Клапанна кардіоміопатія: ультразвукові методи у виявленні, оцінці прогнозу і виборі лікувальної тактики - Автореферат

Досконаліші методи діагностики й ефективніші операції пояснюють тенденцію до розширення показань до хірургічного лікування: хворих оперують раніше, не очікуючи на скарги, щоб запобігти клапанній кардіоміопатії, тобто переходу адаптаційно-компенсаторних змін перевантаженого міокарда в стадію незворотних дистрофічно-дегенеративних процесів із втратою життєздатних міокардіоцитів. Перебудову позаклітинного матриксу міокарда при клапанній кардіоміопатії характеризує інтенсивний інтерстиціальний фіброз і зміна співвідношення колаген-І/колаген-ІІІ, що корелює із напруженням стінки серця і ступенем діастолічних розладів [Piper C., 2003]. Враховуючи значний технологічний прогрес в ультрасонографії, досягнутий за останнє десятиріччя, виникла потреба вивчити можливості комплексного обстеження, включно з черезстравохідним методом і застосуванням „другої гармоніки”, у діагностиці ускладнень інфекційного ендокардиту (ІЕ), які призводять до руйнування структур серця і глибоких морфологічних змін у міокарді [Бешляга В.М., 2003; Захарова В.П., 2006; Reynolds H.R., 2003]. Поліпшити ефективність ультразвукової оцінки морфо-функціональної перебудови міокарда у хворих з хронічною клапанною патологією серця, розробивши комплекс показників, які би дали можливість передбачати зворотність міокардіальних змін та оптимізувати вибір строків проведення хірургічної корекції вад. Провести вивчення можливостей методики ТІД і діагностичне значення параметрів поздовжньої кінетики шлуночків серця, отриманих з її допомогою, у хворих з різними типами клапанного ураження на послідовних стадіях морфо-функціональної перебудови міокарда.З метою виявлення ЕХОКГ показників, які дозволяють передбачити прогресування недостатності ЛШ у хворих на важку МН після хірургічної корекції, обстежено 52 особи віком 48,9±5,2 років (23 - 73 роки); 37 з них - чоловіки, 15 - жінки. З цієї групи 34 хворим проведено пластичні втручання, а 50 хворим - протезування клапана. Дослідження прогностичної цінності вихідних діастолічних розладів ЛШ щодо зворотності морфологічних і функціональних змін після протезування клапана у хворих на важкий АС зі зниженою ФВ ЛШ проведено у підгрупі, яка включала 28 хворих (18 чоловіків і 10 жінок). Вивчення динаміки показників коронарного кровоплину до і після операції протезування АК, а також після виникнення дисфункції протеза проведено у групі із 9 хворих на важкий АС, з них 6 чоловіків, 3 жінки, середній вік 47,3±5,7 років. Проведено порівняння вихідних ЕХОКГ показників між двома підгрупами хворих на МН: І підгрупа складалася із 36 пацієнтів, у яких у віддаленому післяопераційному періоді не проявилися ознаки дисфункції ЛШ (ФВ ЛШ ?50%); у ІІ підгрупу ввійшли 16 пацієнтів з ознаками незворотних змін скоротливої здатності (ФВ ЛШ ?50%).Дисертаційна робота містить новий підхід до вирішення наукової проблеми, який передбачає вироблення критеріїв ехокардіографічної діагностики та оцінки зворотності морфо-функціональної перебудови міокарда у відповідь на обємне і/чи систолічне перевантаження при КВС на підставі комплексного дослідження ультрасонографічних показників з врахуванням поздовжньої кінетики шлуночків. Значення Sm, яке в процесі нагляду за хворим на МН стало меншим за 10 см/с, обґрунтовує необхідність хірургічної корекції навіть тоді, коли немає скарг і традиційні показники (розміри чи обєми ЛШ і його фракція викиду) є в допустимих межах. Ступінь функціональної МН у хворих на ДКМП тісно повязаний з розладами циркулярної скоротливості і погіршенням поздовжньої систолічної кінетики міокарда, яке проявляється прогресуючим зниженням швидкості Sm і вкороченням тривалості періоду CTM. Тому оцінка діастолічної функції гіпертрофованого ЛШ при АС повинна бути невідємною складовою ультразвукового обстеження серця при здійсненні диспансерного нагляду за хворими, адже дозволяє своєчасно розпізнати ту стадію хвороби, при якій зміни у міокарді можуть виявитися незворотними. У хворих на важкий АС передбачити легеневу гіпертензію дозволяє з високою чутливістю і специфічністю запропонований комплекс неінвазивних показників, який включає параметри, що характеризують діастолічну функцію обох шлуночків серця і вираженість функціональної МН: рестриктивний тип діастолічного трансмітрального наповнення ЛШ (Е/А>2 і DTE1,6 і DTE<150 мс); мітральна недостатність 2 і більше у поєднанні з розширенням ЛП понад 48 мм.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертаційна робота містить новий підхід до вирішення наукової проблеми, який передбачає вироблення критеріїв ехокардіографічної діагностики та оцінки зворотності морфо-функціональної перебудови міокарда у відповідь на обємне і/чи систолічне перевантаження при КВС на підставі комплексного дослідження ультрасонографічних показників з врахуванням поздовжньої кінетики шлуночків. Порівняльне вивчення різних методик ехокардіографічного зображання дозволило оптимізувати розпізнавання морфологічних змін при окремих нозологічних одиницях, які викликають розлади функціонування нативних і протезованих клапанів і призводять до клапанної кардіоміопатії.

