Книжка як засіб виховання молодших школярів у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського - Автореферат

У Законі України “Про освіту” (1993) визначено мету освіти, яка полягає “у всебічному розвитку людини як особистості та найвищої цінності суспільства, формуванні її талантів, розумових, фізичних здібностей, вихованні високих моральних якостей”. Для реалізації цієї мети необхідно виховувати духовну особистість, формувати в неї здібності і вміння користуватися багатствами культури, акумульовані, насамперед, у книжці, яка є унікальним, історично сформованим, універсальним засобом фіксації, збереження і передачі в часі й просторі суспільних і культурних надбань та цінностей. Тому важливо використати період молодшого шкільного віку для формування в дитини насамперед потреби в читанні, основ повноцінного сприйняття літературних творів, для виховання читача, здатного отримувати насолоду від читання. Учений покладав на книжку провідні функції в різнобічному розвитку дитячої особистості, збагаченні її духовного життя, широко використовував книжку в навчально-виховному процесі школи. Сухомлинського” (Умань, 2006) здійснила цілісний аналіз поглядів педагога на роль і значення української літератури в навчально-виховному процесі школи, обґрунтувала основні підходи Василя Олександровича до використання української літератури як навчальної дисципліни.Сухомлинського щодо використання книжки у вихованні дітей; проаналізовано погляди педагога на використання книжки у навчально-виховному процесі школи. Славова) до визначення змісту поняття “книжка” встановлено, що книжка розглядається як один із найважливіших чинників формування дитячої особистості, її людської гідності та національної свідомості, а також інтелектуального, гуманістичного, етичного й естетичного виховання. На основі узагальнення ідей класичної педагогіки, досліджень вітчизняних педагогів-просвітників, українських письменників, методистів, громадських діячів ХІХ-ХХ ст. можна стверджувати, що книжка тлумачилася не тільки як важливий засіб активізації пізнавальної діяльності дитини, а й як джерело її духовного розвитку. Сухомлинським ідей щодо виховання молодших школярів за допомогою книжки” - висвітлено специфіку підготовки молодших школярів Павлиської середньої школи до читання; розкрито роль бібліотеки у використанні ними книжки; а також форми роботи з книжкою у початкових класах. У розділі визначено й охарактеризовано основні етапи навчання читання молодших школярів: емоційно-естетична підготовка до читання; літературна творчість школярів; формування основ уміння читати; удосконалення техніки читання; вироблення навички усвідомленого читання; розвиток усталеного інтересу до читання.Сухомлинського з проблеми прилучення молодших школярів до книжки в навчально-виховному процесі початкової школи на основі опублікованих та архівних джерел дає підстави для таких висновків: 1. При цьому значна увага приділялась таким аспектам проблеми, як видання високохудожніх творів для дітей; жанри дитячих книжок (художні, пізнавальні, навчальні), з-поміж яких особливо виділялася казка; зміст, виразність образів дитячих творів; мова дитячих книжок; рекомендації щодо виховання активного учня-читача (робота з книжкою в позаурочний час, методика проведення уроків позакласного читання, визначення вимог до знань, умінь і навичок учнів); керівництво дитячим читанням; самостійне читання; створення бібліографій літератури для дітей тощо. Сухомлинського свідчить, що науковці намагалися розкрити окремі ідеї педагога щодо роботи з книжкою, а саме: підхід Василя Олександровича до відбору книжок для читання як до серйозної передумови формування духовних інтересів учнів; організація самостійної роботи з книжкою; керівництво дитячим читанням; розвиток педагогом ідей про роль книжки в емоційному, естетичному, громадянському вихованні та формуванні соціально активної особистості. Водночас зясовано, що такі питання, як розвиток у дітей інтересу до книжки у процесі підготовки до читання, роль бібліотеки в системі виховної роботи школи, застосування в сучасній школі педагогічних ідей Василя Олександровича щодо використання виховного потенціалу книжки, висвітлювались у працях учених і публіцистів лише побіжно. Сухомлинського на роль бібліотеки у використанні книжки в процесі виховання молодших школярів; охарактеризовано роль бібліотеки Павлиської середньої школи, яка, виконуючи специфічні функції (бібліотечно-бібліографічні), враховувала потреби початкової школи в своїй діяльності, а саме: проводила бібліотечні уроки, читання вголос, групові бесіди, літературні ранки, ігри, організовувала гуртки юних книголюбів тощо.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Цілісний історико-педагогічний аналіз теоретичної і практичної діяльності В. Сухомлинського з проблеми прилучення молодших школярів до книжки в навчально-виховному процесі початкової школи на основі опублікованих та архівних джерел дає підстави для таких висновків: 1. Узагальнивши ідеї класичної (Я. Коменський, Д. Локк, Ж.-Ж. Руссо, К. Ушинський, Л. Толстой та ін.) і вітчизняної педагогіки (Х. Алчевська, Б. Грінченко, Т. Лубенець, А. Макаренко, С. Русова, І. Франко, С. Черкасенко та ін.), методистів (Є. Адамович, О. Бєрєстнєва, О. Мазуркевич, Е. Марієнгоф, М. Рибнікова, Н. Свєтловська та ін.), громадських діячів (Л. Дубровіна, Н. Крупська та ін.) ХІХ-ХХ ст., можна стверджувати, що книжка вважалася не тільки важливим засобом активізації пізнавальної діяльності дитини, а й джерелом її духовного розвитку. Педагогічна і суспільна думка надавала великого значення впровадженню книжки у виховний процес, висловлювалися різні думки щодо виховання дитини за допомогою книжки, застосовувалися різні підходи до цієї проблеми, але в цілому книжка розглядалась і як розважальна, і як навчальна, і великою мірою як джерело моральних ідей. При цьому значна увага приділялась таким аспектам проблеми, як видання високохудожніх творів для дітей; жанри дитячих книжок (художні, пізнавальні, навчальні), з-поміж яких особливо виділялася казка; зміст, виразність образів дитячих творів; мова дитячих книжок; рекомендації щодо виховання активного учня-читача (робота з книжкою в позаурочний час, методика проведення уроків позакласного читання, визначення вимог до знань, умінь і навичок учнів); керівництво дитячим читанням; самостійне читання; створення бібліографій літератури для дітей тощо.

