Клініко-патогенетичне обгрунтування оптимізації лікування хворих на неалкогольний стеатогепатит у сполученні з остеопорозом - Автореферат

Відомо, що перебіг хронічних захворювань печінки супроводжується вагомими порушеннями мінерального обміну, системи кальцій-регулюючих гормонів, що створюють передумови дисбалансу процесів ремоделювання кісткової тканини та формування остеопорозу (Оп) (Л.Ю. Порушення структурно-функціонального стану кісткової тканини при захворюваннях печінки, тобто печінкова остеодистрофія, діагностується у 40-75% хворих із хронічними дифузними захворюваннями печінки (М.І. Мета дослідження: на підставі аналізу клініко-патогенетичних особливостей НАСГ у сполученні з ОП, розробити раціональні підходи до лікування з використанням комбінації галавіту і артіхолу та медичної реабілітації із застосуванням диференційованої дієти і вітамінно-амінокислотно-кальцієвого комплексу у хворих із даною коморбідною патологією. Встановити перспективність використання диференційованої дієти та вітамінно-амінокислотно-кальцієвого комплексу при проведенні МР хворих на НАСГ у сполученні з ОП. Предмет дослідження - клінічна характеристика, динаміка біохімічних показників, що характеризують функціональний стан печінки, імунологічний гомеостаз, енергетичний метаболізм, показники ПОЛ та АОЗ; патогенетичне обґрунтування лікування хворих на НАСГ у сполученні з ОП; оцінка ефективності гепатозахисних препаратів (артіхол) у комбінації з сучасним імуноактивним засобом (галавіт) у лікуванні та диференційованої дієти і вітамінно-амінокислотно-кальцієвого комплексу у МР хворих з даною коморбідною патологією.При вивченні біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінкової паренхіми у хворих на НАСГ у сполученні з ОП, відмічено збільшення концентрації загального білірубіну у сироватці крові в середньому в 1,2 рази; зростання рівня прямого білірубіну в 2,8 рази, підвищення активності АЛАТ в 1,85 рази і АСАТ в 1,6 рази, збільшення показника тимолової проби в 1,3 рази щодо верхньої межі норми. До початку лікування у хворих на НАСГ у сполученні з ОП в обох досліджених групах час закритого сфінктеру Одді був в 1,4 рази довший (Р<0,05), час появи міхурової жовчі (МЖ) - в 1,9 рази довший в основній групі та у 2 рази в групі зіставлення порівняно з нормою (Р<0,01). До лікування вміст ХС в МЖ у хворих основної групи був в 1,22 рази, а в групі зіставлення - в 1,15 рази вище норми (Р<0,05 в обох випадках); Х/Х коефіцієнт в ПЖ хворих основної групи був знижений в 1,2 рази, у хворих групи зіставлення в 1,3 рази (Р<0,05 в обох випадках), у МЖ хворих основної групи він був в 1,5 рази, а у хворих групи зіставлення - в 1,6 рази нижчий порівняно із здоровими (Р<0,05 в обох випадках). До початку лікування вміст АТФ у гемолізаті венозної крові у хворих на НАСГ у сполученні з ОП в основній групі був в 1,13 рази нижче за норму (Р<0,05) а у групі зіставлення - в 1,1 рази (Р<0,05); концентрація АДФ у крові пацієнтів основної групи перевищувала норму в 1,16 рази, і у хворих групи зіставлення - в 1,13 рази (Р<0,05); вміст АМФ у крові хворих основної групи був більше норми в 1,4 рази, у осіб групи зіставлення - в 1,3 рази (Р<0,05). Встановлено, що показники ФАМ до початку лікування як в основній групі хворих, так і в групі зіставлення були суттєво знижені щодо норми: ФІ в основній групі в 1,67 рази (Р<0,001), у групі зіставлення в 1,6 рази (Р<0,001); ФЧ в основній групі - в 1,9 рази (Р<0,001) та в групі зіставлення - в 1,8 рази (Р<0,001); ІА в основній групі - в 1,6 рази (Р<0,01), у групі зіставлення - в 1,5 рази (Р<0,01).У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуальної наукової задачі у галузі внутрішніх хвороб - підвищення ефективності лікування хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ), сполучений з остеопорозом (ОП), шляхом застосування комбінації сучасного імуноактивного препарату галавіту та гепатозахисного засобу артіхолу, а також медичної реабілітації хворих з даною коморбідною патологією із застосуванням диференційованої дієти та вітамінно-амінокислотно-кальцієвого комплексу. Клінічна картина НАСГ у сполученні з ОП характеризується наявністю клінічних проявів ураження печінки (біль у правому підреберї, диспептичний синдром у сполученні із проявами астенічного або астено-невротичного регістру) та переломи кісток в анамнезі у 20% хворих. У більшості обстежених із даною сполученою патологією у фазі загострення НАСГ відмічено більш значне та тривале підвищення активності ЛФ на фоні помірного підвищення також активності сироваточних амінотрансфераз (АЛАТ, АСАТ), збільшення рівня прямого білірубіну у сироватці крові, показника тимолової проби, висока частота гіпотонії жовчного міхура та зниження холатоутворюючої функції печінки. Для хворих на НАСГ у сполученні з ОП характерною є наявність клініко-біохімічного СМІ, що проявляється підвищенням концентрації СМ у сироватці крові до 2,19-2,25 г/л на тлі активації процесів ліпопероксидації та пригнічення функціональних спроможностей ферментної ланки системи АОЗ, що свідчить про превалювання прооксидантних властивостей крові над антиоксидантн

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