1. Показники поздовжньої систолічної кінетики ЛШ, визначені за допомогою ТІД, мають прогностичне значення для хворих на важку МН. Доопераційна пікова швидкість поздовжнього систолічного руху міокарда Sm, дозволяє передбачити розвиток чи прогресування дисфункції ЛШ у віддаленому періоді після операції. Значення Sm, яке в процесі нагляду за хворим на МН стало меншим за 10 см/с, обґрунтовує необхідність хірургічної корекції навіть тоді, коли немає скарг і традиційні показники (розміри чи обєми ЛШ і його фракція викиду) є в допустимих межах.

2. Ступінь функціональної МН у хворих на ДКМП тісно повязаний з розладами циркулярної скоротливості і погіршенням поздовжньої систолічної кінетики міокарда, яке проявляється прогресуючим зниженням швидкості Sm і вкороченням тривалості періоду CTM. Швидкість Sm досягає найнижчих значень у тих випадках, коли є особливо значна дилятація ЛШ з вираженою мітральною регургітацією. На відміну від „клапанної” МН, обємне перевантаження ЛШ при ДКМП не супроводжується посиленням його поздовжньої скоротливості.

3. У випадках хронічної АН зниження швидкості поздовжнього руху міокарда Sm і збільшення систолічних інтервальних показників PCTM і СТМ, а також їх співвідношення PCTM/CTM, вказують на високу вірогідність незворотних змін у міокарді перевантаженого ЛШ, незважаючи на збережену ФВ і відсутність надмірної дилятації ЛШ. Швидкість Sm, яка не перевищує 9 см/с, з високою чутливістю і специфічністю дозволяє передбачити виникнення дисфункції ЛШ після хірургічної корекції вади. З метою своєчасності проведення операції з приводу АН і кращого довготривалого прогнозу необхідно стежити за динамікою цього ТІД-показника поряд із кінцево-систолічним розміром ЛШ і фракцією викиду.

4. Хворі на МН складають неоднорідну групу з різними анатомо-функціональними механізмами, відповідальними за дисфункцію клапана, і різними можливостями успіху хірургічної пластики з метою корекції вади. ЕХОКГ обстеження, яке проводиться за запропонованою методикою, дозволяє точно зясувати причину порушення замикальної функції і надійно оцінити можливість реконструктивного втручання, класифікуючи випадки за вірогідністю виконання пластики клапана на три групи (висока, середня, низька).

5. У всіх хворих на важкий АС зі зниженою ФВ ЛШ наступають порушення діастолічної функції, а в значної частини з них (39%) вони мають характер незворотних рестриктивних розладів (ІІІ тип). Протезування АК призводить до зворотного розвитку гіпертрофії і поліпшення функціональних показників ЛШ у віддаленому періоді, якщо перед операцією були помірні діастолічні розлади (І і ІІ тип), тоді як при значній діастолічній дисфункції (ІІІ тип) позитивні зміни переважно не відбуваються. Тому оцінка діастолічної функції гіпертрофованого ЛШ при АС повинна бути невідємною складовою ультразвукового обстеження серця при здійсненні диспансерного нагляду за хворими, адже дозволяє своєчасно розпізнати ту стадію хвороби, при якій зміни у міокарді можуть виявитися незворотними.

