Клініко-патогенетична характеристика, діагностика та лікування холестерозу жовчного міхура в поєднанні з хронічною ішемічною хворобою серця - Автореферат

Питання щодо ролі порушення ліпідного обміну в розвитку ХЖМ, критеріїв діагностики ХЖМ, механізму формування ХЖМ в поєднанні з ХІХС, етіопатогенетичного взаємозвязку ХЖМ та ХІХС, впливу корекції порушення ліпідного обміну на перебіг ХЖМ в поєднанні з ХІХС, діагностики та патогенетично обгрунтованого терапевтичного лікування ХЖМ в поєднанні з ХІХС є актуальними і потребують вивчення. Встановити рівень загального холестерину (ЗХС), ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ), тригліцеридів (ТГ) та ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ) сироватки крові до-, через 3 та 6 місяців лікування у хворих на ХЖМ в поєднанні з ХІХС. Встановити вплив досліджуваних лікувальних комплексів на стан жовчного міхура, шляхом оцінки даних ультразвукового дослідження до-, через 3 та 6 місяців лікування у хворих на ХЖМ в поєднанні з ХІХС. Встановити вміст жовчних кислот (ЖК) та холестерину (ХС) жовчі до-, через 3 та 6 місяців лікування у хворих на ХЖМ в поєднанні з ХІХС. Встановити характер звязку між показниками ліпідів сироватки крові, даними УЗД ЖМ, ЖК та ХС жовчі у хворих на ХЖМ в поєднанні з ХІХС.102 (100%) хворих з ХЖМ та стабільною стенокардією напруження І-ІІ ФК були розподілені на дві групи: І - 53 (52,0%) хворих та ІІ - 49 (48,0%) хворих. Хворі І групи отримували препарати щ-3-ПНЖК - 1500 мг/добу, хворі ІІ групи - симвастатин - 20 мг 1 раз/добу на ніч. ГЛП ІІБ типу спостерігалась у 33 (62,3%) хворих І та 38 (77,5%) хворих ІІ групи, ГЛП ІІА - 14 (26,4%) хворих І та 6 (12,2%) хворих ІІ групи, ГЛП ІІІ - 6 (11,3%) хворих І та 5 (10,2%) хворих ІІ групи. В ІІ групі тенденція була більш вираженою - 39 (79,6%) хворих: успішна - 29 (59,2%) хворих, частково успішна - 10 (20,4%) хворих. у 22 (41,6%) хворих І та 10 (20,4%) хворих ІІ групи тенденція до нормалізації показників ЛСК була менш вираженою (табл. УЗД ЖМ проводили в 4 зонах: І - печінкова стінка ЖМ в ділянці дна, ІІ - печінкова стінка ЖМ в ділянці шийки, ІІІ - вільна стінка ЖМ в ділянці дна, IV - вільна стінка в ділянці шийки ЖМ з визначенням імовірних УЗ-критерієв ХЖМ: потовщення стінки ЖМ (3 мм і більше) - 51 (96,2%) хворий І та 49 (100%) хворих ІІ групи, збільшення щільності стінки ЖМ - 46 (86,8%) хворих І та 43 (87,8%) хворих ІІ групи, збільшення густини міхурової жовчі - 49 (92,5%) хворих І та 46 (93,9%) хворих ІІ групи, зменшення скоротливості ЖМ (менше 50%) - 52 (98,1%) хворих І та 48 (97,9%) хворих ІІ групи, гіпотонія ЖМ - 49 (92,5%) хворих І та 48 (97,9%) хворих ІІ групи.У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання внутрішніх хвороб, яке полягає у вивченні клінічного перебігу, покращенні діагностики та підвищенні ефективності лікування ХЖМ в поєднанні з ХІХС - стабільною стенокардією напруження І-ІІ ФК СН 0-І ст., шляхом вивчення ефективності щ3-ПНЖК та статинів на тлі базисного лікування (гіполіпідемічна дієта, препарати УДХК, лікування ХІХС). У хворих на ХЖМ в поєднанні з ХІХС - стабільною стенокардією напруження І-ІІ ФК має місце порушення ліпідного обміну: підвищення в крові рівня ЗХС в 1,3 рази, ХС ЛПНЩ в 1,6 рази, ТГ в 1,2 рази та зниження концентрації ХС ЛПВЩ в 1,3 рази порівняно з практично здоровими. Застосування лікувального комплексу, який включає УДХК та симвастатин, через 6 місяців лікування привело до зниження в крові рівня ЗХС на 19,0%, ХС ЛПНЩ - на 28,4%, підвищення ХС ЛПВЩ на 15,0%; у хворих, які отримували лікувальний комплекс, що включав препарати УДХК та щ3-ПНЖК, виявлено лише зниження на 14,4% вмісту ЗХС та ХС ЛПНЩ крові на 20,8%. Згідно з результатами УЗД, лікувальний комплекс, який включає УДХК та симвастатин, через 6 місяців сприяв більш вираженому зменшенню ознак інфільтрації стінки ЖМ, про що свідчить зменшення сукупного розміру 4-х зон стінки жовчного міхура в 1,6 рази, щільності - в 1,3 рази, густини жовчі - в 2,3 рази та підвищення в 1,7 рази скоротливої функції жовчного міхура. Встановлена наявність прямого кореляційного звязку між рівнем ЗХС крові та ХС жовчі (r= 0,65), ХС ЛПНЩ крові та ХС жовчі (r= 0,69) та зворотного - між вмістом ХС ЛПВЩ крові та ХС жовчі (r=-0,71); між ЗХС крові та ЖК жовчі наявний зворотний кореляційний звязок (r=-0,67), між ХС ЛПНЩ крові та ЖК жовчі також зворотний кореляційний звязок (r=-0,69), а між ХС ЛПВЩ крові та ЖК жовчі - прямий кореляційний звязок (r= 0,72), що свідчить про етіопатогенетичний взаємозвязок дисліпідемії, ХЖМ та ХІХС.

