Клініко-патогенетична характеристика неспецифічного виразкового коліту з позакишковими ураженнями та оптимізація його терапії - Автореферат

Антропогенне забруднення біосфери, урбанізація, алергізація, збільшення впливу несприятливих зовнішніх факторів призводять не тільки до зростання частоти НВК, а й до частішання тяжких, поширених форм захворювання, позакишкових уражень і ускладнень НВК (В.Т. Серед факторів, що сприяють розвитку НВК, позакишкових уражень найменш вивченим є питання про значення генетично обумовлених особливостей сполучної тканини, хоча вони можуть чинити вплив на стан слизового барєру кишечнику та слизоутворення. У хворих на НВК з позакишковими ураженнями особливості змін імунітету й цитокінової регуляції, ПОЛ і АОЗ, рівнів гістаміну, серотоніну, вільних амінокислот плазми крові, мікрофлори та слизоутворення кишечнику практично не вивчено. У той же час знання патогенетичних особливостей, характеру метаболічних та імунних порушень у хворих з різними формами НВК і різними позакишковими ураженнями не тільки поглибить теоретичні уявлення про окремі патогенетичні механізми НВК, але й стане науковим обґрунтуванням при розробці алгоритму обстеження й лікування таких хворих. Розробити схеми модифікації терапії у хворих на НВК з позакишковими ураженнями й оцінити ефективність включення препаратів вісмуту, ректального введення антиоксидантів, пробіотиків, комплексу незамінних амінокислот у терапію НВК.Серед хворих з дистальним НВК переважали пацієнти з клінічною активністю менше 6 балів, серед пацієнтів з лівобічним НВК - хворі з активністю 6-12 балів, а серед хворих з тотальним НВК домінували пацієнти з активністю більше 12 балів. Зі збільшенням поширеності запалення в кишечнику у хворих частіше виявлялась алергія: при дистальному НВК її мали 17,9% хворих, а при тотальному 28,3%. Домішку крові в калі виявлено у 76,1% хворих, зокрема у всіх хворих з тотальним НВК, 86,0% хворих з лівобічним колітом і тільки у 57,1% хворих з дистальним НВК (P<0,05). Позакишкові прояви у хворих на НВК виявлено в 60,5% випадків, 41,7% пацієнтів мали позакишкові ураження двох і більше органів і систем, при цьому у однієї третини цих хворих спостерігалось ураження двох органів, а у двох третин - трьох і більше органів і систем. Якщо серед усіх хворих на НВК численні позакишкові ураження виявлено у 41,7% хворих, то у пацієнтів з пятьма й більше стигмами ДСТ поліорганні позакишкові прояви НВК були у 61,5% хворих.У дисертації наведено теоретичне обґрунтування й нове вирішення наукової проблеми щодо вдосконалення діагностики та лікування НВК та його позакишкових уражень, уточнено значущість сприяючих факторів і низки патогенетичних механізмів у розвитку позакишкових проявів НВК, порушень слизового барєра товстої кишки, процесів слизоутворення, мікробіоценозу кишечнику, характеру імунологічних, метаболічних змін і на цій основі запропоновано класифікацію позакишкових уражень у хворих на НВК і алгоритм обстеження й лікування цих хворих. Позакишкові прояви у хворих на НВК виявлено у 60,5% випадків, 41,7% пацієнтів мали позакишкові ураження двох і більше органів і систем. Вказані зрушення були максимальними у хворих з тотальним НВК, позакишковими ураженнями. Кількість і якісний склад слизу були особливо зміненими у хворих на НВК з ураженнями печінки, серця, поліорганними ураженнями. У хворих на НВК визначалась активація системи ПОЛ з пригніченням антиоксидантного захисту, які були більш значними у хворих з поширеними формами НВК, високою активністю процесу, за наявності уражень серця, печінки, поліорганних уражень, у хворих, які виділяли кишкову паличку зі зміненими ферментативними властивостями.

Основний зміст роботи

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування й нове вирішення наукової проблеми щодо вдосконалення діагностики та лікування НВК та його позакишкових уражень, уточнено значущість сприяючих факторів і низки патогенетичних механізмів у розвитку позакишкових проявів НВК, порушень слизового барєра товстої кишки, процесів слизоутворення, мікробіоценозу кишечнику, характеру імунологічних, метаболічних змін і на цій основі запропоновано класифікацію позакишкових уражень у хворих на НВК і алгоритм обстеження й лікування цих хворих.

