Клініко-патогенетичне обґрунтування профілактики ускладнень вагітності та пологів на основі диференційованої корекції тиреоїдного статусу - Автореферат

бесплатно 0
4.5 261
Диференційоване застосування йодвмісних препаратів для корекції тиреоїдного статусу з метою зниження частоти розвитку ускладнень вагітності та пологів. Перехідні процеси в системі термостабілізації щитовидної залози у вагітних жінок у І-ІІІ триместрах.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Саме тому, був обраний шлях розробки нового методу швидкої оцінки функції щитовидної залози, який був би ефективним, неінвазивним та безпечним при багаторазовому застосуванні для вагітної та плоду. Мета роботи - знизити частоту ускладнень вагітності та пологів, обумовлених дефіцитом йоду на основі вивчення окремих ланок їх патогенезу, удосконалити ранню діагностику та диференційовану корекцію порушень тиреоїдного статусу. Автор самостійно здійснила підбір та подальше клініко-статистичне дослідження перебігу вагітності та пологів у 173 жінок за умов йододефіциту, обстежила 19 жінок репродуктивного віку з різною патологією щитовидної залози та 30 практично здорових осіб. У другу групу (з патологією ЩЗ) - 35 вагітних в анамнезі яких були вказівки на супутню патологію ЩЗ, але під час обстеження у 32 не виявлено порушення функції. Для цього з обстеженого контингенту було виділено 60 вагітних жінок, вибірку яких поділено на 3 частини: 20 осіб основної групи з нормальним рівнем вільного тироксину у плазмі крові, дослідну групу в свою чергу ми поділили на дві підгрупи - І підгрупа 20 жінок, що знаходилися на стаціонарному лікуванні з приводу загрози передчасних пологів, без порушення функції ЩЗ, та ІІ - 20 вагітних з тією ж патологією та гіпотироксинемією.У дисертаційній роботі на підставі клініко-лабораторних, інструментальних досліджень наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми акушерства, яке полягає в тому, що йододефіцитні захворювання ЩЗ та відсутність групової йодної профілактики у вагітних жінок призводить до порушення синтезу тироксину, розвитку гестаційної гіпотироксинемії, яка підвищує ризик невиношування, передчасних пологів та затримки внутрішньоутробного розвитку плоду, що є основою для розробки критеріїв ранньої діагностики та своєчасної корекції порушень тиреоїдного статусу. На основі динамічної радіаційної теплометрії можна поділити всіх обстежених вагітних жінок без анамнестичних та клінічних даних за патологію ЩЗ на три основні групи: “еутиреоз” - здорові вагітні (32,33%) ; “йододефіцит” - жінки у яких амплітуда перехідного процесу в системі термостабілізації ЩЗ була зниженою та корегувалася прийомом йодовмісного препарату “Мульти-табс” протягом 4 тижнів (24,06%); “гіпотиреоз” - вагітні жінки, тиреоїдний статус яких не коригувався прийомом йодовмісних препаратів за вказаний термін (17,29%). Групова профілактика у вагітних жінок за допомогою “Мульти-табс” дозволяє забезпечити достатню концентрацію у плазмі крові вільного тироксину, стабілізує білково-ліпідний спектр крові, призводить до підвищення коефіцієнтів: холестеринового та атерогенності, які свідчать на користь повної функціональної зрілості плаценти. Профілактичний прийом вітаміно-мінерального комплексу "Мульти-табс" сприяє стабілізації маси тіла вагітних (р<0,05), зниженню частоти розвитку анемій у 2 рази (р<0,05), загрози невиношування (р<0,05), фетопослідової недостатності у 2 рази (р<0,05), гестозів другої половини вагітності у 2 рази (р<0,05), асфіксії середнього ступеня важкості у новонароджених (р<0,05) у порівнянні з вагітними, що не отримували йодовмісні препарати.