6. У випадках важкого АС методика ТІД дає можливість отримати важливі дані щодо функціонально-структурної перебудови не лише лівого, а й правого шлуночка, виявляючи зміни його поздовжньої систолічної і діастолічної кінетики. Розлади діастолічної функції ПШ проявляються значним підвищенням швидкості Am, низьким співвідношенням пікових швидкостей раннього і передсердного рухів Em/Am, подовженням часу сповільнення ранньої діастолічної хвилі DTEM і періоду IVRTM. Поздовжня систолічна функція ПШ при АС зазнає менших змін, однак суттєво подовжується час скорочення СТМ. ТІД-показники поздовжньої діастолічної кінетики ПШ не корелюють з його розміром і повязані зі ступенем гіпертрофії ЛШ, площею отвору АК чи систолічним градієнтом тиску.

7. У хворих на важкий АС передбачити легеневу гіпертензію дозволяє з високою чутливістю і специфічністю запропонований комплекс неінвазивних показників, який включає параметри, що характеризують діастолічну функцію обох шлуночків серця і вираженість функціональної МН: рестриктивний тип діастолічного трансмітрального наповнення ЛШ (Е/А>2 і DTE1,6 і DTE<150 мс); мітральна недостатність 2 і більше у поєднанні з розширенням ЛП понад 48 мм. Ехокардіографічні показники вираженої діастолічної дисфункції ЛШ, що призводить до підвищення тиску в правих відділах серця, повинні розцінюватися як окреме показання до хірургічної корекції вади, незалежно від нормальних показників систолічної функції ЛШ, навіть за відсутності скарг.

8. В якості альтернативного показника легеневої гіпертензії у хворих на МС може бути застосований період ізоволюметричного розслаблення правого шлуночка (IVRTM), визначений методом ТІД. Його величина понад понад 40 мс з чутливістю 89% і специфічністю 75% вказує на наявність легеневої гіпертензії, а ступінь подовження цього періоду прямо корелює з величиною тиску в ПШ.

9. У формуванні клапанної кардіоміопатії відіграє роль адекватність коронарного кровопостачання перевантаженого міокарда. Зміни коронарного кровоплину залежать від ступеня гемодинамічних розладів. У хворих на АС відбувається перерозподіл потоку в передній міжшлуночковій артерії на користь діастолічної фази із достовірним збільшенням її швидкості і швидкісно-часового інтегралу. У хворих на МС посилюються обидві фази потоку пропорційно до підвищення тиску в ПШ і зменшення площі мітрального отвору. Коронарне русло зберігає свою здатність адаптуватися до підвищених потреб міокарда навіть при тяжкому АС. Показники коронарного кровоплину швидко і повно нормалізуються після усунення стенозу, а у випадку виникнення дисфункції клапанного протеза і повторного розвитку перевантаження шлуночка знову змінюються таким чином, що значно зростає інтенсивність діастолічного потоку.

10. Комплексне ехокардіографічне обстеження дає досить повну картину морфологічних змін, викликаних ІЕ. У тих випадках, коли діагностичний висновок виявився неповним (20,8%), інтраопераційні неочікувані знахідки були не суттєвими і переважно не впливали на хід операції. Незважаючи на значний прогрес візуалізаційних методик і запровадження новітніх технологій, трансторакальна ехокардіографія при ІЕ поступається своїми діагностичними можливостями черезстравохідному обстеженню і не може його замінити.

11. Хірургічне лікування ІЕ, ускладненого перивальвулярними абсцесами і псевдоаневризмами, що трапляються в 16% оперованих, повязане з більшою летальністю і частотою рецидивів. Рання активна хірургічна тактика, яка запобігає розповсюдженню в серці деструктивного інфекційного процесу, повинна опиратися на достовірні результати ультразвукового обстеження. Як показало проведене дослідження, найефективнішим шляхом вирішення проблеми своєчасної діагностики абсцесів та інфекційних псевдоаневризм є обовязкове проведення ЧС ЕХОКГ усім без винятку хворим на ІЕ.

12. Прогресування явищ ХНК у хворих з протезами клапанів вимагає проведення диференційної діагностики між клапанною кардіоміопатією і дисфункцією протезів. Це завдання вдається вирішити, застосувавши комплекс радіологічних обстежень, який включає флюороскопію, трансторакальну і ЧС ЕХОКГ. Вирішальне значення для розпізнавання дисфункції протезованих клапанів має черезстравохідне обстеження, яке остаточно зясовує механізм дисфункції і дозволяє обґрунтувати вибір лікувальної тактики у переважної більшості пацієнтів.

Практичні рекомендації

У випадках КВС, при яких виникає обємне перевантаження ЛШ, з метою виявлення клапанної кардіоміопатії та своєчасного скерування на хірургічне лікування при здійсненні диспансерного нагляду за хворими рекомендовано стежити за динамікою швидкості систолічного руху міокарда Sm, визначеної методом ТІД. Величина Sm, яка при МН не перевищує 10 см/с, а при АН - 9 см/с, повинна розглядатися як показання до хірургічної корекції, навіть тоді, коли інші ЕХОКГ показники знаходяться в допустимих межах і відсутні скарги.

