Клініко-патогенетичне значення змін пуринового обміну, мікроелементного статусу та їх корекція у хворих на ревматоїдний і реактивний артрити - Автореферат

Дослідити стан пуринового обміну у хворих з різними клініко-лабораторними варіантами РА, зясувати патогенетичну значущість гіперурикемії, гіперурикурії та інших порушень метаболізму в ураженні суглобів і внутрішніх органів, їх звязок зі станом імунітету, виділити критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг захворювання. Визначити пуриновий обмін у хворих на РЕА залежно від особливостей суглобового синдрому, наявності тендовагінітів, ентезопатій, сакроілеїту, спондилопатії, уражень урогеніталій, очей, шкіри та внутрішніх органів, встановити патогенетичне значення змін окремих параметрів метаболізму, виділити критерії для прогнозу перебігу хвороби. Вивчити у волоссі хворих на РА рівень мікроелементів, які беруть участь в пуриновому обміні й відіграють роль у розвитку кістково-суглобової патології, зясувати їх значущість в ураженні внутрішніх органів, звязок зі станом імунітету, виділити прогностичні критерії перебігу захворювання. Оцінити ефективність лікування хворих на РА, її залежність від використання окремих засобів медикаментозної патогенетичної терапії, початкового дисбалансу в організмі метаболітів пуринового обміну та вмісту мікроелементів, виділити критерії, що дозволяють прогнозувати ефективність лікувальних заходів, обґрунтувати застосування інгібіторів КО й АДА при РА, довести їх ефект. Визначити ефективність етіопатогенетичної терапії хворих на РЕА, вплив на неї різних медикаментозних препаратів, звязок з наявністю окремих проявів захворювання, станом пуринового обміну та мікроелементним складом, виділити прогностичні критерії, розробити коригувальні підходи до лікування дисметаболізму пуринів і продемонструвати доцільність їх використання в клінічній практиці.Під наглядом перебували 58 хворих на РА віком від 22 до 67 років (у середньому 44,0±1,24 років), серед яких було 20,7% чоловіків і 79,3% жінок. Окрім того, обстежено 78 хворих із хламідійасоційованим РЕА віком від 16 до 55 років (у середньому 33,5±1,19 років), серед яких було 61,5% чоловіків і 38,5% жінок. Хворим проводили рентгенологічне (апарат «Multix-Compact-Siemens», Німеччина) й ультразвукове (апарат «Envisor-Philips», Голландія) дослідження периферійних суглобів і хребта, електрокардіографію (апарат «Fukuda Denshi Cardimax-FX326», Японія), ехокардіографію (апарат «Hewlett Packard», США) і спірографію (апарат «Master-Scope-Jaeger», Німеччина). У хворих на РА рівень СКК складає 411,0±21,54 мкмоль/л, СКС - 636,5±18,61 мг/доб, ниркового Кск - 9,4±0,50 мл/хв, СКЕ - 3,5±0,19 мкмоль/л, активність КО - 4,3±0,16 мкмоль/л/хв, АДА - 2,4±0,11 нмоль/мг/хв, 5НТ - 6,0±0,14 нмоль/мг/хв. Однофакторний дисперсійний аналіз показує вплив статі пацієнтів на параметри СКК (p<0,001) й активність 5НТ у крові (p=0,031).У дисертації представлено теоретичне узагальнення результатів і досягнуто вирішення наукового завдання: доведено патогенетичну роль порушень пуринового обміну й мікроелементного статусу Mn, Mo, Cu та Zn в організмі хворих на РА і хламідійасоційований РЕА, продемонстровано звязок показників з окремими клініко-лабораторними ознаками хвороби, визначено критерії, які дозволяють прогнозувати перебіг і ефективність лікування захворювань, а внаслідок застовування інгібіторів КО й АДА поліпшено результати терапії. Це залежить від ступеня активності захворювання, функціональної тяжкості суглобового синдрому, наявності сакроілеїту, ентезопатій, спондилопатії, вегетосудинної дистонії, уражень урогеніталій, нирок, серця, шкіри та периферійної нервової системи, а порушення пуринового обміну визначають розміри камер серця, зміни аортального клапана та появу синдрому ранньої реполяризації шлуночків. РА супроводжується збільшеним у 25 разів вмістом Mo в організмі і майже вдвічі - Cu на фоні зниження концентрації Mn (відповідно у 97%, 93% і 91% хворих), показники яких корелюють між собою й залежать від тривалості захворювання, а мікроелементний склад визначає стан пуринового обміну з появою гіперурикемії та дисбалансу системи імунітету, розвиток порушень електричної провідності серця, зміни його клапанного апарата й камер, залежачи від ураження легенів, а не від характеру суглобової патології. Він повязаний з використанням ГКГ і ПФС у комплексній терапії, з початковим станом системи імунітету, пуринового обміну та мікроелементного статусу, зокрема, з кількістю CD95 у крові, рівнями СКК і Zn у волоссі, визначаючи динаміку урикемії, ниркового Кск, концентрації Cu та Zn, а за наявності гіперурикемії поліпшення результатів лікування досягається застосуванням інгібіторів КО й АДА. На результати лікування негативно впливають наявність сакроілеїту й посилена легенева екскреція СК, причому ефективність лікування та використані медикаментозні засоби (антибіотики, нестероїдні протизапальні препарати, ПФС) визначають динаміку параметрів пуринового обміну та рівень Zn у волоссі, а корекція гіперурикемії та високої активності АДА значно підвищує результати терапії.

