Вивчення філологічних досліджень про роль і функції ключових слів у художніх творах. Характеристика головних особливостей методики аналізу ключових слів у художньому тексті. Виявлення художньої функції КС у мовній картині світу М. Коцюбинського.
Зроблено огляд наукових праць, що стосуються питань ключових слів у художньому тексті та дослідження мови творів М. У Розділі І “Ключові слова в образній структурі художнього тексту” витлумачено термін “ключове слово”, визначено критерії виділення КС, показано місце КС у художньому тексті. У визначенні поняття “ключове слово” в художньому тексті нам імпонує думка З.Л. Отже, щоб стати ключовим, “слово повинно перебувати на перетині смислових сфер основних наскрізних мотивів твору і входити в максимальну кількість функціонально-смислових та тематичних груп слів” (С.- Нами сформульовано робоче визначення поняття “ключове слово”: “Ключові слова - це розряд високочастотної автосемантичної лексики художнього тексту, яка становить його автосемантичне ядро (на лексичному рівні) і виступає як вектор інтерпретації художнього тексту”.Метод контекстуального аналізу дозволив виявити змістові й естетичні функції ключових слів у художньому тексті і своєрідність мовлення М. Коцюбинського. У мовній картині світу Михайла Коцюбинського КС “небо” проявляється у єдності знаковості та образності, контекстуальній обумовленості та полісематичності. КС “небо” “притягло” до себе інші “небесні” слова, створило лексико-семантичне поле, пор.: місяць, сонце, зоря, хмари, грім, блискавка, райдуга та ін. Коцюбинського КС “небо” - психологізований образ, що впливає на розвиток подій твору, настроїв героїв і в порівнянні із загальномовними значеннями набуває у художньому творі індивідуально-авторських прирощень. Воно сприймається як істота (“небо переморгувалось”, “небо всміхається”, “в небі співають хори, грають цілі оркестри”, “небо пройнялось вогнем, розкололось посередині і з страшним тріском завалилось на землю”, “небо безперестанку сіє росу”, “небо цідить бліде світло”, воно “пестить, обіймає”, “міниться, грає всякими барвами”).Проаналізувавши існуючі схеми класіфікацій понять (Р.Халліг та В.фон Вартбург, Х Касарес, П.М.Роже, Г.Н.Матер, Ж.П.Соколовська), враховуючи логіку їхньої ієрархії, нами було створено таку класифікацію понять, яка найповніше розкриває мовну картину світу письменника. Ми відзначаємо ієрархічність понять “картина світу”, “мовна картина світу”, “універсальна картина світу” (В.М.Шевчук), “мовна модель світу”(Ж.П.Соколовська), “поетична модель світу” (Ю.С.Лазебник) та “картина світу письменника”. До цього слід додати, що заголовок майже символізує весь твір, тому у мовній картині світу письменника він стає ключовим, актуалізує практично всі текстові категорії. Але автор акцентує увагу на іншому значенні цього слова: “одна із стадій розвитку комахи”; “личинка в коконі”. Індивідуально-авторські асоціації у мовній картині світу письменника можна простежити через аналіз як окремих творів, так і всієї творчості.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
