Клініко-патогенетична характеристика поперекових вертеброгенно обумовлених больових синдромів - Автореферат

Основні матеріали дисертації є індивідуальними фраґментами планових та пошукових тем, що виконувалися в Інституті неврології, психіатрії та наркології АМН України: за № держреєстрації 0196U000988 “Розробити технологію і нові підходи до застосування фізико-технічних методів лікування, профілактики і реабілітації хворих з неврологічною патологією, стійкою до традиційної терапії (наслідки іонізуючого опромінювання, черепно-мозкових травм, нейроінфекції)”; за № держреєстрації 0198U007890 “Розробити науково-обґрунтований, уніфікований гарантований комплекс лікувально-діагностичних заходів на різних етапах надання неврологічної, психіатричної, а також наркологічної допомоги хворим при ургентних станах”. У роботі вперше доведено велику роль сукупності взаємозвязку і взаємного впливу таких психологічних чинників, як субєктивна оцінка інтенсивності больових відчуттів і типу відношення до хвороби у пацієнтів із вертеброгенним поперековим больовим синдромом. Дезадаптивні типи реагування на хворобу, як інтрапсихічної, так і інтерпсихічної спрямованості, переважали у хворих з високим рівнем субєктивної інтенсивності больових відчуттів; у пацієнтів з низьким її рівнем відмічено домінування адаптивних типів відношення до хвороби. Хворі були розділені на 3 клінічні групи: хворі з чисто корінцевими синдромами - 39 осіб (36,4%), хворі з рефлекторними синдромами - 47 осіб (43,9%) і хворі зі сукупними синдромами - 21 особа (19, 7%). У хворих із корінцевими синдромами температура в більшому ступені була знижена на “хворому” боці.Клініко-психологічні дослідження показали велику роль сукупності взаємозвязку і взаємовпливу таких психологічних чинників, як субєктивна оцінка інтенсивності больових відчуттів і типу відношення до хвороби у пацієнтів з вертеброгенним поперековим больовим синдромом. Мінімальні значення (21,0±2,1) загальної інтенсивності больових відчуттів відзначаються у хворих з корінцевими больовими синдромами. Спрямованість реагування на хворобу детермінована переважно преморбідними особистісними особливостями, які в умовах хронічного захворювання стають більш вираженими, і характером клінічних проявів остеохондрозу поперекового відділу хребта. Вегетативно-судинні розлади у хворих з більш вираженими психоемоційними порушеннями мають частіше двосторонній характер, тоді як при меншій вираженості невротичних рис особистості вегетативно-судинні реакції більш локальні і у меншому ступені торкаються протилежного здорового боку. У хворих з поперековим вертеброгенно обумовленим больовим синдромом визначається сумісне ураження артеріального і венозного кровообігу, що веде до порушення мікроциркуляції, тканинного обміну і трофіки, а також створює порочне патофізиологічне коло.

1. В дисертації проведене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми сукупності різних патогенетичних чинників поперекових вертеброгенно обумовлених больових синдромів і на цій основі розроблена система лікувально-профілактичних заходів.

2. Клініко-психологічні дослідження показали велику роль сукупності взаємозвязку і взаємовпливу таких психологічних чинників, як субєктивна оцінка інтенсивності больових відчуттів і типу відношення до хвороби у пацієнтів з вертеброгенним поперековим больовим синдромом.

3. Відзначається певна специфічність субєктивної реакції особистості на хронічний больовий синдром. Жінки схильні оцінювати загальну інтенсивність больових відчуттів більш гостро і більш емоційно на них реагувати на тлі більш низького рівня оцінювання актуального больового відчуття. Чоловіки ж, навпаки, характеризуються більш гострою реакцією на актуальні больові відчуття і менше вираженими субєктивними реакціями на загальну інтенсивність болю та емоційними реакціями на нього.

4. Порівняльний аналіз показав, що максимальна (23,2±2,3 бали) загальна субєктивна інтенсивність больових відчуттів відзначається в групі хворих з рефлекторним больовим синдромом. Мінімальні значення (21,0±2,1) загальної інтенсивності больових відчуттів відзначаються у хворих з корінцевими больовими синдромами. У групі пацієнтів з змішаними больовими синдромами цей показник склав 22,4±2,0 бали.

5. Спрямованість реагування на хворобу детермінована переважно преморбідними особистісними особливостями, які в умовах хронічного захворювання стають більш вираженими, і характером клінічних проявів остеохондрозу поперекового відділу хребта. Наявність у хворого вираженої субєктивної інтенсивності больового синдрому є психологічним чинником “ризику” формування у нього того або іншого варіанта “дезадаптивного” реагування на своє захворювання.