1. НВК зустрічався з рівною частотою у чоловіків і жінок початок захворювання та більш агресивний перебіг частіше спостерігався у віці до 35 років. Серед обстежених хворих дистальний НВК мали 46,7% пацієнтів, лівобічний НВК - 27,8% , а тотальний НВК 25,5% пацієнтів. Легкий перебіг захворювання встановлений у 55,2% хворих, середньо-тяжкий - у 25,4%, а тяжкий перебіг НВК був у 19,4% пацієнтів.

2. Встановлено, що 53,3% пацієнтів з НВК мали декілька факторів щодо розвитку НВК: генетичну схильність, прояви харчової алергії, гострі кишкові інфекції в анамнезі, тривалі порушення характеру та режиму харчування. У хворих з розповсюдженими формами НВК у середньому в 2 рази частіше зустрічалися генетична схильність, полівалентна алергія та кишкові інфекції в анамнезі, а тривалі порушення характеру й режиму харчування переважали у пацієнтів з дистальним НВК.

3. Позакишкові прояви у хворих на НВК виявлено у 60,5% випадків, 41,7% пацієнтів мали позакишкові ураження двох і більше органів і систем. У 18,7% хворих численні позакишкові ураження сполучались з наявністю антифосфоліпідного синдрому. При тотальному НВК численні позакишкові ураження виявлено у 84,8% хворих, а при дистальному НВК - у 8,3%. Серед позакишкових уражень частіше за все виявлялися ураження шкіри (35,5%), суглобів (33,3%) і печінки (32,2%), рідше - ураження серця (26,1%), щитовподібної залози (12,2%), очей (10,6%), нирок (9,7%). Позакишкові ураження частіше виникали при розповсюджених формах, тяжкому перебігу і високій активності НВК.

4. У 98,6% хворих на НВК встановлено стигми дисплазії сполучної тканини та дисембріогенезу, а більш ніж у половини хворих виявлено численні стигми ДСТ. У хворих з численними стигмами ДСТ частіше спостерігався розповсюджений НВК з високою активністю, позакишкові ураження як імунопатологічного, так і метаболічного генезу, поліорганні позакишкові ураження.

5. Мікробіоценоз кишечнику та слизоутворення у хворих на НВК були порушеними. У мікробному пейзажі товстої кишки визначалося зниження кількості біфідобактерій, лактобацил, модифікації ферментативних властивостей кишкової палички, підвищення кількості та питомої ваги факультативних бактерій - ентеробактера, клебсієл, клостридій і протея з формуванням стійких бактеріальних асоціацій у сполученні зі значною активацією анаеробів. Вказані зрушення були максимальними у хворих з тотальним НВК, позакишковими ураженнями.

Слизоутворення у всіх хворих на НВК було порушеним зі зниженням кількості слизу та змінами його складу зі зменшенням глікопротеінів, глікозамінгліканів, полісахаридів та окремих моносахаридів. Кількість і якісний склад слизу були особливо зміненими у хворих на НВК з ураженнями печінки, серця, поліорганними ураженнями. У хворих з ДСТ порушення слизоутворення були більш вираженими.

6. Рівні серотоніну та гістаміну плазми крові у хворих на НВК були підвищеними. Найбільш виражене підвищення серотоніну відзначено у хворих з тотальним НВК, тяжким перебігом, високим ступенем активності, ураженнями печінки, щитоподібної залози, поліорганими ураженнями, анемією.

Підвищення гістаміну виявлено при тяжкому перебігу НВК, алергічних ураженнях шкіри, поліорганних позакишкових проявах і ураженнях щитоподібної залози. У хворих з генетичною схильністю, численними стигмами ДСТ підвищення гістаміну було більш значним. Наявність кишкової палички зі зміненими ферментативними властивостями сполучалась з більш значним підвищенням гістаміну.

