Клiнiко-патогенетичне значення змін експiратiв при хронічній ревматичній хворобі серця - Автореферат

В даний час для оцінки порушень гемодинаміки в малому колі кровообігу у хворих на ХРХС стали використовувати дослідження фізико-хімічних властивостей КВВ (Synyachenko O.V. et al., 2002; Trukhin D.V. et al., 2004), на стан яких, як відомо, впливають зміни реологічних властивостей крові (Токарев Г.Н. и соавт., 2005; Ермолаева М.В. и соавт., 2006; Мильнер И.А., 2006). Гіпотетично, вивчаючи при ХРХС ШВВ, рівень РН експіратів, концентрацій загального білка, небілкових азотистих продуктів, середньомолекулярних сполук різних фракцій, ліпідів, ліпопротеїдів, продуктів ПОЛ і АОЗ можна встановити патогенетичну роль порушень ЛС у хворих з ревматичними пороками серця, підвищити якість діагностики патологічного процесу і розробити критерії, що дозволятимуть прогнозувати перебіг ХРХС і ефективність лікувальних заходів. Дисертація виконувалася відповідно до основного плану науково-дослідних робіт Донецького національного медичного університету і є фрагментом теми МОЗ України “Оптимізація патогенетичної терапії уражень опорно-рухового апарату і внутрішніх органів при ревматичних захворюваннях (клініко-експериментальні дослідження)” (№ держреєстрації 0105U008727). Визначити у хворих на ХРХС ШВВ, РН експіратів, показники ПН, ВЕ і ЧР КВВ при різних пороках, оцінити вплив на фізико-хімічний стан вологи змін збудливості міокарда, електричної провідності і розмірів камер серця, а також параметрів легеневої гемодинаміки, провести кореляційні зіставлення з біохімічними складовими ЛС. Вперше при ХРХС доведено патогенетичну роль порушень внутрішньосерцевої і легеневої гемодинаміки в розвитку альтерації ЛС, встановлено зміни респіраторного вологовиділення, фізико-хімічних властивостей експіратів, зрушень азотовидільної і детоксикаційної функції легенів, рівнів в КВВ ліпідів, продуктів їх перекисного окислення і протирадикального захисту, ступінь впливу окремих складових експіратів на подальшу ефективність лікування хворих.Під спостереженням перебували 57 хворих з ХРХС у віці від 15 до 61 року (в середньому 40,7±1,36 років). На інтегральний фізико-хімічний стан експіратів при ХРХС надають дію ступінь ХСН (p=0,014), наявність МС (p=0,002) і ТН (p=0,013), але не стать хворих, їх вік, тривалість пороку серця і його характер, рівень середнього артеріального тиску, наявність МН, АН і АС. За даними однофакторного дисперсійного аналізу релаксаційні властивості КВВ не повязані з перерахованими чинниками, тоді як на ШВВ впливають вік пацієнтів (p=0,029), ступінь ХСН (p=0,021) і наявність МН (p<0,001), на РН - функціональний клас ХСН (p=0,029) і наявність ТН (p=0,019), на ПН - такі пороки серця, як МН (p=0,048) і АС (p=0,007), на ВЕ - параметри артеріального тиску (p=0,022). Загальний фізико-хімічний стан експіратів, за даними багатофакторного дисперсійного аналізу, у хворих на ХРХС залежить від товщини міжшлуночкової перегородки (p=0,012) і правого шлуночка (p=0,021), але не діють вплив порушення збудливості міокарда і електричної провідності серця, ураження окремих клапанів і розміри порожнин. Разом з тим, як свідчать дані однофакторного дисперсійного аналізу, на ШВВ впливають наявність мерехтіння і трепетіння передсердя (p=0,028), внутрішньошлуночкової блокади (p<0,001), зміни мітрального клапана (p<0,001) і товщина міжшлуночкової перегородки (p=0,026), на РН екпіратів - ураження тристулкового клапана (p=0,002), на ПН - двостулкового (p=0,048), на ВЕ - наявність шлуночкової екстрасистоличної аритмії (p=0,040) і товщина задньої стінки лівого шлуночка (p=0,012).У дисертації подано теоретичне узагальнення результатів і досягнуто рішення наукової задачі - на підставі вивчення ШВВ, фізико-хімічних параметрів експіратів, рівнів в них небілкових азотистих продуктів, середньомолекулярних сполук різних фракцій, ліпідів, ліпопротеїдів, продуктів ПОЛ і АОЗ доведено патогенетичну роль порушень ЛС при ХРХС, розроблено критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг захворювання, ступінь легеневої гіпертензії і ефективність подальших терапевтичних заходів. У 70% хворих на ХРХС зменшується ШВВ, у 49% - РН експіратів, у 65% - їх ПН, у 88% - ЧР, показники яких корелюють між собою, залежать від ступеня ХСН, характеру пороків серця, параметрів ПШ і міжшлуночкової перегородки, наявності порушень збудливості міокарда і електричної провідності серця, а також змін мітрального клапана, рівнів СТ, ДТ і СО, причому ШВВ корелює з вмістом в експіратах загального білку, ДК і активностю СОД, а фізико-хімічні показники КВВ - з білком і небілковими азотистими продуктами (аміаком, СК і NO2). При ХРХС посилюється азотовидільна функція легенів і зростає в експіратах рівень окремих фракцій середньомолекулярних сполук, що виявляється змінами в КВВ СК і NO2 у всіх обстежених, МСМ238 - у 77%, МСМ254 - у 61%, МСМ260 - у 60%, сечовини - у 16%, показники яких корелюють між собою, залежать від віку пацієнтів, тривалості і характеру пороку серця, виконаних на попередніх етапах кардіохірургічних втручань, наявності порушень внутрішньошлуночкової провідності і надшлуночкової екстр

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