Класифікація нематеріальних активів і їх мінімально допустимі терміни амортизації. Законодавчі і нормативні акти та інструктивні матеріали, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку з метою оподаткування, складання податкової звітності.
При низкой оригинальности работы "Класифікація груп нематеріальних активів і мінімально допустимих строків їх корисного використання", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Теоретична частина Нематеріальні активи є одним з найважливіших об’єктів економічних наук, зокрема бухгалтерського обліку. Ось, наприклад, І. В. Ковальчук виділяє два визначення даного поняття. По-перше, він стверджує, що «нематеріальний актив - це вартість нематеріальних об’єктів, які визнаються об’єктом права власності конкретного підприємства, використовуючи протягом відносно тривалого періоду (більше року) в його господарській діяльності та здатні давати прибуток (величину якого важко прогнозувати) протягом декількох років»; по-друге, «нематеріальний актив - це вартість прав на використання в господарській діяльності підприємства об’єктів інтелектуальної, в тому числі промислової, власності, а також інших прав власності і користування». Шваба: «нематеріальні активи - це частина потенціалу підприємства, здатна забезпечувати економічну вигоду протягом тривалого часу, для якої характерні відсутність матеріальної основи та невизначеність розмірів майбутніх прибутків від її використання.». Лишиленко О.В. розрізнює поняття нематеріальні ресурси і нематеріальні активи. В. П. Завгородній вважає, що нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних цілей чи надання в оренду іншим особам. С.Ф. Покропивний розрізнює поняття нематеріальні ресурси і нематеріальні активи, де останні - це доступ до прав власності автора, які захищено правами, що самі по собі і є нематеріальними активами. Неоднозначність у визначенні обєкта такої власності призводить до того, що єдиних підходів до обліку, нарахування амортизації та списання нематеріальних активів немає. Згідно з п.4 П(С)БО 8 нематеріальні активи - це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам [31]. П(С)БО 2 та Законі України про бухгалтерський облік та фінансову звітність дається визначення терміну «активи». До складу нематеріальних активів, наприклад, не можуть бути віднесені інтелектуальні та ділові якості людини, її кваліфікацію та здатність до праці, оскільки вони виступають невідокремленою частиною свого носія і не можуть бути використані без нього. Методологічною радою з питань бухгалтерського обліку представлена класифікація нематеріальних активів у розрізі однорідних груп, яка викладена в П(С)БО 8. Згідно П(С)БО 8 нематеріальні активи групують (класифікують) таким чином: права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо); права користування майном (право на користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо); права на комерційні позначення (права на торгівельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; авторське право та суміжні з ними права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для ЕОМ, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) [30]. ПКУ (таблиця 1.1.) мають 6 груп нематеріальних активів, які є ідентичними. ПКУ) Групи нематеріальних активів Строк дії права користування група 1 - права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище); відповідно до правовстановлюючого документа група 2 - права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, відповідно до закону, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо); відповідно до правовстановлюючого документа група 3 - права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; відповідно до правовстановлюючого документа група 4 - права на обєкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії)
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