Основний зміст роботи

У дисертації представлено теоретичне узагальнення результатів і досягнуто вирішення наукового завдання: доведено патогенетичну роль порушень пуринового обміну й мікроелементного статусу Mn, Mo, Cu та Zn в організмі хворих на РА і хламідійасоційований РЕА, продемонстровано звязок показників з окремими клініко-лабораторними ознаками хвороби, визначено критерії, які дозволяють прогнозувати перебіг і ефективність лікування захворювань, а внаслідок застовування інгібіторів КО й АДА поліпшено результати терапії.

1. При РА показники СКК вірогідно збільшуються на 53%, СКС - на 18%, активність КО - на 16%, АДА - на 50% і 5НТ - на 7%, що відповідно реєструється у 76%, 54%, 48%, 59% и 35% хворих. Гіперурикемію виявлено в 45% спостережень, а гіперурикурію - в 16%. При цьому стан пуринового обміну залежить від активності захворювання, його серопозитивності та ступеня імунного дисбалансу, визначаючи ураження кардіореспіраторної системи, кількість імуноцитів у крові, рівень імуноглобулінів і прозапальних цитокінів.

2. При РЕА гіперурикемія розвивається у 53% пацієнтів, а гіперурикурія - у 21%, причому рівні СКК достовірно зростають на 47%, СКС - на 34%, активність АДА - на 25% і 5НТ - на 9% (зміни відповідно реєструються у 83%, 80%, 35% і 28% випадків). Це залежить від ступеня активності захворювання, функціональної тяжкості суглобового синдрому, наявності сакроілеїту, ентезопатій, спондилопатії, вегетосудинної дистонії, уражень урогеніталій, нирок, серця, шкіри та периферійної нервової системи, а порушення пуринового обміну визначають розміри камер серця, зміни аортального клапана та появу синдрому ранньої реполяризації шлуночків.

3. РА супроводжується збільшеним у 25 разів вмістом Mo в організмі і майже вдвічі - Cu на фоні зниження концентрації Mn (відповідно у 97%, 93% і 91% хворих), показники яких корелюють між собою й залежать від тривалості захворювання, а мікроелементний склад визначає стан пуринового обміну з появою гіперурикемії та дисбалансу системи імунітету, розвиток порушень електричної провідності серця, зміни його клапанного апарата й камер, залежачи від ураження легенів, а не від характеру суглобової патології.

4. У хворих на РЕА спостерігається збільшення в 21 раз концентрації Mo в організмі і в 1,4 рази - Cu на тлі зменшення Mn в 5 разів (відповідно у 96%, 87% і 95% пацієнтів), показники яких корелюють між собою, визначаючи виразність суглобового синдрому, рівень урикемії та активність 5НТ. Вміст Zn впливає на порушення збудливості міокарда, електричної провідності серця, його клапанний апарат і розміри камер, а мікроелементний склад залежить від ступеня активності захворювання, тяжкості артриту й тендовагінітів, уражень урогеніталій, очей, шкіри, серця та нирок.

5. Позитивний ефект від проведених лікувальних заходів при РА констатовано у 97% хворих. Він повязаний з використанням ГКГ і ПФС у комплексній терапії, з початковим станом системи імунітету, пуринового обміну та мікроелементного статусу, зокрема, з кількістю CD95 у крові, рівнями СКК і Zn у волоссі, визначаючи динаміку урикемії, ниркового Кск, концентрації Cu та Zn, а за наявності гіперурикемії поліпшення результатів лікування досягається застосуванням інгібіторів КО й АДА.

