Класичні теорії бюрократії - Реферат

Державна бюрократія покликана здійснювати функцію посередника між державою і населенням. Бюрократія займає важливе місце в сучасному суспільстві, тому важливо зрозуміти форми бюрократії і ступінь впливу бюрократії на суспільні процеси. Тільки сильна влада, яка приймає розумні рішення і здатна забезпечити своєчасне і повне їх виконання, в змозі реалізувати своє призначення і виконати свої обовязки перед суспільством. Бюрократія в сучасному світі проникає в усі сфери життєдіяльності людини. Одними з перших це питання вивчили Макс Вебер у своїй праці «Господарство і суспільство» (1921 рік) і Вудро Вільсон у «Вивчення адміністрації» (1887 рік).Легальне панування володіє низкою відмінних рис, серед яких Вебер особливо виділяє наступні: 1. посадові обовязки виконуються на постійній основі і регулюються встановленими правилами; Вебера, специфічну раціональність надає бюрократії те, що вона діє у відповідності з чітко сформульованими правилами і володіє спеціальними знаннями, які застосовуються нею в процесі управління. Як зазначає Вебер: «Бюрократизація надає перш за все оптимальну можливість проведення в життя принципу спеціалізації адміністративних функцій відповідно до чисто обєктивними критеріями. До числа соціальних наслідків бюрократизації Вебер відносить тенденцію до зрівнювання статусних відмінностей, яка виявляється в результаті усунення чиновників, керуючих чинності статусних привілеїв і присвоєння адміністративних засобів і повноважень. При аналізі легального панування і бюрократичного управління Вебер ставить кілька основних проблем: техніко-економічні та культурно-історичні причини бюрократизації; вплив правового раціоналізму на функціонування бюрократії; матеріальні інтереси та ідеали чиновництва як станової групи; найважливіші напрями впливу бюрократії на суспільство.Необхідні для досягнення всього обсягу цілей держави, з іншого - чиновництво розглядається Гегелем як втілення ідеї держави і ідеал державної влади. Ось основні з них: бюрократія - це новий принцип організації громадянського суспільства і держави; держава, яка зробила себе громадянським суспільством; особливе, замкнуте суспільство в державі; державний формалізм громадянського суспільства. Апарат державної влади і управління, таким чином, стає сукупністю державних слуг, якщо кожен з чиновників матеріально і духовно повязаний з державою як формалізмом, володіє монополією на управлінський та політичне знання та повязані з ним привілеї, здійснює дії, спрямовані на освячення держави і чиновництва як «тіла» держави. Пріоритет відносини панування держави над громадянським суспільством у Гегеля виявився повязаний з втратою в філософії права ряду соціально-політичних суперечностей: між державою і громадянським суспільством, між політичним консерватизмом і політичною опозицією як різними моментами законодавчої влади [9]. Для анализа разумности государственного строя, в котором преодолены бюрократические отношения, Маркс пользуется понятиями «подлинное государство», «разумное государство», «органическое государство».Бюрократія - це багатозначне, багатостороннє явище, яке не можна оцінювати з однієї точки зору. В изучении бюрократии можно выделить две основополагающие теории, дающие прямо противоположные определения бюрократии и абсолютно поразному характеризующие ее. В ходе написания работы мною были изучены не только произведения Вебера и Маркса, но и различные монографии, а также критические материалы поданной теме. Я считаю, что изучение теорий бюрократии необходимо, так как оно позволяет рассмотреть сущность бюрократии, ее функции, а также место бюрократии в обществе.

Зміст

Введення

Глава I. Теорія раціональної бюрократії Макса Вебера та її критика

1. Теорія раціональної бюрократії Макса Вебера

2. Критика теорії бюрократії

Глава II. Теорія бюрократії Карла Маркса

1. Теорія бюрократії Карла Маркса

Висновок

Список використаних джерел та літератури

Бюрократія - це багатозначне, багатостороннє явище, яке не можна оцінювати з однієї точки зору. Це підтверджується існуванням різного роду концепцій. В изучении бюрократии можно выделить две основополагающие теории, дающие прямо противоположные определения бюрократии и абсолютно поразному характеризующие ее. Это теория рациональной бюрократии Макса Вебера и критическая концепция Карла Маркса. Именно этим двум точкам зрения посвящена работа. В ходе написания работы мною были изучены не только произведения Вебера и Маркса, но и различные монографии, а также критические материалы поданной теме. Я считаю, что изучение теорий бюрократии необходимо, так как оно позволяет рассмотреть сущность бюрократии, ее функции, а также место бюрократии в обществе. В настоящее время много говорят о негативных чертах бюрократии, критикуют ее. Однако, как я уже отмечал, современные бюрократические аппараты достаточно развиты и вполне успешно справляются со своими обязанностями. Поэтому односторонняя оценка этого явления невозможна. Тема теорий бюрократии очень обширна, и рассмотреть ее в рамках одной работы, как мне кажется, невозможно. Однако в процессе выполнения все поставленные задачи были выполнены, а значит цель - раскрыть сущность классических теорий бюрократии - достигнута.

1. Вебер М. Вибрані твори. М., 1990.

2. Гегель Г. Философия права. М., 1990.

3. Зверев А.Ф. Маркс о сущности бюрократии в работе «К критике гегелевской философии права» // Советское государство и право. 1997. № 8.

4. Макаренко В.П. Анализ бюрократии классово-антагонистического общества в ранних работах Карла Маркса (Очерк проблематики и методологии исследования). Ростов-на-Дону: видавництво Ростовського університету. 1985.

5. Макаренко В.П. Віра, влада і бюрократія (Критика соціології М. Вебера). Ростов-на-Дону: видавництво Ростовського університету. 1988.

6. Маркс К., Энгельс Ф. Собрание сочинений. [Електронний ресурс]. HTML формат. URL: http://www.infanata.org/society/social/1146100193-k.-marks-if.-jengels.-sochinenija-v-tridcati.html

7. Масловський М.В. Теорія бюрократії Макса Вебера і сучасна політична соціологія: Монографія. Н. Новгород: видавництво ННДУ. 1997.

8. Оболонський А. Бюрократія і бюрократизм (до теорії питання) / / Держава і право. 1993. № 10.

Размещено на .ru