Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування глутаргіну при алкогольній хворобі печінки - Автореферат

бесплатно 0
4.5 174
Дослідження детоксикаційних і білковосинтетичних ефектів, позитивного впливу на обмін колагену, підвищення резистентності гепатоцитів і сприяння досягнення клініко-біохімічної ремісії захворювання на алкогольну хворобу печінки при прийомі глутаргіну.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Несприятливий медико-соціальний прогноз і прогресуючий перебіг алкогольного ураження печінки обумовлюють актуальність питань подальшої оптимізації фармакотерапії АХП (Харченко Н.В., 1999; Вдовиченко В.І., 2000, Губергриц Н.Б., 2002), основними задачами якої є призупинення подальшого прогресування хвороби і нормалізація функціональної активності гепатоцитів, особливо на ранніх клініко-морфологічних стадіях захворювання (Дегтярьова І.І., 2000). Розкриття цих питань дозволить обґрунтувати доцільність призначення хворим на АХП різних за механізмами дії гепатопротекторів або їх комбінацій в залежності від характеру впливу на функціональний стан гепатоцитів. Дослідити вплив глутаргіну на клінічну картину, детоксикуючу та білковосинтетичну функції печінки, резистентність гепатоцитів у хворих на АХП на стадії ХГ у порівнянні з гепатопротекторами на основі ЕФЛ та силімарину. Оцінити вплив глутаргіну в комбінації з ЕФЛ та силімариновмістким гепатопротекторами у хворих на АХП на стадії ХГ на клінічні прояви захворювання, детоксикуючу та білковосинтетичну функції печінки, резистентність гепатоцитів. Методи дослідження - клінічне обстеження хворих, ультрасонографічне дослідження, біохімічне дослідження крові: визначення вмісту молекул середньої маси, активності аргінази і орнітиндекарбоксилази (оцінка детоксикуючої і білковосинтетичної функцій відповідно), показників цитолітичного синдрому і алкогольного ураження (активність АЛАТ, АСАТ і гама-глутамілтранспептидази (ГГТП), обміну колагену (вміст вільного оксипроліну), стану перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і системи антиоксидантного захисту за показниками вмісту ТБК-реактантів, дієнових конюгатів, перекісною резистентністю еритроцитів, активністю супероксиддисмутази, каталази крові у хворих на АХП на стадії ХГ, що в сукупності дозволяє встановити особливості патогенетичних механізмів розвитку захворювання та обґрунтувати на цій підставі доцільність застосування глутаргіну як монотерапії, так і у складі фармакотерапевтичних комплексів.ІІІ група - 31 хворий отримували терапію препаратом силімарину - карсил по 2 драже (70 мг) 3 рази на день (15 осіб) або легалон-70 по 1 капсулі 3 рази на день (16 осіб); V група - 35 хворих отримували глутаргін за схемою, аналогічній І групі, з одночасним прийомом силімариновмістного препарату (карсил - 22 особи; легалон - 13 осіб) у дозі 70 мг 3 рази на добу. У хворих на АХП на стадії ХГ легкого або середнього ступеня активності усіх дослідних груп встановлено значне пригнічення детоксикуючої функції печінки: активність аргінази крові знижується в середньому в 1,4 рази порівняно з практично здоровими особами (1,33±0,08 ммоль/год/л; р<0,001); підвищується в 1,3 рази вміст у крові МСМ (0,210±0,008 ум.од.; р<0,001). До лікування у хворих всіх груп виявлено підвищений вміст у крові ДК в середньому в 2,1 рази при нормі 54,2±8,61 МКМ, ТБК-реактантів - в 6,8 рази при нормі 0,31±0,02 мкмоль/л, за одночасного зниження активності СОД і каталази в середньому в 3,2 і 1,4 рази при нормі 3,5±0,3 УО/мл і 3,03±0,14 УО відповідно, що свідчить про значне підсилення процесів ПОЛ на фоні пригнічення активності АОС. Так, після лікування ЕФЛ вміст ДК у крові хворих ІІ групи достовірно не зменшився, концентрація ТБК-реактантів знизилась у 2 рази, активність СОД крові зросла у 2,2 рази, каталази - в 1,3 рази, вміст церулоплазміну зменшився в 1,3 рази, відсоток ПГЕ - в 1,5 рази.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні патогенетичного лікування алкогольної хвороби печінки шляхом призначення в якості гепатопротекторного засобу препарату глутаргіну (L-аргініну L-глутамату) на підставі механізмів розвитку захворювання. У хворих на алкогольну хворобу печінки на стадії хронічного гепатиту легкого і середнього ступеня активності спостерігається значне пригнічення детоксикуючої функції печінки за одночасної інтенсифікації процесів ПОЛ на фоні інгібування активності антиоксидантної системи організму. Алкогольна хвороба печінки на стадії хронічного гепатиту супроводжується зниженням в 1,5 рази активності орнітиндекарбоксилази крові при відсутності достовірних змін вмісту загального білка, що відображає наявність виражених порушень білковосинтетичної функції печінки на ранніх стадіях захворювання. Глутаргін у хворих на алкогольну хворобу печінки на стадії хронічного гепатиту виявляє: високу клінічну ефективність; потужний дезінтоксикаційний ефект; антиоксидантні властивості, за ступенем виразності яких він займає проміжне місце між гепатопротекторами на основі есенціальних фосфоліпідів та силімарину; збільшення резистентності гепатоцитів, прояви імуно-запального синдрому, за якими співвідноситься із ними; стимуляцію білковосинтетичної функції, за якою їх перевершує; позитивний вплив на обмін колагену, за яким співставляється із силімариновмістким гепатопротектором, перевершуючи есенціальні фосфоліпіди.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вывод
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні патогенетичного лікування алкогольної хвороби печінки шляхом призначення в якості гепатопротекторного засобу препарату глутаргіну (L-аргініну L-глутамату) на підставі механізмів розвитку захворювання.