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання внутрішніх хвороб, яке полягає у вивченні клінічного перебігу, покращенні діагностики та підвищенні ефективності лікування ХЖМ в поєднанні з ХІХС - стабільною стенокардією напруження І-ІІ ФК СН 0-І ст., шляхом вивчення ефективності щ3-ПНЖК та статинів на тлі базисного лікування (гіполіпідемічна дієта, препарати УДХК, лікування ХІХС).

1. У хворих на ХЖМ в поєднанні з ХІХС - стабільною стенокардією напруження І-ІІ ФК клінічний перебіг захворювання характеризується поєднанням клінічних проявів ураження ЖМ та серця. Лікувальний комплекс, який включає УДХК та симвастатин, має більш виражений позитивний вплив на клінічні та лабораторно-інструментальні прояви ХЖМ та більшою мірою, ніж лікувальний комплекс, який включає УДХК та щ3-ПНЖК, знижує частоту та тривалість нападів загруднинного болю, підвищує толерантність до фізичного навантаження.

2. У хворих на ХЖМ в поєднанні з ХІХС - стабільною стенокардією напруження І-ІІ ФК має місце порушення ліпідного обміну: підвищення в крові рівня ЗХС в 1,3 рази, ХС ЛПНЩ в 1,6 рази, ТГ в 1,2 рази та зниження концентрації ХС ЛПВЩ в 1,3 рази порівняно з практично здоровими. Застосування лікувального комплексу, який включає УДХК та симвастатин, через 6 місяців лікування привело до зниження в крові рівня ЗХС на 19,0%, ХС ЛПНЩ - на 28,4%, підвищення ХС ЛПВЩ на 15,0%; у хворих, які отримували лікувальний комплекс, що включав препарати УДХК та щ3-ПНЖК, виявлено лише зниження на 14,4% вмісту ЗХС та ХС ЛПНЩ крові на 20,8%.

