Кліщі родини Phytoseiidae (Parasitiformes, Mesostigmata), які мешкають на рослинах дендропарків та ботанічних садів Лісостепу України - Автореферат

* визначити екологічні характеристики видів кліщів-фітосеїд та їх комплексів у досліджених дендропарках і ботанічних садах; Методи дослідження - метод прямого збору кліщів з рослин, метод струшування на чорний папір, ідентифікація видів, статистична обробка даних за допомогою пакету програм MS Excel v. Вперше встановлено видовий склад кліщів родини Phytoseiidae на рослинах в дендропарках і ботанічних садах лісостепової зони України та проведено його порівняльний аналіз з таким на рослинах Канівського природного заповідника. Дані про видовий склад та особливості морфології кліщів-фітосеїд можуть бути використані для укладання спеціалізованого визначника вказаної групи кліщів для дендропарків і ботанічних садів лісостепової зони України. Належність виду кліщів-фітосеїд до певної екологічної групи кліщів визначали за ступенем їх приуроченості до певного місця існування (Колодочка, 2000).Вперше встановлено видовий склад кліщів родини Phytoseiidae, що мешкають на рослинах у 5 дендропарках, 4 ботанічних садах і 1 лісопарковому господарстві Лісостепу України, який налічує 36 видів 12 родів, серед яких 1 вид, Typhlodromus beglarovi, інвазійний. На рослинах дендропарків, ботанічних садів лісостепової зони України і Канівського природного заповідника нараховується 39 видів 12 родів кліщів-фітосеїд. Вид Euseius finlandicus є фоновим видом для Лісостепу України і домінує у 8 (80 %) парках та Канівському природному заповіднику. 3. вперше на хвойних породах садово-паркових фітоценозів дослідженої зони зареєстровано 26 видів 9 родів кліщів-фітосеїд. Зясовано, що листяні породи ботанічних садів і дендропарків заселяються 31 видом 11 родів кліщів-фітосеїд, серед яких облігатними мешканцями листяних є 12 видів 7 родів: Euseius finlandicus, Kampimodromus aberrans, K. corylosus, Dubininellus echinus, Typhloctonus aceri, T. tiliarum, Paraseiulus incognitus, P. intermixtus, P. soleiger, Amblydromella (s. str.) caudiglans, A.

1. Вперше встановлено видовий склад кліщів родини Phytoseiidae, що мешкають на рослинах у 5 дендропарках, 4 ботанічних садах і 1 лісопарковому господарстві Лісостепу України, який налічує 36 видів 12 родів, серед яких 1 вид, Typhlodromus beglarovi, інвазійний.

2. На рослинах дендропарків, ботанічних садів лісостепової зони України і Канівського природного заповідника нараховується 39 видів 12 родів кліщів-фітосеїд. Вид Euseius finlandicus є фоновим видом для Лісостепу України і домінує у 8 (80 %) парках та Канівському природному заповіднику.

3. вперше на хвойних породах садово-паркових фітоценозів дослідженої зони зареєстровано 26 видів 9 родів кліщів-фітосеїд. Своєрідність комплексу акарифагів хвойних порід визначається 7 видами 3 родів кліщів-фітосеїд, які мешкають тільки на хвойних: Typhlodromus beglarovi, T. ernesti, T. laurae, T. pritchardi, T. rodovae, Anthoseius (M.) victorovi, Amblydromella (s. str.) inopinata.

4. Зясовано, що листяні породи ботанічних садів і дендропарків заселяються 31 видом 11 родів кліщів-фітосеїд, серед яких облігатними мешканцями листяних є 12 видів 7 родів: Euseius finlandicus, Kampimodromus aberrans, K. corylosus, Dubininellus echinus, Typhloctonus aceri, T. tiliarum, Paraseiulus incognitus, P. intermixtus, P. soleiger, Amblydromella (s. str.) caudiglans, A. (s. str.) halinae, Galendromus longipilus.

5. Встановлено максимальну подібність видового складу кліщів-фітосеїд Канівського природного заповідника з Національним ботанічним садом ім. М.М. Гришка НАН України (ICS = 0,800), мінімальну - з Хоростківським державним дендрологічним парком (ICS = 0,553). При порівнянні видового складу кліщів-фітосеїд штучних фітоценозів найбільшу подібність виявлено між Національним ботанічним садом ім. М.М. Гришка НАН України і Кременецьким ботанічним садом (ICS = 0,857), найменшу - між державним дендропарком «Олександрія» НАН України і ботанічним садом Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (ICS = 0,486). Ступінь подібності видового складу кліщів-фітосеїд залежить від віку формування ценозів парків, подібності їх флористичного різноманіття, спільного походження від природних ценозів, мікрокліматичних умов, подібності ландшафтного оточення, ступеня втручання людини у функціонування ценозів та техногенного навантаження.

6. Досліджені види кліщів-фітосеїд належать до екоморфологічних груп фіто- і геобіонтів. Група фітобіонтів налічує 28 видів 10 родів дендробіонтів (18 видів 9 родів філобіонтів і 10 видів 4 родів кортикобіонтів) та 10 видів 4 родів гербабіонтів; група геобіонтів - один вид N. agrestis (випадкова знахідка).

7. Встановлено вимушену зміну місць існування деяких видів-гербабіонтів фітосеїд, яка проявляється в заселенні ними деревно-чагарникової рослинності внаслідок регулярних агротехнічних заходів зі знищення багаторічних трав в парках.

8. Виявлено невідомого раніше самця виду Anthoseius (Mumaseius) victorovi Wainstein, для якого виконано ілюстрований опис і наведено дані про місця його знахідок.

9. Запропоновано найбільш надійні ознаки для диференціювання двох пар морфологічно близьких видів. Для Amblyseius andersoni і A. similis такою ознакою є довжина щетинки AL1, для Typhlodromus beglarovi і T. laurae - різниця у відносній довжині щетинок РМ3 і PV.

Размещено на .ru