Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування препарату куріозин при комплексному лікуванні хворих на артрози скронево-нижньощелепних суглобів - Автореферат

При порушені рівноваги між навантаженням на СНЩС і фізичною витривалістю його тканин, а саме при зміні оклюзії і артикуляції зубів, неправильного однобічного жування, помірної, але частої травми суглоба, помилок у протезуванні, зростає ризик розвитку артрозу (Тимофеев А.А., 2002; Дьердь Сабо, 2005). Таким чином, актуальність проблеми зумовлена невизначеністю методів ранньої діагностики, відсутністю патогенетично обґрунтованих підходів до комплексного лікування хворих на хронічні артрози СНЩС, що враховували б показники імунної реактивності організму, МЩКТ та показників стану синовіальної рідини СНЩС. Із огляду на це, ми вирішили вдосконалити та впровадити в клінічну практику високоефективний спосіб лікування хворих на артроз СНЩС внутрішньосуглобовими інєкціями гіалуронату цинку (куріозину) з урахуванням функціональної спроможності імунної системи, стану МЩКТ та складу суглобової рідини. Мета дослідження: Удосконалити діагностику хронічних артрозів скронево-нижньощелепних суглобів на основі вивчення стану суглобової рідини, імунної реактивності і мінеральної щільності кісткової тканини і підвищити ефективність лікування шляхом локального застосування куріозину в поєднанні з фосамаксом. Уперше встановлено наявність змін кісткової тканини у хворих на хронічні артрози СНЩС, а саме: остеопенії у 16,7 % і остеопорозу в 30,0 %, остеосклерозу у 23,3 %. артроз суглоб нижньощелепний скроневийДля досягнення поставленої мети було обстежено і проліковано 122 хворих з артрозом СНЩС, з яких 30 хворих лікувались внутрішньосуглобовим введенням препарату гідрокортизону ацетату, тобто традиційним методом, і становили умовно контрольну групу (I група), та 92 хворих основної групи, яким проводилось лікування внутрішньосуглобовим введенням куріозину. Серед 30 хворих на хронічний артроз СНЩС, що склали умовно контрольну групу (33 скронево-нижньощелепних суглоби), було 11 (36,7 %) чоловіків та 19 (63,3 %) жінок віком від 14 до 82 років. У 92 хворих на хронічний артроз, що становили основну групу, обстежено 113 СНЩС, із них 38 (41,3 %) чоловіків та 54 (58,7 %) жінки віком від 12 до 71 років. Імунний стан при хронічних артрозах СНЩС вивчали у 30 хворих (9 чоловіків та 21 жінка). Для встановлення діагнозу були використані: скарги, обєктивне обстеження: аналіз рухомості нижньої щелепи, наявність суглобового шуму, пальпація суглобу та жувальних мязів, стан прикусу, зміщення середньої лінії, скутість, рентгенологічні дослідження суглобів проводились за Шюллером.У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у вдосконаленні методів діагностики хронічного артрозу скронево-нижньощелепного суглоба та в підвищенні ефективності його лікування шляхом внутрішньосуглобового застосування куріозину в поєднанні з фосамаксом. Перебіг хронічного артрозу скронево-нижньощелепного суглоба, порівняно зі здоровими, характеризується вірогідним зменшенням обєму синовіальної рідини (у 12,1 рази, р<0,05), підвищенням у ній вмісту білка (у 1,3 рази, р<0,05) та клітинних елементів (у 2,7 рази, р<0,05). У хворих на хронічний артроз скронево-нижньощелепних суглобів виявлено депресію клітинної та активацію гуморальної ланок імунної системи, що проявляється достовірним зменшенням кількості Т-лімфоцитів (на 14,8 %, р<0,05) та збільшенням кількості В-лімфоцитів (на 18,0 %, р<0,05). Хронічний артроз скронево-нижньощелепних суглобів вірогідно частіше виникає на тлі порушень стану мінеральної щільності кісткової тканини - остеопенії або остеопорозу (51,25 % проти 64,71 %, р<0,05), причому таке поєднання більш характерне для осіб жіночої статті 68,96 %, проти 47,00 % - для чоловічої (р<0,05). За наявності порушень мінеральної щільності кісткової тканини застосування куріозину в поєднанні фосамаксом забезпечує ефективне лікування хворих на артрози скронево-нижньощелепних суглобів в амбулаторно-поліклінічних умовах, сприяє підвищенню мінеральної щільності кісткової тканини, покращенню функціональної спроможності ураженого суглоба, позитивно впливає на стан суглобової рідини та показники імунної реактивності й зумовлює вірогідне подовження клінічної ремісії в 2,6 рази (р<0,001) протягом 2 років спостереження.

Основний зміст роботи

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у вдосконаленні методів діагностики хронічного артрозу скронево-нижньощелепного суглоба та в підвищенні ефективності його лікування шляхом внутрішньосуглобового застосування куріозину в поєднанні з фосамаксом.

1. Перебіг хронічного артрозу скронево-нижньощелепного суглоба, порівняно зі здоровими, характеризується вірогідним зменшенням обєму синовіальної рідини (у 12,1 рази, р<0,05), підвищенням у ній вмісту білка (у 1,3 рази, р<0,05) та клітинних елементів (у 2,7 рази, р<0,05).