3. Згідно з результатами УЗД, лікувальний комплекс, який включає УДХК та симвастатин, через 6 місяців сприяв більш вираженому зменшенню ознак інфільтрації стінки ЖМ, про що свідчить зменшення сукупного розміру 4-х зон стінки жовчного міхура в 1,6 рази, щільності - в 1,3 рази, густини жовчі - в 2,3 рази та підвищення в 1,7 рази скоротливої функції жовчного міхура.

4. У хворих на ХЖМ в поєднанні з ХІХС - стабільною стенокардією напруження І-ІІ ФК має місце підвищення літогенних властивостей жовчі, особливо міхурової, за рахунок помірного (в середньому в 1,4 рази) зниження вмісту ЖК та значного підвищення (в середньому в 1,7 рази) концентрації ХС жовчі. Виявлено, що у хворих які отримували лікувальний комплекс, який включає препарати УДХК та симвастатин спостерігалось більш значне підвищення вмісту ЖК (в 1,5 рази) та вірогідне зниження концентрації ХС (в 1,7 рази) міхурової жовчі через 6 місяців лікування.

5. Встановлена наявність прямого кореляційного звязку між рівнем ЗХС крові та ХС жовчі (r= 0,65), ХС ЛПНЩ крові та ХС жовчі (r= 0,69) та зворотного - між вмістом ХС ЛПВЩ крові та ХС жовчі (r=-0,71); між ЗХС крові та ЖК жовчі наявний зворотний кореляційний звязок (r=-0,67), між ХС ЛПНЩ крові та ЖК жовчі також зворотний кореляційний звязок (r=-0,69), а між ХС ЛПВЩ крові та ЖК жовчі - прямий кореляційний звязок (r= 0,72), що свідчить про етіопатогенетичний взаємозвязок дисліпідемії, ХЖМ та ХІХС.

6. У хворих, які отримували лікувальний комплекс, що включає УДХК та симвастатин, через 6 місяців знизилась частота (з 2,3±0,1 до 1,5±0,1 рази / добу (р<0,05)) та тривалість нападів загруднинного болю (з 4,3±0,1 до 3,0±0,1 хв. (р<0,05)), збільшилась потужність на 11,7±0,9 Вт (р<0,05) та тривалість порогового навантаження на 4,7±0,5 хв. (р<0,05). Потужність порогового навантаження підвищилась на один рівень (25 Вт) у 13 (26,5%) хворих, у 19 (38,8%) хворих збільшилась тривалість навантаження в межах тієї ж сходинки.

Практичні рекомендації

1. Всім хворим з ХІХС з метою виявлення неускладнених форм ХЖМ рекомендовано проведення УЗД ЖМ з оцінкою стану стінки ЖМ: її розміру та щільності, густини жовчі, обєму та скоротливості ЖМ, а хворим на ХЖМ слід проводити обстеження, щодо виявлення ознак ХІХС.

2. Лікування ХЖМ повинно бути комплексним та тривалим - не менше 6 місяців.

3. Рекомендована модифікація способу життя: відмова від паління, алкоголю, поступове розширення фізичного навантаження та дотримання гіполіпідемічної дієти.

4. Медикаментозне лікування ХЖМ в поєднанні з ХІХС - стабільною стенокардією напруження І-ІІ ФК, СН 0-І ст. включає препарати УДХК - 13-15 мг/ кг ваги - 1 капсула (250 мг) 4 рази на добу (1 капсула зранку, 1 вдень та 2 ввечері) через 1 годину після їжі, симвастатин - 20 мг 1 раз/добу на ніч або препарати щ3-ПНЖК - 1500 мг/добу та базисне лікування ХІХС.

1. Родонежська Ю.В. Стан гепатобіліарної та серцево-судинної систем на тлі зловживання алкоголем // Зб. наук. пр. співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2005.-Вип. 14, кн. 1. - С. 598-601.

2. Родонежська Ю.В. Клініка, діагностика та лікування уражень гепатобіліарної системи у хворих з вірусним гепатитом С // Зб. наук. пр. співроб. НМАПО імені П.Л. Шупика. - К., 2006. - Вип. 15, кн. 1. - С. 372-376.

