Кластерні моделі розвитку країн Скандинавії - Автореферат

Провідна роль у стимулюванні зростання економік регіонів та країн належить саме кластерним структурам, які виступають точками зростання та ефективними платформами для співробітництва компаній, повязаних з ними науково-освітніх закладів, інститутів інфраструктури, органів державного управління, стимулюючи їхню інноваційність, високу продуктивність, оптимізуючи життєвий цикл науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт та доступність до факторів виробництва й фінансових ресурсів, досягаючи гармонізації інтересів усіх субєктів господарювання. Глобальне конкурентне лідерство країн у ХХІ столітті може забезпечити розвиток кластерів світового рівня, які функціонують в інноваційних системах за умов ефективної співпраці університетів, науково-дослідних установ та бізнесу, розвинутого ринку венчурного капіталу, урядової підтримки. Виходячи з мети дослідження, у роботі поставлено такі конкретні завдання: - розкрити природу та визначити зміст категорій «кластер», «кластери світового рівня», «кластерна модель розвитку», «кластерна політика»; Це дало змогу визначити відповідні її селективні інструменти та механізми: програми, фонди ЄС й проекти транскордонного співробітництва; національні й регіональні кластерні програми; державні та регіональні стратегії (надання цільових грантів, пільги на оренду земельних ділянок, виробничих площ і приміщень, увезення спеціалізованого обладнання, пільгові державні кредити, преференції); експертні центри кластерів світового рівня; кластерні ініціативи; пункти досконалості кластерного менеджменту; платформи державної підтримки та співпраці в рамках проектів розвитку та офіси трансферту технологій. дістало подальший розвиток: - розкриття методологічної сутності та класифікація теорій кластерів відповідно до основних наукових шкіл за видами кластерних структур: французько-італійська школа - кластери як «полюси зростання», «промислові фільєри», «інноваційні мільйо», «промислові округи»; американська і британські школи - кластери як «промислові райони», «виробничі кластери», «регіональні кластери», «інноваційні кластери», «потужні кластери» і європейська й скандинавська школи - кластери як «мега-кластери», «транскордонні кластери», «регіональні конкурентоспроможні кластери», «кластери світового рівня»; визначення провідної ролі кластерів світового рівня в економічному розвитку країн і фактори їхньої конкурентоспроможності: екзогенні - формування єдиного глобального науково-технологічного простору, доступність джерел фінансування та їх диверсифікованість для високотехнологічних секторів, державно-приватне партнерство, сприятливе й стабільне макроекономічне й інституційне середовище, підприємницька активність, сучасна інфраструктура, ефективне функціонування ринків праці, високий рівень розвитку соціального капіталу, участь в міжнародно-технологічному обміні; ендогенні - ефективні регіональні інноваційні системи, розвинуті мережі підтримуючих галузей, динамічне й відкрите бізнес-середовище, технологічна готовність субєктів бізнесу, сприятливий інвестиційний клімат; обґрунтування доцільності імплементації кластерної моделі розвитку в Україні як механізму досягнення її високого конкурентного статусу на основі реалізації Стратегії розвитку кластерів світового рівня на 2014-2025 роки, яка передбачає такі основні заходи: створення пріоритетних національних кластерів у сферах високих та інформаційно-комунікаційних технологій, енергетичного та екологічно чистих секторів, біотехнологій, адитивного виробництва, агросектору, машино-та авіабудування, освіти, забезпечення законодавчої, організаційної та інформаційної підтримки їх розвитку; реалізація кластерної політики на таких рівнях: міжнародному (підтримка загальноєвропейськими програми, міжнародними організаціями та фондами), національному (за допомогою реалізації кластерних програм, стимулювання системи науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, пріоритетних інвестиційних проектів в рамках кластерів), регіональному (на засадах взаємодії між органами державної влади і місцевого самоврядування, бізнесом і науково-освітніми установами із застосуванням принципів державно-приватного партнерства, відкритих інновацій); стимулювання розвитку кластерів світового рівня, формування конкурентної освітньо-технологічної мережі для диверсифікації міжнародного партнерства й співробітництва.Проведений автором комплексний аналіз теоретичних підходів щодо визначення сутності кластерів дав змогу розкрити методологічну сутність і класифікацію теорій кластерів, що дозволило автору виокремити основні наукові школи та історичні етапи у їхньому розвитку: 1-й етап, французько - італійська школа (Ф. Автором виокремлено країни-лідери за кількістю кластерів світового рівня в Європі: Німеччина (3 кластери високих технологій - «Кремнієва Долина ХХІ століття» - Мюнхен, Гамбург, Дрезден), Франція, Швейцарія й Німеччина (транскордонне обєднання «БІОВАЛЕЙ»), Данія й Швеція (кластер науки про життя «Долина Медікон»), Фінляндія (Кластер екологічно чистих технологій

