Клiнiко-імунологічнi та мiкробiологiчнi особливості запальних захворювань додатків матки в аспекті сучасних методів лікування - Автореферат

Вивчити клініко-імунологічні особливості перебігу гнійних запальних захворювань додатків матки у жінок старшого репродуктивного і пременопаузального віку. Виявлені особливості клінічного перебігу, етіологічної структури, характер, роль та ступінь імунних порушень при запальних захворюваннях додатків матки у жінок різного вікового періоду і на фоні внутрішньоматкової контрацепції, що дозволяє оптимізувати тактику лікування даного контингенту хворих. Автор визначив мету та задачі роботи; організував клініко-параклінічні дослідження 170 жінок із запальними захворюваннями додатків матки; вивчив анамнестичні дані, провів спостереження за характером перебігу захворювання у обстежених жінок; брав участь у проведенні 56 оперативних втручань; самостійно прооперував 29 хворих; проводив набір біологічних матеріалів; розробив та застосував методику комбінованої місцевої і внутрішньопорожнинної лазерної терапії в комплексному веденні післяопераційного періоду; розробив метод імунокорегуючої терапії з використанням системної ензимотерапії при консервативному лікуванні хворих з гострим запаленням додатків матки; статистично опрацював і узагальнив одержані результати, зробив висновки та розробив практичні рекомендації; вніс суттєвий внесок у підготовку наукових даних до публікації та доповідей на конференціях. Всі хворі, залежно від віку і способу лікування були розподілені на клінічні групи: 1-а - 40 жінок з гострим запаленням додатків матки (ГЗДМ) без утворення гнійного процесу і без формування обємних запальних пухлин додатків матки, в комплексному консервативному лікуванні яких проводилася системна ензимотерапія (вобензім). 2-a - 63 жінки оптимального репродуктивного віку (ОРВ), оперовані з приводу гнійних запальних захворювань додатків матки, з яких, дотримуючись принципу рандомізації, було сформовано дві підгрупи, залежно від обсягу комплексних заходів ведення післяопераційного періоду: I підгрупа складалася з 33 жінок, які отримали лазерну терапію в комплексному веденні післяопераційного періоду, а II підгрупа - 30 жінок, яких вели традиційним методом.При всіх клінічних формах запальних захворювань додатків матки відбувається складна перебудова імунного гомеостазу, яка торкається практично всіх етапів диференціровки і проліферації імунокомпетентних клітин і що виявляється змінами як клітинного, так і гуморального імунітету, що багато в чому визначає індивідуальні особливості перебігу і результати лікування захворювання. Етіологічна структура запальних захворювань додатків матки при бактеріологічному дослідженні вмісту цервикального каналу і гнійно-запальних утворень додатків матки має певні відмінності в частоті ідентифікації окремих видів мікроорганізмів, так і їх асоціацій. Клініко-імунологічні особливості перебігу гнійних запальних захворювань додатків матки у жінок старшого репродуктивного і пременопаузального віку характеризуються важким клінічним перебігом, вираженим зниженням імунобіологічної реактивності організму, частим поєднанням з доброякісними новоутвореннями геніталій. Важливим чинником розвитку гнійних запальних захворювань додатків матки на фоні ВМК є недотримання показань, термінів використання ВМК, про що свідчить наявність у обстежених хворих в анамнезі запальних захворювань матки і додатків, ерозії шийки матки, міоми матки, а у 80,0% хворих термін використання контрацептивів склав від 6 до 15 років, 46,67% хворих були у віці старше за 40 років. Застосування комбінованої місцевої та внутрішньопорожнинної лазерної терапії в комплексному веденні післяопераційного періоду у жінок з гнійними запальними захворюваннями додатків матки сприяє стабілізації імунної системи, більш гладкому клінічному перебігу післяопераційного періоду, усуває гемокоагуляційні порушення, зменшує частоту і тягар септичних ускладнень, час перебування хворих в стаціонарі.

1. При всіх клінічних формах запальних захворювань додатків матки відбувається складна перебудова імунного гомеостазу, яка торкається практично всіх етапів диференціровки і проліферації імунокомпетентних клітин і що виявляється змінами як клітинного, так і гуморального імунітету, що багато в чому визначає індивідуальні особливості перебігу і результати лікування захворювання.

2. Етіологічна структура запальних захворювань додатків матки при бактеріологічному дослідженні вмісту цервикального каналу і гнійно-запальних утворень додатків матки має певні відмінності в частоті ідентифікації окремих видів мікроорганізмів, так і їх асоціацій.

3. Клініко-імунологічні особливості перебігу гнійних запальних захворювань додатків матки у жінок старшого репродуктивного і пременопаузального віку характеризуються важким клінічним перебігом, вираженим зниженням імунобіологічної реактивності організму, частим поєднанням з доброякісними новоутвореннями геніталій.

4. Внутрішньоматкова контрацепція сприяє збільшенню частоти гнійних запальних захворювань додатків матки з важкими клінічними проявами та вираженими морфологічними змінами, які відрізняються тривалістю перебігу та глибокими імунними порушеннями.