Вывод
1. У дисертаційній роботі на підставі клініко-лабораторних, інструментальних досліджень наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми акушерства, яке полягає в тому, що йододефіцитні захворювання ЩЗ та відсутність групової йодної профілактики у вагітних жінок призводить до порушення синтезу тироксину, розвитку гестаційної гіпотироксинемії, яка підвищує ризик невиношування, передчасних пологів та затримки внутрішньоутробного розвитку плоду, що є основою для розробки критеріїв ранньої діагностики та своєчасної корекції порушень тиреоїдного статусу.

2. Доведено, що зниження рівня вільного тироксину в плазмі крові в умовах зобної ендемії та виникнення кореляційного звязку між вільним тироксином та тиреотропіном, сприяє зниженню прогестерон-естрогенового індексу та підвищує ризик передчасних пологів.

3. На основі динамічної радіаційної теплометрії можна поділити всіх обстежених вагітних жінок без анамнестичних та клінічних даних за патологію ЩЗ на три основні групи: “еутиреоз” - здорові вагітні ( 32,33%) ; “йододефіцит” - жінки у яких амплітуда перехідного процесу в системі термостабілізації ЩЗ була зниженою та корегувалася прийомом йодовмісного препарату “Мульти-табс” протягом 4 тижнів (24,06%); “гіпотиреоз” - вагітні жінки, тиреоїдний статус яких не коригувався прийомом йодовмісних препаратів за вказаний термін (17,29%).

4. Співставлення даних динамічної радіаційної теплометрії з результатами радіоімунного визначення рівня тиреоїдних гормонів та тиреотропіну у плазмі крові підтвердило ефективність, можливість отримання позитивних результатів у короткий термін, багаторазовість виконання вказаного дослідження без шкідливого впливу на перебіг вагітності.

5. Групова профілактика у вагітних жінок за допомогою “Мульти-табс” дозволяє забезпечити достатню концентрацію у плазмі крові вільного тироксину, стабілізує білково-ліпідний спектр крові, призводить до підвищення коефіцієнтів: холестеринового та атерогенності, які свідчать на користь повної функціональної зрілості плаценти.

6. Профілактичний прийом вітаміно-мінерального комплексу "Мульти- табс" сприяє стабілізації маси тіла вагітних (р<0,05), зниженню частоти розвитку анемій у 2 рази (р<0,05), загрози невиношування (р<0,05), фетопослідової недостатності у 2 рази (р<0,05), гестозів другої половини вагітності у 2 рази (р<0,05), асфіксії середнього ступеня важкості у новонароджених (р<0,05) у порівнянні з вагітними, що не отримували йодовмісні препарати. Ефективність корекції йододефіциту за допомогою “Мульти-табс” у співставленні з антиструміном складає 55,33%.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Вагітні жінки, що мешкають у регіоні з дефіцитом йоду потребують обовязкового контролю за станом ЩЗ ( збір анамнезу, клінічне обстеження з обовязковою пальпацією ЩЗ), динамічної радіаційної теплометрії для виявлення патології та йододефіцитного стану.

2. У вагітних жінок з анамнестичними даними загрози переривання вагітності рекомендовано визначення в плазмі крові тиреоїдних гормонів

(FT4, FT3 ) та тиреотропіну чутливими методиками, а також жіночих статевих гормонів.

3. Для профілактики йододефіциту рекомендовано використання вітаміно-мінерального комплексу “Мульти-табс” по 1 табл. на день. У вагітних жінок зі зниженою функцією ЩЗ - “гіпотиреозом” (рівень у плазмі крові тиреотропіну більше 5 МОД/л) показане призначення L- тироксину в дозі 75-100 мкг у сполученні з “Мульти-табс” по 1 табл.

4. З метою профілактики ускладнень вагітності та пологів, повязаних з дефіцитом йоду, жінкам необхідно призначати “Мульти-табс” по 1 табл. на день, в період підготовки до запланованої вагітності (під час консультування сімейних пар).

Список литературы
1. Калугіна Л.В. Ремоделювання перехідних процесів в системі термостабілізації щитовидної залози в умовах функціонального навантаження // Гал. лікар. вісник. - 1998.-Т.5, №2.-С. 60-63.

