Клініко-патогенетичне обґрунтування ефективності силларду П та трицинолу в комплексному лікуванні вегето-судинної дистонії у хворих, ліквідаторів аварії на ЧАЕС - Автореферат

Особливо недостатньо вивчені зрушення стану прооксидантної та антиоксидантної систем, білкового обміну та гуморального імунітету в залежності від важкості перебігу захворювання, клінічних проявів ВСД і їх взаємозвязку зі станом білковоутворюючої та окислювальної функції печінки, кількісних та якісних змін різних класів імуноглобулінів (IGG, IGA, IGM), які локалізуються в фракціях сироваткового білка диск-електрофореграм в поліакриламідному гелі (ПААГ). Встановити клінічну ефективність ентеросорбенту силлард П і гепатопротектора рослинного походження трицинол при лікуванні ВСД у хворих, УЛНА на ЧАЕС, і їх вплив на відновлення уражених структур ВНС, білковосинтезуючої функції печінки, прооксидантної і антиоксидантної систем та факторів гуморального імунітету. Дати патогенетичне обґрунтування доцільності застосування ентеросорбенту силлард П та гепатопротектора рослинного походження трицинол в комплексному лікуванні хворих з ВСД, УЛНА на ЧАЕС, та вивчити їх вплив на загальноклінічні показники, стан ВНС, церебральної гемодинаміки, прооксидантної та антиоксидантної систем, білковосинтезуючої функції печінки та зміни кількісного вмісту IGG, IGA, IGM в фракціях сироваткового білка. Вперше отримані дані про наявність у хворих з ВСД, УЛНА на ЧАЕС, значних змін функціонального стану печінки, які поглиблюють перебіг захворювання, що підтверджується підвищеною активністю прооксидантної системи та виснаженням антиоксидантного захисту організму, а також змінами спектру сироваткового білка диск-електрофореграм в ПААГ, які характеризуються гіпопротеінемією, гіпоальбумінемією, зниженням вмісту церулоплазміну (Цп) та диспротеінемією фракцій посттрансферинової зони, зокрема зниженням білка в фракціях 14, 15, 16, 18, 19, 21, 23 та підвищенням кількості b-ліпопротеїдів, а у хворих з ДЕ білки вказаних фракцій не диференціювались. У хворих з ВСД, УЛНА на ЧАЕС, виникають значні зміни факторів гуморального імунітету, що вперше знайшло достовірне підтвердження в отриманих нами даних якісного і кількісного вмісту IGG, IGA, IGM в фракціях сироваткового білка диск-електрофореграм в ПААГ, зокрема збільшення IGG в крупнопористому (КП) гелі, де локалізуються імунні комплекси, а також додаткова поява в цій фракції IGA, IGM.Білковий спектр сироватки крові в окремих фракціях диск-електрофорезу в ПААГ у хворих, УЛНА на ЧАЕС, з ВСД характеризується значною гіпопротеінемією, зокрема гіпоальбумінемією, зниженням вмісту церулоплазміну, та диспротеінемією посттрансферинової зони, яка проявляється зниженням вмісту білка в фракціях 14, 15, 16, 18, 19, 21, 23 та підвищенням кількості b-ліпопротеїдів. Виявлене зниження загальної кількості IGG, IGA та підвищення IGM в сироватці крові супроводжується збільшенням IGG в фракції крупнопористого гелю диск-електрофореграм в ПААГ, де локалізуються імунні комплекси, і додатковою появою в цій фракції IGA та IGM. У хворих, УЛНА на ЧАЕС, з ВСД встановлені виражені зміни перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи, які проявляються збільшенням рівня дієнових конюгатів та малонового діальдегіду, а також пригніченням антиоксидантного захисту (збільшення коефіцієнту АОА, трансферину, зменшення вмісту церулоплазміну та зниження коефіцієнту Цп/Тр), і мають прямий звязок з важкістю клінічного перебігу захворювання.

1. Білковий спектр сироватки крові в окремих фракціях диск-електрофорезу в ПААГ у хворих, УЛНА на ЧАЕС, з ВСД характеризується значною гіпопротеінемією, зокрема гіпоальбумінемією, зниженням вмісту церулоплазміну, та диспротеінемією посттрансферинової зони, яка проявляється зниженням вмісту білка в фракціях 14, 15, 16, 18, 19, 21, 23 та підвищенням кількості b-ліпопротеїдів. У хворих з ДЕ білки посттрансферинових фракцій слабо диференціюються.

2. Виявлене зниження загальної кількості IGG, IGA та підвищення IGM в сироватці крові супроводжується збільшенням IGG в фракції крупнопористого гелю диск-електрофореграм в ПААГ, де локалізуються імунні комплекси, і додатковою появою в цій фракції IGA та IGM. Одночасно спостерігається зменшення IGG в фракціях 23-21, що вказує на виснаження імунної реактивності організму.

3. У хворих, УЛНА на ЧАЕС, з ВСД встановлені виражені зміни перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи, які проявляються збільшенням рівня дієнових конюгатів та малонового діальдегіду, а також пригніченням антиоксидантного захисту (збільшення коефіцієнту АОА, трансферину, зменшення вмісту церулоплазміну та зниження коефіцієнту Цп/Тр), і мають прямий звязок з важкістю клінічного перебігу захворювання.

4. Встановлені зміни в системі ПОЛ та АОЗ, в спектрі сироваткового білка окремих фракцій диск-електрофореграм в ПААГ, показників гуморального імунітету свідчать про патологічні зміни у внутрішніх органах, особливо в печінці, у хворих, УЛНА на ЧАЕС.

