Клініко-патогенетичне обґрунтування лікування патології шкіри та слизових оболонок у жінок з постоваріоектомічним синдромом - Автореферат

Одним із найменш сприятливих етапів у житті жінки стосовно ризику виникнення захворювань є клімактеричний період, коли всі системи та органи зазнають гормональної та загальновікової перебудови, особливо зміни відбуваються в шкірі, вони є не лише косметичним дефектом, а й часто сприятливим фоном для розвитку дерматологічної патології: клімактеричної екземи, ксерозу шкіри, андрогенної алопеції, рожевих вугрів і целюліту (Головченко Д.Я., 1998; Шармазан С.І., 2003; Цепколенко В.О., 2004; Калюжна Л.Д., 2004). На сьогоднішній день невирішеним залишається питання вибору методу лікування дерматологічних захворювань: ксерозу шкіри, андрогенної алопеції, клімактеричної екземи, рожевих вугрів, а також рецидивних секстрансмісивних захворювань, які уражують слизову піхви (папіломавірусна інфекція людини, хламідіаз), на тлі атрофічного кольпіту в жінок з постоваріоектомічним синдромом, що погіршує якість їх життя та зумовлює актуальність нашої роботи. Мета роботи: підвищити ефективність профілактики, діагностики, лікування захворювань шкіри та слизової піхви у жінок з постоваріоектомічним синдромом шляхом розробки адекватних патогенетично обґрунтованих методів лікування ксерозу шкіри, андрогенної алопеції, клімактеричної екземи, рожевих вугрів та папіломавірусної і хламідійної інфекцій на тлі атрофічного кольпіту. Розробити оптимальні методи корекції порушень гормонального статусу в пацієнток з ксерозом шкіри, клімактеричною екземою, рожевими вуграми, андрогенною алопецією, а також папіломавірусною і хламідійною інфекціями на тлі атрофічного кольпіту в жінок з хірургічною менопаузою. На основі сучасних уявлень про патогенетичні механізми розвитку захворювань шкіри та слизової піхви у жінок з постоваріоектомічним синдромом розробити й впровадити в медичну практику нові ефективні підходи до профілактики, комплексного лікування ксерозу шкіри, клімактеричної екземи, рожевих вугрів, андрогенної алопеції, а також папіломавірусної, хламідійної інфекцій на тлі атрофічного кольпіту.Усіх піддослідних тварин поділили на такі групи: І - інтактні (6 щурів); ІІ - тварини з посткастраційним синдромом, яким оперативним шляхом видалили матку з придатками (30 щурів); ІІІ - тварини з посткастраційним синдромом, яким проводили лікування “Естрожелем” (30 щурів); IV - тварини з посткастраційним синдромом, яким проводили лікування “Клімадиноном” (30 щурів); V - тварини з посткастраційним синдромом, яким проводили лікування “Клімадиноном” та “Естрожелем” (30 щурів); VI - тварини з посткастраційним синдромом, яким проводили лікування “Клімадиноном”, “Естрожелем” та “Вобензимом” (30 щурів), VII - тварини з посткастраційним синдромом, яким проводили лікування “Овестином” та “Флуренізидом” (30 щурів). І групу - 62 жінки - склали хворі, які мали прояви шкірної патології (ксероз шкіри, клімактеричну екзему, андрогенну алопецію, рожеві вугри) на тлі постоваріоектомічного синдрому та отримували традиційне лікування. ІІ групу - 64 жінки - склали хворі, які мали прояви шкірної патології (ксероз шкіри, клімактеричну екзему, андрогенну алопецію, рожеві вугри) на тлі постоваріоектомічного синдрому й одержували лікування “Клімадиноном”, “Естрожелем” та “Вобензимом”. Пацієнтки були поділені на три групи: І групу - 62 жінки - склали хворі, які мали прояви шкірної патології (ксероз шкіри, клімактеричну екзему, андрогенну алопецію, рожеві вугри) на тлі постоваріоектомічного синдрому та отримували традиційне лікування. ІІ групу - 64 жінки - склали хворі, які мали прояви шкірної патології (ксероз шкіри, клімактеричну екзему, андрогенну алопецію, рожеві вугри) на тлі постоваріоектомічного синдрому й одержували лікування “Клімадиноном”, “Естрожелем” та “Вобензимом”.У дисертаційній роботі наведено теоретичне обгрунтування і нове вирішення проблеми, що проявилося в науковому підтвердженні доцільності та ефективності застосування методів профілактики, діагностики, лікування захворювань шкіри та слизової піхви у жінок при постоваріоектомічному синдромі. Вирішення цієї наукової проблеми виконували шляхом експериментального дослідження впливу посткастраційного синдрому на біохімічні показники, морфологію та субмікроскопічний стан шкіри, а також встановлення ендокринологічних, біохімічних, імунологічних показників, електронно-мікроскопічних змін у жінок з ксерозом шкіри, клімактеричною екземою, андрогенною алопецією, атрофічним кольпітом та секстрансмісивними захворюваннями, що уражують слизову піхви (папіломавірусна інфекція людини, хламідіоз на тлі атрофічного кольпіту) у жінок з постоваріоектомічним синдромом, а також удосконалення і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів. Корекція естрогенами та “Вобензимом” посткастраційного синдрому в експериментальних тварин призводить до нормалізації процесів ліпопероксидації, що проявляється зниженням концентрації дієнових конюгатів у 1,5 раза, гідроперекисів ліпідів у 1,3 раза та ТБК-реагуючих продуктів у 1,4 раза й активності ферментів антиоксидної системи на що вказує зростання активності СОД у 1,2 раза, вміс

Основний зміст роботи