Ключові чинники та сучасні тенденції розвитку світової економіки - Курсовая работа

Сучасний розвиток світової економіки відзначається цілою низкою тенденцій, які, у свою чергу, безпосередньо впливають на розвиток міжнародних фінансів. По-перше, сучасна світова економіка характеризується підвищенням ролі науково-технічного прогресу, інформатизацією та компютеризацією. Промислово розвинені країни, провідні транснаціональні компанії вже певний час намагаються розвязувати екологічні проблеми, але до цього часу вони вирішувалися, в основному, за рахунок перенесення шкідливого виробництва у віддалені регіони світу. Під інтернаціоналізацією розуміють зближення національних економік шляхом посилення промислової співпраці та взаємозалежності міжнародного товарообігу, руху капіталів, робочої сили, взаємного впливу на економічні процеси в країнах та регіонах. Тобто глобалізація - це вищий етап інтернаціоналізації всіх факторів виробництва, коли система міжнародних економічних відносин охоплює всі національні економіки, зміцнюючи економічну цілісність світу [23].У сучасному світі потреби динамічного включення національних економік у світове господарство, посилення звязків і взаємозалежностей між країнами являють собою глобальну закономірність розвитку XXI століття. У звязку з цим світову економіку слід розглядати як складне і багатопланове явище, якому можна дати широке і вузьке визначення. У широкому сенсі світова економіка (світове господарство) виступає як система взаємодії національних економік різних країн світу, що закономірно розвивається і ускладнюється. Взаємодія національних економік існує у формі міжнародних економічних відносин (МЕВ), тобто у вигляді господарських відносин між резидентами і нерезидентами (юридичними та фізичними особами різних країн). Зазвичай виділяють наступні форми МЕВ: - міжнародна (світова) торгівля;Процес розвитку світової економіки тісно взаємоповязаний з еволюцією розвитку міжнародних економічних відносин, які виникли задовго до становлення світового господарства і зіграли важливу роль в процесі його формуванні [13]. Світове господарство на цьому етапі розуміється як сукупність зовнішньоторговельних взаємовідносин країн і є сферою докладання переважно купецького капіталу. Другий етап розвитку світового господарства повязаний з виникненням великої фабрично-заводської (машинної) промисловості, розвиток якої вимагає споживання все більшої кількості різноманітних ресурсів і розширення сфери збуту виробленої продукції. Третій етап розвитку світового господарства припадає на початок першого і кінець другої світової війни. Він характеризується скороченням світового товарообігу, розривом багатьох досягнутих світогосподарських звязків, нестійкістю міжнародної фінансової системи, відтоком довгострокового капіталу з індустріальних країн, уповільнили свій розвиток.Економічний розвиток суспільства є багатоплановий процес, що охоплює економічне зростання, структурні зрушення економіки, вдосконалення умов якості життя населення. За рівнем економічного розвитку розрізняють розвинені країни (США, Японія, ФРН, Швеція, Франція та ін..); що розвиваються (Бразилія, Індія й ін.) та зокрема найменш розвинені (переважно держави Тропічної Африки), і навіть країни з перехідною економікою (колишні радянські республіки, країни Центральної і Східної Європи, Китай, Вєтнам, Монголія), більшість із яких займають хіба що проміжне становище між країнами розвиненими і що розвиваються. Сам розвиток характеризується нерівномірністю, включаючи періоди розвитку і спаду, кількісні і якісні зміни економіки, позитивні й негативні тенденції. Мабуть, економічний розвиток має розглядатися за середньо-й довгострокові періоди окремої країни чи світового співтовариства на цілому. Економічне зростання - це реальне збільшення обсягів і масштабів створених благ за певний проміжок часу, що потребує матеріальних та нематеріальних благ, якісне посилення економічної потенціалу національної економіки та її становлення у світовій економіці.У сучасній світовій економіці діють дві основні тенденції. Першою є те, що спостерігається посилення цілісності світового господарства, його глобалізація, що викликано розвитком економічних звязків між країнами; лібералізацією торгівлі, створенням сучасних систем комунікації та інформації, світових технічних стандартів і норм. Найбільш виразно даний процес проявляється через діяльність ТНК, які є, за визнанням фахівців, "найпотужнішим агентом інтернаціоналізації суспільства". ХХ в. у світовому господарстві діяли приблизно 270 тисяч філій 39 тисяч ТНК (з інвестованих за кордон капіталом понад 2,7 трлн. доларів США). Сучасні дослідники вважають, що у світовій економіці відбувається подальше ускладнення системи звязків між ТНК у формі освіти міжнародних корпоративних альянсів.Інтернаціоналізація господарського життя зумовлена зростанням продуктивних сил, поглибленням міжнародного поділу праці і визначає ступінь участі країни в світовому господарстві. Вона проявляється в посиленні виробничої взаємозалежності, нарощуванні обсягів міжнародного товарообігу більш високими в порівнян

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

1.1 Поняття світової економіки

1.2 Основні етапи становлення та розвитку світової економіки

1.3 Сутність економічного розвитку та зростання

РОЗДІЛ 2. КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

2.1 Інтернаціоналізація як основний чинник світового господарства

2.2 Глобалізація світової економіки, основні чинники та наслідки

2.3 Регіоналізація - сучасний вектор розвитку світової економіки

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