Клініко-патогенетичне обґрунтування профілактики гнійно-запальних захворювань після операції кесарського розтину - Автореферат

Основним методом профілактики гнійно-запальних захворювань (ГЗЗ) після операції кесарського розтину є призначення різних курсів антибіотиків (Нагорна В. Ф. та співавт., 1998; Гельфанд Б. Р. и соавт., 1999), але це у свою чергу призвело до значного поширення внутрішньолікарняних інфекцій і виникнення полірезистентних до антибіотиків штамів бактерій (Мороз В. М. та співавт., 2000). Актуальним залишається пошук нових немедикаментозних шляхів профілактики гнійно-запальних захворювань після операції кесарського розтину у жінок із факторами ризику. Основним фактором виникнення гнійно-запальних захворювань після операції кесарського розтину, окрім обтяженого акушерського та соматичного анамнезу, слід вважати імунологічну недостатність, виявлення дисбалансу імунорегуляторних клітин з урахуванням типу й ступеня імунодефіциту (Чернушенко Е. Ф., 1997). Знизити частоту виникнення гнійно-запальних захворювань після операції кесарського розтину в жінок із факторами ризику шляхом удосконалення комплексної системи лікувально-профілактичних заходів. Дослідити стан перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи, зміни клітинної та гуморальної ланки імунітету, видового й кількісного складу мікрофлори родових шляхів вагітних жінок до та після операції кесарського розтину без факторів ризику виникнення гнійно-запальних захворювань.До ІІІ групи увійшли 20 вагітних із факторами ризику по виникненню гнійно-запальних захворювань, які знаходились у віддіденні патології вагітних і мали показання до планового кесарського розтину, яким проводилось двічі на день зрошення піхви 0, 01% водним розчином мірамістину впродовж 7 днів. До IV групи ввійшло 30 породіль після операції кесарського розтину з факторами ризику, яким як доповнення до загальноприйнятого лікування проводилося позасудинне магніто-лазерне опромінення крові. До V групи породіль ввійшли 28 жінок із факторами ризику, яким проводилась комплексна профілактика ГЗЗ: до операції проводилася санація піхви 0, 01% водного розчину мірамістином та відновлення мікробіоценозу піхви за допомогою введення капсул “Вагілак” впродовж 7 днів та проводилося позасудинне магніто-лазерне опромінення крові. Горбачевського розроблено новий метод профілактики гнійно-запальних захворювань після операції кесарського розтину у жінок із факторами ризику, який захищено патентом на винахід № 2000826 “Способ профилактики гнойно-воспалительных осложнений после кесарева сечения» від 15. 10. 1993 р., суть якого полягає в застосуванні позасудинного магніто-лазерного опромінення крові з допомогою апарату АНП-2, вихідна потужність 35 МВТ/см2, довжина хвилі 0, 81 мкм, режим роботи - імпульсний, в місці виходу лазерного променя фіксується кільцевий феритовий магніт з напруженістю магнітного поля 30-35 МТ. При поступленні жінок вивчали анамнез, проводили обєктивне дослідження органів і систем, ультразвукове дослідження стану плоду та плаценти, проводили загальний і біохімічний аналізи крові, загальний аналіз сечі, бактеріоскопічне і бактеріологічне дослідження мазків із піхви; в післяопераційному періоді досліджували аспірат з порожнини матки для виявлення флори і її чутливості до антибіотиків.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення конкретного наукового завдання, що виявляється в патогенетичному обґрунтуванні профілактики гнійно-запальних захворювань після операції кесарського розтину за допомогою комбінованого застосування медикаментозної корекції та фізичних факторів. У патогенезі виникнення гнійно-запальних ускладнень після операції кесарського розтину суттєве значення має активація перекисного окислення ліпідів (підвищення вмісту ТБК-активних продуктів, ДК, ГП), пригнічення антиоксидантного захисту організму (зниження активності СОД і пероксидазної активності), розвиток деструктивних та дегенеративних змін в лімфоцитах і нейтрофільних лейкоцитах периферичної крові.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення конкретного наукового завдання, що виявляється в патогенетичному обґрунтуванні профілактики гнійно-запальних захворювань після операції кесарського розтину за допомогою комбінованого застосування медикаментозної корекції та фізичних факторів.

1. У патогенезі виникнення гнійно-запальних ускладнень після операції кесарського розтину суттєве значення має активація перекисного окислення ліпідів (підвищення вмісту ТБК-активних продуктів, ДК, ГП), пригнічення антиоксидантного захисту організму (зниження активності СОД і пероксидазної активності), розвиток деструктивних та дегенеративних змін в лімфоцитах і нейтрофільних лейкоцитах периферичної крові.

2. У жінок із факторами ризику гнійно-запальних захворювань після операції кесарського розтину спостерігається пригнічення клітинної та гуморальної ланок імунітету, а саме: зменшення відносної кількості клітин CD3 , CD4 , HLA-DR , CD22 , зростання субпопуляції лімфоцитів CD8 , зниження концентрації IGA та IGG у сироватці крові.

3. Профілактичне застосування мірамістину в до- та післяопераційний період у групі жінок із факторами ризику гнійно-запальних захворювань приводить до часткової нормалізації показників перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної та імунної систем і позитивно впливає на якісний та кількісний склад мікрофлори родових шляхів.

4. Сеанси позасудинної магніто-лазерної терапії в жінок із факторами ризику гнійно-запальних захворювань приводять до нормалізації показників клітинної та гуморальної ланки імунітету, частково усувають дисбаланс між перекисним окисленням ліпідів та активністю антиоксидантної системи.

