Культура мовлення. Уміння розуміти та переконувати, слухати та чути. Риторика. Ораторське мистецтво. Сучасна, оновлена риторика. Літературна мова. Розмовний стиль. Професійні та соціальні жаргони. Вимоги культури мовлення і комунікативної доцільності.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Імені В.Даля Кафедра:_________________ КОНТРОЛЬНА РОБОТА На тему:_____________________________________________ _____________________________________________________ _____________________________________________________ По дисципліні:____________________________________________ Виконав: студент групи _____________ Перевірила: _______________ Луганськ 2008 р. План Вступ……………………………………………………………..………….3 1. Класична риторика: розділ «елокуція або культура мовлення»…….6 2. Стістема ця була створена древньогрецькимн філософами - риторами і отримала назву риторика»[1, 6]. «Важливим елементом стилістики, загальної теорії й практики культури мовлення є риторика (грец. rhetor- оратор) - наука красномовства (ораторського мистецтва). Риторику можна вважати однією з особливих частин і виявів стилістики як загального вчення про функціонально найумотивованіше користування мовою. Риторику як мовленнєве красномовство можна умовно трактувати як давній особливий мовний стиль. У стінах Києво-Могилянської академії (у 1701 р. за царським указом Петра І їй надано титулу і прав академії і перейменовано на Київську академію) було розвинено теорію і мовленнєву практику традиційних для Європи доби Відродження трьох стилів («слогов») - високого, середнього і низького, успадкованих ще з античності. «З стародавніх часів риторика присвячена наступним питанням: • як навчитися говорити не тільки красиво та правильно, а й переконливо, у відповідності зі смислом викладати усно та письмово те, що ми хочемо сказати, та так, щоб нас точно розуміли ті, до кого ми звертаємось; • риторика вчила й вчить, як здійснювати мовленнєву комунікацію; • як правильно, логічно й виразно викладати та розвивати думки; вживати слова; • як користуватися мовленнєвою активністю в особистому житті та в суспільній діяльності, як виступати перед аудиторією. Людина від природи наділена суспільним даром мовлення, тобто здатністю розуміти все навколо неї, передавати свої думки, почуття, переживання словом. Найбільш влучно значення та роль мовної політики визначив професор Г.О. Винокур в книзі «Культура мови»: «Метою мовної політики може бути тільки сама мова.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