7. У хворих на НВК визначалась активація системи ПОЛ з пригніченням антиоксидантного захисту, які були більш значними у хворих з поширеними формами НВК, високою активністю процесу, за наявності уражень серця, печінки, поліорганних уражень, у хворих, які виділяли кишкову паличку зі зміненими ферментативними властивостями.

8. Рівень вільних амінокислот плазми крові у хворих на НВК був зміненим. У всіх хворих визначалась дисаміноацидемія зі зниженням рівня незамінних амінокислот при підвищенні рівня замінних амінокислот переважно глутамінової кислоти, гліцину, серину, гістидину та орнітину. Загальний пул вільних амінокислот крові у хворих з дистальним і лівобічним НВК був зниженим, а при тотальному НВК наближався до верхньої межі норми. Наявність дисаміноацидемії у хворих на НВК сполучалась зі змінами біотрансформації амінокислот і значною активацією процесів катаболізму. Найбільш виражені зміни амінокислотного метаболізму виявлено у хворих на НВК з ураженнями печінки, поліорганними ураженнями, антифосфоліпідним синдромом.

9. Зміни імунного статусу та цитокінового профілю у хворих на НВК були гетерогенними й залежали від поширеності, активності НВК й характеру позакишкових уражень. У хворих на НВК виявлено дисбаланс цитокінової регуляції з підвищенням рівня прозапальних цитокінів Іл-1, 2, 6, 8, ФНП-а і зниженням протизапальних інтерлейкінів Іл-4, 10, зниження IGA, підвищення рівня IGE і ЦІК, зниження кількості CD-8 . Найбільш вираженими порушення імунітету й цитокіновий дисбаланс були у пацієнтів з поширеними формами НВК, високою активністю й численними позакишковими ураженнями. При дистальному НВК, низькій активності виявлено тільки підвищення Іл-2 при нормальному рівні інших цитокінів, підвищенні IGE та зниженні IGA та IGG.

У хворих з позакишковими ураженнями визначався значний цитокіновий дисбаланс із підвищенням Іл-8, зниженням Іл-4. Максимальний дисбаланс рівнів Іл-8 та Іл-4 при високому IGE виявлено у хворих з ураженнями шкіри, поліорганними ураженнями; дисбаланс Іл-2 та Іл-4, зниження CD-8 при ураженнях печінки, щитоподібної залози, поліорганних ураженнях.

10. Гетерогенність окремих патогенетичних ланок у хворих на різні форми НВК, різні позакишкові ураження зумовлює відображення цих особливостей у класифікації, в індивідуалізованих схемах обстеженя й лікування. Розроблено класифікацію позакишкових уражень при НВК і схеми обстеження хворих з різними формами НВК.

11. Лікувальний комплекс хворих на НВК складався з базисної терапії, що включає дієтотерапію, вітамінотерапію, препарати 5-аміносаліцилової кислоти, за показаннями - кортикостероїди. Крім того, патогенетично обгрунтовано включення до терапії НВК пробіотиків, препаратів вісмуту, комплексу амінокислот.

Включення препаратів вісмуту у хворих на НВК не впливало на частоту й термін досягнення клінічної, ендоскопічної та гістологічної ремісії, але стимулювавало продукцію слизу та його дозрівання, сприяло тенденції до нормалізації мікробного пейзажу товстої кишки, прискорювало нормалізацію частоти випорожнення, зникнення метеоризму.

Застосування антиоксидантів (вітамінів А та Е) у клізмах у хворих з дистальним НВК прискорювало зникнення больового синдрому, домішок крові та слизу в калі, збільшувало частоту гістологічної ремісії, поліпшувало слизоутворення, сприяло нормалізації активності ПОЛ і антиоксидантного захисту.

Включення пробіотиків з різними штамами лактобацил, не впливаючи на частоту клінічної, ендоскопічної та гістологічної ремісії, збільшувало тривалість ремісії, сприяло ліквідації або зменшенню суглобового синдрому, попередженню появи нових позакишкових уражень, прискорювало нормалізацію випорожнення, нормалізацію мікробіоценозу товстого кишечнику, рівнів IGA, IGE, серотоніну та гістаміну.

Використання амінокислотного комплексу сприяло збільшенню частоти та зменшенню терміну досягнення клінічної, ендоскопічної та гістологічної ремісії, збільшенню тривалості ремісії, призводило до зменшення дисаміноацидемії та нормалізації рівня незамінних амінокислот крові, до більш вираженої нормалізації цитокінового профілю.