У хворих на важкий АС визначення типу діастолічної дисфункції можна рекомендувати з прогностичною метою. ІІІ тип дисфункції (рестриктивні розлади з високим кінцево-діастолічним тиском у ЛШ) є надійним критерієм, що вказує на таку стадію морфо-функціональної перебудови міокарда ЛШ, при якій відбуваються глибокі дегенеративні зміни, які не зникають після протезування клапана. Тому при здійсненні нагляду за хворими на АС необхідно стежити за динамікою не лише систолічної, а й діастолічної функції ЛШ.

З метою передбачення легеневої гіпертензії у хворих на АС, яка негативно відбивається на безпосередніх і віддалених результатах хірургічної корекції, у випадках, коли не можна оцінити тиск у ПШ за регургітаційним потоком, варто застосувати запропонований комплекс ЕХОКГ показників, який включає параметри діастолічної функції обох шлуночків серця і ступінь відносної МН.

Період ізоволюметричного розслаблення ПШ IVRTM, визначений методом ТІД, є чутливим показником легеневої гіпертензії, який корелює з її ступенем. Це дає підстави рекомендувати його для застосування у клінічній практиці як неінвазивний спосіб оцінки тиску в легеневій артерії, особливо корисний у тих випадках, коли його не вдається визначити іншими неінвазивними методами.

З метою виявлення причини МН та оцінки можливості відновної операції запропоновано запровадити розроблену схему ультразвукового дослідження, що передбачає послідовне вивчення органічних змін стулок, їх рухомості, функціонального стану ЛШ, визначення точної локалізації гіпермобільного фрагмента стулки, а випадки класифікувати за вірогідністю виконання пластики клапана на три групи (висока, середня, низька).

Проведення черезстравохідної ехографії не варто обмежувати обстеженням серця, а й проводити ультразвукове скенування середостіння, що дає можливість розпізнати обємні утвори, відповідальні за клінічні прояви, які стали підставою для ЧС ЕХОКГ, а також отримати додаткову інформацію про величину пухлини, її розміщення стосовно інших структур, проростання у камери серця тощо.

Своєчасне доопераційне розпізнавання абсцесів та псевдоаневризм при ІЕ може бути забезпечене лише обовязковим раннім проведенням ЧС ЕХОКГ усім хворим, незважаючи на те, чи заплановано хірургічне втручання.

Питання диференційної діагностики клапанної кардіоміопатії і дисфункції клапанних протезів необхідно вирішувати, застосувавши комплекс радіологічних обстежень, який включає флюороскопію, трансторакальну і ЧС ЕХОКГ. Останній метод має вирішальне значення для зясування механізму дисфункції і вибору лікувальної тактики в переважної більшості пацієнтів.

1. Бобров В.О., Жарінов О.Й., Павлюк В.І., Іванів Ю.А. Діастолічна функція серця та її оцінка з допомогою доплерехокардіографії // Український кардіологічний журнал. - 1996. - №1. - С. 61-64. (Автор особисто провів аналіз наукової літератури з методологічних проблем оцінки діастолічної функції серця).

2. Бабляк Д.Є., Іванів Ю.А., Даниляк Л.М., Стернюк Ю.М., Бабляк О.Д. Вроджений субаортальний стеноз, зумовлений наявністю додаткових мітрально-клапанних структур // Український кардіологічний журнал. - 1996. - №2. - С. 80-83. (Автор особисто провів комплексне ЕХОКГ обстеження; зіставив результати ехокардіографії з хірургічними знахідками; визначив можливості неінвазивної діагностики субаортального стенозу внаслідок додаткових структур мітрального клапана).

3. Жарінов О.Й., Панасюк Є.М., Іванів Ю.А., Павлюк В.І. Механізми діастолічної дисфункції та їх оцінка допплерівським методом // Фізіологічний журнал. - 1997. - Т. 43, № 3-4. - С.130-133. (Автор брав участь в аналізі літературних даних, провів зіставлення ЕХОКГ даних з результатами інших досліджень).

4. Кулик Л.В., Процик І.С., Орел Ю.Г., Іванів Ю.А. Реконструктивні клапанозберігаючі операції при гострій розшаровуючій аневризмі аорти // Acta Medica Leopoliensia. - 1999. - №3. - С. 21-24. (Автор особисто провів та проаналізував дані черезстравохідної ЕХОКГ при гострій розшаровуючій аневризмі аорти; розробив ультразвукові критерії можливості клапанозберігаючого втручання).