6. Вегетативно-судинні розлади у хворих з більш вираженими психоемоційними порушеннями мають частіше двосторонній характер, тоді як при меншій вираженості невротичних рис особистості вегетативно-судинні реакції більш локальні і у меншому ступені торкаються протилежного здорового боку. Ці розлади носять більше функціональний характер і є складовою частиною складної реакції організму на больове подразнення.

7. У хворих з поперековим вертеброгенно обумовленим больовим синдромом визначається сумісне ураження артеріального і венозного кровообігу, що веде до порушення мікроциркуляції, тканинного обміну і трофіки, а також створює порочне патофізиологічне коло.

8. У хворих з хронічними больовими синдромами спостерігається зниження сумарної активності ендорфінів до 1,58±0,16 пмоль/мл. Істотних достовірних відмінностей між виділеними клінічними групами не відзначається. У хворих з більшою вираженістю больового синдрому (КВВ>4) вміст ендорфінів у крові вірогідно нижче (1,196±0,15 пмоль/мл), чим у групі хворих із меншою інтенсивністю больових відчуттів (КВВ<4) - 2,726±0,48 пмоль/мл.

9. У хворих з вертеброгенно обумовленим поперековим больовим синдромом амплітуда біопотенціалів мязів спини у спокої вища, ніж у контрольній групі. При максимальному скороченні мязів спини у хворих амплітуда біопотенціалів нижча, ніж у контрольній групі. Найбільш демонстративно структура електроміограми змінювалась у хворих з рефлекторним больовим синдромом.

10. Клінічні та інструментальні дослідження показали, що особливості патоморфологічних змін і патофізиологічних механізмів обумовлюють різні клінічні синдроми і їхню вираженість. Проте ступінь вираженості больового синдрому не завжди відповідає ступеню вираженості морфологічних змін за даними рентгенологічних досліджень і МР-томографії.

11. Лікувальні заходи повинні бути диференційованими і спрямованими на всі ланки пато- і саногенезу хвороби, а також на саму особистість хворого з використанням різних психотерапевтичних методик. У лікувально-реабілітаційний комплекс бажано включати і новий метод обємного пневмопресингу. Цей метод, крім нормалізації мікроциркуляції і трофіки, позитивно впливає і на інші патогенетичні ланки больового синдрому.

1. Василовский В.В. Исследование ?-эндорфина у больных с вертеброгенным поясничным болевым синдромом // Медицина сегодня и завтра. - 1999. - №3-4. - С.71-72.

2. Василовский В.В. Аутоиммунные реакции у больных с неврологическими проявлениями остеохондроза поясничного отдела позвоночника // Український вісник психоневрології. - 1999. - Том 7, вип. 3(21). - С.47-48.

3. Василовский В.В. Динамика изменений выраженности вертеброгенного рефлекторного поясничного болевого синдрома по данным электромиографии // Український вісник психоневрології. - 1999. - Том 7, вип. 2(20). - С.14-15.

4. Шестопалова Л.Ф., Василовский В.В., Волошина Н.П. Боль при вертеброгенном поясничном болевом синдроме: медико-психологические аспекты // Експериментальна і клінічна медицина. - 2001. - №1. - С.145-146. (автором проведено набір клінічного матеріалу, клінічні обстеження, обробка та інтерпретація їх результатів).

5. Шестопалова Л.Ф., Волошина Н.П., Василовский В.В. Особенности отношения к своему заболеванию больных с различными формами вертеброгенного поясничного болевого синдрома // Український вісник психоневрології. - 2001.- Том 9, вип. 1(26). - С. 91-93. (автором проведено набір клінічного матеріалу, клінічні обстеження, обробка та інтерпретація їх результатів, підготовка до друку).

6. Волошина Н.П., Василовский В.В. Вегетативно-сосудистые изменения у больных с вертеброгенным поясничным болевым синдромом // Український вісник психоневрології. - 2001.- Том 9, вип. 4(29). - С. 68-69. (автором проведено набір клінічного матеріалу, клінічні обстеження, обробка та інтерпретація їх результатів, підготовка до друку).

7. Волошин П.В., Мерцалов В.С., Волошина Н.П., Василовская Л.Ф., Деркач Ю.К., Лапшина Л.А., Слюсаренко И.Т., Василовский В.В., Таршинов И.В., Зайцев В.Д. Пневмопрессинг в комплексном лечении вертеброгенного болевого синдрома при неврологических проявлениях остеохондроза: Методические рекомендации / - Киев, 1999. - 10 с. (автором проведено набір клінічного матеріалу, клінічні обстеження, обробка та інтерпретація їх результатів).