Клініко-психопатологічні особливості непсихотичних психічних розладів в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та їх корекція (системний аналіз проблеми) - Автореферат

Багато авторів схиляються до думки, що психічні розлади у цієї категорії постраждалих переважно носять характер межової психічної патології (Морозов А.М., 1992, 1996; Напреенко А.К., Логановский К.Н., 1992; 1997; Краснов В.Н. и соавт., 1993; Якушенко И.А., 1996; Семке В.Я. и соавт., 1996; Крижанівська Л.О., Чуприков А.П., Горбань Є.М., 1997; Ревенок А.А., 1998; Морозов А.М., Крыжановская Л.А., 1998; Касьяненко М.А., 1999; Титиевский С.В., 1999; Чумак Т.Э., 2001), що в цілому відображає загальну тенденцію захворюваності на непсихотичні психічні розлади в структурі поширеності розладів психіки та поведінки серед населення України (Москаленко В.Ф., Горбань Є.М., Табачніков С.І., Волошин П.В., 2001; Марута Н.А., 2001; Влох І.Й. і співавт., 2001; Михайлов Б.В. і співавт., 2002), але питання кваліфікації психічної патології в учасників ліквідації наслідків аварії залишається до кінця не розвязаним (Титиевский С.В., 1999). Зясувати роль механізмів психологічного захисту в симптомоутворенні непсихотичних психічних розладів в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Розробити комплексний метод корекції непсихотичних психічних розладів в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з використанням когнітивно-поведінкової та клієнт-центрованої психотерапії. Для розвязання поставленої мети і завдань використовували: клініко-психопатологічний метод, який доповнювався структурованим інтервю, для вивчення структури психічних порушень і виявлення домінуючих механізмів психологічного захисту у взаємозвязку з типами особистісної організації; експериментально-психологічні методики (“рахунок по Крепеліну”, “відраховування”, “відшуковування чисел по таблицях Шульте”, “проба на запамятовування десяти слів”, “психометричне дослідження памяті за допомогою шкали Векслера (3 і 6 субтести)”, ММРІ, шкала Спілбергера-Ханіна, тест Люшера) для вивчення особливостей когнітивних функцій, емоційної сфери, розумової працездатності, профілю особистості; нейрофізіологічний метод (компютерна електроенцефалографія) та транскраніальну допплерографію для оцінки стану інтегративних систем мозку і змін церебральної гемодинаміки при непсихотичних психічних розладах. На основі системного підходу уперше встановлено, що структура непсихотичних психічних розладів в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на сучасному етапі є результатом складної взаємодії біологічних і психологічних механізмів, які утворюють єдину патодинамічну систему.В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в оцінці симптомоутворення непсихотичних психічних розладів на основі системного підходу з врахуванням аналізу домінуючих механізмів психологічного захисту, визначенні важливих ланок їх патогенезу та нових підходів до діагностики і лікування в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на сучасному етапі. Їх динаміка і структура є результатом складної взаємодії біологічних і психологічних механізмів, які утворюють єдину патодинамічну систему. Базовими розладами періоду віддалених наслідків є астенія з органічним відтінком (100%) і тривога (95,5%), співвіднесені з шифрами F06.6 і F06.4 за МКХ-10, які свідчать про порушення внутрішньомозкового гомеостазу і структура яких відображає єдність біологічних і психологічних механізмів симптомоутворення. Аналіз структури особистості і механізмів психологічного захисту, виявлених особливостей емоційного реагування, когнітивних функцій, профілю особистості свідчить про значну роль реактивно-особистісних механізмів в формуванні афективної, іпохондричної, обсесивно-фобічної і конверсійної симптоматики. При дослідженні біоелектричної активності головного мозку обстежених осіб було виявлено порушення мозкової нейродинаміки за рахунок ураження гіпоталамо-лімбіко-ретикулярної системи з переважною дисфункцією медіобазальних, діенцефальних структур лівої (домінантної) півкулі і стовбурових утворень мозку.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1. В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в оцінці симптомоутворення непсихотичних психічних розладів на основі системного підходу з врахуванням аналізу домінуючих механізмів психологічного захисту, визначенні важливих ланок їх патогенезу та нових підходів до діагностики і лікування в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на сучасному етапі.

2. В учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у віддаленому періоді виявлені стійкі психопатологічні розлади непсихотичного рівня як основи психічної дезадаптації. Їх динаміка і структура є результатом складної взаємодії біологічних і психологічних механізмів, які утворюють єдину патодинамічну систему.

3. Базовими розладами періоду віддалених наслідків є астенія з органічним відтінком (100%) і тривога (95,5%), співвіднесені з шифрами F06.6 і F06.4 за МКХ-10, які свідчать про порушення внутрішньомозкового гомеостазу і структура яких відображає єдність біологічних і психологічних механізмів симптомоутворення. Значну частку складали легкі когнітивні розлади - F06.7 (89,3%), тривожно-фобічні розлади - F40 (27,7%), органічний розлад особистості - F07.0 (28,8%). Іпохондричні - F45.2, обсесивно-компульсивні - F42 і органічні афективні - F06.3 займали відповідно 14,1, 11,9 і 8,5%. У всіх хворих відзначалася соматоформна вегетативна дисфункція - F45.3.

4. Аналіз структури особистості і механізмів психологічного захисту, виявлених особливостей емоційного реагування, когнітивних функцій, профілю особистості свідчить про значну роль реактивно-особистісних механізмів в формуванні афективної, іпохондричної, обсесивно-фобічної і конверсійної симптоматики. В структурі особистості обстежених переважали нарцисичний (27,6%) і депресивний (28,2%) радикали. Параноїдна і обсесивно-компульсивна організація особистості була відмічена відповідно у 18,6 і 17,5% осіб. Істеричний радикал домінував у 7,9% обстежених.