2. Аналіз досліджень спадщини В. Сухомлинського свідчить, що науковці намагалися розкрити окремі ідеї педагога щодо роботи з книжкою, а саме: підхід Василя Олександровича до відбору книжок для читання як до серйозної передумови формування духовних інтересів учнів; організація самостійної роботи з книжкою; керівництво дитячим читанням; розвиток педагогом ідей про роль книжки в емоційному, естетичному, громадянському вихованні та формуванні соціально активної особистості. Особливу увагу дослідники приділяли висвітленню ролі казки в педагогічній системі В. Сухомлинського; їй відводилось провідне місце в творчості педагога та в практиці Павлиської середньої школи.

Історіографічний пошук показав, що обрана проблема порушувалась і в статтях журналістів, письменників, які акцентували увагу на створенні для учнів початкових класів Павлиської середньої школи Кімнати казки, бібліотечки школяра, на використанні особистої бібліотеки В. Сухомлинського, на традиції дарувати дітям книжки в сімї та школі.

Водночас зясовано, що такі питання, як розвиток у дітей інтересу до книжки у процесі підготовки до читання, роль бібліотеки в системі виховної роботи школи, застосування в сучасній школі педагогічних ідей Василя Олександровича щодо використання виховного потенціалу книжки, висвітлювались у працях учених і публіцистів лише побіжно.