2. У хворих на хронічний артроз скронево-нижньощелепних суглобів виявлено депресію клітинної та активацію гуморальної ланок імунної системи, що проявляється достовірним зменшенням кількості Т-лімфоцитів (на 14,8 %, р<0,05) та збільшенням кількості В-лімфоцитів (на 18,0 %, р<0,05).

3. Хронічний артроз скронево-нижньощелепних суглобів вірогідно частіше виникає на тлі порушень стану мінеральної щільності кісткової тканини - остеопенії або остеопорозу (51,25 % проти 64,71 %, р<0,05), причому таке поєднання більш характерне для осіб жіночої статті 68,96 %, проти 47,00 % - для чоловічої (р<0,05).

4. Порівняно з традиційним лікуванням, локальне застосування куріозину в середньому на 6 днів швидше сприяє відновленню рухової функції ураженого суглоба. Статистично достовірно знижується частота хворих зі звуженням суглобової щілини, деформацією головки нижньої щелепи і склерозом кортикальної пластинки. У синовіальній рідині вірогідно зменшується рівень клітинних елементів і вміст білка, нормалізуються показники клітинного і гуморального імунітету. Усе це сприяє збільшенню частоти клінічного одужання в 3,0 рази (р<0,001) та зниженням частоти рецидивів у 15,7 рази (р<0,001).

5. За наявності порушень мінеральної щільності кісткової тканини застосування куріозину в поєднанні фосамаксом забезпечує ефективне лікування хворих на артрози скронево-нижньощелепних суглобів в амбулаторно-поліклінічних умовах, сприяє підвищенню мінеральної щільності кісткової тканини, покращенню функціональної спроможності ураженого суглоба, позитивно впливає на стан суглобової рідини та показники імунної реактивності й зумовлює вірогідне подовження клінічної ремісії в 2,6 рази (р<0,001) протягом 2 років спостереження.

Практичні рекомендації

1. Для уточнення характеру ураження скронево-нижньощелепгого суглоба слід проводити дослідження синовіальної рідини на вміст білка; його величина нижче 20,0 г•л-1 свідчить про артроз, вище 20,0 г•л-1 - артрит.

2. Для лікування хронічного артрозу скронево-нижнтощелепного суглоба доцільним є застосування внутрішньосуглобового введення куріозину. Маніпуляцію виконують амбулаторно з дотриманням правил асептики і антисептики після місцевої анестезії 2 % розчином лідокаїну гідрохлориду або ультракаїну. Куріозин вводять внутрішньосуглобово - у верхню суглобову камеру з інтервалом 6-7 днів, до 3-5 інєкцій на курс, з розрахунку 7 мг препарату (1,5-2 мл) на одну інєкцію.

3. У хворих з важким перебігом артрозу доцільно проводити денситометричне обстеження на рівні L1-L4 для визначення стану мінеральної щільності кісткової тканини.

4. При наявності у хворих з хронічним артрозом скронево-нижньощелепного суглоба остеопенії чи остеопорозу в лікувальному комплексі слід використовувати фосамакс відповідно в дозі 5 або 10 мг на добу. Фосамакс призначають натще за 30 хвилин до прийому їжі впродовж трьох місяців із повторенням курсу через аналогічний період. У жінок при наявності остеопорозу доцільно продовжити курс лікування до 6 міс. Лікування фосамаксом необхідно поєднувати з вживанням кальцію в дозі 500 мг на добу та з вітаміном D3 в дозі 400 МО на добу.

1. Кольба О.О., Дзіх О.І. Клініко-лабораторна діагностика хронічних артритів і артрозів скронево-нижньощелепних суглобів // Вісник наукових досліджень. 2002. № 4. С. 48-50. (Здобувачу належить ідея статті, підбір і клініко-лабораторне обстеження хворих, оцінка результатів обстежень хворих із хронічним артрозом та коригування висновків. Ас. Кольба О.О. провела аналіз літератури, аналіз і статистичну обробку матеріалу, обговорення результатів, підготовку до друку).

2. Дзіх О.І. Обґрунтування доцільності досліджень суглобової рідини при діагностуванні захворювань скронево-нижньощелепних суглобів // Вісник наукових досліджень. 2003. № 3. С. 29-31.

3. Дзіх О.І. Структурно-функціональний стан скронево-нижньощелепних суглобів при артрозах на фоні загальних змін мінеральної щільності кісткової тканини // Галицький лікарський вісник. 2004. Т.2, № 1. С. 48-51.

4. Дзіх О.І. Стан імунологічної реактивності при хронічних артрозах скронево-нижньощелепних суглобів // Новини стоматології. 2001. № 2 (27). С. 57-58.

5. Дзіх О.І. Патогенетичне обґрунтування використання гіалуронової кислоти у лікуванні хворих артрозами скронево-нижньощелепних суглобів // Новини стоматології. 2002. № 1 (30). С. 33-34.

6. Дзіх О.І. Клініко-рентгенологічні, соціальні, вікові, статеві особливості хворих на патологію скронево-нижньощелепних суглобів // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2003. № 1. С. 106.

7. Деклараційний патент на винахід 70481 А. Україна, А61К33/30. А61Н23/02. Спосіб лікування хворих з артрозом скронево-нижньощелепного суглоба./ О.І. Дзіх (Україна). № 2003109442; Заявл. 20.10.2003; Опубл. 15.10.2004, Бюл. № 10.