5. Іванів Ю.А. Застосування другої гармоніки без контрастних засобів в ультразвуковій діагностиці захворювань серця // Променева діагностика, променева терапія. - 2001. - №1. - С. 57-59.

6. Іванів Ю.А. Залежність показників коронарного кровоплину від вираженості клапанного ураження у хворих вадами серця // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наук. пр. асоціації серцево-судинних хірургів України. - 2001. - Вип. 9. - С. 128-130.

7. Іванів Ю.А., Бабляк Д.Є., Кулик Л.В., Аверчук В.Г., Поваляшко Л.П. Оцінка дисфункції протезованих клапанів серця за допомогою черезстравохідної ехокардіографії // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наук. пр. асоціації серцево-судинних хірургів України. - 2001. - Вип. 9. - С. 131-133. (Аналіз літературних джерел з проблем діагностики дисфункції протезованих клапанів серця, всі флюороскопічні та ультразвукові дослідження, аналіз та зіставлення отриманих даних з результатами клінічних досліджень і хірургічними знахідками здійснені автором особисто).

8. Іванів Ю.А., Аверчук В.Г., Кулик Л.В. Значення черезстравохідної ехокардіографії в діагностиці інфекційного ендокардиту // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць асоціації серцево-судинних хірургів України. - 2002. - Випуск 10. - С. 82-84. (Особистий внесок автора: пошук та аналіз літературних даних з актуальних питань діагностики інфекційного ендокардиту; виконання усіх черезстравохідних досліджень та їх тлумачення; обґрунтування необхідності ранньої ЧС ЕХОКГ з метою своєчасного розпізнавання абсцесів і псевдоаневризм; зіставлення даних УЗД з хірургічними знахідками та аналіз розбіжностей).

9. Іванів Ю.А., Туркін О.С. Черезстравохідна ехокардіографія: переваги методу та показання до застосування // Променева діагностика, променева терапія. - 2002. - №3. - С. 47-51. (Автор особисто провів пошук літературних джерел з діагностичних можливостей ЧСЕХОКГ; відібрав ілюстративні клінічні випадки; обгрунтував можливості методу в дослідженні коронарного кровоплину і при невідкладних станах, підготував рукопис до друку).

10. Іванів Ю.А., Туркін О.С., Крюков Є.В. Можливості тканинної імпульсної допплерографії в оцінці сегментарної поздовжньої кінетики міокарда у хворих з артеріальною гіпертензією при різних типах лівошлуночкового ремоделювання // Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України. - 2002. - Випуск 14. - С. 111-120. (Автор брав участь в аналізі та інтерпретації отриманих результатів, підготував рукопис до друку).

11. Иванив Ю.А., Туркин А.С., Крюков Е.В. Возможности тканевой импульсной допплерографии в оценке сегментарной сократимости миокарда при стресс-эхокардиографии // Международный медицинский журнал. - 2002. - № 4. - С. 24- 28. (Особистий внесок автора: обґрунтував проведення комплексного дослідження сегментарної скоротливості ЛШ методом ТІД при стрес-тестах, брав участь в аналізі отриманих даних, підготував рукопис до друку).

12. Іванів Ю.А. Ультразвукові допплерівські показники коронарного кровотоку у хворих на мітральний стеноз // Український радіологічний журнал. - 2002. - Т. 10, № 4. - С. 371-374.

13. Орищин Н.Д., Жарінов О.Й., Іванів Ю.А., Саллам С. Застосування одномірної кольорової доплерехокардіографії для діагностики діастолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих з постінфарктним кардіосклерозом // Український кардіологічний журнал. - 2003. - № 1. - С. 102-106. (Автор брав участь в аналізі та інтерпретації отриманих результатів; провів зіставлення отриманих даних з результатами інших методів дослідження).

14. Іванів Ю.А. Діастолічна дисфункція лівого шлуночка як основний предиктор легеневої гіпертензії у хворих важким аортальним стенозом // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць асоціації серцево-судинних хірургів України. - 2003. - Випуск 11. - С. 137-139.

15. Іванів Ю.А., Туркін О.С., Куркевич А.К. Тканинна імпульсна допплерографія: методика та клінічне застосування // Серце і судини. - 2003. - №2. - С. 94-100. (Автор особисто провів аналіз літературних даних, підібрав і оформив ілюстрації, підготував рукопис до друку).

