Критерії оцінки запобіжних заходів, що використовуються за нормами кримінально-процесуального законодавства. Аналіз класифікацій заходів по обмеженню прав і свобод людини в залежності від способу впливу на особу, ступені суворості та строків застосування.
Практичне значення такої класифікації полягає в тому, що вона забезпечує правильне застосування норм даного інституту, усуває двозначність та неоднозначність у їх трактуванні, служить орієнтиром при прийнятті рішення про застосування того чи іншого запобіжного заходу, дозволяє за конкретної ситуації обрати саме той запобіжний захід, який забезпечував би належну поведінку підозрюваного, обвинуваченого, і при цьому мінімально обмежував їх права і свободи. Трунова пропонують класифікувати запобіжні заходи за декількома критеріями: відповідно до кола осіб (загальні; спеціальні); за характером обмеження прав особи (заходи, повязані з позбавленням свободи; з обмеженням свободи пересування; з обмеженням майнових прав; з гарантією третіх осіб); відповідно до мети застосування (обмежувальні; попереджувальні); відповідно до строку їх застосування (заходи з обмеженим строком дії; без обмеження строку дії); відповідно до порядку їх застосування (за постановою дізнавача, слідчого, прокурора і судді; за постановою судді, прокурора, слідчого або дізнавача за згодою прокурора; заходи, які застосовуються виключно за постановою або ухвалою судді); відповідно до органів, які мають право на застосування запобіжних заходів (запобіжні заходи, які застосовуються дізнавачем, слідчим, прокурором, суддею) [1, с. Мироненка, до заходів, які мають характер особистого забезпечення, слід віднести особисте зобовязання та домашній арешт; до заходів, в основу яких покладено майнове забезпечення, належить застава; до заходів, в основу яких покладено моральне забезпечення, належить особиста порука та передача неповнолітнього під нагляд; до заходів, які мають характер адміністративно-владного забезпечення - затримання, тримання під вартою та поміщення в приймальник-розподільник для дітей [3, с. Труновою до заходів, повязаних із позбавленням свободи, відносить затримання та тримання під вартою; до заходів, повязаних із обмеженням свободи, - особисте зобовязання та домашній арешт; до заходів, повязаних із обмеженням майнових прав підозрюваного, обвинуваченого або третіх осіб, - заставу, а до заходів, повязаних із гарантією третіх осіб, - особисту поруку та передання неповнолітнього під нагляд. На основі даної класифікації, вважаємо, до заходів, повязаних із позбавленням свободи слід віднести, крім затримання та тримання під вартою, тимчасовий арешт, екстрадиційний арешт; до заходів, повязаних з обмеженням свободи, - особисте зобовязання, домашній арешт, передання неповнолітнього під нагляд адміністрації дитячої установи, поміщення у приймальник-розподільник для дітей, поміщення до психіатричного закладу; до заходів, повязаних із обмеженням майнових прав підозрюваного, обвинуваченого або третіх осіб, - заставу, а до заходів, повязаних з гарантією третіх осіб, - особиста порука, передання під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, передання на піклування опікунам, близьким родичам або членам сімї з обовязковим лікарським наглядом.
Список литературы
1. Трунов И.Л., Трунова Л.К. Меры пресечения в уголовном процессе/ И.Л. Трунов, Л.К. Трунова. - СПБ.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. - 356 с.
2. Михайлов В.А. Меры пресечения в уголовном процессе / В.А. Михайлов. - М.: Право и закон, 1996. - 304 с.
3. Мироненко О.В. Система і класифікація запобіжних заходів за новим КПК України. / О.В. Мироненко // Митна справа. - 2013. - № 4. - С. 354-360.
4. Мельников В.Ю. Обеспечение прав граждан в ходе досудебного производства / В.Ю. Мельников. - М. : ИД «Юриспруденция», 2006. - 592 с.
5. Чельцов М.А. Уголовный процесс. - М., 1948. - 624 с.
6. Смирнов А.В., Калиновський К.Б. Уголовный процесс: Учебник для вузов / 2-е изд. Под общ. ред. А.В. Смирнова. - СПБ.: Питер, 2005. - 699 с.
8. Гончар О.В. Застосування запобіжних заходів, які частково обмежують конституційне право особи на свободу пересування у кримінальному процесі України. / О.В. Гончар // Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. - 2013. - № 2. - С. 90-96.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
