Основні принципи класифікації підприємств готельного господарства. Національні системи класифікації готелів в різних країнах світу за рівнем комфорту. Комплекс послуг готельного господарства. Вимоги до персоналу як критерії визначення категорії готелю.
Всесвітня туристична організація (ВТО) наприкінці ХХ ст. здійснила ще одну спробу розробити та ввести універсальну систему класифікації готелів, для чого Секретаріат ВТО виніс на розгляд міжнародним готельним компаніям новий перелік правил для визначення «зірковості» готелів. Деякі Національні туристичні Адміністрації розробили (при участі представників готельного бізнесу) та офіційно прийняли систему класифікації готелів, в інших країнах класифікація не носить офіційний характер, а приймається добровільно представниками готельного бізнесу та власниками готелів (прикладом може бути Швейцарія, де класифікація готелів розроблена і застосовується на практиці під контролем Швейцарського Готельного Товариства - SSH). Отже, можна зробити висновок, що за місткістю готелі можна поділити на такі категорії: малі (до 100 номерів); середні (від 100 до 300 номерів); великі (від 300 до 600 - 1000 номерів); гіганти (більше 1000 номерів). Готелі першого класу - для того, щоб готель міг набрати достатню кількість балів і отримати категорію першого класу, йому необхідно відповідати таким основним вимогам: мінімальний розмір одномісного номера 16 метрів2, у ванній кімнаті повинні бути халати, рушники, фен, шампунь та кімнатне взуття.
Список литературы
1. Національний стандарт України ДСТУ 4269:2003. Класифікація готелів
2. Національний стандарт України ДСТУ 4527:2006. Засоби розміщення. Терміни та визначення.
3. Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг.