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо визначення сутності кластерів світового рівня, кластерних моделей розвитку країн ключових інноваторів, факторів їхнього формування та сучасних методик їхнього оцінювання. Комплексне дослідження впливу кластерів світового рівня на конкурентоспроможність країн Скандинавського регіону дало автору можливість сформулювати наступні висновки: 1. В умовах загострення боротьби за глобальне лідерство саме кластерам світового рівня, що формують консолідовані високонкурентні мережі, діяльність яких спрямована на задоволення глобального попиту на товари та послуги на основі використання сучасних новітніх технологій, мобільності людського та соціального капіталів належить провідна роль у забезпеченні конкурентного статусу як окремих регіонів, так і країн. Висока ефективність кластерних моделей високорозвинутих країн забезпечується реалізацією системи великомасштабних заходів, спрямованих на підтримку кластерів світового рівня, що функціонують в інноваційних системах за умов розвинутого ринку венчурного капіталу та доступності фінансових ресурсів, інтенсивної співпраці університетів, науково-дослідних установ та бізнесу, оперативної комерціалізації.

2. Ефективність кластерної моделі США зумовлена передусім реалізацією комплексу заходів, які сприяли формуванню таких конкурентних кластерів як «Кремнієва Долина», кластер біотехнологій Бостона, діяльність яких спрямована на формування сприятливого бізнес-середовища й використання сучасних новітніх технологій, що забезпечили високі дохідність та продуктивність їх субєктів господарювання. Американська кластерна модель вирізняється непрямим урядовим стимулюванням, розвинутим ринком венчурного капіталу, унікально сформованим креативним середовищем, привабливим підприємницьким, науковим, інвестиційним кліматом. Результативність Азійської кластерної моделі забезпечена стратегією утворення глобальних інноваційних мега-кластерів з активною домінуючою роллю уряду через масштабні державні програми підтримки пріоритетних кластерів, стимулюванням розвитку глобальних дослідницьких мереж, просуванням взаємовигідних технологічних відносин між корпораціями та впровадженням наймасштабніших у світі витрат на наукові дослідження та розробки, що підтвердило стимулюючий вплив кластерних моделей на економічне зростання.

3. Високий рівень достовірності результатів оцінювання впливу кластерів на економічний розвиток країн та аналізу їхньої ефективності забезпечується поєднанням елементів традиційної методики М. Портера (розрахунки показників продуктивності кластера), методик Європейської кластерної обсерваторії (шкала зірок, показники зайнятості, середньої заробітної плати зайнятих у кластерах) та «Центрів економічного розвитку» (виробнича спеціалізація, інноваційна діяльність, опитування) з методами кластерного бенчмаркінгу . Інтегральна методика враховує оцінку як економічного, інноваційного, інвестиційного потенціалу кластерних структур, так і дає можливість здійснти бенчмаркінг, оцінити результативність кластерної політики та діяльності кластерного менеджменту.

4. Країни Скандинавського регіону є ключовими світовими інноваторами та лідерами в рейтингах глобальної конкурентоспроможності, що зумовлено насамперед реалізацією ефективної політики щодо підтримки розвитку кластерів у сферах високих та інформаційно-комунікаційних технологій, науки про життя, екологічно чистих технологій, адитивного виробництва. Позитивний стимулюючий вплив кластерів на економічний розвиток країн доведено за допомогою економетричної моделі оцінювання впливу кластерного розвитку на регіональну конкурентоспроможність Швеції, Данїі, Фінляндії, Норвегії та бенчмаркінгу результативності діяльності кластерів в країнах Європейського Союзу, США, Східної Азії. Кластери світового рівня країн Скандинавського регіону демонструють високу продуктивність, інвестиційну та патентну активність, що підтверджує їхній високий конкурентний статус та значний вплив на підвищення конкурентоспроможності країн.

5. Кластерна політика Європейського Союзу впливає на формування загального європейського бізнес-середовища та реалізується на основі стимулювання розвитку кластерів світового рівня з метою досягнення їх глобального лідерства. Найбільш ефективними інструментами її реалізації виступають фонди, проекти транскордонного співробітництва, кластерні програми та ініціативи на національному та регіональному рівнях, стратегії розвитку, які передбачають надання цільових грантів, пільг, преференцій, експертні центри кластерів світового рівня та пункти досконалості кластерного менеджменту, платформи державної підтримки та співпраці.

6. Високі конкурентні позиції Фінляндії, Данії, Швеції, Норвегії зумовлені ефективним функціонуванням кластерних моделей їх розвитку, в яких зосереджено 175 кластерних структур та 6 кластерів світового рівня, діяльність яких підтримуються програмами й фондами Європейського Союзу та Скандинавських країн на наднаціональному, національному та локальному рівнях, кластерними програмами й ініціативами, венчурними фондами, стратегіями розвитку високотехнологічних секторів. Особливостями ефективної реалізації політики стимулювання кластерів забезпечується масштабною урядовою підтримкою, реалізацією програм й ініціатив на національному та регіональних рівнях, функціонуванням стратегічних центрів світового рівня, 7. Сучасними стратегічними пріоритетами кластерної політики в контексті нарощення глобальної конкурентоспроможності України має бути реалізація Стратегії розвитку кластерів світового рівня на 2014- 2025 роки, за допомогою якої Україна може перетворитися на сильну, економічно розвинену державу з високим конкурентним статусом. Імплементація кластерної моделі розвитку передбачає створення пріоритетних національних кластерів у сферах високих та інформаційно-комунікаційних технологій, біотехнологій, адитивного виробництва, агросектору, енергетики та екологічно чистих технологій, машино- та авіабудування, освіти; забезпечення законодавчої, організаційної та інформаційної підтримки; реалізацію політики стимулювання кластерів світового рівня, формування конкурентної освітньо-технологічної мережі для партнерства й міжнародного співробітництва.