3. Доведено, що В. Сухомлинський вважав книжку важливим засобом цілісного, гармонійного виховання і всебічного розвитку особистості. Зясовано, що в Павлиській середній школі виховання за допомогою книжки було одним із головних структурних елементів цілеспрямованого педагогічного процесу. Особливо велика роль належала книжці у вихованні учнів молодшого шкільного віку, оскільки в цей період відбуваються активне формування характеру, розвиток мислення, мовлення, виробляється органічна потреба в читанні. Книжку педагог розглядав різнобічно, повязував її з широким колом виховання та навчання, самоосвіти та самопізнання підростаючої особистості. На думку Василя Олександровича, книжка вводила дитину в систему людських знань, сприяла формуванню уявлень про головні етапи життя людства. Педагог розробив цілісну систему використання книжки як засобу розумового розвитку, морального, патріотичного, громадянського, естетичного та трудового виховання молодших школярів. Розвиток в учнів інтересу до книжки, вироблення постійної потреби в читанні Василь Олександрович повязував із створенням “фону для багатого інтелектуального життя” класного і шкільного колективу, фону, на якому відбувається саме навчання.

Висвітлено погляди В. Сухомлинського на роль бібліотеки у використанні книжки в процесі виховання молодших школярів; охарактеризовано роль бібліотеки Павлиської середньої школи, яка, виконуючи специфічні функції (бібліотечно-бібліографічні), враховувала потреби початкової школи в своїй діяльності, а саме: проводила бібліотечні уроки, читання вголос, групові бесіди, літературні ранки, ігри, організовувала гуртки юних книголюбів тощо. Зясовано, що з ініціативи директора школи в Павлиші започатковувались і розвивалися різні види бібліотек - шкільна, сімейна, індивідуальна вчительська та учнівська, що стали осередками духовного життя не тільки в школі, а й у селі, оскільки задовольняли зрослі інтереси й потреби дітей та їхніх батьків у книжці й читанні. Виявлено, що прикладом комплектування індивідуальних бібліотек учителів слугувала особиста бібліотека В. Сухомлинського.

4. У процесі вивчення праць В. Сухомлинського, архівних документів визначено та охарактеризовано особливості підготовки молодших школярів до читання як процесу прилучення дітей до книжки. Виділено основні етапи процесу навчання читання в молодшому шкільному віці: емоційно-естетична підготовка до читання; літературна творчість дітей; вироблення основ уміння читати; удосконалення техніки читання; формування навичок усвідомленого читання; розвиток усталеного інтересу до читання.

Підготовка до роботи з книжкою повязується з процесом активної розумової праці: це “подорожі до джерел думки і слова”; дитячі свята; уроки мислення серед природи; живе, безпосереднє сприймання образів, явищ, предметів навколишнього світу, що є засобом розвитку мислення й мовлення молодших школярів, становлення їхнього духовного світу.

Навчаючи учнів володіти словом, педагог виховував творчого читача. Залучення молодших школярів до літературної діяльності (самостійне створення казкових образів) розкривало перед вихованцями Павлиської середньої школи горизонти людських можливостей, викликало в них позитивний емоційний потяг до всього нового, пробуджувало уяву, бажання не тільки складати казки й оповідання, а й читати для цього різні книжки.

До складових етапу набуття основ уміння читати В. Сухомлинський відносив гру, спостереження, малювання, слухання музики. Встановлено, що удосконалення техніки читання учнів і вчителів, вироблення напівавтоматичного вміння читати Василь Олександрович повязував з навчанням усвідомленого читання, що було одним із головних системоутворювальних чинників у роботі з книжкою. Процес усвідомленого читання передбачав: розуміння значень усіх слів, речень у тексті; усвідомлення звязку між окремими реченнями (часового, просторового, причинного), взаємозвязку між його логічними частинами; засвоєння головної думки, тематичного змісту прочитаного тексту.

Виявлено, що принципово важливого значення учений надавав такому етапу навчання дітей читати, як формування усталеного інтересу до читання. Він стверджував, що наявність у школяра інтересу до читання, до книжки як джерела знань дасть можливість удосконалити навичку читання, усвідомлено сприймати прочитане, орієнтуватися в художній, науково-пізнавальній та довідковій літературі, дитячій періодиці.