16. Іванів Ю.А., Туркін О.С., Орищин Н.Д. Ехокардіографічна оцінка діастолічної функції лівого шлуночка // Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України. - Київ, 2003. - С. 58-62. (Автор брав участь в пошуку й аналізі літературних джерел, особисто сформував таблиці, виконав рисунки, підготував рукопис до друку).

17. Іванів Ю.А. Зміни допплерівських показників коронарного кровоплину при дисфункції протезованого аортального клапана // Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України. - Київ, 2003. - С. 165-167.

18. Туркін О.С., Іванів Ю.А. Динаміка фазово-швидкісних показників поздовжньої кінетики міокарда в нормі в осіб середнього віку за даними тканинної імпульсної допплерографії // Український кардіологічний журнал. - 2003. - № 5. - С.88-92. (Автор брав участь в аналізі та інтерпретації отриманих даних, підготовці таблиць, підготував рукопис до друку).

19. Іванів Ю.А. Доопераційна діастолічна дисфункція лівого шлуночка і зворотний розвиток його гіпертрофії після хірургічної корекції важкого аортального стенозу // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наук. пр. асоціації серцево-судинних хірургів України. - 2004. - Випуск 12. - С. 255 - 257.

20. Іванів Ю.А., Аверчук В.Г., Кулик Л.В. Перивальвулярні абсцеси і псевдоаневризми як ускладнення інфекційного ендокардиту // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць асоціації серцево-судинних хірургів України. - 2004. - Випуск 12. - С. 257 - 259. (Усі ультразвукові обстеження серця включно з черезстравохідною ЕХОКГ, зіставлення діагностичних даних з хірургічними знахідками, аналіз матеріалу і підготовка рукопису до друку проведені автором особисто).

21. Кулик Л.В., Процик І.С., Іванів Ю.А., Тимочко І.Ф., Ратич А.В., Аверчук В.Г., Федоришин І.М., Бабіч А.В., Яремчук І.Т. Реконструктивні втручання на мітральному клапані // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць асоціації серцево-судинних хірургів України. - 2004. - Випуск 12. - С. 291 - 293. (Автор особисто провів усі ЕХОКГ обстеження в динаміці лікування хворих, брав участь в аналізі отриманих результатів).

22. Oryszczyn N., Pawlyk S., Iwaniw J. Izolowane niescalenie miesnia lewej komory (Isolated left ventricular non-compaction) // Polski Przeglad Kardiologiczny. - 2004. - Vol. 6, № 4. - P. 461-464. (Особистий внесок здобувача: провів частину досліджень і брав участь в аналізі наукової літератури з проблеми діагностики некомпактності міокарда ЛШ).

23. Іванів Ю.А. Ультразвукова діагностика і прогностичне значення перивальвулярних абсцесів і псевдоаневризм при інфекційному ендокардиті // Променева діагностика, променева терапія. - 2004. - №2. - С. 5-7.

24. Іванів Ю.А., Кулик Л.В., Орищин Н.Д., Аверчук В.Г. Морфологічні зміни в серці при інфекційному ендокардиті: порівняння ехокардіографічних даних з хірургічними знахідками // Буковинський медичний вісник. - 2004. - Т. 8, № 3-4. - С. 30-32. (Автор особисто провів аналіз наукової літератури, провів та систематизував дані комплексного ЕХОКГ обстеження, зіставив дані УЗД з хірургічними знахідками).

25. Іванів Ю.А. Можливість оцінки легеневої гіпертензії методом імпульсно-хвильової тканинної допплерографії у хворих на мітральний стеноз // Променева діагностика, променева терапія. - 2004. - №3. - С.19-21.

26. Іванів Ю.А. Можливості вивчення діастолічної функції правого шлуночка при аортальному стенозі методом імпульсної тканинної допплерографії // Український радіологічний журнал. - 2004. - Т. 12, № 4. - С. 363-366.

27. Іванів Ю.А. Можливості тканинної допплерографії у передбаченні дисфункціїї лівого шлуночка після хірургічної корекції важкої мітральної недостатності // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць асоціації серцево-судинних хірургів України. - 2005. - Випуск 13. - C. 231 - 233.

28. Іванів Ю.А., Кулик Л.В., Кузів О.С., Орищин Н.Д. Динаміка ехокардіографічних показників як прогностичний фактор стану лівого шлуночка після хірургічного лікування мітральної недостатності // Буковинський медичний вісник. - 2005. - Т. 9, № 3. - С. 75-78. (Автор особисто провів літературний пошук, виконав усі ехокардіографічні дослідження, проаналізував отримані дані, розробив ультразвукові критерії клапанної кардіоміопатії при МН).