кластер політика стратегічний

Рибак Ю.В. Розвиток високотехнологічних кластерів в умовах глобалізації/ Л.Л.Антонюк , Ю.В.Рибак // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць ДНУ. - 2008. - № 245. - С. 788-995 (0,5 д.а.; особисто автору - 0,4 д.а., дослідження сутності високотехнологічних кластерів, особливості розвитку кластерів Скандинавського регіону, кластерна політика).

Рибак Ю.В. Становлення мережевих взаємозвязків в національній інноваційній системі Фінляндії/ Л.Л.Антонюк, Ю.В.Рибак // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць ДНУ. - 2009. - № 251. - С. 929-941. (0,8 д.а.; особисто автору - 0,7 д.а., особливості формування НІС Фінляндії, розвиток кластерів).

Рибак Ю.В. Транскордонні кластери в системі регіонального розвитку країн високого конкурентного статусу/ Ю.В. Рибак // Формування ринкових відносин в Україні: збірник наукових праць НДЕІ. - 2011. - № 9 (124) C.199-205 (0,6 д.а.)

Рибак Ю.В. Стратегії підвищення міжнародної конкурентоспроможності регіонів/ Ю. В. Рибак // Формування ринкових відносин в Україні. - 2011. - № 1 (116).- C.192-198 (0,7 д.а.).

Рибак Ю.В. Теоретичні засади дослідження розвитку та функціонування кластерів в умовах глобальної конкурентної боротьби/ Ю.В. Рибак // Формування ринкових відносин в Україні. - 2012. - № 2 (129).-C.94-101 (1,04 д.а.).

У зарубіжному виданні та науковому фаховому виданні України, яке зареєстроване в міжнародній наукометричній базі REPEC: Rybak Y.V. Develoment of world-class clusters in Nordic countries/ Rybak Y.V. // An International Journal of Economy «Entrepreneurship» ISSN 1999-2300. - №9, 2013. - С.93-95 (0,5 д.а.).

Рибак Ю. В. Кластерна політика країн Скандинавського регіону у формуванні та ефективному функціонуванні конкурентоспроможних кластерів/ Ю.В.Рибак // Економіст. - 2013. - №9. - С. 40-44 (0,7 д.а.).

В інших виданнях: Рибак Ю.В. Стратегії підвищення міжнародної конкурентоспроможності регіонів / Ю.В. Рибак // Формування ринкової економіки: Спеціальний випуск, Регіональний розвиток України: проблеми та перспективи: збірник наукових праць. - К: КНЕУ, 2009. - С.561 - 567 (0,3 д.а.) .

Рибак Ю.В. Досвід країн Скандинавського регіону в організації конкурентоспроможних кластерів / Ю.В. Рибак // Реформування економічної системи в контексті міжнародного співробітництва: збірник тез економічної наукової інтернет - конференції, 23 червня 2010 р. - Тернопіль. - С.71-73 (0,1 д.а.).

Рибак Ю. В. Кластерна модель економічного розвитку як засіб виходу регіону із кризи/ Ю.В. Рибак // Сучасні кризові явища в економіці та проблеми облікового, контрольного і аналітичного забезпечення управління підприємством: тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції, 29 - 30 червня 2010 р. - Луцьк: Кафедра обліку і аудиту Луцького національного технічного університету - С.202 - 204 (0,2 д.а.).

Рибак Ю.В. Транскордонні кластери в системі регіонального розвитку країн високого конкурентного статусу / Ю.В. Рибак// Матеріали Пятої Міжнародної науково-практичної конференції «Конкурентоспроможність в умовах глобалізації: реалії, проблеми та перспективи» 2-3 червня 2011р. - Житомир: Київський інститут бізнесу та технологій Житомирська філія. - С.29-32 (0,2 д.а.).

Рибак Ю.В. Роль кластерів в забезпеченні економічного зростання та їх глобальної конкурентоспроможності / Ю.В. Рибак // Кластерный подход к управлению и развитию регионов: Сборник научных докладов международной научно-практической конференции. 21-22 июня 2012 г. - Севастополь. С.40 - 42 (0,2 д.а.).

Rybak Y. Cluster model of regional development in Ukraine/ Ю.В. Рибак // Становлення регіонів в Україні та ефект управління регіональною політикою. Збірник матеріалів міжнародного круглого столу. 23 серпня 2012 р.- К.: КНЕУ,2012.-С.54 - 58 (0,3 д.а.).

Размещено на .ru