Практичні рекомендації

1. Наявність у хворих на НВК генетичної схильності, полівалентної алергії, кишкових інфекцій в анамнезі обумовлює необхідність включення цих пацієнтів у групу ризику щодо виникнення поширених форм, тяжкого перебігу захворювання, формування позакишкових уражень НВК.

2. Визначення стигм дисплазії сполучної тканини та стигм дисембріогенезу при клінічному огляді хворих на НВК є необхідним для прогнозування прогресування НВК, розвитку позакишкових проявів. Наявність у хворих на НВК численних стигм дисплазії сполучної тканини та дисембріогенезу є підставою для включення таких пацієнтів у групу ризику за виникненням позакишкових проявів НВК.

3. Близько 60% хворих на НВК мають позакишкові прояви, зокрема 41,7% - позакишкові ураження двох і більше органів і систем. При характеристиці позакишкових уражень НВК необхідно враховувати кількість уражених органів і систем, виділяючи моно-, оліго- та поліорганні форми, локалізацію ураження, синхронність перебігу позакишкових проявів із загостреннями НВК, поширеність НВК, провідний патогенетичний механізм уражень згідно з запропонованою класифікацією. Це дозволяє розробити індивідуалізовану схему обстеження та лікування таких хворих.

4. Схема обстеження хворого на НВК повинна включати загальний аналіз крові та сечі, ЕКГ, ендоскопічне обстеження товстої кишки з біопсією та гістологічним дослідженням біоптату. Вибір біохімічних аналізів проводиться залежно від характеру позакишкових проявів. Хворим з олігоорганними позакишковими проявами необхідно визначати імунний статус, а хворим на НВК з поліорганними позакишковими ураженнями до плану обстеження необхідно включати визначення імунного статусу з цитокіновим профілем і серологічні маркери антифосфоліпідного синдрому (антитіла до кардіоліпіну, антитіла до b2-глікопротеїну-1 або реакцію Вассермана, яка проводиться з кардіоліпіновими антитілами).

5. Всім хворим на НВК необхідно проводити базисну терапію, що включає дієтотерапію, вітамінотерапію, препарати 5-аміносаліцилової кислоти, за показаннями - системні або топічні кортикостероїди. Крім цього, до лікування НВК окремим групам хворих доцільно включати препарати вісмуту, пробіотики, амінокислоти.

6. Препарати вісмуту доцільно застосовувати у хворих на НВК з частим випорожненням, значними домішками крові та слизу, здуттями живота й метеоризмом, вираженими порушеннями слизоутворення та слизового барєра кишечнику, ураженнями печінки та поліорганними позакишковими ураженнями, значною поширеністю, тяжкістю й активністю процесу.

7. Застосування антиоксидантів - вітамінів А та Е в клізмах показане хворим на дистальний і лівобічний НВК з больовим синдромом, значними домішками крові та слизу в калі, вираженими порушеннями слизоутворення та високою активністю ПОЛ.

8. Використання пробіотиків, що включають різні штами лактобацил, показане як пацієнтам з дистальними формами НВК і позакишковими проявами, так і хворим з поширеними формами НВК з ураженнями суглобів, шкіри, печінки, поліорганними позакишковими проявами, а також хворим на НВК з алергією.

9. Включення до терапії комплексу незамінних амінокислот є доцільним для хворих на НВК з тяжкими, поширеними формами коліту, його високою активністю, вираженими метаболічними порушеннями й дефіцитами. Комплекс амінокислот показаний хворим з поліорганними позакишковими проявами, ураженнями печінки, серця, метаболічного генезу, ураженнями шкіри та пацієнтам з численнимии стигмами дисплазії сполучної ткании.

1. Dorofeyev A.E. Dilated cardiomiopathy at patients with chronic viral hepatitis and ulcerative colitis // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 1997. -Т. 6, № 1. - C. 34-36.

