Клініко-патогенетичні та морфологічні паралелі перинатальної інфекційної патології у новонароджених та оптимізація лікування - Автореферат

На сьогодні проблема перинатальної інфекційної патології у новонароджених - одна з найактуальніших у педіатрії, неонатології, вона має клінічні, мікробіологічні, епідеміологічні, імунологічні та соціальні аспекти, порушує процеси розвитку плода і стан здоровя новонародженого (Антипкін Ю.Г., Кривопустов С.П., 2000; Аряєв М.Л., 2003). Актуальність цієї проблеми набуває особливого соціально-економічного значення в умовах погіршення репродуктивного здоровя населення, низьких показників народжуваності, збільшення питомої частки вагітних і новонароджених з високим ризиком інфікування, складності клініко-лабораторної діагностики, відсутності ефективних методів лікування, імуносупресивного впливу на організм людини несприятливих екологічних та економічних факторів (Володин Н.Н., Румянцева А.Г., 2001; Знаменская Т.К., Писарева А.А., Пояркова О.А., 2006; Лінчевський Г.Л., Воробйова О.В., 2006; Lott J.W., 2006; Marodi L., 2006). Залишаються не зясованими питання стосовно доцільності призначення імунокорегуючої, метаболічної терапії на фоні базисного лікування новонароджених з перинатальною інфекційною патологією, що зумовлює важливість наступних досліджень. Розробити та науково обґрунтувати комплекс заходів діагностично-лікувальної допомоги новонародженим з порушенням адаптації та перинатальною інфекційною патологією шляхом впровадження алгоритму діагностики, клініко-лабораторних критеріїв прогнозування та нових підходів до лікування, на підставі створення концепції розвитку патологічного процесу, виявлення клініко-патогенетичних та морфологічних закономірностей з урахуванням особливостей процесів мембранодеструкції, імунологічної реактивності, метаболічної інтоксикації, структурно-функціональних змін лімфоцитів, морфологічного та морфометричного дослідження плаценти та тканин печінки дітей, які померли внаслідок перинатальної інфекційної патології. Визначити зміну основних показників імунологічної реактивності, маркерів запалення, метаболічного профілю, синдрому інтенсифікації мембранодеструкції у групах новонароджених з порушенням адаптації та перинатальною інфекційною патологією у ранньому неонатальному періоді залежно від прогнозу.При морфометричному дослідженні враховували площу термінальних ворс, площу капілярів термінальної ворси, відносний обєм капілярно-синтиціальних пластинок, відносний обєм синтиціальних вузликів, відносний обєм міжворсових мостиків, відсоток васкуляризації ворс, відносний обєм петрифікатів, відсоток васкуляризації ворс, відносний обєм дистрофічно змінених ворс, відносний обєм уражених децидуотів. Для виділення предикторів несприятливого прогнозу інфекційної патології у новонароджених з клінічними проявами патологічного процесу було проведено аналіз факторів ризику у 231 пацієнта (І група - 125 хворих та ІІ група - 106 померлих). Найбільш інформативними щодо несприятливого висліду виявились підвищений рівень МДА (з пороговим значенням 8,94 мкмоль/л), SH-груп (з пороговим значенням 85 нмоль/л), МСМ/254 (з пороговим значенням 420 ум.од.), МСМ/280 (при пороговому значенні 200 ум.од.), з одночасним пригніченням активності СОД (при пороговому значенні 41 од/мл). Серед показників імунологічної реактивності, параметрів синдрому інтенсифікації мебранодеструкції, метаболічної інтоксикації та результатів загальноклінічних досліджень, за допомогою дискримінантного аналізу створено сукупну покрокову багатофакторну модель несприятливого прогнозу, яка включає 7 незалежних предикторів з параклінічних критеріїв: рівень АЛТ (з пороговим значенням більше 0,68 од/л), CD4 (порогове значення - 25% і менше), ІЛ-1в (з пороговим значенням - до 400,0 пг/мл), ФНП-б (порогове значення - понад 120 пг/мл), МСМ/254 (порогове значення - понад 420 ум.од.), МСМ/280 (порогове значення - понад 200 ум.од.), ЕІІ (порогове значення більше 55%). Альтернативою прогнозуванню за клініко-анамнестичними критеріями є передбачення висліду за параклінічними показниками.На підставі попередньо вже виділених параклінічних характеристик шляхом дискримінантного аналізу було створено кінцеву покрокову модель несприятливого прогнозу щодо розвитку інфекційного процесу, яка включає 5 предикторів: рівень CD3 (порогове значення менше 50%), ІЛ-1в (порогове значення 100 пг/мл), ЕІІ (порогове значення понад 40%), вміст церулоплазміну (порогове значення понад 150 мг/л) та індекс (Ifi) фетоплацентарної недостатності (порогове значення більше 0,400).У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення актуальної наукової проблеми - підвищення ефективності лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з порушенням адаптації та з клінічними проявами перинатальної інфекційної патології шляхом розробки і впровадження заходів прогнозування, діагностики й вдосконалення методів лікування виявлених порушень на підставі вивчення клінічного перебігу патологічного процесу, особливостей метаболізму, імунологічної реактивності, антиоксидантного захисту організму та гістологічного і морфометричного дослідження плаценти, тканин печінки.

. Основний зміст