Клініко-патогенетичні особливості та немедикаментозні заходи терапії переношування вагітності - Автореферат

При цьому, переношена вагітність посідає провідне місце серед причин перинатальних втрат, що пояснюється значною кількістю ускладнень під час вагітності та пологів і, як наслідок, призводить до високого числа перинатальної захворюваності та патології періоду новонародженості (Г.М. Переношена вагітність належить до вагітності високого ризику і є основним джерелом перинатальної патології, оскільки часто ускладнюється ранніми і пізніми гестозами, анеміями, порушеннями функції фетоплацентарного комплексу, хронічною гіпоксією плоду. Частота оперативного розродження при переношуванні вдвічі вище, а ніж при термінових пологах, також у таких пологах значно збільшується частота родового травматизму матері і плода (Ю.І. У сучасному акушерстві зростає інтерес багатьох авторів до вивчення імунологічних змін при вагітності як однієї з основних патогенетичних ланок розвитку переношування вагітності (Г.Н. Особливості імунологічного стану при переношуванні, на підставі даних літератури, є резервом для вдосконалення методів корекції зазначеної патології, пошуку нових допологових ефективних терапевтичних методик, зокрема застосування в акушерсько-гінекологічній практиці лікувальних властивостей медичного озону, ураховуючи насамперед його імуномодулюючу дію і можливість активізувати метаболічні та енергетичні процеси у вагітних з метою профілактики розвитку патології плода та новонародженого (В.І.Згідно з даними анамнезу, клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень, а також залежно від ступеня зрілості ШМ усі вагітні були розподілені на основну та контрольну групи. Основну групу склали 90 вагітних, з них: 1-а група - 30 вагітних (група з переношуванням вагітності з низькою біологічної готовністю до пологів (ІБ <4 балів)), високим ризиком розвитку гіпоксії плоду. У цій групі застосовувався для лікування ПВ і підготовки родових шляхів до пологів медичний озон, як монотерапія. У цій групі застосовувався для лікування ПВ і підготовки родових шляхів до пологів медичний озон, у комплексі з традиційним методом інтрацервікального введення простагландинів. Перебіг цієї вагітності в основній групі в порівнянні з контролем ускладнювався в першому триместрі ранніми гестозами і загрозою переривання вагітності, у другому триместрі також мала місце загроза переривання вагітності, імуноконфлікт, плацентарна недостатність, синдром затримки розвитку плоду, прееклампсія легкого ступеня, наявність одночасно декількох факторів ризику.У дисертації показано теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, спрямованого на зниження частоти акушерських ускладнень та перинатальних втрат на підставі зясування клініко-патогенетичних особливостей переношування вагітності та удосконалення лікування і профілактики переношування, яке включає застосування немедикаментозної корекції даної патології з використанням медичного озону. Переношування вагітності є патологічним станом, який загрожує великою кількістю ускладнень як з боку матері, так і з боку плоду. ПВ частіше спостерігається у жінок на тлі високого рівня гінекологічних захворювань (порушень менструальної функції, запальних захворювань, артифіціального і мимовільного абортів), акушерської патології (прееклампсії, плацентарної дисфункції, імуноконфлікту, загрози переривання вагітності), екстрагенітальних захворювань (анемії, нейроциркуляторної дистонії, ожиріння, патології щитовидної залози, гіпотонічної і гіпертонічної хвороби), ускладнень перебігу пологового акту (аномалій пологової діяльності, передчасних пологів, патології послідового періоду). Аналіз показників матково-плацентарного, фетоплацентарного кровотоку, мозкового кровотоку плоду, серцевої гемодинаміки плоду, після комплексного лікування показав, що зміни в системі гемодинаміки мати-плацента-плід на тлі озонотерапії у вагітних з переношуванням мали компенсаторний характер, показники БФП (9,2±0,08) у вагітних основної групи після лікування демонстрували переважно задовільний стан плоду. Ефективність лікування переношування вагітності із застосуванням медичного озону характеризувалась високою частотою спонтанних пологів (75,5%), зниженням практично в 4 рази відсотку кесаревих розтинів, тільки в 9,6% випадків спостерігався родовий травматизм матері та плоду.

Основний зміст роботи

У дисертації показано теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, спрямованого на зниження частоти акушерських ускладнень та перинатальних втрат на підставі зясування клініко-патогенетичних особливостей переношування вагітності та удосконалення лікування і профілактики переношування, яке включає застосування немедикаментозної корекції даної патології з використанням медичного озону.