2. Сравнительная эффективность применения эспумизана и карбоэнтеросорбента у больных с синдромом раздраженной толстой кишки / Руденко Н.Н., Дорофеев А.Э., Агибалов А.Н., Томаш О.В. // Врачебное дело. - 1997. -№ 6. - С. 115-117. Автор самостійно зібрав клінічний матеріал та надав результати власних досліджень по особливостям перебігу синдрому підразненої кишки, провів статистичну обробку.

3. Дорофеев А.Э. Использование лазеротерапии у больных хроническим колитом // Здравоохранение Донбасса.- 1997. - № 1. - С.34-37.

4. Дорофеев А.Э. Эффективность лазеротерапии у больных хроническим колитом // Вестник физиотерапии и курортологии.- 1998. - Т. 4, №2. - С. 22-24.

5. Дорофеев А.Э. Коррекция дисбактериоза как профилактика вторичных иммунодефицитов у больных с воспалительными и функциональными заболеваниями толстой кишки // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1999. - Т. 3, №2. - С. 83-86.

6. Дорофеев А.Э., Василенко И.В., Дорофеева Е.Е. Некоторые механизмы влияния аминокислотна адаптацию сердца к значительным физическим нагрузкам // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 1999. - Т. 8, № 1, Прил. - С. 85 -87. Автор запропонував ідею дослідження розробив його дизайн, приймав участь у зборі матеріалу та проводив його статистичну обробку.

7. Эффективность применения препарата гепабене у больных с функциональной патологией желчевыводящих путей и кишечника / Руденко Н.Н., Дорофеев А.Э., Агибалов А.Н., Гордеева Т.А., Андриенко И.Н., Музыченко Л.А. // Ліки України. - 1999. -№ 7-8. - С. 30-31. Автор розробив ідею дослідження, приймав участь у зборі матеріалу та проводив його статистичну обробку.

8. Дорофеев А.Э. Пути профилактики аритмий у больных с вторичными поражениями миокарда на фоне язвенного колита // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1999. - Т. 3, № 2, Прил. - С. 137-138.

9. Дорофеев А.Э. Некоторые патогенетические механизмы аритмий у больных с вторичными поражениями миокарда на фоне язвенного колита // Таврический медикобиологический вестник. - 1999. - № 3-4. - С. 23-27.

10. Форлакс в лечении хронического запора различного генеза / Руденко Н.Н., Дорофеев А.Э., Агибалов А.Н., Нечипуренко Т.Б., Андриенко И.Н., Музыченко Л.А. // Врачебное дело.- 2000. - № 3 - 4. - С. 94-96. автор запропонував ідею дослідження, проводив збір матеріалу та його статистичну обробку.

11. Дорофеев А.Э., Демина Т.Н. Особенности заболеваний толстой кишки у женщин с гинекологической патологией // Медико-социальные проблемы семьи. - 2000. - Т. 5, №1. - С. 35-37. Автор розробив ідею статті, запропонував та впровадив схеми гастроентерологічного обстеження хворих с гінекологічною патологією, проводив збір матеріалу та його статистичну обробку.

12. Особенности эффективности различных препаратов урсодезоксихолиевой кислоты у больных первичным билиарным циррозом печени / Дорофеев А.Э., Березов В.М., Руденко Н.Н., Логовеева Т.Н. // Ліки України. - 2000.- № 11. - С. 54-55. Автор запропонував ідею статті, проводив збір матеріалу та його статистичну обробку.

13. Дорофеев А.Э. Кожные поражения при неспецифическом язвенном колите // Дерматология, косметология, сексология. - 2000. - № 2-3. - С. 173-176.

14. Дорофеев А.Э. Некоторые внекишечные проявления у больных язвенным колитом // Український медичний альманах. - 2000. - № 5. - С. 67-70.

15. Дорофеев А.Э. Некоторые методы профилактики обострений язвенного колита // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2000. - Т. 3, № 1, Прил. - С. 116-117.

16. Дорофеев А.Э. Антифосфолипидный синдром у больных воспалительными заболеваниями кишечника // Медико-социальные проблемы семьи. - 2000. - Т. 5, № 4. -С. 63-65.

17. Dorofeyev A.E Slime production and colonic flora in patients with connective tissue displasia and ulcerative colitis // J. Pediatria Wspolczesna, Gastroenterol, Hepatol I Zywienie dziecka. - 2000. - Т. 2, № 4. - Р. 293-295.

