии // Советская Археология. 1975. № 3; Его же. Образование Хазарского каганата. - Москва, 1983; Плетнева С.А. Хазары. Москва, 1978. - С. 70-71, 77; Ее же. На славяно-хазарском пограничье. - Москва, 1989; Гадло А. В. Этничекая история Северного Кавказа IV-X вв. Ленинград, 1979.

52 Линниченко И. А. Современное состояние вопроса об обстоятельствах крещения Руси // Труды Киевской Духовной Академии. 1886. № 12; Завитневич В. О месте и времени крещения св. Владимира и о годе крещения киевлян // Труды Киевской Духовной Академии. 1888. Январь; Фортинский Ф.Я. Крещение князя Владимира на Руси по западным известиям // Чтения в Историческом Об-ве Нестора Летописца. Киев, 1888. Кн. 2; Бертье-Делягард А.Л. Как Владимир осаждал Корсунь // Известия Отделения Русского Языка и Словестности. Т. 14. Кн. 1. 1909; Гриневич К.Э. Стены Херсонеса Таврического // Херсонесский сборник. Вып. 2. 1927; Белов Г.Д. Херсонес Таврический. Ленинград, 1948; Талис Д.Л. Из истории русско- корсунских политических связей в ІХ-Х вв. // Византийский Временник. Т. 14. 1958; Рапов О.М. О дате принятия христианства князем Владимиром // Вопросы истории. 1984. № 6; Богданова Н.М. О времени взятия Херсона князем Владимиром // Византийский Временник. Т. 47. 1986; Гломозда К.Ю. Критика тлумачень причин християнізації Русі в буржуазній історіографії // Український історичний журнал. 1987. № 3; Абрамов А.И. Роль Византии и Болгарии в крещении Руси // Введение христианства на Руси / Отв. ред. А.Д.Сухов. Москва, 1987. - С. 78-91.

53 Див.: Тойнби А. Дж. Постижение истории. Москва, 1991.

54 Голубинский Е. История русской церкви. Т. 1. Ч. 1. Москва, 1901; Пархоменко В. Начало христианства Руси. Полтава, 1913; ПРИСЕЛКОВМ. Д. Очерки по церковно-политической истории Киевской Руси Х-ХІІ вв. Санкт-Петербург, 1913; Бахрушин С. В. К вопросу о крещении Руси // Историк-марксист. 1937. № 2; Гордиенко Н. С. Крещение Руси. Ленинград, 1984; Сухов А. Д. Социальные предпосылки и последствия крещения Руси // Введение христианства на Руси / Отв. ред. А. Д. Сухов. Москва, 1987. - С. 8-20; Рапов О. М. Официальное крещение Руси в конце Х в. // Там же. - С. 92-123; Брайчевський М. Ю. Утвердження християнства на Русі. Київ, 1988. - С. 115-229; Котляр М.Ф. Насадження християнської ідеології урядом Київської Русі // Запровадження християнства на Русі. Київ, 1988. - С. 34-94; Толочко О.П. Місце церкви у соціальному розвитку давньоруського суспільства // Там само. - С. 130-141.

55 БРАЙЧЕВСЬКИЙМ. Ю. Утвердження християнства на Русі. - С. 160-165.

56 Там же. - С. 163-165.

57 Новгородская первая летопись старшого и младшего извода. Москва-Ленинград, 1950. - С. 160, 163, 473, 551.

58 Татищев В.Н. История Российская. Т. 1. Москва-Ленинград, 1962. - С. 112.

59 Никоновская летопись. - С. 64.

60 Соловьев С. М. История России с древнейших времен. Кн. 1. - С. 308.

61 Приселков А. Климент Римський и его Послания. Санкт-Петербург, 1887.

62 Брайчевський М. Ю. Адміністративна реформа Володимира Святого (Оцінка проблеми за літописною статтею 988 року) // Записки НТШ. Т. 225. Львів, 1993. - С. 147-166.

63 Войтович Л. Князівства Карпатських Хорватів // Етногенез та рання історія словян: нові наукові концепції на зламі тисячоліть. Львів, 2001. - С. 195-210; Його ж. Карпатські хорвати в етнополітичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього середньовіччя // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до XVIII ст.). Вип. 4. Київ, 2004. - С. 105132; Його ж. Восточное Прикарпатье во второй половине І тыс. н. э. Начальные этапы формирования государственности // Rossica Antiqua. 2006. Исследования и материалы. Санкт-Петербург, 2006. - С. 6-39; Його ж. Прикарпаття в другій половині І тисячоліття н. е.: найдавніші князівства // Вісник Львівського університету. Серія історична. Вип. 45. Львів, 2010. - С.13-54; Його ж. Повертаючись до хорватів Костянтина Багрянородного // Нартекс. Byzantina Ukrainensis. Т. 2. Харьков, 2013. - С. 71101; Vojtovyc Leontij. Chrouati et altera Chrowati // Ukrajinski Karpati: etnogeneza-arheologija-etnologija / Priredio Jevgenij Pascenko. Zagreb, 2014. - S. 207-254.

64 Голубовский П. Печенеги, торки и половцы до нашествия татар. Киев, 1884; Расовский Д.А. Печенеги, торки и берендеи на Руси и в Угрии // Seminarium Kondakovianum. - Т.6. - Прага, 1933. - С.1-64; Плетнева С.А. Печенеги, торки и половцы в южнорусских степях // Материалы и исследования по археологии. № 62. Москва, 1958.

65 Рыдзевская Е. А. Древня Русь и Скандинавия в ІХ - XIV вв. Москва, 1978. С. 29-41; История Норвегии / Отв. ред. А. С. Кан. Москва, 1980. - С. 102, 134, 135, 138, 586.