1. Переношування вагітності є патологічним станом, який загрожує великою кількістю ускладнень як з боку матері, так і з боку плоду. ПВ частіше спостерігається у жінок на тлі високого рівня гінекологічних захворювань (порушень менструальної функції, запальних захворювань, артифіціального і мимовільного абортів), акушерської патології (прееклампсії, плацентарної дисфункції, імуноконфлікту, загрози переривання вагітності), екстрагенітальних захворювань (анемії, нейроциркуляторної дистонії, ожиріння, патології щитовидної залози, гіпотонічної і гіпертонічної хвороби), ускладнень перебігу пологового акту (аномалій пологової діяльності, передчасних пологів, патології послідового періоду).

2. Для ПВ характерне зниження рівня сироваткового естрадіолу та кортизолу в 1,5 раза, підвищення прогестерону в 1,7 раза, а також недостатня продукція прозапальних цитокінів, відповідальних за імунологічну перебудову в репродуктивній сфері. Виявлені гормонально-імунологічні порушення корелюють із ознаками плацентарної дисфункції, та погіршенням стану внутрішньоутробного плоду.

3. Використання медичного озону в комплексній терапії переношування робить позитивний вплив на гормональний гомеостаз вагітної, а також характеризується істотним імунокорегуючим впливом. Після комбінованого лікування із застосуванням медичного озону імунологічні характеристики відповідали контрольним показникам, більш ніж в 87% випадків відновився цитокиновий баланс, нормалізувався імунорегуляторний індекс, наголошувалося відновлення нормальної продукції цитотоксичнихх Т-лімфоцитів.

4. Використання медичного озону як в монотерапії, так і в комплексі з простагландинами сприяє нормалізації гемодинамічних характеристик фетоплацентарного комплексу. Аналіз показників матково-плацентарного, фетоплацентарного кровотоку, мозкового кровотоку плоду, серцевої гемодинаміки плоду, після комплексного лікування показав, що зміни в системі гемодинаміки мати-плацента-плід на тлі озонотерапії у вагітних з переношуванням мали компенсаторний характер, показники БФП (9,2±0,08) у вагітних основної групи після лікування демонстрували переважно задовільний стан плоду.

5. Ефективність лікування переношування вагітності із застосуванням медичного озону характеризувалась високою частотою спонтанних пологів (75,5%), зниженням практично в 4 рази відсотку кесаревих розтинів, тільки в 9,6% випадків спостерігався родовий травматизм матері та плоду.

6. Застосування озонотерапії у вагітних з ПВ сприяло зниженню перинатальних втрат внаслідок поліпшення перинатальних показників фізичного розвитку та перебіг раннього неонатального періоду. Середня маса новонароджених у жінок основної групи становила 3485 ± 91г, зріст 51± 1,1 см., 88,7% дітей народилося у задовільному стані з оцінкою за шкалою Апгар 8-9 балів.

7. Використання озонотерапії у складі комплексного лікування ПВ є патогенетично обґрунтованим та може бути рекомендованим для застосування в акушерський практиці як ефективний, сучасний метод, що не викликає ускладнень з боку матері та плоду.

Практичні рекомендації

1. Для прогнозування переношування вагітності необхідно ретельно вивчати дані анамнезу про перенесені екстрагенітальні та ендокринні захворювання: часті гострі та хронічні інфекційні захворювання, перенесені дитячі інфекції, вегето-судинна дистонія, гіпертонічна хвороба, захворювання нирок, щитовидної залози, важливу роль відіграють дані про порушення менструальної і репродуктивної функції, запальні захворювання жіночих статевих органів, штучні і мимовільниі аборти.

2. З метою зниження перинатальних та акушерських ускладнень, повязаних з переношуванням вагітності, рекомендується в групах високого ризику проводити такі дослідження: оцінка зрілості ШМ, ультразвукове та кардіотокографічне дослідження, доплерометричні дослідження кровотоку у системі мати-плацента-плід, дослідження рівня гормонів у крові (естрадіол, прогестерон, кортизол, окситоцин), а також у комплекс обстеження вагітних з високим ризиком виникнення ПВ бажано включити визначення імунологічних показників.

3. Показанням до проведення озонотерапії при ПВ є плацентарна дисфункція з компенсованим дистресом плоду. З першої доби після надходження до стаціонару вагітної жінки з ПВ до складу комплексного лікування рекомендується включати озонотерапію у вигляді внутрішньовенної краплинної інфузії озонованого фізіологічного розчину щодня у кількості 3 - 5 процедур.

Для приготування перфузату 200 мл 0,9% розчину натрію хлориду барботують озонокисневу суміш з концентрацією озону 0,4 мг/л. Враховуючи порівняльну нестабільність озону у водному середовищі, інфузії озонованого розчину натрію хлориду необхідно проводити відразу після припинення барботажа.

