Книга як вид документу - Курсовая работа

У даній роботі дано визначення поняття "документ", "книга", "видання". Так, під документом більшість вчених розуміють матеріальний обєкт з інформацією, закріпленою створеним людиною способом для її передавання в часі та просторі. За тривалий історичний період значення поняття "документ" постійно змінювалося і до теперішнього часу застосовуються визначення, що додають, йому найширший сенс, то звужують його розуміння до одного якого-небудь виду документа. Відповідно до цього, під книгою розуміють видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу, а під виданням - документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тиснення або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення і поліграфічного виконання.Терміни та визначення" під документом розуміє "матеріальний обєкт з інформацією, закріпленою створеним людиною способом для її передавання в часі та просторі" [4, c.3]. Таким чином, до поняття документ звертається багато вчених, які трактують поняття "документ" по-різному в різних галузях знань. Терміни та визначення" поняття "видання" трактується як "документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тиснення або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення і поліграфічного виконання" [4,c.3]. Відомий бельгійський вчений Поль Отле пояснюючи поняття "книга" і "документ", підкреслював, що книга (biblion або document) - це термін що вживається умовно для позначення всього масиву документів. Він обєднує в собі не одну лише книгу у власному значенні слова, рукописну або друкарську, але і журнали, газети, рукописи і графічні репродукції, креслення, гравюри, карти, схеми, діаграми, фотографії і так далі Учений розглядував поняття "книга" і "документ" як синонімічні.Книгознавці відносять до книг ранні "форми закріплення та передачі в часі й просторі інформації" [16]. Так, в енциклопедії "Книга" можна прочитати: "У стародавні часи форми побутування книги були різноманітні" [19]. Еволюційний шлях, який пройшла книга від найдавніших часів і до сучасності, наведено в таблиці 5.20. Винайдення деревяних книг(кипарисові, дубові, бамбукові, берестяні) Єгипет, Греція, Рим, Древній Китай, Індія та територія де нині проживають словянські народи У Індії й на Цейлоні в ті часи існували книги з пальмового листя, скріплені у вигляді віяла.У середині XV століття в усій західній Європі розповсюдилися книги, які друкували з паперових аркушів за допомогою деревяних форм-матриць. Перші книги І.Гутенберга зявилися в Німеччині в 40-х роках XV ст. За перші 50 років людство отримало більше книг, ніж за сотні років до того. 3 одного боку, не збереглося записів, як саме створювалися перші книги, з іншого боку, проникало неправильне уявлення про те, що І. До XX століття книга представлялася, в основному, як добуток друку, як видання у формі кодексу; рукописна її форма була ґрунтовно забута.В кінці XX століття в життя книговидавців, редакторів, бібліотекарів і бібліографії як фахівців в області книгознавства увійшло нове поняття - "електронна книга". Термін "електронна книга" походить від англійського словосполучення "Electronic Book" та скорочено позначається як ЕВООК чи е-Воок. Електронна книга - це електронна версія паперової книги що знаходиться у форматі, що зручно читається на компютері. Розуміючи особливості і великі можливості електронної книги, які здатні збагатити текст звуковими, графічними і відеозаписами, вони відзначають, що зараз процеси існування і руху інформації в мережі відмінні від аналогічних процесів книжкової справи. Такий підхід, на думку фахівців, дозволяє визначити, що електронні засоби інформації неправомірно називати книгою, оскільки вони не володіють властивістю перегортання тексту, що доводить, на їх думку що словосполука "електронна книга" всього лише метафора.[18]Внутрішні елементи книги, що розкривають інформацію, яка міститься в ній, показано на схемі 5.4. Апарат книги Додаткові тексти або реквізити, що вміщені в ній, з метою створити читачу більш зручні умови для користування книгою (довідково допоміжний апарат) та для кращого розуміння змісту (науково-довідковий апарат) Прикрашають книгу, слугують засобом поділу тексту на змістові частини Основні складові апарату книги наведено на схемі 5.5. До пошукового, довідково-допоміжного апарату книги відносяться титульний аркуш, зміст, покажчики, колонтитули, випускні відомості, анотація, реферат.Зовнішні елементи книги показано на схемі Характеристика наведених вище зовнішніх елементів книги знаходиться в таблиці.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Книга як вид документу

1.1 Визначення поняття "книга", "документ" "видання", їх співвідношення

1.2 Еволюція книги як матеріально-коструктивного обєкта

1.3 Становлення і розвиток книгодрукування

1.4 Документознавчий підхід до визначення поняття "книга"

1.5 Електронна книга: поняття, властивості

Розділ 2. Основні складові книги

2.1 Структура книги

2.2 Зовнішні елементи книги

Висновки

Список використаної літератури:

Книга є одним з найдавніших засобів комунікації. Протягом довгого періоду часу людина намагається дати визначення цьому поняттю. Наукові визначення поняття «книга» довгий час враховували лише якусь одну або кілька сутнісних характеристик книги.

При розгляді книги з позиції комунікаційно-інформаційного підходу Г.Н. Швецової-Водки були виявлені характерні ознаки книги в порівнянні з документом і дано таке її визначення: «Книга - це документ опублікований, виданий або депонований, представлений в громадське користування через книжкову торгівлю і бібліотеки, в тому числі фонотеки, відеотеки і медіатеки». Після аналізу основних визначень понять «книга» дане визначення слід визнати найбільш повним на сучасному етапі розвитку книгознавства.

