Клініко-патогенетичне обґрунтування лікування неспецифічних вульвовагінітів у дівчаток препубертатного віку - Дипломная работа

В Україні в останні роки спостерігається зростання поширеності захворювань у дітей 0-14 р. на 27,6% і захворюваності на 16,2 % (МОЗ України). Гінекологічні захворювання і порушення статевого розвитку у дівчаток виявляються при профілактичних оглядах у 15-18 % (Е. А. Серед запальних захворювань урогенітального тракту в ранньому дитячому віці близько 65-79 % належить вульвовагінітам (І.Б.Вовк, О. А. Однією з основних причин виникнення вульвовагініту та його тривалого рецидивування автори вважають несприятливий преморбідний фон, а саме: наявність у 81,7 % хворих екстрагенітальних захворювань, найчастіше таких як хронічний тонзиліт, хронічні захворювання гастрогепатобіліарної системи, сечовивідних шляхів, ревматизму (О. В. Незважаючи на наявність значної кількості досліджень про патогенез, профілактику та лікування неспецифічних вульвовагінітів у дівчаток, до сьогоднішнього дня залишаються остаточно незясованими питання етіологічних чинників запальних захворювань геніталій, варіантів асоціацій умовно-патогенних та патогенних мікроорганізмів, взаємозвязку клініко-імунологічних та клініко-бактеріологічних паралелей у дівчаток у препубертаті.Хворі дівчата із неспецифічними вульвовагінітами склали основну групу і були поділені на групи в залежності від отриманого лікування: І група-30 дівчат, у комплексі лікування отримувала місцево піхвові свічки „Поліжинакс-вірго”; в ІІ групу увійшли 44 дівчинки, яким призначався з метою лікування вульвовагініту пробіотик „Симбітер-2”; ІІІ група дівчат - 33 дитини, одержували лікування за загальноприйнятою схемою та склали групу порівняння. За віком групи хворих не відрізнялись: середній вік дівчат І групи складав 9,1±0,5 років; ІІ групи - 9,4±0,3; групи порівняння - 8,5±0,5; групи контролю - 9,2±0,5 років. Проаналізувавши лікування дівчат за місцем проживання, було відмічено, що у переважної кількості дівчаток (60,0 % в І групі, 77,3 % в ІІ групі та 60,6 % в ІІІ групі) попередня терапія взагалі не проводилась. Лікування за місцем проживання отримували лише 40 % дівчат І групи, 22,7 % дівчат ІІ групи і 39,4 % дівчат групи порівняння та мало тимчасовий ефект у 16,7 % дівчат І групи, 4,5 % дівчат ІІ групи та у 9,1 % дівчат групи порівняння. На другому місці у дівчат І групи були гастроентерологічні захворювання та хвороби серця (по 20 %), у дівчат ІІ - гастроентерологічні захворювання (20,5 %), ІІІ групи - хвороби серця (18,2 %); в контрольній групі ЛОР-захворювання зустрічалися у 15,6 % обстежених.В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання сучасної гінекології - удосконалення методів лікування запальних захворювань зовнішніх статевих органів у дівчаток препубертатного періоду із застосуванням пробіотиків на підставі вивчення клініко-мікробіологічних показників та імунного статусу в різні періоди статевого розвитку. Запальні процеси зовнішніх статевих органів у дівчаток препубертатного періоду складають від 20,6 % до 27,8 % і посідають чільне місце в структурі загальної гінекологічної захворюваності, не маючи тенденції до зниження. Найчастіше у дівчаток 10-14 років має місце хронічний перебіг захворювання (43,6 %), а у дітей 3-6 років - гострий вагініт (52 %). У дівчаток молодшої вікової групи (4-9 років) відмічено достовірне зниження концентрації IGA в сироватці крові: 1,14 0,11 г/л проти 1,45 0,08 г/л у групі контролю (р<0,05) при збереженні нормальних концентрацій IGG, IGM. Відбувається значна активація локального протимікробного захисту, про що свідчить зростання концентрації SIGA: 0,39 0,04 г/л проти 0,22 0,05 г/л у контролі (р<0,05), IGG: 0,26 0,03 г/л проти 0,17 0,04 г/л в контролі (р<0,05), висока частота виявлення IGM (8%), підвищення рівня лізоциму: 0,057 0,010 г/л проти 0,022 0,009 г/л у контролі (р<0,05) при незміненому вмісту С-3 компонента комплементу.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання сучасної гінекології - удосконалення методів лікування запальних захворювань зовнішніх статевих органів у дівчаток препубертатного періоду із застосуванням пробіотиків на підставі вивчення клініко-мікробіологічних показників та імунного статусу в різні періоди статевого розвитку.

1. Запальні процеси зовнішніх статевих органів у дівчаток препубертатного періоду складають від 20,6 % до 27,8 % і посідають чільне місце в структурі загальної гінекологічної захворюваності, не маючи тенденції до зниження. Головними чинниками розвитку вульвовагінітів є екстрагенітальна патологія (46,0 %), насамперед захворювання ЛОР-органів (34,1 %), дитячі інфекційні захворювання (43,3 %) та глистна інвазія (11,4 %).

2. Основними клінічними проявами захворювання в препубертатному періоді є виділення зі статевих шляхів (95,5 %), свербіж вульви (20 %), печія (12 %), болісне сечовипускання (10 %), болі внизу живота (8 %). Найчастіше у дівчаток 10?14 років має місце хронічний перебіг захворювання (43,6 %), а у дітей 3?6 років - гострий вагініт (52 %).