5. При дослідженні біоелектричної активності головного мозку обстежених осіб було виявлено порушення мозкової нейродинаміки за рахунок ураження гіпоталамо-лімбіко-ретикулярної системи з переважною дисфункцією медіобазальних, діенцефальних структур лівої (домінантної) півкулі і стовбурових утворень мозку. Дані порушення складають біологічну основу виявлених психопатологічних розладів. Домінували десинхро-нізований (43,2%) і дезорганізований поліморфний (26,1%) патерни ЕЕГ. Виявлена значна частота пароксизмальної активності (36,3%) відображає динаміку формування епілептиформних синдромів лімбічного генезу.

6. За допомогою транскраніальної допплерографії в обстежених осіб встановлено розвиток дисциркуляторних розладів, які проявлялися характерними змінами лінійної швидкості кровотоку в мозкових артеріях, показників циркуляторного опору, що вказує на зрив авторегуляції судинного тонусу і його роль як однієї з важливих патогенетичних ланок в формуванні психічної патології. Особливістю було зростання максимальної систолічної швидкості кровотоку в басейні основної артерії до 61,9±2,5 см/с проти 52,3±2,7см/с в контрольній групі (p<0,01) у поєднанні із зниженням пульсаційного індексу, що відображає розвиток патологічного гемодинамічного патерну шунта і синдрому обкрадування в вертебробазилярному басейні.

7. Порушення біологічних процесів у ліквідаторів в поєднанні з психологічним стресом і зверхдетермінованими патернами особистісного реагування зумовлюють дезінтеграцію індивідуального барєру психічної адаптації, що призводить до поступового регресу особистості до нижчих рівнів, використання незрілих, первинних механізмів психологічного захисту, формування в кінцевому результаті клінічної картини непсихотичних психічних розладів.

8. Встановлено, що використання хворими незрілих, первинних механізмів психологічного захисту в основному визначалось типом особистісної організації. У хворих з депресивним типом особистісної організації найчастіше відмічалась інтроекція (28,2%), нарцисично організовані хворі переважно використовували ідеалізацію з подальшим знеціненням (25,0%). Ізоляція афекту і зміщення відігравали значну роль в формування обсесивно-фобічної симптоматики (39,5%). Проекція була центральним механізмом захисту у обстежених з параноїдною структурою особистості (18,6%). Поза залежністю від особистісної організації були конверсійні механізми (77,4%), розщеплення (15,3%), заперечення (7,3%), а також регресія, яка часто носила характер соматизації і іпохондрії.

9. Застосування когнітивно-поведінкової та клієнт-центрованої психотерапії в комплексі з специфічною психофармакотерапією, антиоксидантами, антигіпоксантами, вазоактивними препаратами, середниками нейрометаболічної дії дозволяє досягнути помітної редукції клінічних проявів, особливо при тривожних (p<0,001), афективних (p<0,001), обсесивно-фобічних (p<0,001) і іпохондричних (p<0,01) розладах. Основними принципами розробленої системи корекції є: комплексність, індивідуальність і тривалість.

1. Пітик О.М. Клініко-психопатологічні особливості непсихотичних психічних розладів у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з позицій системного підходу // Архів психіатрії. - 2002. - №3. - С.122-128.

2. Пітик О.М. Механізми психологічного захисту і симптомоутворення при непсихотичних психічних розладів в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС // Буковинський медичний вісник. - 2002. - Т.6, №3-4. - С.78-80.

3. Пітик О.М. Стан церебрального електрогенезу й особливості психологічного статусу в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з непсихотичними психічними розладами // Буковинський медичний вісник. - 2002. - Т.6, №4. - С.117-121.

4. Пітик О.М. Особливості змін центральної гемодинаміки в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з непсихотичними психічними розладами // Український медичний альманах. - 2002. - Т.5, №6. - С.110-113.

5. Пітик О.М. Застосування варіанту когнітивно-поведінкової та клієнт-центрованої психотерапії в комплексному лікуванні межових непсихотичних психічних розладів у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС // Галицький лікарський вісник. - 2002. - Т.9, ч.4. - С.55-57.

6. Питык Е.Н. Характеристика отдаленных проявлений психической дезадаптации и некоторые ее патогенетические аспекты у ликвидаторов аварии на ЧАЭС // Тезисы докладов 3-й Междунар. конф. “Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований”, 4-8 июня 2001г., Киев, Украина / Международный журнал радиационной медицины. - 2001. - Т.3, №1-2 (спец. вып.). - С.270-271.

7. Пітик О.М., Винник М.І. Особливості патопсихологічної картини непсихотичних психічних розладів і нейробіологічних змін у ліквідаторів аварії на ЧАЕС у віддалений період // IX Конгрес Світової Федерації Українських Лікарських товариств, присв. 25-річчю СФУЛТ, 19-22 серпня 2002р., м.Луганськ, тези доповідей. - Луганськ-Київ-Чикаго. - 2002. - С.314. (Автором проведено відбір хворих, клінічне та параклінічне обстеження, аналіз результатів, текстове оформлення роботи).

8. Винник М.І., Пітик О.М. Аналіз домінуючих механізмів психологічного захисту і їх ролі в симптомоутворенні при межових (непсихотичних) психічних розладах у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології, матер. науково-практ. конф. неврологів, психіатрів і наркологів України, 3-5 жовтня 2002 р. - Чернівці. - 2002. - С.102-104. (Автором проведено відбір хворих, клінічне та параклінічне обстеження, аналіз результатів, текстове оформлення роботи).