Класична греко-римська міфологія та культура в системі шкільної історичної освіти - Автореферат

У керівних документах наголошується, що освіта двадцять першого століття - це освіта для людини, її серцевиною є поступальна, культуротворча домінанта виховання активної, здатної до самоосвіти й саморозвитку особистості, яка уміє критично мислити, засвоювати різноманітну інформацію, використовувати здобуті знання для творчого розвязання проблем, прагне змінити на ліпше своє життя і життя своєї країни. Саме історико-педагогічний підхід дає можливість глибше зрозуміти тенденції поступального розвитку педагогічних явищ і зумовленість їх соціально-культурними та іншими чинниками; виявити звязки, оцінити сучасний стан педагогічного процесу й напрями його еволюції, зясувати не лише значення, місце чи освітній потенціал того чи іншого предмета в структурі навчальних планів загальноосвітніх шкіл, а й загальні тенденції, можливості й перспективи становлення змісту і структури національної системи шкільної історичної освіти в цілому. Уведені в науковий обіг в останні 10-15 років відомості і факти про стародавній світ дозволяють збагатити зміст шкільних історичних курсів, а підвищення ефективності і результативності викладання знань про античну культуру й міфологію, у свою чергу, сприяє гуманітаризації шкільної історичної освіти, посилення її впливу на формування моральної і громадянської позиції учнів. Збагачення системи сучасної шкільної історичної освіти такою складовою, як греко-римська історія, міфологія і культура, завдяки дослідженню цієї проблеми як в історико-педагогічному, так і в дидактичному аспектах може сприяти якісному оновленню системи історичної освіти в Україні. Проблеми вивчення античної історії, міфології та культури в різні історичні періоди були в центрі уваги вчених - істориків, філологів, мистецтвознавців, філософів, педагогів і методистів.Сформовані на основі цих базових терміни “класична греко-римська міфологія та культура” як спеціальна історична дисципліна, “історико-міфологічна компетентність учнів”, “професійна компетентність учителя”, “структура та зміст навчально-методичного посібника, підручника з міфології, класичної греко-римської міфології” мають менший ступінь узагальнення. Проведений історико-педагогічний, історіографічний аналіз дослідження дає підстави стверджувати, що істотне значення для розроблення методології класичної греко-римської міфології та культури як предмета історичної освіти має опрацювання наукової спадщини всесвітньо відомих педагогів, методистів і науковців, авторів наукової й навчальної літератури з історії давньогрецької літератури, культури й антикознавства, чий позитивний, унікальний досвід у такому аспекті раніше вітчизняні історико-педагогічна та методична науки спеціально не вивчали (А. У другому розділі - “Становлення класичної греко-римської міфології та культури як предмета в системі шкільної історичної освіти (XVIII - перша половина XIX ст.)” - досліджено процес утвердження традицій античної системи освіти у вітчизняних середніх закладах України й описано становлення вітчизняної науки про античність, проаналізовано й визначено місце класичної греко-римської міфології та культури в структурі й змісті історичних предметів, що вивчалися в класичній гімназії в цей період. У третьому розділі - “Розвиток історичної та історико-педагогічної думки з проблем класичної греко-римської міфології та культури у XVIII - XIX століттях” - розкрито процес розбудови наукової історичної та науково-методичної літератури з античної історії, міфології та культури, класичних старожитностей, що стало предметом спеціального пошуку, аналізу й систематизації; проаналізовано проблеми структури, змісту й методики викладання всесвітньої історії в працях провідних вітчизняних педагогів та вчених істориків-антикознавців; відзначено якісні зміни у висвітленні питання вивчення античності в системі шкільної освіти, що сталися в останню третину XIX століття. В ході аналізу й систематизації навчальної літератури було встановлено основні типи навчальних видань: 1) керівництво з “Історії Стародавнього світу”; 2) окремі самостійні керівництва з “Історії Стародавньої Греції та Риму” та підручники “Історія Стародавньої Греції” та “Історія Стародавнього Риму”; 3) атласи карт та ілюстрацій (в основному переклади); 4) книги для читання з “Історії Стародавнього світу” (одиничні видання); 5) книги-завдання, питальники, видавалися вкрай рідко; 6) спеціальні видання російською, латинською та грецькою мовами, побудовані на міфологічних сюжетах; 7) словники з класичних старожитностей (у XVIII - XIX ст.) перекладали й видавали тільки зарубіжні, вітчизняних аналогів розшукати не вдалося; 8) “Антична міфологія”, “Історія античної культури”, “Історія античної релігії, мистецтва” видавали окремо як самостійні керівництва і навчальні посібники; 9) “Методика викладання історії” (за весь період було опубліковано кілька книг).Концептуальні засади, що розкривають специфіку вивчення феномена класичної греко-римської міфології та культури в педагогічній науці, такі: - античний міф - це слово, розповідь про реальні

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