Прийняття рішення як процес, що починається з констатації виникнення проблемної ситуації та завершується вибором. Класифікація методів обґрунтування управлінського продукту в умовах невизначеності. Кількісні, аналітичні, статистичні та математичні методи.
У науковій літературі зустрічається як розширене, так і вузьке розуміння процесу прийняття рішень в управлінні. Розширене розуміння охоплює не тільки процес прийняття рішень, але і його виконання та контроль результатів його реалізації.Незалежно від того, як менеджери приймають рішення і відповідають за них, вони повинні мати здібності до того, щоб приймати вірні рішення. Кінцевим результатом прийняття рішення є саме управлінське рішення, яке постає, як первісний, базовий елемент процесу управління, що забезпечує функціонування господарської організації за рахунок взаємозвязку формальних та неформальних, інтелектуальних та організаційно-практичних аспектів менеджменту [14; 8]. Передбачається, що особа, яка приймає рішення повинна бути абсолютно обєктивною і логічною, мати чітку мету, усі її дії в процесі прийняття рішень спрямовані на вибір найкращої альтернативи. Отже, основні характеристики класичної моделі такі: - особа, яка приймає рішення, має чітку мету прийняття рішення; особа, яка приймає рішення, має повну інформацію щодо ситуації прийняття рішення;У сучасній літературі з теорії прийняття рішень існують різні підходи щодо класифікації методів обґрунтування управлінських рішень. Кількісні методи (або методи дослідження операцій) застосовують, коли фактори, що впливають на вибір рішення, можна кількісно визначити та оцінити. Кількісні методи залежно від характеру інформації, яку має особа, яка приймає рішення, поділяються на: - методи, що застосовуються в умовах однозначної визначеності інформації про ситуацію прийняття рішення (аналітичні методи та частково методи математичного програмування); методи, що застосовуються в умовах імовірнісної визначеності інформації про ситуацію прийняття рішення (статистичні методи та частково методи математичного програмування); методи, що застосовуються в умовах невизначеності інформації про ситуацію прийняття рішення (теоретико-ігрові методи, які залежно від того, що спричиняє невизначеність ситуації: обєктивні обставини або свідомі дії противника, поділяються на методи теорії статистичних рішень та методи теорії ігор) [7].Для обґрунтування рішень в умовах невизначеності використовують методи теорії статистичних рішень (ігри з природою) та методи теорії ігор [6]. В задачах теорії статистичних рішень вже існує оцінка реалізації кожної стратегії для кожного стану природи. Вибирається при цьому така стратегія, яка забезпечує найкращий з найгірших результатів, тобто забезпечує максимальний з можливих мінімальних результатів. max (min Rij) За допомогою трьох попередніх критеріїв стратегія обиралася, виходячи з оцінки результатів станів природи і практично не враховувалися ймовірності виникнення таких станів. Основну задачу теорії ігор можна сформулювати так: визначити, яку стратегію має застосувати розумний гравець у конфлікті з розумним противником, щоб гарантувати кожному з них виграш, причому відхилення будь-кого з гравців від оптимальної стратегії може тільки зменшити його виграш [11].Виокремлюються аналітичні методи, методи математичного прогнозування, статистичні методи, методи теорії статистичних рішень, методи теорії ігор, метод простого ранжування та метод вагових коефіцієнтів.
План
Зміст
Вступ
1. Основи теорії прийняття рішень
2. Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень
3. Обґрунтування рішень в умовах невизначеності
Висновок
Список використаних джерел
Вывод
Таким чином методи обґрунтування управлінських рішень поділяється поділяються на кількісні та якісні. Виокремлюються аналітичні методи, методи математичного прогнозування, статистичні методи, методи теорії статистичних рішень, методи теорії ігор, метод простого ранжування та метод вагових коефіцієнтів.
Список литературы
1. Акофф Р. Искусство решения проблем: пер. с англ. / Рассел Акофф; пер. с англ. под. ред. Е.К. Масловского. - М.: Мир, 1982. - 220 с.
2. Василенко В. О. Теорія і практика розробки управлінських рішень: навч. посібник / В.О. Василенко - К.: ЦУЛ, 2002 - 420 с.7.
3. Васшенко В.О. Теорія і практика розробки управлінських рішень. - К.:ІДУЛ, 2002. - 420 с.
