Клініко-патогенетична характеристика та лікування хронічного гепатиту на тлі туберкульозу легенів і хронічної алкогольної інтоксикації - Автореферат

Токсичний вплив на печінку відбувається як при туберкульозі легенів, особливо його деструктивних формах, при яких хворі протягом тривалого періоду отримують протитуберкульозні препарати (А.Г. В теперішній час алкоголізм і побутове пияцтво виявляються у 60-80% хворих на туберкульоз легенів чоловічої статі; особливо значна розповсюдженість алкоголізму серед хворих на хронічний деструктивний туберкульоз легенів (А.Г. Спеціально проведеними в Україні дослідженнями встановлено, що частота зустрічності патології печінки серед хворих з деструктивними формами туберкульозу легенів складає 60-66%; при цьому переважають токсичний гепатит, повязаний з тривалим прийомом протитуберкульозних препаратів, і загострення хронічної патології печінки (І.О. Використання загальноприйнятого лікування гепатопротекторами (есенціале, ліпостабіл, сілібор), вітамінами і десенсибілізуючими засобами не забезпечує в достатньому ступені корекції клініко-біохімічних показників у хворих на патологію печінки на тлі туберкульозу легенів, в звязку з чим у більшості обстежених печінкові проби залишаються зміненими до кінця перебування в стаціонарі (О.І. Наявність патології печінки негативно впливає на ефективність лікування хворих на деструктивний туберкульоз легенів, зокрема частоту загоєння порожнин розпаду та знебацилення; середній показник перебування в стаціонарі у хворих на туберкульоз легенів на тлі уражень печінки підвищується в 2,6-2,9 рази (О.І.При сумісному обстеженні з лікарем-наркологом цього контингенту хворих у 59 (28,6%) з них було виявлено донозологічні форми зловживання алкоголем з наявностю ХАІ, у 42 (20,4%) - хронічний алкоголізм (ХА) I ст. і у 27 (13,1%) хворих - ХА II ст. Група порівняння містила 78 (37,9%) хворих на ХГ, у яких не було виявлено ознак зловживання алкоголем. Хворі із поєднанням туберкульозу легенів і ХАІ були поділені на дві рандомізовані за віком і клінічним перебігом ХГ групи. Поряд з загальноклінічним обстеженням та дослідженням функціональних проб печінки (білірубін та його фракції, активність АЛАТ, АСАТ, ГГТП та ЛФ, тимолова проба, рівень холестерину, ?b-ліпопротеїдів, загального білку, білкових фракцій), хворим проводився комплекс інструментального та біохімічного обстеження для уточнення характеру та виразності патологічного процесу в печінці та підшлунковій залозі (УЗД органів черевної порожнини, активність амілази крові та сечі, ЛДГ та її ізоферментного спектру та ін.). При УЗД ПЗ для хворих основної групи характерні були збільшення розмірів ПЗ (19 хворих), наявність кальцинатів та кальцифікатів в її тканині (61 хворий), нечіткість, нерівність контурів ПЗ, неоднорідність структури за рахунок ділянок фіброзу (12 осіб), розширення вірсунгової протоки (28 хворих), кисти ПЗ (20 осіб).Серед хворих з хронічними гепатитами на тлі туберкульозу легенів та ХАІ діагноз ХТГ переважно медикаментозного генезу виставлено у 60,7% обстежених; у 20,9% мало місце загострення ХГ переважно алкогольного генезу, у 18,4% - переважно вірусної етіології (ХГ В або ХГ С). У 75,8% хворих на ХГ на тлі туберкульозу легенів та ХАІ діагностовано ХП, який перебігає за типом кальцифікуючого панкреатиту з явищами обструкції протокової системи ПЗ і суттєвим зниженням її функціонального стану. Особливостями клінічного перебігу ХП у цих хворих є мала інтенсивність больового синдрому, швидке прогресування зовнішньосекреторної недостатності ПЗ, латентний перебіг захворювання ПЗ. У хворих на ХГ на тлі ХАІ відмічаються прояви синдрому ендогенної “метаболічної” інтоксикації, зниження активності ферментів антиоксидантного захисту, підвищення ПОЛ та рівня циклічних нуклеотидів. Встановлено позитивний вплив ербісолу на клініко-біохімічні та імунологічні показники у хворих на ХГ на тлі туберкульозу легенів в поєднанні з ХАІ.

2. Основний зміст роботи

Серед хворих з хронічними гепатитами на тлі туберкульозу легенів та ХАІ діагноз ХТГ переважно медикаментозного генезу виставлено у 60,7% обстежених; у 20,9% мало місце загострення ХГ переважно алкогольного генезу, у 18,4% - переважно вірусної етіології (ХГ В або ХГ С). ХТГ у даної групи хворих характеризується поступовим початком, вираженою гепатомегалією, підвищенням коефіцієнту де Рітіса, наявністю більш ніж у половини обстежених синдрому внутрішньопечінкового холестазу з високим рівнем ГГПТ та ЛФ.