3. При вульвовагінітах у дівчаток препубертатного віку формується суттєвий дисбаланс між показниками контамінації піхви облігатною та факультативною мікрофлорою. В порівнянні з нормою, статистично зростає рівень умовно-патогенної мікрофлори, що має патогенні або змінені біологічні властивості на тлі дефіциту лактобацил.

4. Встановлені в ході дослідження особливості змін загального і місцевого імунітету у дівчат в різні періоди препубертатного розвитку характеризуються неоднозначністю та перебувають у прямій залежності від віку дитини, тривалості та клінічного перебігу захворювання. Розвиток неспецифічного вульвовагініту в дівчат препубертатного віку перебігає на тлі компрометації локального імунітету піхви і не супроводжується пригніченням системного імунітету і фагоцитарної функції.

5. У дівчаток молодшої вікової групи (4?9 років) відмічено достовірне зниження концентрації IGA в сироватці крові: 1,14 0,11 г/л проти 1,45 0,08 г/л у групі контролю (р<0,05) при збереженні нормальних концентрацій IGG, IGM. Відбувається значна активація локального протимікробного захисту, про що свідчить зростання концентрації SIGA: 0,39 0,04 г/л проти 0,22 0,05 г/л у контролі (р<0,05), IGG: 0,26 0,03 г/л проти 0,17 0,04 г/л в контролі (р<0,05), висока частота виявлення IGM (8%), підвищення рівня лізоциму: 0,057 0,010 г/л проти 0,022 0,009 г/л у контролі (р<0,05) при незміненому вмісту С-3 компонента комплементу.

6. На відміну від дівчат молодшого віку, у хворих старшої вікової групи (10?14 років) встановлено достовірне збільшення концентрації IGA в сироватці крові порівняно з контролем: 1,41 0,09 г/л проти 0,95 0,14 г/л (р<0,05). Протікання вульвовагініту спостерігається на тлі дисімуноглобулінемії місцевих секреторних білків ? на тлі нормальних показників SIGA: 0,38 0,03 г/л проти 0,39 0,12 г/л у групі контролю та IGG: 0,21 0,02 г/л проти 0,23 0,05 г/л у групі контролю, значно зростає (в 2 рази) концентрація IGA: 0,06 0,01 г/л проти 0,03 0,01 у групі контролю (р<0,05).

7. Застосування препарату „Симбітер-2” супроводжується підвищенням колонізації резистентності слизової оболонки піхви, зокрема, зменшується рівень висіву золотистого стафілококу, ентеробактерій та грибів роду Candida на тлі підвищення кількісних показників нормальної мікрофлори геніталій.

8. Застосування розробленої терапії з використанням „Симбітеру-2” у дівчат препубертатного віку з вульвовагінітами сприяло відновленню основних захисних факторів місцевого імунітету, а в групі дівчат старшого віку (10?14 років) - підвищенню основних клітинних показників системного імунітету (вміст Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій). Розвиток адекватної імунної відповіді на патогенні чинники привів до значного зниження клінічних проявів захворювання (95 % і 98 %, відповідно, проти 71 % в групі порівняння), зниженню рецидивів захворювання з 17,0 % до 13,3 % та відновленню нормального мікропейзажу зовнішніх статевих органів.

Практичні рекомендації

1. З метою запобігання негативного впливу запальних захворювань зовнішніх статевих органів у дівчаток препубертатного періоду на майбутні репродуктивні перспективи доцільним є обовязкове спеціалізоване обстеження дівчаток, динамічний нагляд та спостереження за дітьми з виявленими вульвовагінітами, включення в план лікування реабілітаційних заходів.

2. При наявності у дівчаток виявленої екстрагенітальної патології, особливо патології ЛОР-органів та сечостатевої системи, вважати необхідним огляд та обстеження хворих лікарем дитячим гінекологом на предмет виявлення запальних захворювань зовнішніх геніталій.

3. У комплекс обстеження дівчаток з вульвовагінітами включати визначення стану як загального, так і місцевого імунітету, з обовязковою наступною корекцією виявлених порушень.

4. Лікування вульвовагінітів у дівчаток препубертатного періоду проводити за допомогою застосування пробіотику „Симбітер-2” по одному флакону один раз на добу в піхву протягом 10?14 днів з наступним бактеріоскопічним та бактеріологічним контролем через чотири тижні після лікування.

1. Запальні захворювання зовнішніх статевих органів у дівчат, які мешкають у зоні екологічного неблагополуччя // ПАГ. - 2002.? №2. ? С. 102?104. (Відбір хворих, аналіз отриманих даних, підготовка до друку).

2. Клініко-імунологічне обґрунтування місцевого лікування вульвовагінітів у дітей // ПАГ. ? 2003. ? №3. ? С. 97?100. (Відбір хворих, клініко-статистичне обстеження, обгрунтування висновків, підготовка до друку). Співавт. Вовк І. Б., Галазюк Л. В.

3. Вульвовагініти у дітей. Сучасний погляд на проблему // ПАГ. ? 2004. ? №4. ? С. 94?97. (Огляд літератури, підготовка статті до друку). Співавт. Вовк І. Б.

4. Клініко-імунологічні аспекти використання пробіотиків у лікуванні вульвовагінітів у дітей // Репродуктивное здоровье женщины. ? 2006. ? №2(26) І часть. ? С. 140?142. (Відбір хворих, клініко-статистичний аналіз, підготовка до друку). Співавт. Галазюк Л. В.

5. Вивчення структури запальних захворювань зовнішніх статевих органів у дівчат, які проживають на території Житомирської області // Матеріали науково-практичної конференції „Медико-біологічні наслідки Чорнобильської катастрофи через 15 років”. - Житомир. - 2001. - С. 69?71. (Збір клінічного матеріалу та його аналіз, підготовка до друку).

Размещено на .ru