Перед призначенням тих або інших ВМК необхідно враховувати анамнез жінки (загальний і гінекологічний), провести ретельне клініко-лабораторне обстеження.

5. Важливим чинником розвитку гнійних запальних захворювань додатків матки на фоні ВМК є недотримання показань, термінів використання ВМК, про що свідчить наявність у обстежених хворих в анамнезі запальних захворювань матки і додатків, ерозії шийки матки, міоми матки, а у 80,0% хворих термін використання контрацептивів склав від 6 до 15 років, 46,67% хворих були у віці старше за 40 років.

При диспанзеризації жінок з ВМК необхідно дотримуватись суворо рекомендацій, щодо тривалості використання окремих видів внутрішньоматкових контрацептивів.

6. Системна ензимотерапія (вобензім) в комплексному консервативному лікуванні хворих з гострим запаленням додатків матки має імуномодулюючу активність, викликає позитивні зміни складу периферічній крові, сприяє більш ефективному лікуванню.

З метою імунокорекції і підвищення ефективності протизапального лікування хворих гострим запаленням додатків матки рекомендовано, крім антибактеріальної та десенсибілізуючої терапії, що традиційно призначається, застосування вобензіму по 5 драже 3 рази на добу протягом 14 днів.

7. Застосування комбінованої місцевої та внутрішньопорожнинної лазерної терапії в комплексному веденні післяопераційного періоду у жінок з гнійними запальними захворюваннями додатків матки сприяє стабілізації імунної системи, більш гладкому клінічному перебігу післяопераційного періоду, усуває гемокоагуляційні порушення, зменшує частоту і тягар септичних ускладнень, час перебування хворих в стаціонарі.

Рекомендовано комбінований лазерний опромінення: на післяопераційну рану з другої доби після операції розфокусованим контактним променем на всю площу післяопераційної рани протягом 10 хвилин з потужністю випромінювання 2,5-3,5 МВТ/см2, а потім на порожнину малого таза через культю піхви, кольпостому або контрапертуру протягом 5 хвилин.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІК0ВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Жарких А.В., Альхассан И.К. Лазеротерапия в комплексном ведении послеоперационного периода у больных гнойно-воспалительными опухолями придатков матки // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Збірник Наукових статей. - Запоріжжя: Запорізький державний медичний університет. - 1999. - №4. - С. 158-163.

2. Альхассан И.К. Клинико-иммунологические особенности течения гнойных воспалительных заболеваний придатков матки на фоне использования внутриматочных контрацептивов // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Збірник Наукових статей. - Запоріжжя: Запорізький державний медичний університет. - 1999. - №5. - С. 105-112.

3. Альхассан И.К. Современный подход к проведению иммунокорригирующей терапии при острых воспалительных заболеваниях придатков матки с использованием системной энзимотерапии (вобэнзим) // Вісник Сумського державного університету. - 2000. - №18. - С. 92-95.

4. Жарких А.В., Альхассан И.К. Роль и степень иммунных нарушений в патогенезе гнойных воспалительных заболеваний придатков матки // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: "TMK", 1999. - С. 264-268.

5. Альхассан И.К. Влияние иммунных нарушений на развитие острого воспаления придатков // Сучасні проблеми акушерства i гінекології: Зб. наук. пр. - Запоріжжя: Запорізький державний медичний університет. - 1999. - С.3-6.

6. Жарких А.В., Слинько О.М., Альхассан И.К. К вопросу о способе лечения больных с гнойно-воспалительными заболеваниями придатков матки в зависимости от возраста // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Збірник наукових статей. - Запоріжжя: Запорізький державний медичний університет. - 1999. - №3. - С.186-191.

7. Альхассан И.К. Особенности течения гнойных воспалительных заболеваний придатков матки у больных в возрасте от 40 лет и старше // Сучасні проблеми акушерства i гінекології: Зб. наук. пр. - Запоріжжя: Запорізький державний медичний університет. - 1999. - С. 7-11.

8. Жарких А.В., Альхассан И.К. Динамика показателей клеточного и гуморального иммунитета у больных острым аднекситом при проведении системной энзимотерапии (вобэнзим) в комплексном противовоспалительном лечении // Запорожский медицинский журнал. - 1999. - №1. - С. 18-21.

9. Жарких А.В., Альхассан И.К., Слинько О.М. Клиническое течение и состояние иммунного статуса больных с гнойно-воспалительными опухолями придатков матки под влиянием гелий-неонового лазера // Сучасні проблеми акушерства i гінекології: Зб. наук. пр. - Запоріжжя: Запорізький державний медичний університет. - 1999. - С. 23-27.

10. Альхассан И.К., Жарких А.В. Особенности иммунного статуса больных с острым воспалением придатков матки при проведении системной энзимотерапии (вобэнзим) в комплексе лечения // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. - 1999. - №3. - С.59-63.

11. Жарких А.В., Альхассан И.К. Клинико-иммунологические параллели при лечении гнойно-воспалительных заболеваний придатков матки с использованием гелий-неонового лазера // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. - 1999. - №2. - С. 51-55.

12. Alhassan I.K. Cellular and humoral immunity changes in patients with acute inflammatory disease of the uterine appendages // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. - 1999. - №5/6. - С. 34-36.