5. Поєднання загальноприйнятої терапії з силлардом П у хворих, УЛНА на ЧАЕС, (II підгрупа) сприяє поряд з виведенням із організму надлишку продуктів ПОЛ, ендотоксинів, циркулюючих імунокомплексів, достовірному покращенню показників ПОЛ, появі диференціювання в посттрансфериновій зоні, більш вираженим змінам вегетативних показників.

6. При лікуванні хворих, УЛНА на ЧАЕС, з ВСД із застосуванням трицинолу (III підгрупа) спостерігається більш виражене, ніж у хворих II підгрупи, покращення білковосинтезуючої функції печінки, стану системи АОЗ та показників гуморального імунітету, що підтверджується достовірним збільшенням кількості альбумінів, церулоплазміну та збільшенням білків в посттрансфериновій зоні, зменшенням b-ліпопротеїдів, стабілізацією клінічного перебігу із зменшенням важкості та часу перебігу вегето-судинних кризів.

7. Отримані дані динамічного клінічного обстеження, особливостей змін показників стану вегетативної нервової системи (переважання симпатикотонії надсегментарних відділів і парасимпатикотонії - сегментарних структур), реоенцефалографічного дослідження (висока питома вага ригідних типів реограм) свідчать про прогресуюче наростання ознак мозкових дисциркуляторних порушень та поліорганних уражень у даної відносно молодої категорії хворих (середній вік - 38,2±4,6).

8. Проведення періодичних (3-4 рази на рік) реабілітаційних курсів тривалістю 12-14 днів фонової терапії в поєднанні з силлардом П та гепатопротектором рослинного походження у хворих з ВСД сприяє довготривалій ремісії та попередженню розвитку ДЕ.

1. Шевчук В.А. Взаємозвязок функціонального стану вегетативної нервової системи та печінки при вегето-судинній дистонії у ліквідаторів аварії на ЧАЕС // Український вісник психоневрології. - Харків, 1996. - Т.4, Вип. 5(12). - С. 127-128.

2. Пітик М.І., Євчук С.І., Шевчук В.А., Пітик О.І. Динаміка вегетативних розладів та психічної дезадаптації у ліквідаторів аварії на ЧАЕС // Український вісник психоневрології. - Харків, 1996. - Т.4, Вип. 5(12). - С. 94-96.

3. Пітик М.І., Шевчук В.А. Комплексне застосування гепатопротектора рослинного походження і ентеросорбента при лікуванні вегето-судинної дистонії у ліквідаторів аварії на ЧАЕС // Галицький лікарський вісник. - Івано-Франківськ, 1997. - Т.4-число 2. - С. 21-23.

4. Шевчук В.А. Клінічна оцінка спектру сироваткового білка у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, які хворіють на цереброваскулярні захворювання // Галицький лікарський вісник. - Івано-Франківськ, 1997. - Т.4-число 3. - С. 64-68.

5. Шевчук В.А. Стан гуморального імунітету у хворих з цереброваскулярною патологією, які приймали участь в ліквідації аварії на ЧАЕС // Галицький лікарський вісник. - Івано-Франківськ, 1998. - Т.5-число 1. - С. 89-91.

6.Пітик Микола, Шевчук Вікторія. Оптимізація комплексного лікування хворих на вегето-судинну дистонію, ліквідаторів аварії на ЧАЕС // Українські медичні вісті. - Київ, 1998. - Том 2, Ч. 1-2(59-60). - С. 263.

7. Патент 22794 А, Україна 5 А61К 35/78: Спосіб одержання засобу для лікування гепатиту / Мамчур Ф.І., UA, Глушко Л.В., UA, Нейко Є.М., UA, Нейко В.Є, UA, Шевчук В.А., UA. Заявлено 05.06.96. Опубліковано 21.04.98. Офіц. бюл. "Промислова власність". - 1998. - №2. - 2 с.

8. Пітик М.І, Шевчук В.А. Дослідження клініко-невро-огічих проявів, церебральної гемодинаміки та електрогенезу при вегето-судинній дистонії у ліквідаторів аварії на ЧАЕС в процесі їх реабілітації // Медична реабілітація потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи: Тез. доп. наук.-практ. конф. - Трускавець, 1996. - С. 95-96.

9. Василюк М.Д., Шевчук В.А., Василюк С.М., Ігнацевич П.П., Витвитський З.І., Мисліборський В.В. Стан імунологічної реактивності організму у населення Прикарпаття до і після аварії на Чорнобильській АЕС // Медична реабілітація потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи: Тез. доп. наук.-практ. конф. - Трускавець, 1996. - С. 81-82.

10. Шевчук В.А. Особливості клінічного перебігу та лікування пароксизмальних станів у хворих з вегето-судинною дистонією, ліквідаторів аварії на ЧАЕС // Матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 25-річчю створення Львівської міської клінічної лікарні швидкої допомоги "Сучасні аспекти невідкладної допомоги": Тези доп. - Львів, 1997. - Книга II. - С. 151.

11. Шевчук В.А., Пітик О.М., Попова С.П. Динаміка деяких показників перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної активності в процесі лікування хворих з вегето-судинною дистонією у ліквідаторів аварії на ЧАЕС // Тези доп. 29-ї обл. конф. молодих вчених-медиків. - Івано-Франківськ, 1997. - С. 24-25.

12. Шевчук В.А. Показники вегетативної реактивності та церебрального кровотоку при вегето-судинній дистонії у ліквідаторів аварії на ЧАЕС // Тези доп. 29-ї обл. конф. молодих вчених-медиків. - Івано-Франківськ, 1997. - С. 23-24.

Размещено на .ru