18. Дорофеев А.Э. Психологический статус и электрическая активность мозга у пациентов с воспалительными и функциональными заболеваниями толстой кишки // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 2000.- № 1. - С. 89-92.

19. Дорофеев А.Э. Особенности язвенного колита в Донецком регионе // Вісник біології і медицини. - 2001. - № 3. - С. 58-63.

20. Дорофеев А.Э. Поражения внутренних органов у больных язвенным колитом // Лікарська справа. - 2001. - № 4. - С. 191-192.

21. Клиническое применение цитраргинина в лечении больных декомпенсированным циррозом печени / Руденко Н.Н., Агибалов А.Н., Дорофеев А.Э., Донскова Т.В., Силаков А.И., Томаш О.В. // Сучасна гастроентерологія. - 2001. - № 2. - С. 62-63. Автор самостійно проводив збір матеріалу та його статистичну обробку.

22. Патогенетические аспекты профилактики и клинико-иммунологическая характеристика вторичного антифосфолипидного синдрома / Дорофеев А.Э., Марселова З., Сцилазова Д., Климова Е. // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2003. - Т. 7, № 1. - С. 126-129. Автор запропонував ідею статті, розробив схеми обстеження хворих на неспецифічний виразковий коліт, проводив збір матеріалу та його статистичну обробку.

23. Дорофеев А.Э. Эффективность бисмофалька и его влияние на слизеобразование у пациентов с неспецифическим язвенным колитом // Сучасна гастроентерологія. - 2003. - № 4. - С. 21-24.

24. Оценка эффективности и безопасности преимущественных блокаторов циклооксигеназы-2 у больных с симптоматическими артритами / Дорофеев А.Э., Березов В.М., Василенко И.В., Руденко Н.Н., Томаш О.В. // Український медичний альманах. - 2003. -Т. 6, № 5. - С. 47-50. Автор розробив ідею статті, проводив збір матеріалу, його аналіз та статистичну обробку.

25. Использование эспумизана у больных с синдромом раздраженной толстой кишки / Дорофеев А.Э., Агибалов А.Н., Андриенко И.Н., Гордеева Т.А., Грушко И.В., Руденко Н.Н., Томаш О.В. // Сборник статей "Вопросы экспериментальной и клинической медицины".- Донецк, 1997.-С. 41-43. Автор придумав ідею статті, проводив збір матеріалу та його статистичну обробку.

26. Дорофеев А.Э. Вторичная дилятационная кардиомиопатия у больных хроническим вирусным гепатитом и язвенным колитом // Матеріали XIV Зїзду терапевтів України.- К., 1998. - С. 127-129.

27. Дорофеев А.Э. Особенности сободно-радикального окисления у больных язвенным колитом // Материалы республиканской конференции гастроэнтерологов. - Ташкент, 1998. - С. 14-15.

28. Дорофеев А.Э. Дисплазия соединительной ткани и слизеобразование у больных язвенным колитом // Труды 28-й конференции «Перспективные направления в изучении патогенеза, новые технологи диагностики и лечения в гастроэнтерологии». - Смоленск-Москва, 2000. - С. 82 - 85.

29. Дорофеев А.Э. Особенности течения патологии гепатобилиарной системы у больных с дисплазией соединительной ткани и синдромом раздраженной кишки // Питання судової медицини та експертної практики: 6-та збірка наукових праць. - Донецьк, 1998. - С. 123-126.

30. Дорофеев А.Э. Комплексная оценка эффективности применения лактобацилл GG у больных левосторонним язвенным колитом. // Гастроентерологія: Міжвідомчий збірник. - Дніпропетровськ, 1999. - С.128-132.

31. Дорофеев А.Э. Недифференцированные синдромы дисплазии соединительной ткани и функциональная патология толстой кишки // Сборник статей «Вопросы экспериментальной и клинической и медицины». - Донецк, 1999. - С. 34 -37.

32. Дорофеев А.Э. Поражения кожи у больных язвенным колитом // Збірка наукових робот «Торсуєвські читання». - Донецьк, 2000. -Вип. 2.- С. 24-30.