2. Кравченко О.В., Калугіна Л.В. Альтернативний метод оцінки тиреоїдного статусу у вагітних жінок // Гал. лікар. вісник .-2000.- Т.7, №2.- С.53-55. Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз літератури та результатів дослідження, оформлення статті до друку.

3. Калугіна Л.В. Порівняльний аналіз діагностики патології щитовидної залози у вагітних жінок з допомогою динамічної радіаційної теплометрії та волюмометрії // Гал. лікар. вісник. - 2001, №1.-С. 43-45.

4. Калугіна Л.В. Застосування вітаміно-мінерального комплексу “Мульти-табс” з метою корекції білково-ліпідного спектру крові у вагітних жінок за умов зобної ендемії // Бук. мед. вісник.-2001.- Т.5, №2-3.-С. 92-93.

5. Калугіна Л.В. Патогенетичне обґрунтування використання йодвмісних препаратів з метою профілактики передчасних пологів // Вісник наук. дослід.-2002.-Т.2 (26) додаток. - С. 186-188.

6. Калугіна Л.В. Оцінка ефективності диференційованого профілактичного лікування йододефіциту та його впливу на перебіг вагітності та пологів // Гал. лікар. вісник. - 2002. -Т.9, № 4. -С.30-33.

7. Патент на винахід № 24466А. Спосіб діагностики захворювань щитовидної залози /Калугін В.А., Пішак В.П, Калугіна Л.В.; Заявл. 24.04.97. № 97041975; Опубл. 30.10.98, Бюл. №5.-8 с. іл. Здобувач провела збір матеріалу, аналіз результатів дослідження, оформила матеріали на патент.

8. Калугіна Л.В. Роль тиреоїдних гормонів в системі мати-плід за умов зобної ендемії // Бук. мед. вісник.-1999.-№2.-С. 211-217.

9. Калугіна Л.В. Спосіб діагностики захворювань щитовидної залози на основі динамічної радіаційної теплометрії // Тези доповідей 67-ї конференції студентського наукового товариства. - Івано-Франківськ.-1998.-С. 26-27.

10. Калугіна Л.В. Динаміка інфрачервоного випромінювання при зміні функції щитовидної залози // ІІ Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених (Тези доповідей).- Тернопіль. - 1998.-С.226-227.

11. Калугіна Л.В. Діагностика захворювань щитовидної залози на основі динамічної радіаційної теплометрії //36-а наукова медична конференція студентів та молодих вчених (Тези доповідей).- Київ. - 1998.-С. 66.

12. Калугіна Л.В. Перехідні процеси в системі термостабілізації щитовидної залози у жінок у І триместрі вагітності // Тези доповідей 68-ї конференції студентського наукового товариства. - Івано-Франківськ.-1999.-С. 37-38.

13. Кравченко О.В., Калугіна Л.В. Діагностичні можливості динамічної тепломерії в оцінці функціонального стану щитовидної залози у жінок у І триместрі вагітності // Мат. конференції "Оздоровчі ресурси Карпат та прилеглих регіонів".-Чернівці.-1999.- С. 219-220. Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз літератури та результатів дослідження, оформлення статті до друку.

14. Калугіна Л.В. Використання комплексу динамічної радіаційної теплометрії та волюмометрії з метою діагностики патології щитовидної залози у вагітних жінок // Матеріали VI зїзду Всеукраїнського лікарського товариства // Укр. мед. вісті .-К., 2001.-Т.4, №1. -С. 61.

15. Калугіна Л.В. Тиреоїдний статус вагітних жінок в залежності від терміну гестації // 6 міжнародний конгрес студентів та молодих вчених. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.- С.107.

16. Калугіна Л.В. Тиреоїдний статус вагітних жінок у ІІ та ІІІ триместрі вагітності за даними динамічної радіаційної теплометрії // Мат. 83-ї підсумкової наукової конференції співробітників Буковинської державної медичної академії, присвяченої 10-й річниці незалежності України "Актуальні питання клінічної та експериментальної медицини ".- Чернівці.-2002.- С.37-41.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?