29. Іванів Ю.А., Кузів О.С. Ехокардіографічна оцінка скоротливої здатності лівого шлуночка після хірургічної корекції тяжкої мітральної недостатності // Практична медицина. - 2005. - Т. 11, № 1. - С. 47-50. (Особистий внесок автора: аналіз наукової літератури; виконання ЕХОКГ обстеження в усіх хворих; зіставлення отриманих даних з результатами клінічних досліджень).

30. Медведик Л.О., Кияк Ю.Г., Іванів Ю.А. Тканинні допплерографічні показники функції міокарда у хворих на токсичну кардіоміопатію // Український медичний часопис. - 2005. - № 4 (48). - С. 61-65. (Автор брав участь в обстеженні більшості хворих, аналізі та інтерпретації результатів).

31. Oryszczyn N., Szydlowski L., Markiewicz-Loskot G., Ivaniv Y., Golba E., Smolenska-Petelenz J., Pawlyk S., Gackowski A. Zespol niescalenia miesnia lewej komory - kardiomiopatja gabczasta. // Echokardiografia praktyczna, tom 4. - Krakow, 2005. - P.341-346. (Автор провів повне ультразвукове обстеження у частини хворих, брав участь в аналізі та інтерпретації отриманих даних).

32. Іванів Ю.А., Кулик Л.В., Кузів О.С. Ехокардіографічна оцінка ймовірності виконання реконструктивного втручання з метою корекції мітральної недостатності // Серце і судини. - 2006. - № 1. - С. 27-33. (Особистий внесок автора: аналіз наукової літератури; розробка методики та виконання комплексних ультразвукових обстежень у всіх хворих з метою оцінки механізму недостатності МК і можливості хірургічної пластики, зіставлення даних УЗД з інтраопераційною картиною).

33. Іванів Ю.А. Ехокардіографічна оцінка клапанної кардіоміопатії у хворих на хронічну аортальну недостатність за допомогою тканинної імпульсної допплерографії // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наук. пр. асоціації серцево-судинних хірургів України. - 2006. - Випуск 14. - C. 316-319.

34. Іванів Ю.А., Медведик Л.О. Тканинні допплерографічні показники поздовжньої кінетики лівого шлуночка при органічній і функціональній мітральній недостатності // Променева діагностика, променева терапія. - 2006. - №2. - С.12-15. (Автор особисто провів тканинні імпульсно-хвильові допплерографічні обстеження міокарда ЛШ в усіх пацієнтів, брав участь в аналізі та інтерпретації отриманих даних).

35. Пат. 10431А. Україна. 5 МПК №А61В10/00. Спосіб діагностики дисфункції міокарда у хворих на ішемічну хворобу серця / Львівський медичний університет. Павлюк В.І., Іванів Ю.А., Жарінов О.Й., Антоненко Л.М. - Заявка № 95073564. Заявл.28.07.1995. Опубл. 25.12.1996. Бюл. №4. (Автор особисто запропонував спосіб, провів частину досліджень, брав участь у підготовці матеріалів).

36. Бобров В.О., Антоненко Л.М., Стаднюк Л.А., Жарінов О.Й., Павлюк В.І., Іванів Ю.А., Файник О.Ф., Журило Т.Є. Сучасна діагностика порушень діастолічної функції міокарда: Метод. рекомендації. - К., 1995. - 14 С. (Автор брав участь в аналізі літературних даних і написанні окремих розділів).

37. Бобров В.А., Чубучный В.Н., Иванив Ю.А., Павлюк В.И. Трансторакальная эхокардография: методика исследования и клиническая интерпретация. - К., 1998. - 80 С. (Автор брав участь у написанні всіх розділів книги, підготовці ілюстрацій і таблиць).

38. Іванів Ю.А. Основи діагностики і лікування клапанних вад серця // Матеріали міжнародної конференції „Актуальні проблеми профілактики і лікування ревматизму у дітей та дорослих”. - Львів, 1996. - С.24-32.

39. Ivaniv Y. Transesophageal Doppler echocardiographic coronary flow analysis in patients with heart valve disease // Echocardiography. - 1997. - Vol. 14, №6, part 2. - P. S35.

40. Іванів Ю.А., Павлюк В.І. Можливості черезстравохідної допплерівської оцінки коронарного кровоплину у хворих з клапанними вадами серця // Перший конгрес фахівців з ультразвукової діагностики. Тези. - Київ, 1999. - С. 39-40. (Автор особисто виконав черезстравохідну коронарну допплерографію при КВС, провів аналіз та інтерпретацію результатів).