1. У хворих на алкогольну хворобу печінки на стадії хронічного гепатиту легкого і середнього ступеня активності спостерігається значне пригнічення детоксикуючої функції печінки за одночасної інтенсифікації процесів ПОЛ на фоні інгібування активності антиоксидантної системи організму. Активація процесів ПОЛ знаходиться у прямій залежності із проявами цитолітичного (r= 0,7) і імуно-запального (r= 0,54) синдромів, що може бути чинником прогресування захворювання.

2. Алкогольна хвороба печінки на стадії хронічного гепатиту супроводжується зниженням в 1,5 рази активності орнітиндекарбоксилази крові при відсутності достовірних змін вмісту загального білка, що відображає наявність виражених порушень білковосинтетичної функції печінки на ранніх стадіях захворювання. Підвищення в крові вмісту вільного оксипроліну взаємоповязане з інтенсифікацію процесів фібротизації печінки.

3. Глутаргін у хворих на алкогольну хворобу печінки на стадії хронічного гепатиту виявляє: високу клінічну ефективність; потужний дезінтоксикаційний ефект; антиоксидантні властивості, за ступенем виразності яких він займає проміжне місце між гепатопротекторами на основі есенціальних фосфоліпідів та силімарину; збільшення резистентності гепатоцитів, прояви імуно-запального синдрому, за якими співвідноситься із ними; стимуляцію білковосинтетичної функції, за якою їх перевершує; позитивний вплив на обмін колагену, за яким співставляється із силімариновмістким гепатопротектором, перевершуючи есенціальні фосфоліпіди.

4. Застосування глутаргіну у комбінації з гепатопротекторами на основі есенціальних фосфоліпідів дозволяє підвищити ефективність лікування алкогольної хвороби печінки за рахунок більш значного впливу на клінічні прояви захворювання, цитолітичний синдром і резистентність гепатоцитів ніж монотерапія препаратами, а також потенціює антифіброгенну дію есенціальних фосфоліпідів.

5. Застосування комбінації глутаргіну із силімариновмістким гепатопротектором у хворих на алкогольну хворобу печінки виявляє найвиразніший вплив на клініко-лабораторні показники: нормалізує стан детоксикуючої і білковосинтетичної функцій гепатоцитів, процесів ПОЛ і АОС; за ступенем позитивного впливу на обмін колагену перевершує результати монотерапії препаратами.