У 75,8% хворих на ХГ на тлі туберкульозу легенів та ХАІ діагностовано ХП, який перебігає за типом кальцифікуючого панкреатиту з явищами обструкції протокової системи ПЗ і суттєвим зниженням її функціонального стану. Особливостями клінічного перебігу ХП у цих хворих є мала інтенсивність больового синдрому, швидке прогресування зовнішньосекреторної недостатності ПЗ, латентний перебіг захворювання ПЗ. У хворих на туберкульоз легенів, які не зловживали алкоголем, ХП розвився в 55,1% випадків.

Імунологічні зсуви у хворих на ХГ характеризуються Т-лімфопенією, дисбалансом субпопуляційного складу Т-лімфоцитів, підвищенням рівня ЦІК, переважно за рахунок найбільш патогенних середньо- (11S-19S) та дрібномолекулярних (<11S), зниженням ФАМ. В групі хворих з наявністю ХАІ в 87,5% випадків виявлена суттева активація аутоімунних та імунокомплексних реакцій до тканинних аутоантигенів, більш виразна при наявності ураження ПЗ.

У хворих на ХГ на тлі ХАІ відмічаються прояви синдрому ендогенної “метаболічної” інтоксикації, зниження активності ферментів антиоксидантного захисту, підвищення ПОЛ та рівня циклічних нуклеотидів. Зсуви біохімічних показників були більш суттєві при наявності ХП.

Встановлено позитивний вплив ербісолу на клініко-біохімічні та імунологічні показники у хворих на ХГ на тлі туберкульозу легенів в поєднанні з ХАІ. При цьому включення ербісолу до комплексу лікування обстежених хворих сприяло позитивній динаміці клінічних проявів ХП, покращанню зовнішньо- та внутрішньосекреторної функції ПЗ.

Дані диспансерного обстеження дозволили встановити у 88,9% хворих на ХГ та 84,7% пацієнів з діагнозом ХП, які отримували ербісол, досягнення повноцінної клініко-біохімічної ремісії при умові припинення зловживання алкогольними напоями.

Список праць, надрукованих за темою дисертації

3. Клочков А.Е., Губергриц Н.Б. Патология поджелудочной железы при гепатитах у больных туберкулезом легких и хроническим алкоголизмом // Здравоохр. Донбасса. - 1996. - № 1. - С. 10-14.

4. Клочков О.Є. Імунологічні зсуви у хворих на хронічний токсико-алергічний гепатит на тлі туберкульозу легенів та хронічного алкоголізму // Укр. медичний альманах. - 2000. - Том 3, № 1. - С. 74-76.

5. Клочков А.Е. Иммунологические показатели у больных туберкулезом на фоне хронического алкоголизма // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - Київ та інш., 1998. - Вип. 4 (18). - С. 96-103.

6. Клочков О.Є. Деякі метаболічні зрушення у хворих на туберкульоз легенів на тлі цукрового діабету і хронічної патології гепатобіліарної системи // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - Київ та інш., 1998. - Вип. 5 (19). - С. 169-176.

7. Клочков А.Е. Некоторые показатели иммунитета и состояние микрогемодинамики у больных с хроническими гепатитами на фоне туберкулеза легких и хронической алкогольной интоксикации // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - Київ та інш., 1998. - Вип. 6 (20). - С. 156-167.

8. Клочков А.Е. Синдром эндогенной интоксикации у больных хроническими гепатитами на фоне туберкулеза легких и хронической алкогольной интоксикации // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - Київ та інш., 1999. - Вип. 1 (21). - С. 247-251.

9. Клочков А.Е. Иммунологические показатели у больных хроническим токсическим гепатитом на фоне туберкулеза легких и алкоголизма // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - Київ та інш., 1999. - Вип. 4 (24). - С. 171-179.

10. Клочков О.Є. Вплив ербісолу на клініко-імунологічні та біохімічні показники у хворих на хронічний токсичний гепатит на тлі туберкульозу легенів і хронічної алкогольної інтоксикації // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - Київ та інш., 1999.-Вип.6(26).-С.162-169.

11. Клочков О.Є., Губергріц Н.Б. Динаміка показників пероксидації ліпідів та стан системи антиоксидантного захисту при лікуванни ербісолом хронічного токсичного гепатиту на тлі туберкульозу легенів // Фізіологія та патологія імунітету, гемостазу та перекисного окислення ліпідів: Зб.тез.доп.Міжнар.конф.- Полтава,1997.-С. 82-83.