У сучасному книгознавстві термін «книга» застосовується в різних значеннях. Найбільш широке значення поняття «книга» з матеріальної та знакової сторін дорівнюється поняттю «Документ IV», тобто це будь-який запис інформації на спеціальному носії будь-яким винайденим людиною способом (писемним, ізографічним, аудіовізуальним, машинозчитувальним тощо).

Таким чином, визначення поняття «книга» є однією з основних книгознавчих проблем. Починаючи з моменту появи книги як продукту людської діяльності і до цього дня, даються різні визначення книги, що враховують ту чи іншу її характерну рису.

На сучасному етапі книгознавство розглядає книгу як різновид Документа IV, у звязку з цим поняття «книга» має багато значень, що відрізняються один від одного за різними ознаками.

На рукописній стадії розвитку книжкової комунікації визначальними ознаками книги з точки зору змісту була наявність семантичної інформації у вигляді тексту, а з точки зору форми - фіксація на певному матеріальному носії. На відміну від інших документів (господарських, державних), книга призначалася для суспільного використання, тобто саме ця ознака дозволяла ідентифікувати будь-який письмовий текст як книгу.

З розповсюдженням книгодрукування, яке поступово сформувало видавничу діяльність як окрему галузь книжної справи, виникло поняття видання, яке в сучасному сенсі означає «твір друку, який є поліграфічно самостійно оформленим, що пройшов редакційно-видавничу обробку, має установлені вихідні дані і призначений для передачі інформації, що міститься в ньому».

У даному випадку поняття книга у відношенні до поняття видання є видовим. Причому як вид видання книга є «твором друку в формі кодексу з певною мінімальною кількістю сторінок». З формуванням нової наукової дисципліни - документознавства - книгу починали визначати як вид документа. І таким чином, на сьогоднішній день ми маємо три поняття, зміст яких деякою мірою збігається зі змістом поняття книга: видання і документ, які включають її у себе як видове поняття, та поняття твір, яке є її змістовною складовою. Сучасне книгознавство підходить до визначення функцій книги з точки зору документознавства, тобто дослідники порівнюють функції книги з функціями документа, виділяючи загальні та специфічні.

Було виявлено, що книзі притаманні всі функції документа, що підтверджує приналежність книги до документа.

Різні автори виділяють в якості головної різні функції книги, але найбільш всеохоплюючою слід визнати позицію Г.Н. Швецової (головна функція книги - соціально-комунікативно-інформаційна).

Також слід зазначити, що у порівнянні з документом взагалі книга набуває такі нові функції: широкого розповсюдження інформації; перетворення суспільної свідомості або посиленого впливу на нього, у звязку з чим в книзі значно активізуються пізнавальна, культурна та управлінська функції, а також етична функція; товарної функція (призначення для продажу).

1. Гельб И.Е. Опыт изучения письма. - М.: Радуга, 1982. - 366 с.

2. Дандамаев М.А. Вавилонские писцы. - М.: Наука, 1983. - 242 с.

3. ДСТУ 2392 - 94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення - К., 1994. - С. 3.

4. ДСТУ 3017 - 95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України, 1995. - С. 3, 8.

5. ДСТУ 3018 - 95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України, 1995. - С. 3.

6. ДСТУ 2732:2004 Діловодство та архівна справа. Терміни та визначення понять. - К., 2005. - С. 2 - 3.

7. Каштанов С.М. Русская дипломатика: Учеб. пособие для вузов по спец. "История". - М.: Высш. шк., 1988. - 231 с.

8. Кулешов С. Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи. - К: Знання, 2000. - С. 63, 84 - 90.

9. Кулешов С. Г. Про визначення поняття "документ" // Бібл. вісн. - 1995. - № 1. - С. 3.

10. Кушнаренко Н. М. Документознавство: Підручник. - К.: Знання, 2005- С. 24 - 33, 219 - 220, 161 - 163 .

11. Литвак Б.Г. О закономерностях эволюции делопроизводственной документации в ХУІП-ХІХ вв. (к постановке вопроса) // Проблемы Источниковедения истории СССР и специальных исторических дисциплин: Ст. и материалы. - М.: Наука, 1984. - С. 48-55.

12. Митяев К.Г. О методологии классификации и экспертизы документов.// Тр./ МГИАИ.-М., 1967.-Т.25. Вопросы методологии исторической науки. - С. 118-138.

13. Развитие архивного дела с древнейших времен до наших дней // Тр. / ВНИИДАД. - М., 1979. - Т.УІІІ. Ч. 1. Архивное дело с древнейших времен до 1917 года. - 247 с.

14. Соколов А. В. Социальные коммуникации. Ч. 1: Науч-методическое пособие.- М.: Профиздат, 2001. - С. 107.

15. Столяров Ю. Н. Сущность информации / Междунар. акад. Информатизации отд-е "Библиотековедение", Гос. пуб. науч.-техн. Б-ка России. - М., 2000. - С. 69.

16. Шамурин Е.И. Очерки истории библиотечно-библиографической классификации. Т.І. - М.: Изд-во Всес. кн. палати, 1955.-399с.

17. Швецова - Водка Г. М. , Документознавство : Навч. посіб. - К.: Знання, 2007. - С. 18-39, 48-69, 219-233.

Размещено на .ru