Класифікація способів приховування злочинів у криміналістиці - Автореферат

Відповідно вдосконалюються і способи приховування злочинів, які характеризуються витонченими спробами злочинців уникнути покарання і відповідальності за вчинене. Досягнутий рівень розвитку криміналістики передбачає необхідність нового сучасного підходу до розробки і вивчення способів приховування злочинів, виявлення ознак і факторів, що спонукають до приховування і впливають на обрання його способу. Успіх практики боротьби зі злочинністю залежить від знання працівниками правоохоронних органів усього комплексу детермінуючих факторів приховування злочину, системи способів приховування злочинів. Зазначена мета визначила такі задачі дослідження: 1) встановити місце приховування злочину в структурі злочинної діяльності і запропонувати авторське бачення поняття “приховування злочину”; 2) виявити психологічні закономірності приховування злочину; 3) встановити ознаки приховування злочину; 4) виявити особливості, притаманні способу злочину як кримінально-правовій і криміналістичній категорії, запропонувати поняття “спосіб злочину”; 5) запропонувати поняття “спосіб приховування злочину”, встановити співвідношення способу приховування з іншими елементами способу злочину; 6) на основі вивчення матеріалів кримінальних справ про вбивства і крадіжки щодо способу приховування злочину, опублікованих матеріалів слідчої практики, даних анкетування та інтервювання слідчих виявити способи приховування злочинів та визначити частоту, з якою вони зустрічаються і обираються; 7) визначити підстави класифікації способів приховування злочинів; 8) розробити типову систему способів приховування злочинів. У роботі обґрунтовується низка положень і висновків, що мають важливе теоретичне і практичне значення: 1) запропоновані поняття “приховування злочину”, “спосіб злочину”, “спосіб приховування злочину”; 2) встановлене співвідношення способу приховування з іншими елементами способу злочину; 3) розроблений комплекс підстав класифікації способів приховування злочинів; 4) досліджені взаємозвязок і взаємообумовленість способів приховування злочинів; 5) визначені нові види способів приховування злочинів, що відображують динаміку їх розвитку і вдосконалення злочинцями; 6) виявлені залежності між способом приховування і способом вчинення злочину; 7) побудована типова система способів приховування злочинів, що базується на даних, одержаних у результаті узагальнення кримінальних справ про вбивства і крадіжки; 8) розроблений механізм взаємозвязку окремих елементів типової системи способів приховування злочинів, що обумовлює її застосування в практичній діяльності, спрямованій на розкриття злочинів.Розділ 1 “Сутність і психологічні закономірності приховування злочинів” складається з трьох підрозділів, присвячених розгляду найбільш загальних питань, повязаних з визначенням діяльності, спрямованої на приховування злочину, встановленням місця приховування злочину в структурі злочинної діяльності, виявленням ознак приховування злочину, встановленням психологічних основ і закономірностей приховування злочинів. Аргументується позиція автора, в якій стверджується, що до приховування злочину слід відносити лише ті дії, які вчиняються злочинцем умисно з метою приховування злочину. Субєктом такого приховування може бути як особа, що вчинила злочин і прагне уникнути покарання, так і інша особа, що не бере участі у злочині, але під впливом низки цих же факторів уже зацікавлена в його приховуванні. У підрозділі 1.2. автор на основі даних, отриманих у результаті узагальнення кримінальних справ про вбивства і крадіжки (спосіб приховування злочину), анкетування та інтервювання слідчих прокуратури і МВС України, систематизації необхідних знань про приховування злочинів, що містяться в криміналістичній літературі, встановлює ознаки приховування злочину. Автор, досліджуючи поведінку злочинця, обумовлену приховуванням злочину, обґрунтовує думку, що на виконання певних дій по приховуванню злочину впливають такі фактори, як: факт здійснення злочину; здійснення злочину в групі; слідча ситуація, що склалася; знаряддя і засоби, використовувані злочинцем; місце і час приховування злочину; освіта; професія, вид діяльності і соціальний статус злочинця; життєва позиція, що сформувалася, ставлення до духовних цінностей, моральних підвалин і права; життєвий досвід; наявність у злочинця певних злочинних навичок; попередня злочинна діяльність (злочинний досвід); стать; вік; психічні і фізичні властивості особистості; коефіцієнт розумового розвитку; психічні відхилення.Основними результатами дисертаційного дослідження, на думку автора, є: запропонування поняття “приховування злочину”; виявлення психологічних закономірностей приховування злочину; встановлення співвідношення способу приховування з іншими елементами способу злочину; запропонування поняття “спосіб приховування злочину”; дослідження взаємозвязку і взаємообумовленості способів приховування злочинів; визначення нових видів способів приховування злочинів, що відображують динаміку розвитку і вдосконалення їх злочинцями; визна

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