66 Никоновская летопись. - С. 68.

67 Оглоблин Н. Письмо архиепископа Брунона к германскому императору Генриху ІІ // Киевские университетские известия. 1873. № 8. - С. 1-15; Heine R. Der Heilige Bruno von Querfurt. Berlin, 1877; Свердлов М. В. Известие о Руси в Хронике Титмара Мерзебургского // Древнейшие государства на территории СРСР. Материалы и исследования. 1975 г. Москва, 1976. - С. 102-112.

68 Balzer O. Genealogia Piastow. Krakow, 1895. S. 69-70; GRABSKIA.F. Studia nad stosunkami polsko-ruskimi w poczqtkach XI wieku // Slavia Orientalis. T. 6. 1957. - S. 171-173; Jasinski K. Rodowod pierwszych Piastow. Warszawa-Wroclaw, 1992. S. 120-122.

69 Флоровский А. В. Чехи и восточные славяне. Очерки по истории чешско-русских отношений (X - XVIII вв.). Т. 1. Прага, 1935. - С. 47; Fiala Z. Vztah Ceskeho statu k nemecke risi do pocatku 13. stoleti // Sbornik historicky. T. 6. 1959. - S. 50-59.

70 Scriptores rerum Hungaricarum tempore ducum requmque stirpis Arpadianae gestarum. Vol. 1 / Ed. I.Szentpetery. Budapest, 1937. - P. 344.

71 Thietmar von Merseburg. Chronik. Neu ubertragen und erlautert von Werner TRIUMICH. Berlin, 1962. Lib. 7. P. 285; Annalista Saxo Chronicon (741-1139) / Ed. G.Waitz // Monumenta Germaniae Historica. Scriptores. T. 6. Hannoverae, 1841. P. 688

72 Monumenta Germaniae Historica. T. 2. Hannoverae, 1829. - P. 796.

73 Baumgarten N. Le dermier marriage de Saint Vladimir // Orientalia Christiana. Vol. 2. № 61. Roma, 1930. - P. 165-168.

74 КОРОЛЮКВ. Д. Западные славяне и Киевская Русь в Х-ХІ вв. Москва, 1964. - С. 227.

75 Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. Москва, 1968. - С. 122, 419.

76 Свердлов М. Б. Политические отношения Руси и Германии Х - первой половины ХІ в. // Проблемы истории международных отношений. Ленинград, 1972. - С. 290-291; Його ж. Владимир Святославович Святой - князь и человек // Культура славян и Русь. Москва, 1998. - С. 86.

77 Войтович Л. В. Генеалогія династії Рюриковичів. Київ, 1990. - С. 12.

78 Назаренко А. В. Русь и Германия в ІХ-Х вв. // Древнейшие государства Восточной Европы. Материалы и исследования. 1991 г. Москва, 1994. - С. 104-113, 120; Его же. Древняя Русь в свете зарубежных источников. Москва, 1999. - С. 308-311.

79 Карпов А. Ю. Рецензия: Назаренко А.В. Русь и Германия... // Архив русской истории. Вып. 6. Москва, 1995. С. 276-279; Его же. Владимир Святой. Москва, 1997. - С. 377-378.

80 ПЧЕЛОВЕ. В. Генеалогия древнерусских князей ІХ - начала ХІ в. Москва, 2001. - С. 155-157.

81 КОТЛЯРМ. Грошовий обіг на території України доби феодалізму. Київ, 1971; Сотникова М. П., Спасский И. Г. Тысячелетие древнейших монет России: Сводный каталог русских монет Х-ХІ вв. Ленинград, 1983. - С. 81.

82 Ипатьевская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. 2. Москва, 2001. Стб. 115.

83 Джаксон Т. Н. Исландские королевские саги о Восточной Европе. Т. 1. Москва, 1993. - С. 133, 135, 147, 161, 174, 176-177, 179-182.

84 Рыдзевская Е. А. Древняя Русь и Скандинавия. - С. 212; Джаксон Т. Н. Исландские королевские саги. - С. 186.

85 Baumgarten N. Saint Vladimir et la conversion de la Russie // Orientalia Christiana. Vol. 27. Roma, 1932. № 79. - P. 38-39.

86 Глазырина Г. В. О русско-шведском брачном союзе конца Х в. // Восточная Европа в древности и средневековье. Москва, 1988. - С. 16-21.

87 ПЧЕЛОВЕ. В. Генеалогия древнерусских князей. - С. 164.

88 Томсен В. Начало русского государства. Москва, 1891. - С. 68; Мельникова Е. А. Скандинавские антропонимы в Древней Руси // Восточная Европа в древности и средневековье. Москва, 1994. - С. 23.

89 Беляев Н. Т. Рорик Ютландский и Рюрик начальной летописи // Сборник статей по археологии и византоведению. Т. 3. Прага, 1929. - С. 264.

90 Насонов А.Н. Русская земля и образование Древнерусского государства. Москва, 1951. - С. 146; Алексеев Л. В. Полоцкая земля в ІХ-ХІІІ вв. Москва, 1966. - С. 238.

91 Татищев В. Н. История Российская. Т. 1. Москва-Ленинград, 1962. - С. 113.

92 ПЧЕЛОВЕ. В. Генеалогия древнерусских князей. - С. 164.

93 Тверская летопись // Полное собрание русских летописей. Санкт-Петербург, 1863. Стб. 113.

94 Данилевич В. Е. Очерк истории Полоцкой земли до конца XIV столетия. Киев, 1896. - С. 61.

95 Ипатьевская летопись. Стб. 66.

96 Татищев В. Н. История Российская. Т. 1. - С. 113

Размещено на .ru