41. Іванів Ю.А., Павлюк В.І., Поваляшко Л.В., Тимчук Д.С. Черезстравохідна ехокардіографія в доопераційній оцінці клапанних вад серця // Перший конгрес фахівців з ультразвукової діагностики. Тези. - Київ, 1999. - С. 40-41. (Автор особисто провів усі черезстравохідні ехокардіографічні обстеження та зіставив результати дослідження з хірургічними знахідками).

42. Ivaniv Y., Turkin A., Kryukov Y. Dipyridamol stress echocardiography normal values of longitudinal myocardial kinetics // Folia cardiologica. - 2002. - Tom 9, streszchenia. - P.38. (Автор брав участь в аналізі та інтерпретації отриманих даних).

43. Ivaniv Y., Turkin A., Kurkevych A. Transesophageal Doppler echocardiographic assessment of coronary blood flow in mitral stenosis // International congress on valvular heart disease. Przeglad lekarski. - 2003. - Vol. 60, suppl. 4. - P. 48. (Автор особисто виконав усі ультразвукові обстеження та провів аналіз матеріалу та інтерпретацію результатів).

44. Ivaniv Y., Kurkevych A., Turkin A. Changes of coronary blood flow in aortic valve prosthetic dysfunction // European Journal of Echocardiography. - 2003. - V. 4, Suppl. 1. - P. S.46. (Проведення черезстравохідного обстеження коронарного кровоплину, аналіз та інтерпретація даних здійснені автором особисто).

45. Іванів Ю.А., Орищин Н.Д., Кулик Л.В., Аверчук В.Г. Можливості ультразвукового розпізнавання морфологічних змін серця при інфекційному ендокардиті: порівняння з хірургічними знахідками // Другий Український конгрес фахівців з ультразвукової діагностики. Тези. - Київ, 2004. - С. 70-71. (Автор особисто виконав трансторакальні і черезстравохідні ЕХОКГ, провів аналіз матеріалу, зіставив дані діагностичних досліджень з інтраопераційною картиною).

46. Ivaniv Y. Preoperative diastolic dysfunction and postoperative left ventricle hypertrophy reversibility in severe aortic stenosis // European Journal of Echocardiography. - 2004. - V. 5, Suppl. 1. - P. S.39.

47. Іванів Ю.А., Кулик Л.В., Кузів О.С., Орищин Н.Д. Взаємозалежність показників стану лівого шлуночка та даних ехокардіографії у хворих після хірургічного лікування мітральної недостатності // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції „Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної медицини в Україні”. - Чернівці, 2005. - С. 140. (Автор особисто здійснив ультразвукове обстеження пацієнтів, проаналізував кількісні результати і провів їх інтерпретацію).

48. Іванів Ю.А., Кулик Л.В., Орищин Н.Д., Кузів О.С. Ехокардіографічне передбачення хірургічної стратегії при мітральній недостатності // Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні питання ангіологічних допплерографічних досліджень”. - Київ, 2005. - С. 35-36. (Автор особисто провів аналіз наукової літератури; запропонував методику та виконав ультразвукові обстеження у всіх хворих, зіставив дані УЗД з інтраопераційною картиною).

49. Ivaniv Y., Kuziv O., Oryshchyn N. Prognostic value of preoperative echocardiographic parameters in left ventricular function recovering after surgical treatment of mitral insufficiency // European Journal of Echocardiography. - 2005. - V. 6, Suppl. 1. - P. S.71. (Автор особисто провів обстеження хворих з використанням ехокардіографічних методів, проаналізував результати, сформулював висновки).

50. Орищин Н.Д., Іванів Ю.А. Функція правого шлуночка у хворих із постінфарктним кардіосклерозом з ішемічною мітральною недостатністю // Матеріали науково-практичної конференції „Ультразвукова та функціональна діагностики в ангіології”. - Київ, 2006. - С. 48-49. (Автор брав участь в аналізі результатів дослідження та інтерпретації отриманих даних).

51. Ivaniv Y.A., Medvedyk L.O., Oryshchyn N.D. Tissue Doppler imaging of the left ventricle longitudinal kinetics in valvular and functional mitral regurgitation // European Journal of Echocardiography. - 2006. - V. 7, Suppl. 1. - P. S.63. (Ультразвукове обстеження пацієнтів із застосуванням методики ТІД, аналіз отриманих даних та їх інтерпретація здійснені автором особисто).

52. Ivaniv Y.A. Echocardiographic evaluation of valvular cardiomyopathy using tissue Doppler imaging in chronic severe aortic regurgitation // European Journal of Echocardiography. - 2006. - V. 7, Suppl. 1. - P. S.169.