Виявлення можливостей встановлення обмеження прав і свобод людини в українському законодавстві. Загальнотеоретична класифікація обмежень прав і свобод людини як правового засобу. Розробка класифікації обмежень прав людини за різноманітними критеріями.
Питання про встановлення обмежень прав і свобод людини у законодавстві має як теоретичне, так і практичне значення. Перше полягає у кращій визначеності природи обмежень прав і свобод людини при зясуванні цього питання та визначенні дії механізму правового регулювання щодо таких обмежень.
Вывод
Питання про встановлення обмежень прав і свобод людини у законодавстві має як теоретичне, так і практичне значення. Перше полягає у кращій визначеності природи обмежень прав і свобод людини при зясуванні цього питання та визначенні дії механізму правового регулювання щодо таких обмежень. Друге є важливим для адекватного встановлення обмежень прав і свобод людини у національному законодавстві.
При цьому важливо підкреслити, що нерідко обмеження прав і свобод людини містяться в нормах законодавства, але щоб їх зясувати, слід застосовувати теоретико-правові прийоми, які й дають змогу їх виявити, що буде показано далі. Більше того, виявлення таких обмежень за допомогою існуючих юридичних прийомів є необхідним, оскільки довільне встановлення обмежень прав людини у правовій державі не є можливим і суперечило б конституційним засадам та нормам. Тому обмеження прав і свобод людини мають спиратися на розвинуті правові теорії та теоретично виважені механізми їх встановлення, вони є винятковими і мають бути обґрунтованими при їх встановленні.
На підставі аналізу норм законодавства та досліджень науковців-теоретиків права, запропоновано класифікацію обмежень прав і свобод людини за такими критеріями: залежно від юридичного статусу правообмежуючого субєкта, метою встановлення, територією застосування обмеження, ступенем відповідності міжнародним стандартам прав і свобод людини, характером нормативної фіксації, ступенем визначеності, за видом прав і свобод людини, певною категорією субєктів прав та сферою нормативного змісту, способом правового регулювання, стадією правового регулювання, тривалістю у часі, юридичною природою нормативно-правового акта.
Список литературы
1. Эбзеев Б. С. Ограничения конституционных прав: понятие и пределы / Б. С. Эбзеев II Теория и практика ограничения прав человека по российскому законодательству и международному праву: сб. науч. трудов. Ч. 1 / [под ред. В. М. Баранова]. Нижний Новгород: Нижегородская правовая академия, 1998. С. 27-41.
2. Устинов В. С. Теория и практика ограничения прав человека по российскому законодательству и международному праву. Ч. 1 / [под ред. В. М. Баранова]. Нижний Новгород: Нижегородский юрид. ин-т МВД РФ, 1998. 289 с.
3. Визер Б. Защита прав человека в Австрии / Б. Визер II Защита прав человека в современном мире / [отв. ред. И. А. Ледях]. М.: ЮНИОН, 1993. С. 32-41.
4. Стецовский Ю. И. Право на свободу и личную неприкосновенность: Нормы и действительность / Ю. И. Стецовский. М.: Дело, 2000. 720 с.
5. Малько А. В. Права человека в России и Европейская Конвенция о защите прав человека и основных свобод. Ч. 1 / А. В. Малько ; [отв. ред. В. И. Новоселов]. Саратов: Ин-т российского и международного права, 1997. 257 с.
6. Конституционный статус гражданина / [отв. ред. Б. Н. Топорнин]. М.: Наука, 1989. 205 с.
7. Шайо А. Самоограничение власти (краткий курс конституционализма) / А. Шайо. М.: Юристъ, 2001. 307 с.
8. Иоффе О.С. Юридические нормы: и человеческие поступки / О.С. Иоффе Акт. вопросы советского гражданского права. М.: Юрид. лит., 1964. С. 52-67.
9. Алексеев С. С. Правовые запреты в структуре советского права / Сергей Сергеевич Алексеев II Правоведение. 1973. № 5. С. 43-51.
10. Микрюков В. А. Ограничения и обременения гражданских прав / Виктор Алексеевич Микрюков. М.: Статут, 2007. 255 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
