Князь Костянтин Острозький. Історичний портрет - Реферат

Найбільшу память в історії України серед князів Острозьких і княжих родів загалом залишив князь Василь Костянтинович Острозький, він був великим оборонцем православної віри й провідником опозиції під час Берестейської унії 1596 р., хоч у засаді й не був противником зєднання Сх. й Зх. Церков. Не зважаючи на те, що він брав участь у боротьбі проти повстання К.Косинського і С.Наливайка, яке розгорнулося у його володіннях, Острозький підтримував звязки з українською козаччиною, за що й був обвинувачуваний польською шляхтою. Особливо велику роль Острозький відіграв у культурно-національному відродженні України. Острозький був фактичним провідником Русі-України під час Люблінської унії 1569 р. Цей видатний історик, незважаючи на прагнення бути обєктивним, заангажовано відносився до особи В.-К. Острозького.Походив з родини Острозьких, найбагатшого і найвпливовішого князівського роду України XVI - початку XVII століття. Відомі історичні факти дають підстави говорити, що князі Острозькі мали кілька основних пріоритетів у своїй діяльності. По-друге, Острозькі надзвичайно велику увагу приділяли Православній Церкві як опорі їхнього князівства. Один із представників династії Острозьких, Федір, упокоївся в Києво-Печерській лаврі і вважається православним святим. Існує навіть думка, що батько Василя-Костянтина, видатний полководець і державний діяч Костянтин Іванович Острозький, задовго до Івана Федорова заснував на українських землях друкарню і видавав тут книжки.Княжіння Острозького позначилося неабияким піднесенням української культури та освіченості, що не в останню чергу було зумовлено намаганням князя зробити свою резиденцію центром культурного опору католицькій та унійній експансії. Навколо князівської резиденції в Острозі утворився гурток (академія) словянських та грецьких учених, публіцистів теологів та богословів, до якого зокрема входили Герасим Смотрицький, Василь Сурозький, Христофор Філарет (Мартин Броневський), Еммануїл Ахіллес, Лука Сербин, Кирило Лукаріс (майбутній Олександрійський та Константинопольський патріарх), Никифор Парасхес-Кантакузен, Клірик Острозький, Зизаній Тустановський, Демян Наливайко та інші. В 1575 році Острозький запросив Івана Федорова для організації друкарні в князівській резиденції. Досвід та програма острозької школи були запозичені Львівською, Луцькою та іншими братськими школами.Острозький був також засновником шкіл у Турові в 1572 році, Володимирі-Волинському у 1577 році, Острозької школи у 1576 році і друкарні в Острозі близько 1577 року. Острозького (Єлисей Плетенецький, Мелетій Смотрицький, П.Конашевич-Сагайдачний та інші) продовжили справу свого патрона по культурному відродженню Києва.Отож, як бачимо, різнолика тенденційність в осмисленні і розумінні історичності постаті Костянтина-Василя Острозького та його епохи, що відображалася і має місце на шпальтах праць вітчизняних і зарубіжних науковців, ясності в проблему не внесла. Саме цими причинами обумовлена відсутність у вітчизняній і європейській історіографії спеціальних сучасних наукових досліджень, які були б присвячені проблемам Острозького роду та його ролі в історії України і Європи. Острозького в історії, вважаємо, що настав нарешті час тверезими очима поглянути на нейтрально-європейський простір і час, багатоманітність подій і явищ якого була спричинена великою мірою появою на арені такої постаті, як К.В.

Зміст

Вступ

1. Ставлення до українського козацтва та релігії

2. Костянтин Острозький і піднесення української культури

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Отож, як бачимо, різнолика тенденційність в осмисленні і розумінні історичності постаті Костянтина-Василя Острозького та його епохи, що відображалася і має місце на шпальтах праць вітчизняних і зарубіжних науковців, ясності в проблему не внесла. Дефіцит поміркованості і зваженості в діалектичному осмисленні долі К.-В. Острозького історичною думкою до певної міри спричинений обмеженістю джерельної бази і традиційними підходами до ролі особи зокрема, і розуміння т.зв. Литовсько-польської доби в минулому України, взагалі. Саме цими причинами обумовлена відсутність у вітчизняній і європейській історіографії спеціальних сучасних наукових досліджень, які були б присвячені проблемам Острозького роду та його ролі в історії України і Європи.

Зваживши на вклад цілих поколінь науковців в їх підходах до визначення ролі князя К.-В. Острозького в історії, вважаємо, що настав нарешті час тверезими очима поглянути на нейтрально-європейський простір і час, багатоманітність подій і явищ якого була спричинена великою мірою появою на арені такої постаті, як К.В. Острозький - фігури, яку необхідно досліджувати та усвідомлювати на широкій і, основне, принципово новій джерельній базі (в першу чергу, особистій кореспонденції) і розглядати її на європейському багатонаціональному фоні тодішнього життя, твердо дотримуючись при цьому хронологічної канви. За таких умов перед нами постає героїчна, світла і водночас трагічна епоха в історії нашої Вітчизни, яка акумулювала себе в непростій долі, що випала на життя князя К.В. Острозького. князь острозький історичний козацтво

1. Ворончук І. Володіння князів Острозьких на Східній Волині (за інвентарем 1620 року)- К. - Старокостянтинів, 2001. - 416с.

2. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. - Луцьк: Вежа, 2000.

3. Грушевський М. С. Історія України-Руси. - Львів, 1905, - Т. 6.

4. Кралюк П., Тор коняк Р., Пасічник І. Острозька Біблія в контексті української та європейської культур. - Острог, 2006.

5. Мицько І. Острозька словяно-греко-латинська академія (1576-1636). - К., 1990.

6. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. - Л.: Світ, 1991. - 572 с.

7. Огієнко І. Князь Костянтин Острозький і його культурна праця. - Вінніпег, 1958. - 216 с.

8. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна)-К.: Наук. думка, 2008.- 476c.

Размещено на .ru