3. Лисенко Г.І., Родонежська Ю.В. Діагностика та лікування холестерозу жовчного міхура у хворих на ішемічну хворобу серця // Зб. наук. пр. співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2004.-Вип. 13, кн. 1. - С. 303-307.

4. Лисенко Г.І., Родонежська Ю.В. Етіологічна та патогенетична спільність атеросклерозу та холестерозу жовчного міхура // Зб. наук. пр. співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2004. - Вип. 13, кн. 3. - С. 175-180.

5. Лисенко Г.І., Родонежська Ю.В. Ліпідний дистрес-синдром та його роль у розвитку патології внутрішніх органів // Зб. наук. пр. співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2004. - Вип. 13, кн. 3. - С. 181-185.

6. Лисенко Г.І., Родонежська Ю.В. Клініко-діагностична характеристика холестерозу жовчного міхура у хворих на ішемічну хворобу серця // Зб. наук. пр. співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2005. - Вип. 14, кн. 2. - С. 771-775.

7. Лисенко Г.І., Родонежська Ю.В. Холестероз жовчного міхура в практиці сімейного лікаря // Мистецтво лікування. - 2006. - №2 - С. 66-69.

8. Лисенко Г.І., Родонежська Ю.В. Характеристика функціонального стану жовчного міхура у хворих з холестерозом жовчного міхура в поєднанні з ішемічною хворобою серця. // Зб. наук. пр. співроб. НМАПО імені П.Л. Шупика. - К., 2006. - Вип. 15, кн. 2. - С. 581-584.

9. Лисенко Г.І., Родонежська Ю.В. Діагностика та лікування холестерозу жовчного міхура в поєднанні з ішемічною хворобою серця у хворих з порушенням ліпідного обміну // Матер. всеукр. наук.-пр. конф. - Тернопіль, 2006. - С. 5-6.

10. Пат. 10748U Україна, МПК 7 А 61 К 35/413. Спосіб лікування холестерозу жовчного міхура // Лисенко Г.І., Харченко Н.В., Анохіна Г.А., Родонежська Ю.В. - № u200505670; з. 13.06.2005; опубл. 15.11.2005, бюл. №11.

11. Лисенко Г.І., Родонежська Ю.В. Патологічні зміни жовчовивідних шляхів у хворих з алкогольними ураженнями гепатобіліарної та серцево-судинної системи // Матер. наук. - пр. конф. - Харків, 2005. - С. 125-126.

12. Лисенко Г.І., Родонежська Ю.В. Порушення функції біліарної системи та можливості її корекції у хворих з вірусним гепатитом С // Матер. наук. - практ. конф. - Харків, 2005. - С. 126-127.

13. Лисенко Г.І., Родонежська Ю.В. Корекція дисліпідемії як профілактика ускладнень у хворих з поєднанням ішемічної хвороби серця та холестерозу жовчного міхура // Матер. Плен. Укр. наук. тов. кардіол. та нейрохірург. - К., 2006. - С. 78-80.

14. Лисенко Г.І., Данилюк С.В., Вакуленко Є.П., Родонежська Ю.В. Оптимізація лікування хворих з захворюваннями печінки шляхом застосування комбінації есенціальних фосфоліпідів та вітамінів групи В // Матер. всеукр. наук.-пр. конф. - Тернопіль, 2006.-С. 126-127.

15. Лисенко Г.І., Родонежська Ю.В. Порушення екзокринної функції підшлункової залози у хворих з холестерозом жовчного міхура // Матер. наук. - пр. конф. - Харків, 2006. - C. 58-59.

16. Lysenko G.I., Rodonezhskaya. Y.V. Gallbladder cholesterosis from the lipid distress-syndrome position // Abstr. b. of 11th Conf. of the Europ. Soc. of Gen. Pract. / Fam. Med. - Greece, 2005.

17. Lysenko G.I., Rodonezhskaya Y.V. Diagnosis and treatment of the gallbladder cholesterosis in patient with ischemic heart disease // Abstr. b. of 12th Reg. conf. of the Europ. Soc. of Gen. Pract. / Fam. Med. - Italy, 2006. - Р. 116.

Размещено на .ru