33. Дорофєєв А.Е. Місце дисплазії сполученої тканини у патогенезі виразкового коліту та синдрому підразненої товстої кишки // Гастроентерологія: Міжвідомчий збірник. - Дніпропетровськ, 2000. - Вип.30. - С. 176-182.

34. Применение гепабене у больных функциональными заболеваниями желудочно-кишечного тракта / Руденко Н.Н., Дорофеев А.Э., Агибалов А.Н., Артеменко Л.П., Андриенко И.Н., Музыченко Л.А., Михайловина В.Ю., Томаш О.В. // Гастроентерологія: Міжвідомчий збірник. - Дніпропетровськ, 2000. - Вип. 31. - С. 343-347.Автор розробив ідею статті, проводив збор матеріалу та його статистичну обробку.

35. Дорофеев А.Э. Патогенетические механизмы и клинические особенности поражения печени у больных язвенным колитом // Збірник наукових праць співробітників КМАПО. - К., 2002. - Вип. 9. - С. 75-79.

36. Дорофеев А.Э. Состояние гепатобилиарной системы у больных язвенным колитом // Збірник наукових праць: «Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики». - Київ-Луганськ, 2001. -Вип. 5. - С. 319-323.

37. Дорофєєв А.Е. Ефективність харчових волокон у профілактиці алергії у хворих на неспецифічний виразковий коліт. // Збірник наукових праць співробітників КМАПО. - К., 2002. - Вип.11. - С. 420-425.

38. Дорофеев А.Э. Недеферинцированные синдромы дисплазии соединительной ткани и их роль в формировании неспецифического язвенного колита // Зб. наукових праць: «Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики». - Київ-Луганськ, 2004. - Вип. 11. - С. 284-289.

39. Дорофеев А.Э. Воспалительные заболевания толстого кишечника // Лекции повнутренним болезням под ред. В.М.Березова. - Донецк: ООО «Лебедь», 1998.- С. 99-105 .

40. Дорофеев А.Э. Пищевые волокна и их применение в гастроэнтерологии // Немедикаментозные методы лечения в гастроэнтентерологической практике - Донецк: ООО "Лебедь", 1998 . - С. 16-41.

41. Дорофеев А.Э., Руденко Н.Н. Лазеротерапия в гастроэнтерологии // Немедикаментозные методы лечения в гастроэнтерологии. - Донецк: ООО"Лебедь", 1998. - С. 94 -111. Автор проводив збір матеріалу, надав результати власних досліджень по особливостям перебігу патології товстої кишки та використання лазеротерапії у цих хворих провів статистичну обробку матеріалу.

42. Дорофеев А.Э. Поражения желудочно-кишечного тракта при недифференцированных синдромах дисплазии соединительной ткани // Недифференцированные синдромы соединительной ткани и внутренняя патология. - Донецк: ООО «Лебедь». - 1998. - С. 86 -103.

43. Дорофеев А.Э. Лечение больных с дисплазией соединительной ткани и патологией желудочно-кишечного тракта // Недифференцированные синдромы соединительной ткани и внутренняя патология. - Донецк: ООО «Лебедь». - 1998. - С. 113-118.

44. Дорофеев А.Э. Неспецифический язвенный колит, болезнь Крона // Актуальные вопросы внутренних болезней под ред. В.М.Березова.- Донецк: ООО «Лебедь», 2001. - С. 202-215.

45. Дорофєєв А.Е. Патент 386777А Україна, А 61 К 31/195 №2000084898. Спосіб лікування виразкового коліту. - Заявл. 17.08.2000; Опубл. 15.05.2001. // Бюл. №4. - С. 1.60.

46. Дорофеев А.Э. Патент 2165758 РФ А 61 К 31/195, 31/606, А 61 Р 1/00. - №2000122910/14 Способ лечения язвенного колита. - Заявл. 04.09.2000; Опубл. 27.04.2001. // Бюл. № 12. - С. 61 К - 62 К.

47. Dorofeyev A.E., Nesvizhsky Y.V. Frequency of extrabowel manifestation at patients with ulcerative colitis // Falk Symposium № 98: Poster Abstract.-Friburg, 1997.- P. 5. Автор самостійно проводив збір матеріалу, його аналіз та статистичну обробку.