Практичні рекомендації

1. З метою підвищення якості діагностики та оптимізації лікування алкогольної хвороби печінки на стадії хронічного гепатиту рекомендується впровадження в клінічну практику методів ферментної діагностики детоксикуючої та білковосинтетичної функцій печінки за активністю аргінази та орнітиндекарбоксилази крові відповідно, враховуючи їх високу інформативність, простоту виконання, низьку собівартість.

2. З метою підвищення ефективності лікування алкогольної хвороби печінки рекомендується призначення глутаргіну за наступним алгоритмом: протягом перших 3-х діб внутрішньовенно крапельно по 50 мл 4% розчину на 200 мл 0,9% розчину натрію хлориду 1 раз на добу з послідуючим переходом з 4-ї доби на пероральний прийом по 2 таблетки (0,5 г) 3 рази на день протягом 8 тижнів.

3. За наявності ознак суттєвого пригнічення детоксикуючої та білковосинтетичної функцій печінки рекомендується призначення комбінованої терапії: глутаргін протягом перших 3-х діб внутрішньовенно крапельно по 50 мл 4% розчину на 200 мл 0,9% розчину натрію хлориду 1 раз на добу з послідуючим переходом з 4-ї доби на пероральний прийом по 2 таблетки (0,5 г) 3 рази на день протягом 8 тижнів з одночасним прийомом легалону-70 по 1 капсулі 3 рази на добу або карсилу по 2 таблетки (70 мг) 3 рази на добу, а при вираженому цитолітичному синдромі - з одночасним прийомом ессенціале форте Н по 2 капсули 3 рази на день.

Список литературы
1. Невойт Г.В. Оцінка активності аргінази та орнітиндекарбоксилази сироватки крові хворих на алкогольну хворобу печінки в динаміці комплексного патогенетичного лікування // Вісн. наук. досліджень. - 2003. - №4. - С. 26-28.

2. Невойт Г.В. Детоксикаційна функція печінки та стан антиоксидантної системи у хворих на хронічний токсичний гепатит: метаболічні механізми детоксикації та шляхи її фармакологічної корекції // Ліки України. - 2003. - №12. - С. 76-81.

3. Невойт Г.В. Клінічне значення вмісту молекул середньої маси у сироватці крові хворих на хронічний токсичний гепатит // Гастроентерологія. - 2003. - Вип. 34. - С. 154-158.

4. Невойт Г.В. Оцінка ефективності препаратів L-аргініну на прикладі глутаргіну та цитраргініну в терапії хворих на хронічний токсичний гепатит // Вісн. Укр. мед. стомат. акад.: Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2003. - Т. 3, Вип. 1. - № 5. - С. 56-58.

5. Скрипник І.М., Невойт Г.В. Обґрунтування застосування глутаргіну як засобу патогенетичної терапії алкогольної хвороби печінки // Вісн. наук. досліджень. - 2004. - №1. - С. 82-84 (здобувач провів обстеження і лікування хворих, обробку, узагальнення результатів, підготування до друку).

6. Скрипник І.М., Дегтярьова І.І., Невойт Г.В. Порівняльний аналіз ефективності глутаргіну та гепатопротекторів на основі есенціальних фосфоліпідів та силімарину у хворих на алкогольну хворобу печінки // Гастроентерологія. - 2004. - Вип. 35. - С. 489-495 (здобувач провів обстеження і лікування хворих, обробку, узагальнення результатів, підготування до друку).

7. Декларац. патент 63100 А Україна, А61К31/00. Спосіб лікування хронічних токсичних гепатитів: Декларац. патент 63100 А Україна, А61К31/00 / Г.В.Невойт, І.М.Скрипник, І.І.Дегтярьова - №20021210297; Заявл. 19.12.02; Опубл. 15.01.04; Бюл. №1.

8. Декларац. патент 63332 А Україна, А61К31/00. Спосіб лікування хронічних токсичних гепатитів: Декларац. патент 63332 А Україна, А61К31/00 / Г.В.Невойт, І.М.Скрипник, І.І.Дегтярьова - №2003042945; Заявл. 04.04.03; Опубл. 15.01.04; Бюл. №1.