6. Поліпшення й значне поліпшення в процесі етіопатогенетичної терапії відзначається у 90% хворих на РЕА і повязане з використанням ГКГ і ПФС. На результати лікування негативно впливають наявність сакроілеїту й посилена легенева екскреція СК, причому ефективність лікування та використані медикаментозні засоби (антибіотики, нестероїдні протизапальні препарати, ПФС) визначають динаміку параметрів пуринового обміну та рівень Zn у волоссі, а корекція гіперурикемії та високої активності АДА значно підвищує результати терапії.

Практичні рекомендації

1. При РА показники 5НТ>6,4 нмоль/мг/хв свідчать про високу активність патологічного процесу, а СКЕ>4,0 мкмоль/л, КО>4,8 мкмоль/л/хв. і АДА>2,7 нмоль/мг/хв вказують на можливість ураження респіраторної системи.

2. При РЕА рівні СКС>765 мг/доб, СКЕ>4,5 мкмоль/л, 5НТ>6,4 нмоль/мг/хв і Mn9,7 мкг/г у волоссі вказують на його можливий несприятливий перебіг, а значення 5НТ>6,4 нмоль/мг/хв є прогнознегативним критерієм щодо кардіальної патології.

3. У хворих на РА і РЕА при гіперурикемії (>420 мкмоль/л у чоловіків і >340 мкмоль/л у жінок) у комплексній терапії показане використання урикодепресора алопуринолу (інгібітора КО), а в разі активності АДА>2,0 нмоль/мг/хв у сироватці крові - додаткове застосування тазепаму або його аналогів (інгібіторів АДА).

4. При РА початкові показники CD95<0,58 Г/л у крові та Zn<151 мкг/г у волоссі, а при РЕА - СКЕ<2,9 мкмоль/л є прогнозпозитивними критеріями для подальшого лікування хворих.

Перелік праць, опублікованих за темою дисертації

1. Гомозова О. А. Діагностика, патогенез, лікування уражень нирок при реактивному хламідійному урогенітальному артриті / О. А. Гомозова, О. М. Лаушкина, О. М. Денисова // Журнал дерматовенерології та косметології ім. М. О. Торсуєва. - 2006. - Т. 12, № 1 - 2. - С. 244-245. (Особисто здобувачем проведено дослідження пуринового обміну і написання статті).

2. Экспираторное выведение мочевой кислоты при подагре / О. В. Синяченко, Е. А. Гомозова, Т. В. Мартыненко, М. В. Ермолаева, Е. А. Субботина, А. А. Фаерман // Університетська клініка. - 2006. - Т. 2, № 1 - 2. - С. 84-86. (Особисто здобувачем виконано дослідження сечової кислоти у волозі повітря, що видихується, та аналіз кореляційних зіставлень).

3. Особенности нарушений пуринового обмена у больных подагрическим артритом с метаболическим синдромом / Т. В. Мягкова, Е. А. Гомозова, О. В. Синяченко, Г. А. Игнатенко // Травма. - 2006. - Т. 7, № 4. - С. 250-253. (Особисто здобувачем виконано аналіз показників пуринового обміну).

4. Гомозова Е. А. Взаимосвязь нарушений пуринового обмена и микроэлементного состава в организме больных реактивным хламидийным артритом / Е. А. Гомозова, О. В. Синяченко, Е. Ю. Снопко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2007. - Т. 8, № 4. - С. 570-573. (Особисто здобувачем проведено зіставлення параметрів пуринового обміну та мікроелементного статусу, а також написання статті).

5. Зависимость эффективности лечения больных реактивным спондилоартритом от состояния пуринового обмена и микроэлементного гомеостаза / Е. А. Гомозова, О. В. Синяченко, В. А. Толстой, И. Н. Левада // Травма. - 2008. - Т. 9, № 1. - С. 29-32. (Особисто здобувачем проаналізовано результати лікування і написання статті).

6. Клинико-патогенетическое значение нарушений пуринового обмена при хламидийассоцированном реактивном артрите (болезни Рейтера) / Е. А. Гомозова, О. В. Синяченко, Е. Ю. Снопко, В. О. Супрунова // Журнал дерматологии и венерологи. - 2008. - Т. 39, № 1. - С. 67-71. (Особисто здобувачем проведено вивчення параметрів пуринового обміну).