48. Dorofeyev A.E. Efficiency of antioxidation therapy at patients with distal form of ulcerative colitis // V International Symposium on inflammatory Bowel Diseases: Abstract book. - Eilat, 1997. - P. 117.

49. Dorofeyev A.E. Displasia of connective tissue at patients with ulcerative colitis // Falk Symposium: Poster Abstract. - Lviv, 1997.- P. 295.

50. Dorofeyev A.E. Antioxydation system at radiation hepatitis // 16th International Congress of Nutrition: Abstracts. - Montreal, 1997. - P. 139.

51. Dorofeyev A.E. Peculiaritis of distal ulcerative colitis at patients with different microflora // Ennovative concepts in Inflammatory Bowel Diseases Falk Symposium № 105: Abstract book. - Rostok, 1998. - P. 127

52. Fomenko V., Dorofeyev A.E. Immunological disturbances at patients with ulcerative colitis // Ennovative concepts in Inflammatory Bowel Diseases Falk Symposium N105: Abstract book. - Rostok, 1998. - P. 128. Автор проводив збір матеріалу, його аналіз та статистичну обробку.

53. Борьба с метеоризмом: эспумизан или сорбенты / Агибалов А.Н., Руденко Н.Н., Дорофеев А.Э., Андриенко И.Н., Гордеева Т.А., Михайловина В.Ю. // Матеріали XIV Зїзду терапевтів України. - К., 1998. - С. 91. Автор проводив збір матеріалу, його аналіз та статистичну обробку.

54. Использование форлакса у больных с запорами в сочетании с печеночной энцефалопатией при циррозах печени / Руденко Н.Н., Агибалов А.Н., Дорофеев А.Э., Нечипуренко Т.Б., Томаш О.В. // Матеріали XIV Зїзду терапевтів України. - К., 1998. - С. 120-121. Автор проводив збір матеріалу, проаналізував його та статистично обробив.

55. Dorofeyev A.E. Some mechanisms of violations of mucous barrier in patients with ulcerative colitis // Falk Symposium «New concepts of ethiopathogenesis and treatment of IBD»: Poster Abstract.- Warszawa, 1999. - P.6.

56. Dorofeyev A.E. Cytokines influence to colon apoptosis in patients with ulcerative colitis // Falk Symposium № 113 Abstracts. - Regensburg, 1999.- P. 28.

57. Dorofeyev A.E., Berezov V.M., Rudenko N.N. Comparative efficacy of Ursofalk® and Ursosan® in patients with primary biliary cirrhosis // XI International Congress of Liver Diseases: «Immunology and Liver «. - Basel, 1999. - P. 86. Автор проводив збір матеріалу, його аналіз та статистичну обробку.

58. Dorofeyev A.E. Efficacy of amino acids application in patients with alcoholic liver disease // XI International Congress of Liver Diseases: «Liver cirrhosis and its development».- Basel, 1999. - P. 207.

59. Dorofeyev A.E. Bismofalk® and slime production in patients with ucerative colitis // Falk Symposium: Abstact book.- Bucharest, 2000. - P. 10.

60. Дорофеев А.Э. Внекишечные поражения у больных язвенным колитом // IV Euro-Asian Gastroenterologist Congress: Abstract book. - Tashkent, 2000. - P. 275.

61. Dorofeyev A.E. Efficacy of Salofalk® and amino acids mixture application in patients with ulcerative colitis // VI International Symposium of IBD: Poster Abstract. - Istanbul, 2001.- P. 34.

62. Дорофеев А.Э. Роль аллергии в изменении цитокинового каскада у больных язвенным колитом. // Матеріали I Зїзду алергологів України. - К., 2002. - С. 55-56.

63. Dorofeyev A.E. Antiphospholipid (Hughes) syndrome in patients with inflammatory bowel diseases // Lupus.- 2002. - Vol. 11, № 9. - Р. 593.

64. Dorofeyev A.E. Comparative efficacy of primary and selective COX-2 blockers in patients with symptomatic arthritis // Eur. J. of Clinical Investigation. - 2003 Vol. 33, Supl. 1. - P.20.

65. Dorofeyev A.E. Clinical, microbiological, immunological and histological peculiarities of allergy in patients with ulcerative colitis // Falk Symposium №135 . - Prague, 2003. - P. 23.