5. Включення мірамістину та позасудинної магніто-лазерної терапії в комплексну систему профілактики післяопераційних гнійно-запальних захворювань позитивно впливає на ультраструктуру нейтрофільних лейкоцитів, попереджує деструктивні зміни, сприяє стабілізації внутрішньоклітинних структур, підвищує функціональну активність нейтрофілів i лімфоцитів, усуває дисбаланс між системами перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту, нормалізує показники клітинного та гуморального імунітету, що дозволяє рекомендувати дану методику для широкого впровадження в практику.

6. Поєднання мірамістину та позасудинної магніто-лазерної терапії у післяопераційному періоді зменшує кількість патогенної мікрофлори, асоціацій мікроорганізмів, знижує інфікування родових шляхів, що дало можливість зменшити в 3, 3 раза кількість випадків гнійно-запальних захворювань і скоротити термін перебування в стаціонарі на 2, 9 доби.

1. Романчук Л. І., Архіпова Н. 0., Яковлєв С. В., Поліщук В. М. Вплив магніто-лазерного опромінення крові на гематологічні показники породіль з анемією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997. - № 2. - С. 73. - 74.

2. Хміль С. В., Романчук Л. І., Архіпова Н. О., Яковлєв С. В. Магніто- лазерна терапія як засіб профілактики субінволюції післяпологової матки // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997. - № 3. - С. 99-100.

3. Архіпова Н. О., Олійник Н. М., Маланчук Л. М. Імунологічний статус роділь після кесарева розтину // Фізіологічний журнал. - 1998. - Т. 44. - № 3. - С. 181- 182.

4. Олійник Н. М., Маланчин І. М., Архіпова Н. О. Екологічні параметри мікробіоценозу піхви у жінок підвищеної групи ризику розвитку гнійно- запальних захворювань та їх корекція // Ліки. - 1999. - № 1. - С. 14-15.

5. Олійник Н. М., Маланчин І. М., Архіпова Н. О., Коптюх В. І. Антибіотикорезистентність госпітальних штамів S. aureus // Ліки. - 1999. - № 3-4. - С. 93-95.

6. Олійник Н. М., Франчук А. Ю., Геряк С. М., Маланчин І. М., Коптюх В. І., Архіпова Н. О. Особливості перебігу післяродового періоду у жінок з гнійно-септичними ускладненнями // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2000. - № 1. - С. 22-24.

7. Хміль С., Олійник Н., Архіпова Н. Динаміка імунного статусу породіль в профілактиці гнійно-запальних ускладнень після операції кесарського розтину // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. - Тернопіль. - 1998. - С. 227-229.

8. Хмиль С. В., Франчук А. Е., Михайленко Е. Т., Архипова Н. А. Способ профилактики осложнений после кесарева сечения // Патент России № 2000826 - 1993 г.

9. Хмиль С. В., Франчук А. Е., Михайленко Е. Т., Архипова Н. А. Способ профилактики осложнений после кесарева сечения // Бюллетень Изобретений. - N 37-38. - 1993. - С. 265.

10. Архіпова Н. О. Франчук О. А. Позасудинне опромінення крові лазером у профілактиці гнійно-септичних захворювань після операції кесаревого розтину // XXXVI підсумкова студ. наукова конф. з участю молодих вчених - Тернопіль, 1993. - С. 4- 5.

11. Хмиль С. В., Франчук А. А., Архипова Н. А. Облучение крови магнито-лазером в профилактике гнойно-воспалительных осложнений у родильниц // Міжнародні хірургічні дні молодих вчених. - Київ, 1993. - С. 90-91.

12. Архіпова Н. О, Швед С. М., Шило Н. І. Новий метод в профілактиці та лікуванні гнійно-запальних захворювань після операції цісаревого розтину у породіль з факторами ризику // XXXVII підсумкова студ. наукова конф. - Тернопіль, 1994. - С. 2-3.

13. Архіпова Н. О. Профілактика гнійно-запальних ускладнень після операції кесарського розтину шляхом магніто-лазерного позасудинного опромінення крові. // Актуальні питання акушерства та гінекології. Тези доповідей конференції молодих вчених. - Київ, 1995. - С. 10-11.

14. Хміль С. В.. Архіпова Н. О. Профілактика гнійно-запальних ускладнень після операції кесарського розтину шляхом магніто-лазерного позасудинного опромінення крові // Тезисы докладов У Республиканской научно-практической конференции «Применение лазеров в медицине и биологии». 2-8 октября 1995 г. - Харьков, 1995. - С. 113-114.

15. Хміль С. В., Архіпова Н. 0., Олійник Н. М., Маланчук Л. М. Комплексна система профілактики гнійно-септичних захворювань за допомогою магніто-лазерної терапії // Тези доповідей Х зїзду акушерів-гінекологів України. - Одеса, 1996. - С. 112.

16. Хміль С. В., Архіпова Н. О. Транзиторний імунодефіцит у породіль з факторами ризику після операції кесарського розтину та методи його корекції / Материалы V1 Республиканской научно-практической конференции «Применение лазеров в медицине и биологии « 8-13 апреля 1996 г. - Харьков, 1996. - С. 124.

17. Архіпова Н. О., Франчук А. Ю.,. Хміль С. В. Позасудинна магніто-лазерна терапія в корекції імунологічної недостатності у породіль після операції кесарського розтину // V1 Конгрес Світової Федерації Українських лікарських товариств. Тези доповідей, 9-14 вересня 1996 р. - Одеса, 1996. - С. 34.

18. Архіпова Н. О., Олійник Н. М. Вплив магніто-лазерної терапії на перебіг післяопераційного періоду у породіль з факторами ризику виникнення гнійно-запальних захворювань // Матеріали міжнародної конференції «Актуальні питання морфології», 6-7 травня 1996 р. - Тернопіль, 1996. - Т. 1. - С. 51 - 53.