Клініко-патогенетичне обгрунтування корекції порушень тромбоцитарно-судинного гемостазу у вагітних з прееклампсією - Автореферат

Внаслідок прогресування патоморфологічних процесів в плаценті, постійного поступлення в загальний кровоток активаторів згортання крові спостерігається внутрішньосудинне мікротромбоутворення хронічного характеру [Михайленко Е.Т. и соавт., 1991; Артамонов В.С. и соавт., 1993; Савельева Г.М., Шалина Р.И., 1998] Активація тромбоцитарно-судинного гемостазу при гестозі відбувається при певних змінах балансу простаноїдів [Сидорова Ж.Д., 1996; Smith M.A., 1993]. Метаболізм гормонів щитовидної залози в значній мірі відбувається в нирках [Данн М.Дж., 1987] - органі, що найбільш функціонально чутливий до патологічних змін, притаманних гестозу [Дикусаров В.В., 1988; Серов В.Н. и соавт., 1997]. В той же час, взаємозвязок патологічних процесів, які відбуваються в системі гемостазу, щитовидної залози, нирках при пізніх гестозах залишається незясованим. Проте вплив цих засобів на систему гемостазу, тиреоїдний статус, функціональний стан нирок при пізніх гестозах залишається не вивченим. Вперше проведено уточнення особливостей патогенезу прееклампсії з урахуванням ступеня активації первинного гемостазу в залежності від окислювального метаболізму арахідонової кислоти; впливу тиреоїдних гормонів на тромбоцитарно-судинний гемостаз в залежності від ступеня тяжкості захворювання; взаємозвязків між патологічними змінами гемостазу, обміном основних гормонів щитовидної залози, функціональним станом нирок у вагітних з прееклампсією різного ступеня тяжкості.Концентрації калію і натрію в сечі та плазмі крові визначали методом фотометрії полум‘я на “ФПЛ-1”, білка в сечі - сульфосаліциловим методом [Михеева А.И., Богодарова И.А., 1969], креатиніну - за реакцією з пікриновою кислотою [Берхин Е.Б., Иванов Ю.И., 1972] з реєстрацією показників екстинції на фотокалориметрі “СФ-46” [Мерзон А.К., 1974]. Загальний коагуляційний потенціал крові (час рекальцифікації плазми, протромбіновий і тромбіновий час, активований парціальний тромбопластиновий час), фібрінолітичну активність плазми, потенційну активність плазміногену, антиплазміни (швидко-та повільнодіючі), рівень фібриногену в плазмі крові, активність антитромбіну Ш, концентрацію розчинних комплексів фібрин-мономеру в крові та продуктів деградації фібрин/фібриногену в сечі, а також, урокіназну активність сечі визначали за допомогою реактивів фірми “Simko Ltd” (Україна). Більш виражені зміни загального гемокоагуляційного потенціалу спостерігались при ПЕ у вагітних зі строком гестації 36-40 тижнів, особливо при тяжкому перебігу захворювання - час рекальцифікації зростав в 1,8 рази (p<0,001), протромбіновий час - в 1,7 разів (p<0,001), тромбіновий час - в 1,9 разів (p<0,001), активований парціальний тромбопластиновий час - в 1,8 разів (p<0,001). Неферментативна фібринолітична активність також була вищою при тяжкій ПЕ: в 6,7 разів відносно контролю, в 3,0 рази відносно даних при легкій формі і в 3,3 рази в порівнянні з показниками у жінок з середньотяжкою ПЕ. Концентрація в плазмі крові розчинних комплексів фібрин-мономеру зростала при легкій ПЕ в 7,2 рази (p<0,001), при середньотяжкій формі - в 6,0 разів (p<0,01), при тяжкій - в 20,6 разів (p<0,001).У розвитку прееклампсії патогенетичне значення має тісний взаємозвязок високого гемокоагуляційного потенціалу між змінами рівня основних тиреоїдних гормонів в плазмі крові і порушеннями функціонального стану нирок, який залежить від тяжкості захворювання. В 36-40 тижнів вагітності прогресивно знижується рівень трийодтироніну в плазмі крові (складає лише 50% від контрольного рівня при тяжкій прееклампсії), що повязано, в першу чергу, з порушеннями функції нирок, де переважно здійснюється метаболізм тиреоїдних гормонів. 3 рази на день, на протязі 14 діб) і бджолину обніжку (по 10 г 2 рази на день 7 діб - 2 курси з перервою 7 днів), які активують метаболічні і ендокринні процеси в організмі, покращують реологічні властивості крові, володіють антиоксидантною, цитопротективною і імунномодулюючою діями. Використання ензимо-та апіфітотерапії в комплексному лікуванні легкій і середньотяжкій прееклампсії сприяє нормалізації показників системи гемостазу (достовірне зростання активності антитромбіну ІІІ, зниження індексу спонтанної агрегації і відсотку адгезивних тромбоцитів в 3 рази, зниження розчинних комплексів фібрин-мономеру в плазмі крові), покращанню функціонального стану нирок (зростання швидкості клубочкової фільтрації, урокіназної активності сечі, концентраційного індексу ендогенного креатиніну, збільшення екскреції натрію, аміаку, титрованих кислот) при достовірному зростанні трийодтироніну та позитивних змінах окислювального метаболізму арахідонату.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У розвитку прееклампсії патогенетичне значення має тісний взаємозвязок високого гемокоагуляційного потенціалу між змінами рівня основних тиреоїдних гормонів в плазмі крові і порушеннями функціонального стану нирок, який залежить від тяжкості захворювання.

