Клініко-патогенетичне обгрунтування комплексної преіндукційної підготовки шийки матки у вагітних жінок - Автореферат

По-перше, при відсутності біологічної готовності до пологів збільшується частота аномалій пологової діяльності, внутрішньоутробної гіпоксії плода і, як наслідок цього, частота акушерських операцій, родовий травматизм матері та новонародженого (Кулаков В.И., Трошина И.В., 1996; Айламазян Э.К. и соавт., 2002). матка вагітний кесаревий У межах України з метою підготовки шийки матки до спонтанних та індукованих пологів використовують: 1) традиційну підготовку шийки матки глюкозо-вітаміно-естрогено-кальцієвим фоном (ГВЕК фон) з наступним родопідсиленням окситоцином (Бакшеев М.С., Орлов Р.С., 1976); 2) підготовку шийки матки гелями, які містять простагландин Е 2: препіділ-гель та простін Е 2, вагінальний гель (компанія "Pharmacia Upjohn"), цервіділ (фірма "Forest"), пропес (фірма "Ferring"). Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри акушерства і гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології Буковинського державного медичного університету "Розробка та впровадження методів діагностики, лікування та профілактики порушень у перинатальному періоді та при патологічних станах репродуктивної функції у дівчат та жінок", № державної реєстрації 01.01 U 005253, у виконанні якої автором проведені дослідження рівня простагландинів Е 2, та F2a, рівня естрадіолу й тестостерону в крові обстежених жінок, ступеня "зрілості" шийки матки, базального тонусу матки, стану вегетативної нервової системи та росто-вагового коефіцієнта, аналіз гістологічного дослідження плаценти при різних методах підготовки вагітних жінок до пологів, що викладено в матеріалах дисертації. Провести порівняння ефективності різних методів підготовки шийки матки у вагітних жінок на основі клініко-статистичного аналізу перебігу пологів після підготовки шийки матки з використанням глюкозо-вітаміно-естрогено-кальцієвого фону, осмотичних ділататорів, комплексної поетапної підготовки (перший етап - естрогенний фон, другий етап - осмотичні ділататори) та простагландинів. Розробити та патогенетично обгрунтувати різні методики допологової підготовки шийки матки у вагітних жінок в залежності від "зрілості" шийки матки, базального тонусу матки, стану вегетативної нервової системи, росто-вагового коефіцієнта та впровадити їх в практичне акушерство.Для вирішення поставлених завдань комплексно (відповідно наказу № 620 від 29.12.03 р.) обстежено 267 вагітних, які були розділені на дві групи: контрольну групу - 100 жінок та основну групу - 167 жінок. Основна група була розділена на 4 групи (ІІ - V групи). Але в звязку з тим, що у 35 вагітних ламінарії застосовували як другий етап після першого етапу - створення естрогенного фону, 57 пацієнток були розподілені на дві групи: ІІІ - 22 жінки з підготовкою шийки матки ламінаріями, IV - 35 жінок з комплексною поетапною підготовкою. У IV групі застосовували комплексну поетапну підготовку в 35 жінок: перший етап - естрогенний фон, другий етап - осмотичні ділататори (другий етап застосовували при неефективності першого етапу, через 1-2 дні після попереднього). Аномалії пологової діяльності, що призвели до оперативного розродження, у І групі склали 1 (1,0±0,99 %) випадок, у ІІ групі - 4 (6,7±3,2 %), у ІІІ групі - 2 (9,1±6,1 %), у IV групі - 3 (8,6±4,7 %), у V групі - 7 (14,0±4,9 %).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і пропонується нове вирішення проблеми преіндукційної підготовки шийки матки у вагітних жінок з урахуванням рівня в крові простагландинів Е 2 та F2a, їх співвідношення, рівня естрадіолу та тестостерону і їх співвідношення, ступеня "зрілості" шийки матки, базального тонусу матки, стану вегетативної нервової системи та росто-вагового коефіцієнта, шляхом диференційованого застосування різних методів підготовки, що дозволить підвищити ефективність підготовки шийки матки, збільшити відсоток фізіологічних пологів та зменшити частоту випадків оперативного розродження. Ефективність підготовки шийки матки за індексом Бішопа в групах підготовки осмотичними ділататорами (86,4±7,3 %) та естрогенним фоном й осмотичними ділататорами на другому етапі (77,1±7,1 %) статистично не відрізнялась від цього показника в контрольній групі (86,0±3,5 %), на відміну від ефективності підготовки шийки матки в групах, у яких для підготовки використовували тільки естрогенний фон (68,3±6,0 %) та простагландини (60,0±6,9 %). Різниця в динаміці між вихідним базальним тонусом матки та контрольним (після підготовки шийки матки) була статистично вірогідна між групами, в яких застосовували естрогенний фон (4,1±0,1 мм рт.ст.) і простагландини (7,6±0,2 мм рт.ст.) та групами з використанням осмотичних ділататорів (0,7±0,04 мм рт.ст.) і двохетапної підготовки (0,4±0,02 мм рт.ст.) (р<0,05). Це сприяло зменшенню побічного ефекту (виникнення скорочувальної активності матки до закінчення підготовки) у групах з використанням осмотичних ділататорів в 1,2 раза та дозволило їх рекомендувати при підготовці шийки матки у вагітних з патологічним прелім

Основний зміст роботи