7. Гомозова Е. А. Зависимость эффективности лечения больных ревматоидным артритом от состояния пуринового обмена и микроэлементного гомеостаза / Е. А. Гомозова, О. В. Синяченко, Ю. В. Новикова // Врачебная практика. - 2008. - Т. 61, № 1. - С. 35-39. (Особисто здобувачем проаналізовано результати лікування і написання статті).

8. Синяченко О. В. Изменения пуринового обмена и микроэлементного состава в организме больных ревматоидным артритом / О. В. Синяченко, Е. А. Гомозова, А. М. Герасименко // Український ревматологичний журнал. - 2008. - Т. 31, № 1. - С. 67-72. (Особисто здобувачем виконано зіставлення показників пуринового обміну і мікроелементного статусу).

9. Клініко-патогенетичне значення порушень пуринового обміну при ревматоїдному артриті / О. А. Гомозова, О. В. Синяченко, В. О. Супрунова, Ю. В. Новікова // Український медичний альманах. - 2008. - Т. 11, № 1. - С. 39-41. (Особисто здобувачем виконано дослідження пуринового обміну).

10. Гомозова Е. А. Гиперурикемия как фактор риска реактивного хламидийного урогенитального артрита у мужчин и женщин // Питання експериментальної та клінічної медицини : статті / Е. А. Гомозова. - Донецьк, 2005. - Вип. 9, Т. 1. - С. 117-121.

11. Гомозова Е. А. Уровень мочевой кислоты во влаге выдыхаемого воздуха у больных ревматоидным и подагрическим артритом // Питання експериментальної та клінічної медицини : статті / Е. А. Гомозова. - Донецьк, 2005. - Вип. 9, Т. 2. - С. 28-31.

12. Ураження нирок і легенів при ревматоїдному артриті / М. В. Єрмолаєва, О. А. Гомозова, Є. Д. Єгудіна, П. О. Синяченко // Український журнал нефрології та діалізу. - 2005. - Т. 6, № 3. - С. 15. (Особисто здобувачем виконано дослідження параметрів метаболізму).

13. Гомозова Е. А. Роль гиперурикемии при реактивном артрите / Е. А. Гомозова, И. Ю. Чибисова // IV національний конгрес ревматологів України : матеріали. - Полтава, 2005. - С. 133-134. (Особисто здобувачем виконано дослідження пуринового обміну).

14. Гомозова Е. А. Гиперурикемия при реактивном хламидийиндуцированном артрите / Е. А. Гомозова // Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб : наук.-практ. конф. : матеріали. - Х., 2005. - С. 51.

15. Нарушения метаболизма пуринов и системы оксида азота в патогенезе ревматоидного артрита / Е. А. Гомозова, В. А. Толстой, А. М. Гнилорыбов, М. В. Ермолаева // Український морфологічний альманах. - 2006. - Т. 4, № 2. - С. 148. (Особисто здобувачем виконано дослідження стану пуринового обміну).

16. Легочное выведение мочевой кислоты при подагрическом и ревматоидном артритах / Е. А. Гомозова, О. В. Синяченко, В. Н. Петрова, А. А. Фаерман // Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології : всеукр. наук.-практ. конф. : матеріали. - Вінниця, 2006. - С. 102-103. (Особисто здобувачем виконано дослідження пуринового обміну при ревматоїдному артриті).

17. Взаимосвязь уровней инсулинемии и цитокинемии у больных с воспалительными заболеваниями опорно-двигательного аппарата / Е. Д. Егудина, Е. А. Гомозова, Ю. О. Синяченко, Е. М. Лаушкина // Метаболічний синдром в практиці кардіолога : міжнар. наук.-практ. конф. : тези допов. - Х., 2006. - С. 16-18. (Особисто здобувачем виконано клінічне обстеження хворих на ревматоїдний та реактивний артрити).

18. Порушення реологічних властивостей крові і ендотеліальної функції судин у хворих на реактивний спондилоартрит / Є. Д. Єгудіна, О. А. Гомозова, І. Ю. Чибісова, В. В. Шаповалова // Актуальні аспекти неспецифічних запальних захворювань суглобів : міжнар. наук.-практ. конф. : тези допов. - Хмельницький, 2007. - С. 59-61. (Особисто здобувачем проведено статистичну обробку отриманих результатів дослідження).

19. Признаки метаболического синдрома у больных ревматоидным и реактивным артритами / Е. А. Гомозова, И. Ю. Чибисова, Е. Ю. Снопко, А. М. Герасименко // Метаболічний синдром в практиці терапевта : наук.-практ. конф. : тези допов. - Х., 2008. - С. 23-24. (Особисто здобувачем виконано написання тез).