1. Пятикоп-Черняєва О. В. Оптимізація підходів до профілактики перинатальних уражень ЦНС плода при переношуванні вагітності / О. В. Пятикоп-Черняєва, О. В. Мерцалова, М. І. Антонян // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского. - Симферополь: Издательский центр КГМУ, 2009. - Том 145, часть ІІ. - С. 221-223 (Авторові належить огляд літератури, збір та аналіз проведених інструментальних досліджень, проведеного лікування, статистична обробка даних, підготовка до друку).

2. Пятикоп-Черняєва О. В. Клініко-патогенетичні та біохімічні особливості комплексного лікування перинатальних ускладнень при переношуванні вагітності / [Пятикоп-Черняєва О. В., Грищенко В. І., Мерцалова О. В., Лазуренко В. В.] // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского. - Симферополь: Издательский центр КГМУ, 2010. - Том 148, часть ІІІ. - С. 153-154 (Автором проведено збір та аналіз проведених досліджень та лікування, статистична обробка даних, підготовка до друку).

3. Пятикоп-Черняєва О. В. Гуморально-імунологічні порушення у вагітних з переношуванням / [Стаселовіч Л. Ю., Лазуренко В. В., Мерцалова О. В., Горбатовська Є. В., Пятикоп-Черняєва О. В.] // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского. - Симферополь: Издательский центр КГМУ, 2008. - Том 144, часть IV. - С. 216-217 (Авторові належить збір та аналіз методів дослідження , підготовка до друку).

4. Пятикоп-Черняєва О.В. Прогнозування та профілактика переношування вагітності у жінок високого ризику / [Стаселовіч Л. Ю., Пятикоп-Черняєва О. В., Овчиннікова О. В., Щедров А. А., Антонян М. І., Мерцалова О. В., Лазуренко В. В.] // Медицина і ... науково-практичний журнал. - Харків, 2009. - № 1 (23). - С.21-23 (Авторові належить збір та аналіз проведених клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень, статистична обробка даних, підготовка до друку).

5. Пятикоп-Черняєва О. В. Патогенетичні механізмі формування неврологічної перинатальної патології при переношуванні вагітності / О. В. Пятикоп-Черняєва, В. В. Лазуренко, О. В. Мерцалова // Український вісник псіхоневрології. - Харків, 2010. - Том 18, вип. 4 (65). - С. 31-33 (Авторові належить збір та аналіз методів дослідження, вивчення впливу озонотерапії, підготовка до друку).

6. Пятикоп-Черняєва О. В. Оптимізація діагностичних підходів до питань стану ФПК у вагітних з переношуванням / [Мерцалова О. В., Потапова Л. В., Пятикоп-Черняєва О. В., Горбатовська Є. В.] // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ «Інтермед», 2009. - С. 400-402 (Авторові належить збір та аналіз проведених клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень, проведеного лікування, статистична обробка даних, підготовка до друку).

7. Пат. № 53407 U, UA, МПК А 61 Н 9/00/Інстітут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України. - В. І. Грищенко, М. О. Щербина, О. В. Мерцалова, В. В. Лазуренко, О. В. Пятикоп-Черняєва - З. № u201002816; Заявл. 12.03.2010; опубл. 11.10.2010, Бюл. № 19. Спосіб профілактікі та лікування переношування вагітності. (Авторові належить проведення патентного пошуку, розробка способу профілактики та лікування, збір та аналіз матеріалів, підготовка заявки).

8. Пятикоп-Черняєва О. В. Значення ендотеліальної дисфункції у розвитку аномалій пологової діяльності при переношуванні / А. А. Щедров, О. В. Пятикоп-Черняєва, М. І. Антонян // Матеріали науково-практичної Конференції: вклад молодих вчених у розвиток медичної науки і практики. - Харків, 30 жовтня 2008. - С. 152-153. (Авторові належить огляд літератури, збір та аналіз проведених інструментальних досліджень, проведеного лікування, статистична обробка даних, підготовка до друку).

9. Пятикоп-Черняєва О. В. Профілактика переношування у вагітних із залізодефіцитною анемією / [Овчинникова О. В., Пятикоп-Черняєва О. В., Щедров А. А., Антонян М. І.] // Медицина третього тисячоліття: збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених. - Харків, 2009. - С. 6. (Автором проведено збір та аналіз проведених досліджень та лікування, статистична обробка даних, підготовка до друку

10. Пятикоп-Черняєва О. В. Нові підходи до профілактики переношування вагітності / О. В. Пятикоп-Черняєва // Медицина третього тисячоліття: збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених. - Харків, 2010. - С. 104-105.