5. Зясовано, що робота з книжкою у початкових класах Павлиської середньої школи передбачала використання таких форм, як наочність; різні види читання; тематичний добір книжок для читання; різноманітні види позакласної роботи. Встановлено, що наочність як одна з форм популяризації книжки у Павлиській середній школі безпосередньо повязувалася з процесом сприймання дитиною візуальної інформації і переважала в роботі з молодшими школярами. Естетично оформлені стенди, плакати, книжкові виставки, списки рекомендованої літератури, спеціально обладнані в початковій школі куточки думки, Кімната казки - усе це давало дитині можливість якнайчастіше зустрічатися з книжкою, спонукало до потреби в її постійному використанні.

Виокремлено ті види читання, які, на думку В. Сухомлинського, вважались ефективним засобом розвитку інтересу до книжки, а саме: класне читання (читання художніх творів вголос, виразне читання, колективне читання, читання творів з продовженням) та позакласне читання (самостійне читання, вечори та ранки виразного читання, домашнє читання дітей для батьків).

Аналіз позакласної роботи в Павлиській середній школі дав змогу виявити виховні заходи, що сприяли популяризації книжки, вихованню бережливого ставлення до неї, як-от: Свята книжки, рідного слова, першої книжки; використання книжки як подарунка під час проведення свят. Зясовано, що новаторство В. Сухомлинського полягало в системному прилученні молодших школярів до книжки, а також у доборі літератури для читання, де значна увага приділялась народній та літературній казці, творам античної класики, що не входили до рекомендованих списків 60-х років минулого століття; у залученні навколишнього середовища (школи, сімї, бібліотек, місцевої громади) до процесу виховання молодших школярів.

6. Узагальнено досвід використання творчого доробку В. Сухомлинського з досліджуваного питання та розроблено рекомендації щодо роботи з книжкою в умовах сучасної початкової школи і шкільної бібліотеки. Досліджено, що й нині педагогічний колектив Павлиської середньої школи ім. В. О. Сухомлинського утверджує культ книжки, продовжує наслідувати традиції започатковані педагогом. Розкрито роль сучасної шкільної бібліотеки в утвердженні культу книжки серед молодших школярів, робота з якими проводиться в таких напрямах: ознайомлення з бібліотекою, посвята в читачі, запис до бібліотеки, виявлення читацьких інтересів, проведення масових заходів (бібліотечні уроки, уроки спілкування). У школі організовано кімнату-музей “Літературна Кіровоградщина”, де школярами зібрано багато книжок з автографами українських письменників, матеріали про письменників-земляків Кіровоградщини.

Проаналізовано впровадження ідей Василя Сухомлинського у практику роботи Українського колежу ім. В. О. Сухомлинського, колектив якого працює над виконанням цільових творчих програм, окремі з яких присвячені вихованню в молодших школярів любові до книжки. Велику роль у виховному процесі відіграють музей В. О. Сухомлинського та бібліотека колежу, де проводяться: Свято книжки, Свято казки, літературні ігри, конкурси, читацькі конференції, зустрічі з письменниками, обговорюються прочитані книжки.

У результаті дослідження проблеми розроблено авторську систему виховної роботи з книжкою в сучасній початковій школі, яка співпрацює зі шкільною бібліотекою, де поєднуються традиційні та інноваційні методи роботи з книжкою. Особливості запропонованої роботи з книжкою: системність, варіативність форм і методів, творчість учителя, бібліотекаря, самостійність учнів у виборі книжок, опора на літературні тексти й казки В. Сухомлинського, які відіграють роль навчальних, дидактичних та виховних матеріалів у процесі розвитку в молодших школярів інтересу до книжки, читання.

Вважаємо, що актуалізація процесу використання педагогічної спадщини В. Сухомлинського, стосовно використання книжки як засобу виховання в початковій школі, сприятиме розвитку сучасної педагогічної науки і практики, зокрема системи виховання особистості школяра. Запропонована й апробована В. Сухомлинським система роботи з книжкою є ефективним засобом виховання особистості молодшого школяра, активного читача, який володіє навичками усвідомленого читання, підготовлений до самостійного використання книжки в подальшому навчанні.