9. Невойт Г.В. Клінічна ефективність глутаргіну в лікуванні хворих на алкогольну хворобу печінки // Матер. XV зїзду терапевтів України. - Київ, 2004. - С. 69.

10. Невойт Г.В. Обґрунтування застосування глутаргіну в комбінації з гепатопротекторами на основі есенціальних фосфоліпідів та силімарину при алкогольній хворобі печінки // Терапевтичні читання памяті академіка Л.Т. Малої: Матер. всеукраїнської наук.-практ. конф. - Харків, 2004. - С. 152.

11. Невойт Г.В. Ефективність застосування глутаргіну і ессенціале форте Н у терапії хронічних токсичних гепатитів // Гепатити в практиці терапевта, сімейного лікаря та інфекціоніста. Сучасні методи діагностики і терапії: Матер. наук.-практ. конф. з міжнар. участю. - Харків, 2003. - С. 182-185.

12. Невойт Г.В. Стан детоксикуючої та білковосинтетичної функцій гепатоцитів у хворих на алкогольну хворобу печінки в динаміці комплексного патогенетичного лікування // Матер. наук.-практ. конф. молодих вчених, присвяченої 80-річчю Харківської медичної академії післядипломної освіти. - Харків, 2003. - С. 44.

13. Невойт Г.В. Оцінка ефективності ессенціале у комплексній терапії хворих на хронічний гепатит // IV Міжнар. медичний конгрес студентів і молодих учених: Матер. конгресу. - Тернопіль, 2000. - С. 140-141.

14. Скрипник І.М., Дегтярьова І.І., Невойт Г.В. Глутаргін як засіб корекції метаболічної активності гепатоцитів у хворих на алкогольну хворобу печінки на стадії хронічного гепатиту // Матер. XV зїзду терапевтів України. - Київ, 2004. - С. 254-257 (здобувач провів обстеження і лікування хворих, обробку, узагальнення результатів, підготування до друку).

15. Дегтярева И.И., Скрыпник И.Н., Невойт А.В. Детоксическая и белковосинтетическая функции печени: сравнительный анализ влияния гепатопротекторов различного механизма действия // Эксперим. и клин. гастроэнтерология. - 2004. - №1. - С. 75-76 (здобувач провів обстеження і лікування хворих, обробку і узагальнення результатів).

16. Скрыпник И.Н., Невойт А.В., Дегтярева И.И. Оценка влияния L-аргинина L-глутамата на функциональное состояние гепатоцитов у больніх с хроническим токсическим поражением печени // VII Междунар. конгр. “Парентеральное и энтеральное питание”. - М., 2003. - С. 90-91 (здобувач провів обстеження і лікування хворих, обробку і узагальнення результатів).

17. Скрыпник И.Н., Дегтярева И.И., Невойт А.В. Оценка влияния Глутаргина на функциональное состояние гепатоцитов у больных с хроническим токсическим поражением печени // Зб. робіт наук.-практ. конф. „Глутаргін - нові принципи фармакотерапії захворювань печінки”. - Харків, 2003. - С. 52-53 (здобувач провів обстеження і лікування хворих, визначення активності аргінази, орнітиндекарбоксилази крові, обробку, узагальнення результатів).

18. Нові підходи до оцінки детоксикаційної білковосинтетичної функції печінки і резистентності гепатоцитів / І.М.Скрипнік, К.С.Непорада, Г.В.Невойт, І.В.Іваніна // Тези допов. міжнар. наук.-прак. конф. "Вчені майбутнього". - Одеса, 2002. - С. 58 (здобувач провів обстеження 13 хворих, аналіз, узагальнення результатів).

19. Скрипник І.М., Дегтярьова І.І., Невойт Г.В. Застосування глутаргіну у комплексному лікуванні алкогольної хвороби печінки // Метод. рекомендації. - Київ, 2004. - 21с. (здобувач провів обстеження, лікування хворих, обробку, узагальнення результатів, огляд літератури, підготування до друку).

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?