Клініко-патогенетичне обґрунтування оптимізації консервативного лікування хворих на неспецифічний виразковий коліт із супутньою залізодефіцитною анемією - Автореферат

Неспецифічний виразковий коліт - захворювання невідомої етіології, що характеризується безперервним або хвилеподібним перебігом, в основі якого лежить дифузний запально-некротизуючий процес у слизовій оболонці товстої кишки з утворенням виразок, геморагій та гною (Бабак О.Я., 2009; Передерий В.Г., Ткач С.М., 2009; Халиф И.Л., Лоранская И.Д., 2004; Харченко Н.В., 2010; Lakatos P. et al., 2011). Про серйозність цього захворювання свідчить ускладнений перебіг, відсутність ефекту від призначення кортикостероїдів, а колектомія залишається панацеєю у лікуванні НВК. Близько 30% хворих з важкою формою захворювання не піддаються лікуванню кортикостероїдами і потребують оперативного втручання. Вивчення їх є надзвичайно важливим, оскільки дозволяє не тільки виявляти хворих на НВК із ЗДА, але і визначати прогноз захворювання, а отже, обґрунтувати індивідуальний, диференційований підхід до лікування. На основі комплексного вивчення клініко-патогенетичних особливостей перебігу, лабораторно-інструментальних та ендоскопічних змін слизової оболонки товстого кишечника, показників гомеостазу заліза удосконалити методику лікування хворих на неспецифічний виразковий коліт середнього ступеню важкості, поєднаний із залізодефіцитною анемією.Залежно від отриманого лікування хворі на НВК із супутньою ЗДА були розподілені на чотири групи. І група - хворі на НВК, які отримували будесонід (БУД; n=30), ІІА група - хворі на НВК, які отримували азатіоприн у дозі 2,5 мг\кг ваги (АЗА; n=30), ІІБ група - хворі на НВК, які отримували інфліксимаб у дозі 5 мг\кг ваги (ІФ; n=20), ІІВ група - хворі на НВК, які отримували інфліксимаб у дозі 5 мг\кг ваги та азатіоприн у дозі 2,5 мг\кг ваги (ІФ АЗА; n=25); ІІІ група - хворі на НВК із супутньою залізодефіцитною анемією (n=40). Критеріями включення були: *пацієнти чоловічої і жіночої статі віком від 18 до 75 років, із виразковим колітом протягом як мінімум 6 місяців; *діагноз виразкового коліту в активній фазі середнього ступеня тяжкості за індексом активності патологічного процесу Ulcerative Colitis Disease Activity Index (UCDAI) ? 4 і ? 10 по Sutherland; усі жінки, здатні народжувати дітей, мали негативний результат тесту на вагітність, виконаний безпосередньо перед набором у дослідження (для усіх груп); **хворі з тотальним ураженням товстої кишки, підтвердженим ендоскопічно, що знаходилися більше 4 тижнів на стаціонарному лікуванні; **високий ступінь активності захворювання, незважаючи на прийом внутрішньовенних глюкокортикостероїдів протягом двох тижнів; ***хворі на НВК з легкою та середньою формою важкості або в фазі ремісії; ***рівень гемоглобіну (Гб) 70-120 г/л (у жінок) або 70-130 г/л (у чоловіків); ***рівень феритину <100 нг/л; ***нормальні рівні вітаміну B12 і фолієвої кислоти. Критеріями виключення для всіх груп були: хронічні захворювання печінки або підвищення рівня печінкових ензимів (аланінамінотрансферази [АЛТ], аспартатамінотрансферази [АСТ]) більше ніж в 3 рази; наявність хронічної ниркової недостатності; мієлодиспластичний синдром; наявність активного інфекційного процесу, клінічно значимої явної кровотечі, активного злоякісного утворення; хірургічні втручання, що супроводжувалися значною крововтратою (визначається як падіння рівня Гб <20 г/л), проведені впродовж останніх 3-х місяців до початку дослідження, або заплановані до проведення впродовж наступних 3-х місяців; наявність портальної гіпертензії з варикозним розширенням вен стравоходу; отримання еритропоетину, терапії внутрішньовенними або пероральними препаратами заліза або переливання крові в анамнезі за останні 4 тижні до скринінгу; наявність гіперчутливості до карбоксимальтози заліза; набуте перевантаження залізом в анамнезі. Для панколіту була характерна виключно раптова діарея з ректальною кровотечею, а болі в животі мали дифузний або локалізований характер; всі хворі втрачали у вазі і мали анемію, системні прояви та екстраінтестинальні симптоми.У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення результатів вивчення нових механізмів розвитку та прогресування неспецифічного виразкового коліту на підставі дослідження особливостей клінічного перебігу, функціонального стану дистальних відділів шлунково-кишкового тракту, обміну заліза, ендоскопічно-морфологічних змін слизової оболонки товстого кишечника та нове вирішення науково-практичної задачі - удосконалення лікування хворих на неспецифічний виразковий коліт із супутньою залізодефіцитною анемією. У хворих на НВК із супутньою ЗДА інтенсивність клінічних проявів залежить від локалізації ураження товстого кишечника та ступеня важкості анемії з характерним більш агресивним протіканням у віці 18-40 років (r = 0,54, p<0,05). Вимірювання пристінкового РН слизової оболонки товстого кишечника показало, що у практично здорових осіб, починаючи від прямої і закінчуючи сліпою, показники РН мають лужний характер з наростанням значень у дистальному напрямку (7,26±0,16; 7,44±0,17; 7,64±0,19; 7,62±0,23 - у сліпій, поперечній, сигмовидній та прямій кишці відповідно). Вст

Основний зміст роботи