У підсумку зазначимо, що поставлену в дисертації мету досягнуто, а визначені завдання розвязано. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення потребують такі питання: використання книжки й читання молодшими школярами сучасної школи на електронних носіях інформації; аналіз сучасних підручників для початкової школи щодо використання літературних текстів В. Сухомлинського; критерії відбору книжок для читання учнів старших класів у спадщині В. Сухомлинського; літературна творчість учнів Павлиської середньої школи. Перспективним вважаємо вивчення спадщини В. Сухомлинського щодо використання книжки в навчально-виховному процесі старшої школи.

1. Заліток Л. Гуманістичні ідеї В. О. Сухомлинського і корекційна педагогіка / Л. Заліток // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : наук.-метод. зб. / АПН України, Ін-т спец. педагогіки. - К., 2004. - Вип. 5. - С. 13-15.

2. Заліток Л. М. Особистість і навколишнє середовище в публіцистичній спадщині В. О. Сухомлинського : наук.-бібліогр. розвідка / Л. М. Заліток // Наук. вісн. Миколаїв. держ. ун-ту. Сер. Пед. науки. - Миколаїв, 2004. - Вип. 8 : Василь Сухомлинський і сучасність: особистість у навколишньому середовищі. - С. 108-113.

3. Заліток Л. М. Книжка як засіб виховання відповідальності молодших школярів у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського / Л. М. Заліток // Зб. наук. пр. Полтав. держ. пед. ун-ту ім. В. Г. Короленка. Сер. Пед. науки. - Полтава, 2005. - Вип. 6 (45). - С. 258-263.

4. Заліток Л. Бібліотека - джерело духовної культури в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського / Людмила Заліток // Рідна шк. - 2007. - № 9 (Верес.). - С. 22-24.

5. Заліток Л. М. Книжка у формуванні громадянських цінностей молодших школярів : (на основі аналізу педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського) / Заліток Л. М. // Гуманізація навчально-виховного процесу : наук.-метод. зб. Словян. держ. пед. ун-ту. - Словянськ, 2007. - Вип. XXXVII : [у 3-х ч.] : Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: виховання громадянина. - С. 105-117.

6. Заліток Л. Публіцистична спадщина В. О. Сухомлинського в суспільно-політичній пресі (1943-1970 рр.) / Людмила Заліток // Рідна шк. - 2008. - № 9 (Верес.). - С. 15-16.

7. Заліток Л. Форми роботи з книжкою у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського / Людмила Заліток // Іст.-пед. альм. - Умань, 2009. - № 1. - С. 70-80.

8. Заліток Л. М. Читання молодших школярів як процес прилучення дітей до книжки в спадщині В. О. Сухомлинського / Л. М. Заліток // Пед. науки : зб. наук. пр. / Херсон. Держ. ун-т. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2009. - Вип. 53. - С. 89-97.

9. Заліток Л. М. Погляди В. Сухомлинського на місце книжки у виховному процесі школи / Л. М. Заліток // Вісн. Черкас. ун-ту. Сер. Пед. науки. - Черкаси : [Черкас. держ. ун-т ім. Б. Хмельницького], 2010. - Спецвип., ч. 1. - С. 165-170.

10. Заліток Л. М. Творче використання ідей В. Сухомлинського щодо роботи з книжкою в практиці сучасних навчальних закладів / Заліток Л. М. // Освіта Донбасу. - 2010. - № 6. - С. 10-16.

11. Заліток Л. М. Погляди В. О. Сухомлинського на роботу шкільної бібліотеки / Л. М. Заліток // Анот. результати НДР Ін-ту педагогіки за 2006 р. - К. : Пед. думка, 2007. - С. 27-28.

12. Заліток Л. М. Василь Олександрович Сухомлинський про взаємодію сімї та школи у залученні дитини до книжки / Л. М. Заліток // Анот. результати наук.-дослід. роботи Ін-ту педагогіки за 2008 р. - К. : Пед. думка, 2009. - С. 85-86.

13. Заліток Л. М. Погляди Василя Сухомлинського на місце книжки у виховному процесі школи / Л. М. Заліток // Анот. результати наук.-дослід. роботи Ін-ту педагогіки за 2009 р. - К. : Пед. думка, 2010. - С. 70-71. книжка виховання школяр сухомлинський