Класифікація лікарських засобів - Курсовая работа

Системи класифікації лікарських засобів виконують функцію «спільної мови», використовуваного для опису лікарської номенклатури країни або регіону і створюють передумови для порівняння на національному та міжнародному рівнях даних про споживання лікарських засобів, які необхідно збирати і узагальнювати в уніфікованому вигляді. Забезпечення доступу до стандартизованої інформації про використання лікарських засобів необхідно для проведення аудиту структури їх споживання, виявлення недоліків при їх використанні, ініціювання освітніх та інших заходів, а також аналізу кінцевих результатів цих заходів. Велику роль відіграють також природні сполуки з рослин, тканин тварин, мінералів. Перед хіміками стоїть складне і серйозне завдання щодо створення ще більш сучасних лікарських речовин. Хімія не може стояти на місці, адже захворювання зростають, прогресують і змінюються, набуваючи нових форм.Фармакологічній дії, тобто викликуваному ефекту (вазодилятатори - розширюють судини, спазмолітики - усувають спазм судин, анальгетики - знижують болюче подразнення). Ряд різних ліків, що застосовуються для лікування строго певної хвороби (наприклад, засоби для лікування інфаркту міокарда, бронхіальної астми і т.д.). Класифікація величезного арсеналу ЛЗ має дуже велике значення не тільки для створення раціональної системи інформації про ЛЗ, а й проведення досліджень по створенню нових ЛЗ. За динамікою класифікації ЛЗ, що існувала в різні роки, можна судити про характер змін, процесі виключення застарілих і включення в номенклатуру нових ЛЗ, різних за хімічною будовою і фармакологічною дією. Проводячи аналіз номенклатури ЛЗ та їх класифікації, оцінюючи діапазон існуючих ЛЗ, насиченість та ефективність ЛЗ в кожній фармакологічній групі, можна складати прогнози про доцільність поповнення номенклатури ЛЗ в тій чи іншій групі, про створення принципово нових ЛЗ для лікування серцево-судинних, онкологічних, інфекційних та інших захворювань.Для фахівців, що працюють в галузі фармацевтичної хімії, більш прийнятною є хімічна класифікація. Вона має важливе значення для проведення досліджень в області синтезу, отримання ЛР з рослинної і тваринної сировини, встановлення звязку між їх хімічною структурою і фармакологічною дією, для розробки методів фармацевтичного аналізу, заснованих на різних фізичних і хімічних властивостях лікарського засобу, обумовлених особливостями хімічної структури. Неорганічні класифікують відповідно до положення елементів в Періодичній системі Д.І. При цьому використовують дві класифікаційних ознаки: - структуру вуглецевого ланцюга або циклу Органічні ЛР, структура яких включає лише атоми вуглецю і водню (вуглеводні), класифікують як похідні вуглеводнів, в молекулі яких один або кілька атомів водню заміщені на функціональні групи.Будучи прикладною наукою, фармацевтична хімія базується на теорії та законах таких хімічних наук, як неорганічна, органічна, аналітична, фізична, колоїдна хімія. Оскільки їх дію на організм залежить як від хімічної структури, так і від фізико-хімічних властивостей, фармацевтична хімія використовує закони фізичної хімії. При розробці способів контролю якості лікарських речовин і лікарських форм у фармацевтичній хімії застосовують методи аналітичної хімії. Проте фармацевтичний аналіз має свої специфічні особливості і включає три обовязкових етапи: встановлення автентичності, контроль чистоти (встановлення допустимих меж домішок) та кількісне визначення лікарської речовини. Розвиток фармацевтичної хімії неможливо і без широкого використання законів таких точних наук, як фізика і математика, так як без них не можна пізнати фізичні методи дослідження лікарських речовин і різні способи розрахунку, що застосовуються у фармацевтичному аналізі.З давніх давен джерелами добування лікарських засобів були рослини, тварини, мінерали. На початку XX ст. набув розповсюдження імунологічний спосіб добування лікарських засобів у вигляді антитоксичних і антимікробних сироваток і вакцин. Для отримання синтетичних органічних JIP застосовують продукти сухої перегонки камяного вугілля, дерева, горючих сланців, а також різні фракції нафти. Використовують в якості вихідних речовин для синтезу JIP продукти переробки нафти, яка являє собою суміш близько 1000 сполук - головним чином вуглеводнів різних класів, а також сірчистих і азотистих сполук (похідні піролу, піридину, хіноліну, індолу, карбазол). З тих пір з рослин виділено велику кількість алкалоїдів (атропін, кофеїн, кокаїн, пілокарпін, фізостигмін, платифілін, галантамін, вінбластин і багато інших), глікозиди (дигітоксин, дигоксин, строфантин і ін.), сапоніни, терпени, кумарини та інші речовини , що знайшли застосування в якості лікарських засобів.Для пошуку нових оригінальних лікарських речовин ще не розроблено стійких теорій, які б дозволяли фармакологу написати структурну формулу сполуки, хіміку її синтезувати, а лікарю застосувати її з успіхом. Випадково було виявлено в кінці XIX століття жарознижувальну дію ацетаніліду, місцево-анестезуючу дію етилового ефіру

План

Вступ

1. Види класифікації лікарських засобів

1.1 Хімічна класифікація

1.2 Класифікація обєктів вивчення у курсі фармацевтичної хімії

2. Джерела отримання лікарських речовин

3. Основні напрямки створення нових лікарських речовин

4. Методи отримання лікарських речовин

5. Шляхи синтезу лікарських речовин

6. Емпіричний і спрямований пошук лікарських речовин

Висновок

Література