Встановлено, що активація тромбоцитарно-судинного гемостазу зумовлена порушенням окислювального метаболізму арахідонової кислоти з переважним утворенням вазоконстрикторних простаноїдів, про що свідчить зниження співвідношення ПГЕ2/ПГF2а і 6-кето-ПГF1а/TXB2.

В 36-40 тижнів вагітності прогресивно знижується рівень трийодтироніну в плазмі крові (складає лише 50% від контрольного рівня при тяжкій прееклампсії), що повязано, в першу чергу, з порушеннями функції нирок, де переважно здійснюється метаболізм тиреоїдних гормонів. Стан периферичного гіпотиреозу призводить до зменшення синтезу простацикліну ендотеліальними клітинами і підтримує активацію первинного гемостазу.

Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів, які включають до загальноприйнятої схеми препарат вобензим (5 табл. 3 рази на день, на протязі 14 діб) і бджолину обніжку (по 10 г 2 рази на день 7 діб - 2 курси з перервою 7 днів), які активують метаболічні і ендокринні процеси в організмі, покращують реологічні властивості крові, володіють антиоксидантною, цитопротективною і імунномодулюючою діями.

Використання ензимо- та апіфітотерапії в комплексному лікуванні легкій і середньотяжкій прееклампсії сприяє нормалізації показників системи гемостазу (достовірне зростання активності антитромбіну ІІІ, зниження індексу спонтанної агрегації і відсотку адгезивних тромбоцитів в 3 рази, зниження розчинних комплексів фібрин-мономеру в плазмі крові), покращанню функціонального стану нирок (зростання швидкості клубочкової фільтрації, урокіназної активності сечі, концентраційного індексу ендогенного креатиніну, збільшення екскреції натрію, аміаку, титрованих кислот) при достовірному зростанні трийодтироніну та позитивних змінах окислювального метаболізму арахідонату.

Застосування комплексного лікування при прееклампсії прискорює регресію симптомів захворювання, попереджає розвиток його тяжких форм; сприяє зниженню частоти ускладнень в пологах (зменшення в 2 рази випадків несвоєчасного розриву плідних оболонок, відсутність передчасного відшарування плаценти, на 8% зменшується частота аномалій пологової діяльності і на 7% - кровотеч в ранньому післяпологовому періоді); збільшенню на 20% компенсованих форм в структурі плацентарної недостатності; більш високій оцінці новонароджених за шкалою Апгар, що призвело до зменшення часу перебування в стаціонарі і дозволяє рекомендувати даний метод в практику рододопоміжних закладів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При визначенні ступеня тяжкості прееклампсії необхідно проводити комплексне дослідження системи регуляції агрегатного стану крові, функціонального стану нирок і рівня гормонів щитовидної залози (тироксин, трийодтиронін) в плазмі крові.

2. У жінок з легкою і середньотяжкою формами прееклампсії вважати за доцільне проводити запропоновану нами комплексну терапію з 30-34 тижнів вагітності (вобензим по 5 табл. 3 рази на день - 2 тижня; бджолину обніжку - по 10 г 2 рази на день - 7 діб, 1-2 курси з перервою 7 днів) з метою запобігання тяжких форм гестозу та зниження рівня перинатальних наслідків захворювання.

Характеристика тиреоїдного статусу та окислювального метаболізму арахідонової кислоти у жінок з пізнім гестозом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - № 2. - С. 92-94.

Характеристика змін в системі регуляції агрегатного стану крові у жінок з пізнім гестозом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 5. - С. 78-81. (співавт. О.В. Кравченко)

Особливості стану тромбоцитарно-судинного гемостазу у вагітних з загрозою переривання вагітності на фоні пізнього гестозу // Збірник наукових праць “Невиношування вагітності” - Київ, 1997. - С.101-103.

Аналіз частоти невиношування вагітності при пізньому гестозі // Збірник наукових праць “Невиношування вагітності” - Київ, 1997. - С.103-104.

Особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду у жінок з пізнім гестозом в Чернівецькому регіоні // Матер. симпоз. “Актуальні питання медичної допомоги населенню” - Чернівці, 1996. - С. 58-59.

Характеристика стану внутрішньоутробного плоду при пізніх гестозах вагітності // Матер. симпоз. “Актуальні питання медичної допомоги населенню” - Чернівці, 1996. - С. 59-60.

Особливості розвитку дітей в ранньому неонатальному періоді народжених від жінок з пізнім гестозом // Матер. 2-го наукового симпоз. “Екологічні проблеми в хірургії та інших галузях медицини” - Чернівці, 1998. - С. 43-44.

Соціо-епідеміологічні аспекти розвитку пізніх гестозів у жінок Буковини // Матер. 2-го наукового симпоз. “Екологічні проблеми в хірургії та інших галузях медицини” - Чернівці, 1998. - С. 44 -45.

Особливості перебігу вагітності у жінок з пізнім гестозом // Матер. наук. практ. конф. “Актуальні питання акушерства та гінекології” - Чернівці, 1997. - С. 33-34.

Аналіз порушень скоротливої діяльності матки при пізніх гестозах у жінок, які мешкають на забруднених територіях // Матер. конф. “Проблеми екології та медицини” - Полтава, 1998. - № 3-4. - С.75.

Сучасні аспекти пізнього гестозу і оперативного родорозродження // Матер. респ. наук. практ. конф. “Кесарський розтин в сучасному акушерстві” - Симферополь, 1998. - С. 101-102. (співавт. Пухальска Л.Р.)

Аналіз ускладнень в пологах у жінок з пізнім гестозом // І Міжнар. конгрес студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 1997. - С. 140.

Структура інфекційно-запальних ускладнень у породіль з пізнім гестозом // ІІІ Міжнар. конгрес студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 1999. - С. 210-211.