Класичний і некласичний підходи у соціально-філософському дослідженні економічної сфери суспільства (порівняльний аналіз) - Автореферат

Осмислення природи економічної сфери життєдіяльності людей та її значення для розвитку і функціонування як суспільства в цілому, так і його основних підсистем завжди було одним з голоних завдань соціальної філософії. Адже, з одного боку, саме у ці періоди відбуваються докорінні перетворення у сфері матеріального життя соціуму, з іншого боку, за часів перелому саме трансформації у економічній сфері переважно визначають глибину і принциповий характер змін інших сфер суспільства та відповідної соціальної системи загалом. Нарешті, не можна не відзначити й того, що своєрідність переходів - від доіндустріального суспільства до індустріального, від індустріального до постіндустріального - виявляється і в якісному оновленні статусу й ролі економічної сфери в суспільстві. І це не випадково, оскільки саме вони покликані зясувати специфіку вивчення економічної сфери суспільства на різних відтинках соціально-історичного процесу, виявити особливості соціально-філософського осмислення згаданої сфери на кожній з трьох найважливіших стадій - доіндустріальній, індустріальній та постіндустріальній - соціально-технологічного поступу людства; крім того - розкрити сутнісні характеристики принципів формування та використання методів аналізу економічної сфери суспільства в інших галузях пізнання - політичній економії, економічній науці у власному сенсі, економічній соціології, історії економічної думки тощо. Соціально-філософському зрізу проблеми, зокрема розкриттю взаємозвязку економіки та політики, економіки та ідеології, питань управління економічною у сфері присвячено розвідки Л.В.Обгрунтовуючи свій ракурс аналізу обраної теми, авторка виявила спочатку специфіку методологічного соціально-філософського аналізу щодо онтологічного, яка полягає, у тому, що: а) предметом методологічного осмислення є не самі економічні реалії, а особливості їх дослідження; б) методологічне бачення проблем осягнення економічної сфери завжди передбачає наявність систем знання про неї, що відрізняються між собою за рівнями узагальнення, причому, системи з вищим ступенем узагальнень є методологіями щодо систем з нижчим ступенем узагальненості; в) соціально-філософський рівень методології вивчення економічної сфери постає внаслідок цього як вищий порівняно із загальнонауковим і спеціально-науковим рівнями її розгляду; г) методологія постає завжди системою принципів вивчення, розробки і застосування відповідних пізнавальних підходів до економічної сфери. Визначено місце і призначення підходу серед “інструментів” пізнання - ідея, принцип, метод - як етапу та засобу визначення і проведення певного стратегічного напряму наукових розвідок, своєрідність класичного і некласичного як підходів у пізнанні, передусім - у соціально-філософському дослідженні економічної сфери. У розділі простежуються також найважливіші особливості та етапи формування і розвитку сферного підходу до розгляду економічної життєдіяльності людей та її місця у суспільстві загалом у межах парадигми класичного філософського та спеціально-наукового мислення. Крім того, від Арістотеля (якому приписують спеціальний трактат “Економіка”) започатковуються спроби виявлення загальних закономірностей перебігу економічних процесів, причому, виходячи з принципу “золотої середини”, тобто із визнання вирішальної ролі середнього, а не найбагатшого чи найбіднішого прошарку населення. З переходом від Середньовіччя, сфокусованого на питаннях духовності, та Відродження, увага мислителів якого акцентувалася переважно на натурфілософській і гуманістичній проблематиці, філософи Нового часу, - Монтескє, Вольтер, Тюрго, Кондорсе, Гердер - зосереджувалася, як показано дисертанткою все більше, на висвітленні своєрідності поступу суспільства як системи та основних його підсистем, зокрема економічної. класичний підхід до розгляду економічної сфери суспільства набуває зрілої форми у працях представників класичної європейської філософії (Бекон, Декарт, Локк, Гегель) та класичної політекономії (Сміт, Рікардо).

2. Основний зміст дисертації

1. Романенко О.В. Економічна сфера індустріального та постіндустріального суспільства: соціально-філософський аналіз історичної постановки питання // Мультиверсум. Філософський альманах. - Вип. 10. - К.: Український Центр духовної культури, 2000 - С. 131-144 (0,6 д.а.).

2. Романенко О.В. Марксів аналіз економічної сфери різнотипних суспільств: можливості та межі // Мультиверсум. Філософський альманах. - Вип. 13. - К.: Український Центр духовної культури, 2000 - С. 143-154 (0,5 д.а.).

3. Романенко О.В. Економічна сфера суспільства як предмет соціально-філософського аналізу: формування некласичного підходу // Мультиверсум. Філософський альманах. - Вип. 23. - К.: Український Центр духовної культури, 2001 - С. 156-167. (0,5 д.а.).

4. Романенко О.В., Ревенко В.Л. Економічна кібернетика - ефективний інструментарій глобалізації і інформатизації економіки перехідного періоду. Тези доповіді на наук.-практич. конференц. // Вісник Харківського державного політехнічного університету. Збірник наукових праць. - Вип. 91. - Х.: ХГПУ, 2000. - С. 99-102.

5. Соціо-політологічний аналіз економічної сфери індустріального та постіндустріального суспільства: методологічні засади та актуальність для сучасної України. Тези доповіді на Всеукраїнському наук.-практич. симпозіумі (Київ, 2000).

6. Романенко О.В. (у співавторстві) Роль технологічного використання навколишнього середовища для стабільного розвитку в Україні. // Збірник наукових праць. Актуальні проблеми медицини та біології - Вип. 1. - К.: НМУ, 2000. - С. 356-364. (англ. мова).

Размещено на .ru